Экономические науки. 2 Внешнеэкономическая деятельность

Римарева Л.М., Черниш М.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Проблеми та перспективи розвитку автомобільних перевезень у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Автомобільний транспорт – це одна з найважливіших галузей економіки будь-якої держави. З розбудовою та соціально-економічни розвитком держави створюються свої національні правові норми, закони та положення які закріплюються законодавчо.

Актуальність теми полягає у дослідженні перспектив розвитку та наявних проблем автомобільного перезування, адже автомобільний транспорт займає провідне місце серед інших видів транспорту по загальній кількості перевезень вантажу і є одним із рушійних факторів економічного розвитку.

Проблема удосконалення державного регулювання у сфері міждержавих автомобільних перевезень та забезпечення зовнішньоекономічної діяльності в організаційно-правовому аспекті з позиції об’єктивного аналізу є дуже актуальною. Водночас вирішення цієї проблеми важливе для формування державної політики й з погляду потреб теорії та практики державного регулювання, які необхідно збагатити системою наукових принципів, методів і форм розв’язання ключових завдань розвитку й удосконалення системи та узагальнення наявного досвіду.

Важливе значення для дослідження проблеми регулювання та здійснення міжнародних автомобільних перевезень та виявлення шляхів покращення та оптимізації ситуації мають наукові праці провідних вітчизняних науковців, зокрема: Анцелевича Г.О., Авер’янова В. Б., Андресюка В.Ф., Бакуменка В. Д., Гальчинського А. С., Лугового В. І., Міщенка Г. І. та ін. Але, незважаючи на велику кількість наукових робіт проблема міжнародних автомобільних перевезень потребує подальшого глибокого наукового аналізу.

За даними офіційного сайту міністерства транспорту України, які наведені у табл.1, автомобільний транспорт на території України продовжує активно розвиватись і вже майже подолав негативні наслідки світової фінансової кризи та вийшов на рівень об’єму перевезень, які були до кризового періоду.

Таблиця 1

Дані по кількості автомобільних перевезень у 1995-2012

Рік	1995	1998	2001	2004	2007	2010	2012
Кількість перевезень, тис.	140	233,8	237,8	351,7	447,5	421,3	481,2

Всі держави світу зацікавлені в ефективному регулюванні не тільки внутрішніх автомобільних перевезень, а й міжнародних. Характерною рисою правового регулювання у сфері міжнародних перевезень є те, що основні питання перевезень вирішуються міжнародними угодами, в яких визначаються умови міжнародних перевезень пасажирів і вантажів. Україна прагне підвищити темпи свого економічного розвитку і є учасником багатьох транспортних конвенцій [6].

Основними причинами, що стримують розвиток міжнародних автомобільних перевезеннь у сфері зовнішньоекономічної діяльності України, є: невпорядкованість системи державного регулювання, особливо правового, щодо контролю на кордоні та справляння зборів; висока вартість послуг, що надаються митними брокерами, контрольними службами й транспортними терміналами; численні бюрократичні перепони при оформлені міжнародних перевезень; низька швидкість доставки пасажирів і вантажів; несприятлива криміногенна обстановка; брак комплексного, зокрема інформаційного обслуговування на шляху здійснення міжнародних перевезень; недостатність, а на окремих напрямах і відсутність комплексу нормативно-правових актів, що регулюють міжнародні перевезення та їх обслуговування [6].

Також існує гостра необхідність у розробленні нормативних документів, що дозволили би спростити процедури планування та організації автомобільних перевезень на території України.

Здійснення поетапної інтеграції до загальноєвропейської, світової транспортної системи шляхом розвитку міжнародних транспортних коридорів, дозволить стимулювати надходження іноземного капіталу, як наслідок, відбудеться вдосконалення транспортних технологій та загальне поліпшення національної транспортної інфраструктури.

Проблеми розвитку транспортного комплексу, зокрема автомобільного, пов’язані з реформуванням інших галузей, оскільки обсяги продукції, промисловості, сільського господарства, будівництва та торгівлі переважно і визначають завантаженість транспортної системи. Сьогодні, на території України, сформувався цілий комплекс тіньових послуг, які надаються при нелегальних перевезеннях звичайних товарів, а також заборонених речовин та продукції. З приводу даної проблеми в Україні досить неефективно діє законодавство.

В цілому формування і розвиток досконалої системи автомобільних перевезень в України потребує ефективного державного регулювання діяльності транспортних підприємств. Вирішення цих проблем дозволить звести до мінімуму затримку транспортних потоків, скоротять торговельні збитки; узгодять систему міжнародних перевезень та обслуговування .

Отже, державне регулювання міжнародних автомобільних перевезень в умовах ринкової економіки визначається необхідністю рішення соціально-економічних проблем на користь всього суспільства. В умовах ринкової економіки дія методів державного впливу істотно скорочується, нажаль, змінюються їх зміст, задачі та цілі, які вони вирішують. У зв’язку з тим необхідно розробити принципово інший план використання методів державного впливу. Критерієм їх застосовності в ринковій економіці нашої держави є не масштаби та інтенсивність застосування, а відсутність механізмів, які блокують ринкові регулятори.

Література:

1. Фединяк Г. Уніфіковані норми міжнародних договорів про міждержавні автомобільні перевезення / Г.Фединяк // Право України. – 2001. – №10. – С. 113-116.

2. Макаренко М. Економічна доцільність державного регулювання на транспорті / М.Макаренко // Економіст. – 2009. – №10. – С. 25-27.

3. Руновська З.В. Исследование и оптимизация системы управления транзитными перевозками / З.В. Руновская, А.В. Чадюк // Пробл. програмув. –2008. – N2/3 (спец. вып.). – С. 691–694.

4. Садловська І.П. Основні тенденції та напрями діяльності транспортно-дорожнього комплексу та галузі зв’язку за 9 місяців 2007 р. / І.П. Садловська // Залізн. трансп. України. – 2007. – № 6. – С. 18–20.

5. Офіційний сайт Міністерства транспорту і зв’язку України // http://www.mintrans.gov.ua/uk/show/transports.html.

6. Яцківський Л.Ю., Зеркалов Д.В., Загальний курс транспорту.Книга 2.: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2011. – 458 с.