Казарінова А.О.

Науковий керівник: Ільченко О.О

ПРОЦЕС РОЗШАРУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ДОХОДІВ

Соціальне розшарування населення в Україні поглиблюється. Українські громадяни щоденно стикаються із проблемою порушень прав людини.

Аналізуючи дослідження і публікації, слід зазначити, що проблематиці диференціації доходів приділяли увагу такі знані науковці, як С. Дубенко,  О. Оболенський, В. Олуйко, В. Лук’яненко.

Метою даного дослідження є визначення основних напрямків удосконалення соціальної політики держави в складних умовах поглиблення розшарування суспільства.

Аналіз джерел отримання доходів і їх співвідношення свідчить про продовження процесу соціального розшарування суспільства.

У 2011 р. майже у всіх регіонах збільшилася чисельність населення, що має доходи на душу населення нижче за прожитковий мінімум|мінімум-ареал|. У першому півріччі 2011 р. їх число дещо зменшилося, але|та| все-таки за межею бідності проживала майже четверта частина|частка| населення. Окрім традиційно малозабезпечених груп населення – непрацюючих пенсіонерів, багатодітних і неповних сімей, що вчаться, інвалідів, цю групу все більшою мірою формували працівники із|із| заробітною платою нижче прожиткового мінімуму|мінімум-ареалу| і безробітні.

Критерієм визначення абсолютної бідності, відповідно до світової практики, є прожитковий мінімум. В Україні з 1 грудня 2011 року для працездатних осіб він становить лише 1004 грн. За офіційними вітчизняними даними, сьогодні в Україні людей, які виживають на суму менше прожиткового мінімуму, приблизно 17%. Однак, за методикою ООН, яка базується на визначенні рівня видатків на добу, у розвинених країнах бідними вважаються люди, які мають менше, ніж 14 доларів у день (112 грн.). У 2011 році в Україні число таких людей сягнуло майже 80%.

 Враховуючи, що середня заробітна плата в Україні у жовтні 2011 року, за даними Держкомстату України, становила 2729 грн. (341 дол.), виходить, що “заробіток по-українськи” у півтора рази нижчий, ніж межа бідності в сусідніх європейських країнах. Інакше кажучи, у 2011 році склалася така ситуація, що більшість з тих, хто працює, лише виживають.

 Ключовою подією 2011 року став вступ у дію з 1 жовтня пенсійної реформи (на основі Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення формування пенсійної системи» №3668-IV від 8 липня 2011 року). Реформа призвела до низки негативних для соціальної сфери наслідків.

Насамперед було збільшено пенсійний вік для жінок – з нинішніх 55 до 60 років. Одним із найконфліктніших положень реформи є норма про збільшення з 1 жовтня 2011 року пенсійного страхового стажу для чоловіків і жінок, який збільшується одночасно на десять років (до 30 років для жінок та 35 років для чоловіків).

Диференціація в доходах особливо сильно позначається на споживанні|вжитку| платних послуг: установи, що надають їх, все більш орієнтуються на групи з|із| високими доходами і стають недоступними для переважної більшості громадян. Ціни на них ростуть|зростають| випереджаючими темпами. В результаті люди, що мають доходи нижче прожиткового мінімуму|, практично не користуються сферою платних послуг, витрачаючи всі гроші тільки|лише| на продовольство. Це, зрозуміло, не відноситься до тих видів послуг, від споживання|вжитку| яких населення не може відмовитися (житлово-комунальні, ритуальні і т. п.). Розширення мережі|сіті| платних шкіл, коледжів та платне медичне обслуговування заслуговувало б тільки|лише| позитивних оцінок, якби|аби| воно доповнювало існуючу систему установ соціального призначення.

Але|та| паралельно відбувається|походить| деградація призначених для пересічних громадян систем середньої освіти|утворення| і безкоштовної медичної допомоги, що збільшує розрив в реальному рівні життя і обумовлює|зумовлює| різні стартові можливості|спроможності| молоді.

Звичайно, перехід до ринкових стосунків неминуче повинен був підсилити|посилювати| розшарування населення по рівню життя, але|та| таке|настільки| швидке і не пов'язане|зв'язати| з|із| результатами праці збільшення соціальної диференціації пов'язане переважно з помилковими рішеннями|розв'язаннями| і невчасним|несвоєчасним| ухваленням|прийняттям|, а у ряді випадків просто відсутністю компенсуючих заходів. Воно не виправдано ні економічно, ні соціально, і саме так і сприймається переважною більшістю людей. Проблема виникнення широких бідуючих верств населення в перші роки реформ взагалі не бралася до уваги, хоча їх наявність різко дестабілізує суспільство|товариство| і негідна з погляду сучасного рівня цивілізації.

Отже, після|потім| розгляду комплексу проблем пов'язаних з розподілом доходу в суспільстві|товаристві| необхідно зробити непростий висновок|висновок| - так|та|, ситуація за останні 20 років змінилася тільки|лише| у бік ще більшого розшарування В результаті|унаслідок| необхідного зробити декілька конкретних кроків в економічній і соціальній сфері: ухвалення|прийняття| і неухильне дотримання реальних бюджетів, як державних так і обласних, що забезпечить відповідність реальних і номінальних заробітних плат; скорочення пільгових категорій населення; посилення методів по контролю за раціональним використанням засобів|коштів| з|із| соціальних фондів|фундацій|; боротьба з|із| «тіньовою економікою» шляхом| викорінювання корупції у владних структурах.

Література

1. Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення формування пенсійної системи» №3668-IV від 8 липня 2011 року.

2. Куликов Г. Т. Мотивация труда наемных работников. Монография. / Г.Т. Куликов. / Отв. ред.Д. П. Богиня.– 2-е изд,. перераб.– К.: Ин-т демограф.и социальн. исслед. НАН Украины, 2006.– 244 с.

3. Єлектронне джерело: http://portal.rada.gov.ua/.