Економічні науки/7. Облік і аудит

 

Ст. викл. Сабіна Н.Ю., Федішина В.В.

Донецький державний університет управління

Особливості  бухгалтерського обліку оплати праці в Україні

                                                                

Проблема організації оплати праці на підприємстві є однією з найбільш гострих. В умовах ринкової економіки відбулися деякі зміни в оплаті, які залежать не тільки від результатів праці робітників, а також від ефективності діяльності виробничих підрозділів. Облік оплати праці і розрахунків з робітниками і службовцями - одна з найбільш трудомістких і відповідальних ділянок бухгалтерського обліку. Для правильної організації обліку праці і заробітної плати важливе значення має класифікація персоналу за сферами застосування праці, професіями, кваліфікацією, стажем роботи та іншими ознаками [4]. Роль бухгалтерського обліку зростає в сучасних умовах, коли підприємства самостійно встановлюють форми і системи заробітної плати, умови преміювання, чисельність та склад працівників. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [1]. Оплата праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями регулюються, з одного боку, шляхом встановлення мінімальної заробітної плати. З 01.01.2013 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1147 грн. (КЗоТ, Стаття 95).  А з другого – угодами, які укладаються на державному, галузевому, регіональному рівнях і на підприємстві. Регулювання оплати праці на рівні підприємства передбачає розроблення, затвердження й застосування внутрішніх нормативних документів, зокрема положень: про оплату праці, про преміювання за виконання виробничих завдань і функцій, про винагороду за підсумками роботи за рік [2].

Успішному вирішенню цих завдань можуть сприяти: наявність і використання нормативних документів з питань оплати праці, вдосконалення техніки та методики обліку на основі застосування сучасних форм обліку і обчислювальної техніки, наукової організації праці працівників бухгалтерії, що займаються розрахунками з оплати праці.

Відрахування із заробітної плати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється у випадках, передбачених законодавством. На користь держави власник зобовязаний утримати із заробітної плати працюючих податок з доходу, розмір і порядок утримання якого визначається Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV [3]. На власника покладається обов’язок утримання певних сум із заробітної плати за виконавчими листами на підставі судових рішень, вироків судових органів, виконавчих написів, постанов адміністративних органів про накладення адміністративних штрафів.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оплату праці» [1], при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган зобов’язаний повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який здійснюється оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри й підстави відрахувань із заробітної плати, сума заробітку, що належить до виплати [4].            

Одним із напрямів удосконалення системи ведення бухгалтерського обліку є зменшення кількості документації завдяки впровадженню багатоденних і накопичувальних документів, використання типових міжвідомчих форм, пристосованих до використання обчислювальної техніки. Для вдосконалення ведення обліку оплати праці потрібно забезпечити підприємства комп’ютерним веденням обліку. Це дасть змогу швидко і якісно дати аналіз витратам, визначити розрахункові операції, швидко і надійно визначити всі статті витрат. Дасть можливість збору і надання достовірної інформації для задоволення потреб зовнішнім і внутрішнім користувачам. Подальше реформування заробітної плати має здійснюватися шляхом підвищення ціни робочої сили, встановлення єдиних регуляторів і рівноцінних умов відтворення робочої сили незалежно від форм власності; збільшення тарифної частини у заробітній платі; підвищення частки мінімальної заробітної плати у середній заробітній платі, удосконалення механізму державно-договірного регулювання заробітної плати. Удосконалення організації заробітної плати має здійснюватися разом із проведенням загальної соціально-економічної, структурної, податкової, цінової політики. Заходи спрямовані на удосконалення оплати праці, включають насамперед забезпечення залежності розмірів заробітної плати від особистого внеску працівників у результати праці [4].

 Отже, правильна організація заробітної плати є необхідною умовою ефективного стимулювання праці. Одним із основних шляхів реформування та удосконалення обліку є автоматизація. Автоматизована система значно полегшує роботу бухгалтера, виключає можливість помилок, які могли б виникнути при ручному розрахунку цим самим забезпечуючи правильність нарахування заробітної плати працівникам підприємства та нарахування обов’язкових платежів до фондів та бюджету. При цьому відпадає потреба в здійсненні перевірок, ревізій, аудиту первинної документації.

Література:

1.     Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР.

2.      Рожнов В. Організаційно – нормативні документи підприємства / В. Рожнов // Заробітна плата. – 2006. - №1. – С. 9-14 ; №2. – С. 18-21.

3.      Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р.  №889-IV.

4. Катеринець Н. Облік праці за новими формами / Н. Катеринець // Дебет – Кредит. – 2009. - №. 5. – С. 3-4. 21.