Економічні науки/3.Фінансові відносини

Силка Т.О.

Науковий керівник кафедри фінансів Гордієнко Е.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Вплив Податкового кодексу України на розвиток малого підприємництва

В сучасних умовах економіки України серед проблем, пов`язаних із забезпеченням стабільного та ефективного розвитку малого та великого бізнесу однією із головних, є не результативне державне регулювання діяльності підприємств через податкову систему. Податкова система – основа фінансово-кредитного механізму державного регулювання та один із найважливіших важелів впливу на економіку країни.

Метою дослідження є визначення основних проблем розвитку малого підприємництва, після прийняття Податкового кодексу України (ПКУ).

Актуальність теми є у тому, що після прийняття ПКУ залишилось дуже багато питань його практичного застосування.

Питаннями впливу ПКУ на діяльність малого бізнесу займалися та займаються такі вчені, як: А. Крисоватий, Т. Кощук, З. Варналій, Д. Серебрянський, Т. А. Єфименко, Ф. Ярошенко, О. Піскунова, В. Мікловда та К. Товт.

На думку деяких вчених, спрощена система оподаткування вже себе вичерпала і її варто застосовувати тільки як тимчасовий захист для стимулювання економіки. Нині вона використовується підприємцями для обмеження оподаткування підприємств і, таким чином збільшення доходів, винесення прибутків у «тінь», дріблення підприємств тощо [1].

Отже, Податковий кодекс, з одного боку, спрямований на усунення цих проблем, із другого – стимулювання розвитку малого бізнесу [2].

Варто зазначити, що у Податковому кодексі відсутній розділ, що регулює діяльність суб’єктів малого підприємництва за спрощеною системою оподаткування. Таким чином, усі суб’єкти малого підприємництва (СМП), що сьогодні працюють за такою системою оподаткування, і далі діятимуть згідно з указом Президента про «Спрощену систему оподаткування малого бізнесу в Україні». Водночас, для СМП, які не перейшли на спрощену систему оподаткування, так само як і для інших форм бізнесу, передбачено поступове зниження ставки податку на прибуток: 23 % – з 1 квітня 2011 р., 21 % – з 1 квітня 2012 р., 19 % – з 1 квіт-

ня 2013 р., 16 % – з 1 квітня 2014 р., а податок на додану вартість становитиме 17 % з 1 січня 2014 р. [3].

Податковим кодексом визначено низку нових обмежень та положень, якими регулюэться також і діяльність малого бізнесу. Це податкова адреса для фізичних осіб – місце проживання власника бізнесу, для юридичних – місце реєстрації підприємства (Ст. 45). Фізичні особи, СПД стають на облік за категорією «самозайнятих суб’єктів» і таким чином оподатковуються відповідно. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в П.167.1 Ст. 167 ПК[3].

Отже, таким громадянам-підприємцям доведеться заповнювати податкову декларацію і сплачувати податок на доходи фізичних осіб. Така система оподаткування дещо близька до американської, коли дрібні підприємці також сплачують податки, як податок на доходи фізичних осіб [4].

Існує два варіанти подання звітності – в електронній (обов’язковій для великих та середніх платників податків – ст. 49.4) та документарній формах. Розробляється автоматизована система «Єдине вікно подачі електронної звітності» (пункт 49.17). Сьогодні всім платникам податків доводиться додатково надавати, окрім електронної версії, звітність у паперовому вигляді. Відповідно, після впровадження системи «Єдиного вікна...» СМП стане легше декларувати податки й у разі дотримання форми і правильних реквізитів, швидше подавати звітність до ДПАУ, адже система автоматично усуватиме технічні помилки. Отже, кількість паперів зменшиться, що також позитивно вплине на ведення бізнесу і довкілля.

У ПК розширено перелік перевірок із поділом на камеральні, документальні (планові та непланові, виїзні й невиїзні) та фактичні (Ст. 75). Своєю чергою, фактичні перевірки здійснюватимуться «за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника» (П. 1.3 Ст. 75). Перевірки стосуватимуться також розрахункових та касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв тощо. Фактичні перевірки проводитимуться без попередження платника податків (Ст. 80.1). Визначено максимальні строки проведення перевірок для СМП (Ст. 82) – 10 робочих днів із можливістю пролонгування на 5 днів, для позапланових перевірок – 5 днів із можливістю пролонгування на 2 дні. Однією з особливостей ПКУ є те, що для малого бізнесу, так само як і для середнього, не перебачено тимчасової призупинки до 30 днів документальної планової та позапланової перевірок, що, як правило, застосовується для великого бізнесу. Виникає запитання, чому такі преференції надаються великому бізнесу, а з іншого боку, ДПАУ зможе перевіряти СМП багатьома методами тривалий час, призупиняючи діяльність підприємства на цей термін, що може викликати хоча і тимчасові, але незручності для ведення підприємницької діяльності.

Податковий кодекс накладає низку санкцій та штрафів для платників податку. Зокрема, для платників єдиного податку його несплата карається штрафом у розмірі 50 % від суми єдиного податку. У Кодексі також зазначено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств і тих, що перейшли на спрощену систему оподаткування, через по-

рушення податкового законодавства за результатами діяльності у другому та третьому кварталах 2012 р.(10-й розділ, перехідні положення), а штрафні санкції за недотримання податкового законодавства у період з 1 січня по 30 червня 2012 р. становлять не більше ніж 1 гривню за кожне порушення. Отже, податковий кодекс дає широку можливість платникам єдиного податку і платникам податку на прибуток порушувати податкове законодавство, не сплачуючи податок фактично протягом року, таким чином зменшуючи податкові надходження до бюджету[5].

Іншим важливим пунктом Податкового кодексу є пільгова ставка податку на прибуток підприємствам на 5 років з 1 квітня 2011р. по 1 січня 2016 р. Ставка податку для таких підприємств дорівнюватиме 0%. При цьому існує низка умов, яким має відповідати платник податку: розмір доходів СМП кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком не має перевищувати 3 млн. грн.; нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата працівників, що перебувають із платником податку у трудових відносинах, має бути більшою за дві мінімальні заробітні плати. СМП повинні відповідати критеріям:

- утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 р.;

- чинні, у яких протягом трьох попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше ніж три роки) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн. грн., та у яких кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

- зареєстровані платниками єдиного податку у встановленому законодавством порядку до набування чинності цього Кодексу, за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 млн. грн, а середньооблікова кількість працівників була до 50 осіб.

Це сприятиме створенню нових підприємств суб’єктів СМП протягом наступних п’яти років, і надаватиме «податкові канікули» низці підприємств, заснованих до 1 квітня 2011 р. Таким чином, держава стимулюватиме реінвестицію прибутку, що нині становить 1/5 від загального обсягу. Але варто зазначити, що для оподаткування за пільговою ставкою існує низка обмежень, таких як: неможливість оподаткування реорганізованих з цією метою підприємств, тих, що займаються азартними іграми, виробленням підакцизних товарів, паливно-мастильних товарів тощо. Тобто Податковим кодексом встановлено ліміти на подібну діяльність[3].

Існує також ще один важливий аспект, що впливає на діяльність малих підприємств, зокрема тих, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до Податкового кодексу заборонено вважати валовими витратами послуги і товари, куплені у «спрощенців». На думку експертів, це спричинить підвищення цін на товари юридичних осіб через «випадання» з ланцюжка фізична особа-підприємець.

Отже, в продовж дослідженняобраної нами теми, розглянуто основні положення Податкового кодексу, які можуть вплинути на мале підприємництво, але сьогодні неможливо точно спрогнозувати, який саме вони матимуть вплив – позитивний (пільгова ставка, зменшення податку на прибуток тощо) чи негативний (подорожчання ресурсів, обмеження роботи із юридичними особами). На нашу думку, сам факт проведення податкової реформи в країні є позитивним, але існує нагальна потреба його модернізації з урахуванням конкретної практики податкового регулювання.

Література:

1. Кармінська-Белоброва М. В. Спрощена система оподаткування як складова податкового механізму державного управління соціально-економічним розвитком, с. 168–172, / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://194.44.

242.244/portal/Soc_Gum/Dtr_du/2010_4/files/DU410_39.pdf

2. Лютий І. О. Проблеми та перспективи спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва в Україні / І. О. Лютий, М. В. Романюк // Фінанси України. – 2007. – № 6. – С. 31–38

3. Ernst&Young, Налоговый кодекс Украины – краткий обзор, 20.01.2010.

4. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. / Дж. К. Ван Хорн. – М. : Финансы и статистика, 1996. – 803 с.

5. Поправки до Податкового кодексу та їх вплив на бізнес. Журнал «Бізнес-пропозиція». [Електронний ресурс] Режим доступу: http://biznes-pro.ua/index.php?page=9&id=1512.

6. Податковий кодекс продовжує руйнувати малий бізнес. Режим доступу: http://tsn.ua/groshi/podatkoviy-kodeks-prodovzhuye-ruynuvati-maliy-biznes.html.