Економічні науки/Фінанси та кредит

Черкашина Г.С.

к.э.н. Матвиенко С.В.

ММІРЛ ВНЗ ВМУРоЛ «УКРАЇНА», Україна

Поняття, види i причини банкрутства

Вступ. Банкрутство (фінансовий крах, розорення) - це визнана судом нездатнiсть боржника в повному об'ємі задовольнити вимоги кредиторів по грошових зобов'язаннях і виконувати обов'язок по сплаті інших обов'язкових платежів.(1)

Основною ознакою банкрутства є нездатність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів на протязі трьох місяців з дня настання термінів платежів. Після закінчення цього терміну кредиторы отримують право на звернення до суду про визнання піприємства-боржника банкротом.

Основний матерiал. Система банкрутства включає цілий ряд логічних причинно-наслідкових, організаційних і методичних засобів, що забезпечуються державними органами влади. Початковий пункт системи банкрутства - встановлення принципів і цілей, які мають бути досягнуті в результаті функціонування її механізмів.(2)

Як показує світова практика, ця мета досягається при дотриманні наступних основних принципів:

- встановленні єдиною стабільною і надійною для усіх суб'єктів господарювання комерційних взаємин, прав і обов'язків в ситуації неспроможності або банкрутства підприємств;

- наданні можливості чесним боржникам відновлення своєї діяльності;

- введенні системи безпечних заходів при банкрутстві і економічному спаді;

- створенні системи заходів для відродження бізнесу;

- створенні механізму регулювання фінансових справ боржників, що чесно виконують свої зобов'язання, в цілях можливості оздоровлення їх фірм без згортання бізнесу;

- створенні комерційної і правової систем для заохочення роботи чесних і надійних партнерів і формуванні прийнятної процедури вирішення фінансових суперечок;

- відсторонення правових та адміністративних структур від можливостей прискорення процесу розвалу підприємства і насадження суперечок і тяжб;

- збереженні в тих випадках, де це можливо і економічно доцільно, перспективних підприємств, що мають фінансові труднощі;

- створенні таких механізмів, які представлятимуть і надійно захищатимуть інтереси усіх учасників системи банкрутства (кредитори, персонал і так далі) у разі ліквідації збанкрутілого підприємства і дозволятимуть справедливо розподіляти активи (конкурсну масу) боржника.

Цей короткий перелік принципів функціонування системи банкрутства дозволяє говорити про те, що оберігає, не спрямованому на розвал економіки і ліквідацію підприємств, характері заходів, якщо підприємства мають якісь шанси на виживання і пристосування до потреб ринку.

Види банкрутства є:

1. Навмисне банкрутство - навмисне приховання факту стійкої фінансової нездатності, шляхом надання недостовірних даних.

Ознаки навмисного банкрутства:

- надання недостовірних даних про фінансовий стан боржника;

- причинний зв'язок між такими даними і збитками, що несе кредитор;

- якщо сховане банкрутство є наслідком дії форс-мажорних обставин. Максимальні стягнення за навмисне банкрутство застосовуються у випадках, коли сформована ситуація є наслідком різного роду зловживань і некомпетентного ведення фінансово-господарської діяльності.

2. Фіктивне банкрутство - свідомо помилкове оголошення підприємством про свою неспроможність з метою введення в оману кредиторів для одержання від них відстрочки (розстрочки) виконання своїх кредитних зобов 'язань або знижки сум кредитної заборгованості.

Виявлені факти фіктивного банкрутства переслідуються в карному порядку.

3. Навмисне банкрутство - навмисне створення (або збільшення) керівником або власником підприємства його неплатоспроможності; нанесення ними економічного збитку в інтересах інших осіб; свідомо некомпетентне фінансове керування.

Виявлені факти навмисного банкрутства переслідуються згідно закону.

4. Реальне банкрутство - повна нездатність підприємства відновити в майбутньому періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність у силу реальних втрат використання капіталу.

Катастрофічний рівень втрат капіталу не дозволяє підприємству здійснювати ефективну діяльність, і воно стає банкрутом.

5. Технічне банкрутство - неплатоспроможність підприємства, викликана істотним простроченням його дебіторської заборгованості. Дебішорська заборгованість перевищує розмір кредиторської заборгованості, а сума активів значно перевершує обсяг фінансових зобов 'язань.

Висновок.

Ефективна реалізація цілей і завдань системи банкрутства, припускає розробку цілого ряду методик і методичних розробок, що стандартизують основні процеси. Слід констатувати, що значна частина українських підприємств багато років знаходиться в стані глибокого, але прихованого банкрутства, слідством чого являються падіння виробництва, низька заробітна плата. У цих умовах приведення в дію системи банкрутства не лише невідворотно, але і необхідно, оскільки банкрутство підприємства може стати оздоровчою процедурою, від якої можуть виграти якщо не усі, то більшість її учасників.

Список виконаної літератури:

1. Грачев А.В. Оцінка платоспроможності підприємства / Фінансовий менеджмент. - 2009. -№1.

2. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навчальний посібник для вузів / О. І. Копилюк, А.М. Штангрет. - До. : Центр навчальної літератури, 2005.