Економічні науки/5. Управління трудовими ресурсами

Кацель М. К., Даниленко Є. С.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Кучумова І. Ю.

Харківський торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Проблеми взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг в Україні

Формування і реалізація трудового потенціалу та перспективи його розвитку є надзвичайно важливим завданням для подальшого розвитку України в цілому, від вирішення якого залежать не тільки доля вітчизняної економіки та можливості її переходу на інноваційну модель ринкової економіки, а й стабільність соціально-політичного життя країни.

Зміни у сфері праці, які нині відбуваються, торкаються не лише основних параметрів трудового процесу, а й функціонування ринку праці, і ці зміни відбуваються паралельно і впливають одне на одного. Їх взаємний вплив визначає принципові зміни в системі соціально-трудових відносин. На сучасному етапі розвитку ринку праці визначають блоки актуальних проблем, таких як: 1) трансформація відносин на ринку праці, 2) соціалізація трудових відносин, 3) зміни у трудовому процесі [1].

Також з характеристиками трудового процесу пов’язані такі нові проблеми:

1. Перехід частини функцій контролю за протіканням трудового процесу від роботодавця до працівників, що ускладнює механізм управління працею внаслідок зниження ролі роботодавця.

2. Ускладнення взаємозв’язку між продуктивністю та соціальними параметрами трудового процесу, які потребують спеціального механізму вирішення їх протиріч та пошуку взаємоприйнятних компромісів.

3. Поява складних характеристик, що відображають становище індивіда в організації. В багатьох випадках посада та рівень формальної освіти вже не визначають роль працівника в організації. Тому основні статусні характеристики зайнятих вже не є постійними та все більше визначаються поточними особливостями їх діяльності, що потребує більш точного врахування її характеру.

4. У сучасних умовах все частіше звичайні працівники беруть на себе відповідальність за результати діяльності організації, що свідчить про необхідність надання їм все більших прав. Це зумовлює трансформацію сутності трудового процесу та зміни механізмів управління ним.

5. Зростання ролі навчання у трудовому процесі вимагає формування іншого механізму оцінки як параметрів трудової діяльності, так і самої кваліфікації працівника, а також нових підходів до стимулювання праці.

Ринок праці в Україні незбалансований, практично у всіх його сферах: регіональній, професійній, кваліфікаційній, галузевій і демографічній. В умовах постійного зростання показника безробіття відчувається гострий брак фахівців у всіх галузях економіки. У зв'язку із цим, на сьогодні, не доводиться говорити про українську модель ринку праці, оскільки відбувається процес його реформування.

Враховуючи це, уряд України у своїй програмі діяльності «Назустріч людям» визначив основні соціально-економічні орієнтири, серед яких: забезпечення економіки країни кваліфікованою конкурентоспроможною робочою силою; ефективне використання наявного трудового потенціалу; створення нових робочих місць; формування конкурентного виробничого потенціалу на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Як відомо, основою стабільності соціально-економічного, політичного життя будь-якої країни, засобом відтворення і нарощування людського потенціалу та дієвим чинником модернізації економіки є освіта – стратегічна основа розвитку суспільства [2].

Одна з головних проблем сучасної освіти в Україні пов'язана з невідповідністю її рівня якості та змісту стратегічній спрямованості розвитку світової цивілізації. Суть проблеми полягає в тому, що і зміст, і можливості вітчизняної освітньої системи суттєво відстають від світових реалій. Глибинна причина такого відставання сфери освіти – тривала економічна криза, згортання фундаментальних досліджень, наукомістких галузей та виробництв в Україні, руйнація наукових шкіл.

Українська система освіти повинна відігравати роль визначального чинника соціально-економічного розвитку. Освітня політика України, відображаючи національні інтереси та орієнтуючись на ідеали людського розвитку, має враховувати загальносвітові тенденції розвитку, що зумовлюють необхідність суттєвих змін у системі освіти та професійної підготовки.

До найважливіших особливостей оновленої системи освіти слід віднести: фундаменталізацію освіти, що дозволить значно підвищити її якість; випереджальну та розвивальну орієнтацію системи освіти, більшу доступність освіти.

Отже, для забезпечення розвитку ринку трудових ресурсів в Україні перш за все необхідно приділити значну увагу ринку освітніх послуг. Стимулювання молодих спеціалістів отримувати освіту за провідними та затребуваними напрямами підготовки, створення умов їх працевлаштування шляхом надання пільг підприємствам, які мають у штаті спеціалістів з професійним досвідом менше двох років, контроль за їх діяльністю є першочерговим завданням для створення трудового та освітнього законодавства.

Література:

1. Акіліна О. В. Економіка праці і соціально-трудові відносини : Навч. посіб. / О. В. Акіліна, Л. М. – К. : Алерта, 2010. – 734 с.

2. Гнибіденко І. Ф. Ринок освітніх послуг і ринок праці : зб. наук. праць за матер. III веукр. наук.-практ. конф., 26 верес. 2008 р. – К. : КНЕУ : Інститут підг. кадрів держ. служби зайн., 2008. – 452 с.