Економічні науки /7. Облік і аудит

 

К.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту Шматковська Т.О.,
студентка 42 групи, Корнєєва К.О.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м.Луцьк, Україна

 

Порівняльна характеристика вітчизняних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку: аспекти вимог до фінансової звітності

 

Два останніх десятиліття відзначені посиленням уваги до проблеми міжнародної уніфікації бухгалтерського обліку. Розвиток бізнесу, що супроводжується зростанням ролі міжнародної інтеграції в сфері економіки, висуває визначені вимоги до однаковості і прозорості застосованих у різних країнах принципів формування та алгоритмів нарахування прибутку, оподаткованої бази, умов інвестування і капіталізації зароблених коштів тощо. Проблема невідповідності моделей бухгалтерського обліку не є унікальною і властива не тільки Україні. Вона має глобальний характер.

Метою даної статті є порівняння національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО) та міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ),  виявлення відмінностей, задля досягнення гармонізації між даними стандартами.

Питанням гармонізації обліку національних з міжнародними стандартами займалися Ф.Бутинець, В.Качалін, С.Голов, В.Костюченко, І.Бланк, В.Швець, Я.Соколова, Л.Нишенко та ряд інших дослідників.

         Незважаючи на те, що міжнародні стандарти фінансової звітності служили основою для створення П(С)БО, на даний час існують розбіжності між П(С)БО та МСФЗ [1].

Тому на сучасному етапі актуальним є вирішення проблеми уніфікації української системи з міжнародною системою бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Для досягнення гармонії національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку перш за все необхідно виявити ряд протирічь та розбіжностей, що виникають між ними [2].

Необхідно відмітити, що міжнародні стандарти мають як позитивні, так і негативні риси. Їх об’єктивними перевагами перед національними стандартами в окремих країнах є:

-       чітка економічна логіка;

-       узагальнення найкращої сучасної світової практики у сфері облікового процесу;

-       простота сприймання для користувачів фінансової інформації в усьому світі.

До недоліків МСФЗ можна віднести:

-       узагальнений характер стандартів, які передбачає достатньо велике різноманіття у методах обліку;

-       відсутність детальних інтерпретацій і прикладів співставлення стандартів з конкретними ситуаціями.

         В процесі трансформування фінансової звітності українських підприємств  слід врахувати існуючі відмінності між національними та міжнародними стандартами фінансової звітності, які подано у таблиці 1 [3,4].

Таблиця 1

Порівняльна характеристика П(С)БО та МСФЗ

      Положення

          П(С)БО

              МСФЗ

  1

               2

                   3

Вимога суворого дотримання стандартів

Не дають підприємствам такої можливості.

Дають можливість керівництву підприємства відступати від вимог МСФЗ, якщо застосування окремих позицій МСФЗ є недоречним.

Концептуальна основа

У нормативних документах з національного бухгалтерського обліку відсутній окремий документ – Концептуальна основа П(С)БО. Фактично, принципи та теоретичні засади обліку містяться у Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Наказом МФУ від 7 лютого 2013 року №73 затверджене Національне  П(С)БО  1  „Загальні  вимоги  до

У Концептуальній основі МСФЗ наведено два основоположні припущення – безперервності та нарахування і відповідності доходів і витрат.

Продовження таблиці 1

  1

               2

                   3

 

фінансової звітності”, яке було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за №336/22868.

 

Зміст щодо складу і змісту фінансових звітів

Питанням подання фінансових звітів присвячено кілька національних П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, 2 „Баланс”, 3 „Звіт про фінансові результати” та 5 „Звіт про власний капітал”.

Питанням подання фінансових звітів,  розглянуто  МСБО 1 „Подання фінансових звітів”.

Форми фінансових звітів

П(С)БО 2 „Баланс”, 3 „Звіт про фінансові результати” 4 „Звіт про рух грошових коштів”, 5 „Звіт про власний капітал” та 29 „Фінансова звітність за сегментами” та наказ Мінфіну України № 302 встановлюють форми фінансових звітів і приміток до річного фінансового звіту для українських підприємств. Введення будь-яких „імпровізованих” статей підприємством неможливо, окрім тих, які передбачені відповідним стандартом (як вписувані).

МСБО 1  не визначає жорсткого порядку чи формату, у якому треба подавати статті у фінансових звітах.

Екстраординарні статті про доходи та витрати

У Звіті про фінансові результати (додаток до П(С)БО 3) статті про екстраординарні доходи і витрати наводяться.

МСБО 1 зазначає, що суб’єкту господарювання не слід подавати будь-які статті доходу та витрат у вигляді екстраординарних статей безпосередньо у звіті про прибутки та збитки або у примітках.

Проміжна фінансова звітність

У національних П(С)БО відсутній окремий стандарт для проміжної звітності, її склад визначено П(С)БО 1 (п. 12). Зміст показників Балансу і Звіту про фінансові результати (до складу проміжної фінансової звітності входять лише ці дві форми) за квартал такий же, як і за рік.

МСБО № 34 „Проміжна фінансова звітність” передбачає надання проміжної фінансової звітності у складі повного комплекту фінансових звітів (як передбачено МСБО № 1), або комплект стислих фінансових звітів (за МСБО № 34) за період, який є меншим, ніж звітний період. МСФЗ заохочує компанії, чиї цінні папери знаходяться у вільному обігу, до надання проміжної фінансової звітності.

Показники Звіту про зміни у власному капіталі

У Звіті про власний капітал, форма якого встановлена у додатку до П(С)БО 5, наводяться лише дані про чистий прибуток (збиток).

За МСБО 1 у Звіті про зміни у власному капіталі слід наводити дані про кожну статтю доходу та витрат за період, а також дані про загальний   прибуток  та  загальні

Закінчення таблиці 1

  1

               2

                   3

 

 

витрати за період.

Зміст Приміток до фінансових звітів

У кожному П(С)БО міститься розділ «Розкриття інформації», у якому наводяться показники та інша інформація, яку слід розкривати у річному фінансовому звіті. Якщо проаналізувати зміст вказаного розділу кожного П(С)БО, то можна зробити висновок про відсутність значних відмінностей між складом інформації для розкриття за МСФЗ та П(С)БО. Але практика свідчить, що основні користувачі фінансової звітності (органи статистики, міністерства, ДКЦПФР) не цікавляться цією інформацією, тому підприємства її не розкривають. У цьому випадку доцільніше говорити не про відмінності у вимогах МСФЗ та П(С)БО, а про відмінності у практиці їх застосування.

Згідно з МСБО 1 у примітках слід подавати інформацію про основу складання фінансових звітів і про конкретні облікові політики, застосовані підприємством.

Крім того, за МСБО  1 у примітках слід наводити інформацію, яку не наводять у Примітках до річного фінансового звіту (форма №5), зокрема:        

1) про непередбачені зобов’язання та невизнані контрактні зобов’язання;

2) про суму дивідендів, запропонованих або оголошених до затвердження фінансових звітів, але не визнаних як виплата акціонерам;

3) про суму кумулятивних дивідендів за привілейованими акціями;

4)  не фінансову інформацію (про цілі та політику управління фінансовими ризиками).

Згідно з МСБО 1 необхідно розкривати порівняльну інформацію щодо числових показників за попередній період. Формою №5 наведення порівняльних даних не передбачено.

Поняття суттєвості у фінансовій звітності

У П(С)БО поняття суттєвості не згадується. Поняттю розкриття інформації відповідно до рівня суттєвості присвячені Рекомендації Мінфіну України від 29.07.2003р. «Щодо суттєвості у бухгалтерському обліку». Ці Рекомендації надають можливі кількісні критерії для визначення суттєвості.

МСБО не поширюється на несуттєві статті.

 

Переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами є беззаперечними для більшості користувачів фінансової звітності. МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських зв’язків. Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно МСФЗ, роблять її адекватнішою і здатною відобразити істинний майновий стан організації. У зв’язку з цим цінність МСФЗ важлива не лише для іноземних,  але й для національних інвесторів також. Це ще раз підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.

П(С)БО і МСФЗ –  це стандарти одного порядку, але різних рівнів. Звіту без обліку не буває, і завдання Стандартів – спрямовувати і регулювати бухгалтерський облік так, щоб на базі отриманих таким чином даних надати користувачам достовірну, повну та неупереджену інформацію у належно оформлених фінансових звітах [2].

Підбиваючи підсумки, варто зазначити наступне: вступ до СОТ та євроінтеграція України вимагає гармонізації П(С)БО та МСФЗ. Безумовно це призведе до полегшення співпраці вітчизняних підприємств з іноземними партнерами, особливо в торгівельній галузі, оскільки значна кількість продукції, що реалізується населенню України є імпортованою. Але при узгодженні П(С)БО та МСФЗ потрібно проаналізувати до чого це може призвести в кінцевому результаті, оскільки МСФЗ також мають певні недоліки, а економіка України має ряд особливостей, не характерних іншим європейським країнам.

 

Література:

1.     Бутинець Ф. Ф. Історія бухгалтерського обліку : в 2 ч. – Ч. ІІ. Навчальний посібник / Ф. Ф. Бутинець [2-е вид., доп. І перероб.]. – Житомир : ПП “Рута, 2001. – 512 с.

2.     Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами: Навч. посіб - І.В Жолнер. - К. : Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.

3.     Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 „Подання фінансових звітів”.[Електронний=ресурс]. –.Режим.доступу :..http://zakon4.rada.gov.ua/laws.

4.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”//Все про бухгалтерський облік. — 2013. - № 30. – 29 с.