Экономические науки/ 7.Учет и аудит

Гречуха Катерина

Науковий керівник: Тимчина Л.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Основні невідповідності систем П(С)БО та МСФЗ при складанні фінансової звітності

Процес інтеграції України до євроспільноти є складним та довгим, але вже сьогодні українські господарські суб’єкти працюють за правилами, що диктує євроринок та сучасні економічні відносини.

2012 рік, як в свій час рік 1999, став переломним для української бухгалтерії. Саме з цього року перший ешелон українських компаній потрапив під вимогу обов'язкового складання фінансових звітів за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) [2] .

Тож ми бачимо, що тема дослідження є досить актуальною на даному етапі розвитку та трансформації бухгалтерського обліку в Україні. Дослідженням доцільності реформування та питанням гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні з МСФЗ займається ряд провідних вчених економістів: таких як Моссаковський В., Голов С., Бутинець Ф., Костюченко В., Швець В., Пархоменко В. та інші. Проте багато питань ще тільки будуть вирішуватися.

Мета дослідження – виявити та обґрунтувати основні невідповідності систем П(С)БО та МСФЗ при складанні фінансової звітності.

При складанні фінансової звітності, в першу чергу, треба звернути увагу на загальні відмінності її складання та надання.

МСФО дозволяють надавати звіти у вільній формі,тоді ж як в Україні ці форми чітко регламентовані та затверджені Мінфіном (баланс, звіт про фінасові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до фін звітності).

Що стосується звітності для невеликого бізнесу, то IFRS for SME вимагає від суб'єктів середнього та малого бізнесу складати всі види звітів. Звіт про зміни в капіталі може бути замінений Звітом про прибуток за період та нерозподіленого прибутку. В той час, як ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінасову звітність» та П(С)БО 25 обмежують надання звітів суб'єктами малого підприємництва балансом і звітом про фінансові результати [2]. На нашу думку, зарубіжний досвід у плані кількості фінансових звітів для суб'єктів малого підприємництва є досконалішим, бо запропонований розподіл звітності на дві категорії за П(С)БО лише ускладнює обліковий процес і не виконує основні завдання щодо призначення фінансової звітності.

Згідно П(С)БО підприємства, за деякими винятками (платники податку на прибуток за нульовою ставкою) повинні складати проміжну звітність, поквартально, і яка повинна бути представлена балансом і звітом про фінансові результати. Період же проміжної звітності згідно МСБО 34 може обиратися підприємством самостійно, і взагалі, ця звітність є необов'язковою. Але якщо вона все таки складається, то надається у повному складі (звіт про фінансове становище, про сукупний прибуток, про зміни в капіталі, про рух грошових коштів і примітки) або в стислій формі [1].

Перейдемо до відмінностей у Балансі (згідно з зарубіжною практикою, Звіт про фінансове становище).

В українському балансі класифікація активів та зобов'язань неоднорідна: частина статей класифікована за критерієм «оборотні/необоротні», а частина чіткої класифікації не має. Згідно ж МСФЗ статті класифікуються, крім критерію оборотності/необоротності, виходячи з ліквідності статей; можливе змішане надання.

Витрати та доходи майбутніх періодів у вітчизняній формі звітності виділяються в окремий розділ і не класифікуються за критерієм визнання характеру активу. Згідно МСФЗ все навпаки: виділення окремою статтею не потрібно, а в разі надання в балансі необхідна класифікація характеру активу (оборотний / необоротний).

Згідно П(С)БО такі пункти, як довгострокові та поточні фінансові активи, поточні фінансові зобов'язання, статті активів і зобов'язань щодо поточного податку на прибуток не виділяються в окремі статті, згідно МСФЗ все навпаки.

Ще одній формі фінансової звітності – Звіт про фінансові результати присвячено багато наукових праць,тому не оминемо це питання і ми.

Згідно П(С)БО цю форму звітності формують тільки в одному варіанті, а в розвинених країнах можливо два варіанти надання цього звіту:

- єдиний звіт про сукупний прибуток;

- два звіти (звіт про прибутки і збитки та звіт про сукупний прибуток і збитки).

Доходи і витрати в національній системі обліку класифікуються постатейно за критерієм операційності/неопераційності, тоді ж як за кордоном ця класифікація взагалі необов'язкова. У нас надзвичайні доходи і витрати наводяться окремими статтями, а згідно міжнародного досвіду це робити забороняється [2].

Згідно П(С)БО непрямі податки відображаються у складі доходу, а потім віднімаються з нього для отримання показника «Чистий дохід», згідно МСФЗ ці податки зазвичай не розглядаються як складова частина доходу.

У вітчизняному звіті про фінансовий результат систематизація витрат надається постатейно та поелементно, за кордоном у суб'єкта господарювання є альтернатива, тобто витрати можуть бути систематизовані або постатейно (класифікація витрат за функцією), або поелементно (класифікація витрат за характером).

В останні роки звіт про рух грошових коштів є обов'язковим у складі фінансової звітності підприємств розвинених зарубіжних країн, тому необхідно виділити основні відмінності в П(С)БО та МСФЗ відносно цієї форми звітності:

- ПДВ у складі надходжень від реалізації включається у показник надходжень (за кордоном навпаки);

- в українському звіті не допускається згортання грошових потоків (згідно МСФЗ допускається у двох випадках: а) коли платежі відбуваються за дорученням клієнта, тобто грошові потоки відображають діяльність клієнта, а не суб'єкта, що звітує; б) коли оборот великий, швидкий, а терміни платежів короткі) та ін.

При порівнянні підходів до складання звіту про власний капітал ми використовували МСБО 1 та П(С)БО 5 (табл.1).

Таблиця 1

Порівняння систем П(С)БО та МСФЗ при складанні форми фінансової звітності № 4 «Звіт про власний капітал» [3]

Стаття	П(С)БО	МСФО
Загальний сукупний прибуток	Показник не наводиться	Показник повинен бути представлений
Інший сукупний прибуток	Показник не наводиться	Показник повинен бути розкритий по кожній статті власного капіталу
Показник дивідендів на акцію	Показник не наводиться	Може наводитися в цій формі або в примітках

Що стосується останньої форми звітності, приміток до річної фінансової звітності, то згідно МСФЗ вплив на облікову політику нових прийнятих стандартів, які ще не набрали чинності; інформація про цілі, політику та процеси управління капіталом; інформація про ключові судженнях менеджменту, які пояснюють вибір облікової політики потребують розкриття в примітках, а згідно П(С)БО – ні. Також згідно П(С)БО потрібно розкривати в примітках використання амортизаційних відрахувань, міжнародний досвід бухгалтерського обліку цього не потребує (ця категорія взагалі не визначена).

Отже, на сучасному етапі розвитку економіки і трансформування вітчизняного бухгалтерського обліку підприємство повинно дотримуватися вимог, які висуваються національними і міжнародними стандартами до складання фінансової звітності. Взявши до уваги ключові відмінності у цих вимогах, суб'єкт господарювання зможе складати фінансову звітність, яка відповідає МСФЗ, навіть на базі форм, які визначені Міністерством фінансів України.

Література:

1. Жолнер І.В. Роль та переваги застосування міжнародних стандартів фінансової звітності [Текст] / І.В. Жолнер // Облік, аналіз та аудит : проблеми теорії, методології, організації. – 2008. - № 1.

2. Чалый И.Основные несоответствия систем П(С)БУ и МСФО: краткий справочник для бухгалтера / И.Чалый // Всё о бухгалтерском учёте. – 2012. - № 37 (1914). – с. 7-11.

3. Чалый И.Основные несоответствия систем П(С)БУ и МСФО: краткий справочник / И.Чалый // Всё о бухгалтерском учёте. – 2012. - № 41 (1918). – с. 9-12.