Берегельська
Т.Ю., Гладій І.О. – к.е.н., доцент
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Основні аспекти організації
обліку нарахування та виплат заробітної плати
Питання
відображення в обліку нарахування та виплати заробітної плати займають одне з провідних
місць в системі обліку господарюючого суб’єкту. Це пов’язано з тим, що
заробітна плата для робітників підприємства є основним джерелом отримання доходів.
Тому від ефективності системи оплати
праці, а також правильності та своєчасності проведення розрахунків з
робітниками в основному залежить трудова дисципліна на підприємстві.
Згідно
Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. (зі змінами та
доповненнями) «Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило,
у грошовому виразі, яку за
трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу».
Структура
фонду заробітної плати господарюючого суб’єкту включає такі основні показники:
основну заробітну плату, додаткову та інші заохочувальні та компенсаційні
виплати [1].
Питання
організації оплати праці належить до компетенції керівництва підприємства. Тому
система оплати праці має бути чітко сформульована й визначена у положенні про
систему та умови оплати праці працівників підприємства.
Методологічні
засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій
та не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у
фінансовій звітності визначає П(С)БО № 26 «Виплати працівникам» [26]. Загалом,
виплати працівникам включають виплати, які надаються або працівникам, або їхнім
утриманцям, та можуть бути надані у формі грошових виплат (або товарів чи
послуг) безпосередньо працівникам, їхнім дружинам, чоловікам, дітям чи іншим
утриманцям або іншим особам, наприклад, страховим компаніям [5].
Виплати
працівникам відповідно до П(С)БО № 26 поділяються на п'ять груп:
1.
Поточні виплати – виплати працівнику (окрім виплат при звільненні
та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які
підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців
по закінченні місяця,
у якому працівник виконував відповідну роботу;
2. Виплати при
звільненні – виплати працівнику, які
підлягають сплаті за рішенням підприємства про звільнення працівника
до досягнення ним пенсійного
віку або за рішенням працівника про звільнення за
власним бажанням до досягнення ним пенсійного віку;
3. Виплати по
закінченню трудової діяльності – виплати працівнику (окрім виплат при
звільненні та виплат інструментами
власного капіталу підприємства), які підлягають сплаті
по закінченні трудової діяльності працівника;
4. Виплати
інструментами власного капіталу підприємства – виплати працівнику,
за якими йому надається право на отримання
фінансових інструментів власного капіталу, емітованих
підприємством (або його
материнським
підприємством), або сума
зобов'язань підприємства працівнику залежить від майбутньої ціни
фінансових інструментів власного капіталу, емітованих
підприємством;
5. Інші
довгострокові виплати – виплати працівнику (окрім виплат по закінченні
трудової діяльності, виплат
при звільненні та виплат
інструментами власного капіталу підприємства), які не підлягають сплаті в повному обсязі
протягом дванадцяти місяців по
закінченні місяця, у
якому працівник виконував
відповідну роботу [2].
Узагальнення
інформації про розрахунки за
виплатами працівникам, які належать
як до облікового, так і до
не облікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами
заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений
строк з каси підприємства суми з
виплат працівникам, за
іншими поточними виплатами, здійснюється
на рахунку 66 «Розрахунки за
виплатами працівникам»
Відповідно
інструкції про застосування Плану рахунків №291, за кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами
працівникам» відображаються
нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна
плата, премії, допомога
по тимчасовій непрацездатності,
інші належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом - виплата
основної та додаткової
заробітної плати, премій, допомоги по
тимчасовій непрацездатності тощо;
вартість одержаних
матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення
заборгованості перед працівниками за іншими
виплатами); утримання податку
з доходів фізичних
осіб, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та
інші утримання з виплат працівникам [3].
Сальдо зазначеного рахунку визначає наявність поточної заборгованості з
нарахованої, однак невиплаченої заробітної плати.
Рахунок 66
«Розрахунки за виплатами працівникам» має наступні субрахунки:
661 «Розрахунки
за заробітною платою» - для ведення обліку розрахунків за основною і додатковою
заробітною платою;
662
«Розрахунки з депонентами» - для ведення обліку заборгованості підприємства з
виплат працівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через
касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк;
663
«Розрахунки за іншими виплатами» - для ведення обліку розрахунків за виплатами,
що не належить до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю,
допомога по тимчасовій непрацездатності [4].
Аналітичний
облік розрахунків ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань
[3].
Поточні
виплати працівникам підприємства пов'язані зі сплатою єдиного соціального
внеску, який обліковуються на рахунку бухгалтерського обліку 65 «Розрахунки за страхуванням» відповідно до
Плану рахунків: Дт 65 - сплата внесків, Кт 65 - нарахування їх. Витрати по
обов'язкових внесках також є одним із елементів витрат і нарівні з іншими
елементами витрат регулюються П(С)БО 16 «Витрати» [6].
Відповідно до
ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування» від 08.07.2010 (зі змінами та доповненнями) «Єдиний
внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований
страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового
державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній
основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством,
прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат
(послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального
страхування» [5].
Отже, виплати
працівникам – одна з найважливіших складових системи обліку господарюючого
суб’єкту. Вони впливають як на собівартість продукції, робіт (послуг), так і на
ставлення робітників до підприємства. Даний процес є доволі трудомістким та
вимагає зосередженості в роботі. У цьому зв’язку для правильного відображення в
обліку й звітності виплат працівникам потрібні певні зусилля як від керівництва
підприємства, так і від облікового апарату.
Література:
1. Про оплату
праці: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 24 березня 1995 р. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр
2. 35 положень
(стандартів) бухгалтерського обліку [текст]: станом на 1 лютого 2012 р. – К. : «Центр учбової
літератури», 2012. – 258 с.
3. План
рахунків бухгалтерського обліку та інструкція по його застосуванню. – С. : ТОВ
«ВВС НОТІС», 2012. – 104 с.
4. Верига Ю.А.
Фінансовий облік [текст] : навч. посібник. / Ю.А. Верига, Т.В. Гладких, М.М.
Орищенко. – К. : «Центр учбової літератури», 2012. 438 с.
5. Мельник Т.
Облік та звітність поточних виплат працівникам в сучасних умовах / Т.Мельник // Вісник
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – Вип.
130. – К., 2011. С. 30 - 34. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
6. Настоящий
бухучет / Н. Белова, Д. Винокуров, Т. Войтенко и др. –
Х.: Фактор, 2005. – 1072 с.