К.е.н., доцент Скорба О.А.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»

БУХГАЛТЕРСЬКА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Вступ. В практиці кримінального, цивільного та арбітражного процесу все більшого значення набуває судова бухгалтерія. Найчастіше звертаються до судово-бухгалтерської експертизи при вирішенні податкових спорів та спорів щодо виконання зобов'язань сторонами цивільно-правових угод.

Тому правоохоронні органи потребують глибокого аналізу фінансово-господарської діяльності організації, де скоєно злочин. Саме основою для проведення судово-бухгалтерської експертизи є бухгалтерські документи в яких находять відображення здійсненні господарські операції, які дають відповідь на питання поставлені перед бухгалтером-експертом, щодо виявлення та доказу фінансово-економічних злочинів.

Постановка задачі. Метою статті є розкриття сутності бухгалтерської інформації, як основного об'єкта дослідження при проведенні судово-бухгалтерської експертизи.

Результати. Судово-бухгалтерська експертиза це дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, яке в межах чинного законодавства здійснюється особою, котра володіє спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку (експертом-бухгалтером), з метою подання висновку стосовно кола питань, поставлених органами дізнання, попереднього слідства чи суду. Таким чином, судово-бухгалтерська експертиза — це процесуальна дія.

Загальна мета судово-бухгалтерської експертизи полягає у встановленні правильності організації бухгалтерського обліку та звітності, достовірності фактів господарської діяльності для надання обґрунтованого звіту щодо поставлених питань.

Основне завдання судово-бухгалтерської експертизи випливає із загального завдання судово-експертної діяльності – сприяти отриманню доказової інформації з кримінального, цивільного і адміністративного права, використовуючи при цьому всі сучасні можливості, надані спеціальними знаннями в області бухгалтерського обліку та звітності.

У процесі проведення судової експертизи може використовуватися інформація ревізійних служб, аудиторських фірм, податкових, митних органів, експертів, що спеціалізуються в інших областях знань, інформація, що надається сторонами, показання інших учасників процесу.

Усі факти господарської діяльності відображаються в бухгалтерських документах та облікових регістрах, що дозволяє в процесі експертного дослідження встановити наявність або відсутність невідповідностей при їх проведенні. Для цього експерт-бухгалтер застосовує свої спеціальні знання у галузі бухгалтерського обліку, що забезпечує кваліфіковані відповіді на поставлені слідчим або судом питання, викладені у звіті.

Питання ставляться в межах компетенції експерта-бухгалтера, які вирішуються шляхом застосування спеціальних експертно-бухгалтерських знань і повинні бути конкретними та походити з обставин розслідуваної справи. Питання повинні бути побудовані таким чином, щоб аналіз даних бухгалтерського обліку давав на них відповіді, а не загальні висновки.

Можна виділити наступні групи питань, вирішення яких належать до компетенції експерта-бухгалтера:

1. Визначення стану бухгалтерського обліку на підприємстві та його відповідності чинним нормативним актам, загальним вимогам в області бухгалтерського обліку, виявлення відступів від встановленого порядку його ведення.

2. Встановлення наявності або відсутності недостач або надлишків товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів у період їх утворення та заподіяної матеріальної шкоди.

3. Встановлення зв'язку між відступами від правил ведення бухгалтерського обліку і нанесеного матеріального збитку, а також виявлення обставин, що сприяли цьому, і, при необхідності, розробка заходів щодо їх усунення.

4. Перевірка відповідності даним бухгалтерського обліку відомостей, одержаних з інших матеріалів (свідчення обвинувачуваних, свідків, звіт аудитора).

5. Проведення експертизи передбачає аналіз і оцінку стану бухгалтерського обліку, діяльності посадових осіб, відповідальність за дотримання нормативних актів, що регламентують діяльність підприємства.

6. В експертній практиці збитком вважається оцінюваний в грошовому вираженні пряма майнова шкода, заподіяна підприємству або окремим особам, відшкодування якого обумовлено діями матеріально-відповідальних осіб, а також іншими посадовими особами, пов'язаними з матеріальними цінностями. При цьому експерт встановлює характер і розмір матеріального збитку, місце і період його утворення, а також осіб, відповідальних за цінності.

Для вирішення питань, експерт-бухгалтер ставить і виконує завдання СБЕ щодо встановлення:

· фактичних даних, пов'язаних з нестачею чи надлишками товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та сумою матеріального збитку;

· правильності документального оформлення операцій прийому, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів;

· відповідності відображень у бухгалтерських документах, господарсько-фінансових операцій вимогам бухгалтерського обліку та звітності до діючих нормативних актів;

· обґрунтованості оприбуткування відпустку і списання готової продукції, товарів, грошових коштів;

· документального обґрунтування розміру сум за позовами та кола осіб, за якими значилися товарно-матеріальні цінності або грошові кошти.

При проведенні СБЕ документація займає особливе місце, так як є обов'язковою складовою при формуванні доказової бази розслідуваного економічного злочину. Крім того, окремі обставини розслідуваної справи можуть бути доведені лише за наявності первинної, поточної та звітної облікової документації. Слід зазначити, що документація відрізняється за видами досліджуваних об'єктів.

Проведення СБЕ на підставі використання документації спирається на загальні методологічні підходи щодо її застосування в експертних дослідженнях, визначальним з яких є принцип несуперечності інформаційних систем.

При проведенні експертних досліджень з розслідування економічних злочинів дотримання принципу несуперечності систем інформації (облікової, позаоблікової, правової, аналітичної та ін..) має постійно співставлятися з вимогами, що пред'являються до документального оформлення конкретних фактів господарської діяльності. Це дозволяє виявляти документальні невідповідності у господарській діяльності (поточної, фінансової, інвестиційної) підприємств, під виглядом яких можуть ховатися ознаки економічних злочинів (підробки, знищення та підміна документів тощо) Встановлення взаємозв'язку між невідповідністю факту господарської діяльності та порядком її відображення на рахунках бухгалтерського обліку на підставі первинних облікових документів є основоположним.

Способи розпізнавання дефектних документів різноманітні. Неможливо перелічити всі види зловживань з документами, які можуть застосовуватися окремими особами з метою вчинення економічного злочину та його приховування. Проте є ряд формальних ознак, що привертають увагу слідчого, суду та експерта-бухгалтера до документа, який більш ретельно перевіряється по суті його змісту. До числа таких ознак належать:

· складання документа не за встановленою формою;

· не заповнення реквізитів документа – відсутність номера, дати, найменування організації тощо;

· взаємна невідповідність окремих реквізитів;

· недооформлення документів – відсутність підпису посадових осіб; наявність підписів осіб, які не мають права на їх підписування; відсутність печатки тощо;

· надлишкове оформлення документа – наявність декількох резолюцій або дозвільних написів у такій кількості, яка не потрібна при звичайному оформленні документа;

· відсутність до документів необхідних додатків;

· невідповідність додатків документу – сума зведеного документа не відповідає підсумку сум прикладених до нього первинних документів і т. ін.;

· розбіжності у змісті кількох екземплярів одного документу, наприклад в екземплярі видаткової накладної, котра видається одержувачу, вказується фактично видана кількість матеріально-виробничих запасів, а в іншому примірнику цієї ж накладної, але переданої в бухгалтерію для їх списання, вказується більша кількість і т. ін. ;

· наявність в документах перекручених даних або підписів тощо.

Жоден з перерахованих ознак сам по собі не свідчить про зловживання, але має привернути увагу слідчого, суду, експерта-бухгалтера до документа, який має такі дефекти. Виявлений дефектний документ підлягає ретельній перевірці шляхом дослідження факту господарської операції, оформленою цим документом.

У тих випадках, коли зловживання мають місце не тільки в первинних документах, але і в самому бухгалтерському обліку при відображенні цих документів в облікових регістрах і фінансовій звітності, робота експерта-бухгалтера значно ускладнюється. Це пов'язано з тим, що працівники бухгалтерії, які беруть участь у вчиненні таких зловживань, допускаються до шахрайства та навмисних порушень встановлених правил ведення бухгалтерського обліку при складанні бухгалтерських проведень, перенесенні записів в облікові регістри.

Основні ознаки таких порушень:

· складання бухгалтерських записів, не підтверджених і необґрунтованих) даними первинних документів;

· співвідношення бухгалтерських проведень з кореспонденцією рахунків, які суперечать існуючим правилам ведення бухгалтерського обліку;

· складання виправних бухгалтерських проведень (додаткових і коригуючих проведень) без документальних підстав та дійсної необхідності;

· складання деяких бухгалтерських проведень, що мали місце не в момент обробки облікових документів поточного звітного періоду, а в наступному звітному періоді;

· відсутність записів у картках аналітичного обліку, в оборотних відомостях, журналах-ордерах тощо;

· наявність викривлених записів;

· наявність необґрунтованих і необумовлених виправлень в облікових регістрах;

· неправильні підрахунки підсумків та перенесення їх в інші документи;

· виправлення і знищення бухгалтерських записів та інших даних шляхом підчисток;

· відкриття та ведення рахунків, не передбачених планом рахунків і не затверджених робочим планом рахунків;

· одночасне викривлення суми двох бухгалтерських проводок (завищення однієї та заниження іншої);

· умисний розрив між змістом бухгалтерських проводок і записами, зробленими на їх основі в облікових регістрах; неузгодженість у записах одних і тих же фактів господарської діяльності в різних облікових регістрах;

· відсутність у бухгалтерії облікових регістрів тощо.

Звітність, підготовлена і надана з порушенням вимог повноти, достовірності та нейтральності, вважається викривленою. У цьому випадку має місце вуалювання (приховування) звітності. Такі ситуації можливі через наявність ряду особливостей системи регулювання бухгалтерського обліку в державі:

· невідповідності економічного змісту факту господарської операції способу його відображення в бухгалтерській звітності згідно з діючими правилами;

· наявності в організації "нежорсткої" облікової політики;

· наявності протиріч між нормативними актами.

Однак вуалювання бухгалтерської звітності необхідно відрізняти від її фальсифікації (підробки), яка має місце у випадках застосування законодавчо не обумовлених облікових прийомів, що не відповідають чинним вимогам правил ведення бухгалтерського обліку. Фальсифікована фінансова звітність може бути наслідком допущених бухгалтерських помилок на всіх стадіях облікового процесу. Помилкою в таких випадках визнаються невірна грошова оцінка об'єктів обліку (статей фінансової звітності), неправильні формування підсумкових показників і їх угрупування у звітних формах, розподіл доходів і витрат за звітними періодами і т.д.

Метою дослідження документів при проведенні СБЕ є виявлення невідповідностей факторів, що виявляються у формі специфічних документальних невідповідностей, коли використовуються конкретні групи прийомів дослідження документальних даних.

Так, при дослідженні змісту окремого облікового документа експерт-бухгалтер може застосувати: формальну перевірку; нормативну перевірку; арифметичну перевірку.

При виявленні протиріч між змістом декількох облікових документів, що відображають взаємопов'язані факти господарської діяльності, застосовує: зустрічні перевірки; метод взаємного контролю.

Методи перевірки документів, які відображають однорідні факти господарської діяльності, включають: відновлення облікових записів за документами; хронологічний аналіз; порівняльний аналіз.

При дослідженні документів бухгалтерського обліку у разі необхідності можуть бути використані й інші методичні прийоми перевірки. До них можна віднести: інвентаризацію; перевірку фактичного стану активів організації, відображених у документах; контрольні обміри фактично виконаних обсягів виконаних робіт або наданих послуг; проведення контрольних дій, у тому числі й контрольний запуск сировини у виробництво, контрольні закупівлі; лабораторний аналіз якості сировини, матеріалів, готової продукції; отримання письмових довідок від різних контрагентів з питання змісту документа; отримання письмових пояснень від осіб, які підписали досліджуваний документ або брали участь у відображених у документах ФГД; спостереження; експеримент; аналітичні тести та ін.

При проведенні СБЕ досліджуються не тільки документи бухгалтерського обліку, а й інші матеріали справи, що містять відповідні дані, які стосуються предмета експертизи. До їх складу включають речові докази, протоколи слідчих і судових дій, протоколи допитів свідків, потерпілих, експерта-бухгалтера, акти документальних перевірок дотримання податкового законодавства, звіти аудиторських перевірок, акти перевірок, які проведені службою внутрішнього контролю. Об'єкти СБЕ можуть міститися в документах до слідчої перевірки, долучених до справи. Це акти або протоколи огляду, акти вилучення документів або інших речових доказів.

Слід мати на увазі, що всі документи, досліджувані експертом-бухгалтером, передаються йому тільки після перевірки їх на належність, допустимість, достатність і достовірність.

Належність та допустимість означає наступне: чи відносяться відомості про факт здійснення операції до діяння організації чи фізичної особи, відповідальної за його вчинення; чи відповідає період здійснення факту господарської операції періоду дослідження.

Достатність означає наявність необхідної кількості документів, що містять відомості про факти проведених господарських операції за період, що перевіряється, чи його частину для проведення дослідження з метою відповіді на поставлене питання.

Достовірність означає відповідність або невідповідність відомостей про вчинені факти господарської діяльності даними, відображеним у відповідних записах первинного, поточного обліку та фінансовій звітності.

Належність, допустимість, достатність і достовірність вихідних даних, що містяться в інших матеріалах справи і які стосуються предмета експертизи, встановлюються слідчими діями (допитами).

Об'єкти дослідження СБЕ можуть міститися тільки в долучених до кримінальної справи документах.

У разі сумнівів при використанні документів, що містять об'єкти дослідження, експерт-бухгалтер має право поставити перед слідчим питання про допит учасників, які брали участь у будь-яких перевірках з цій справі чи складанні протоколів вилучення, і посилатися на показання свідків у своєму висновку. При цьому експерт-бухгалтер в ході дослідження не дублює показання свідків, потерпілих, а відбирає в них дані, які стосуються предмета СБЕ.

При використанні в якості об'єктів дослідження відомостей чорнових записів (книги, зошити, журнали, магнітні носії інформації тощо) і містять інформацію про фактичні операції з грошовими коштами, матеріальними активами, фактами купівлі-продажу товарів, продукції, виконаних робіт, наданих послуг, висновок експерта-бухгалтера носитиме імовірнісний характер. У таких випадках в експертному висновку дається два висновки: однозначний – за офіційними документами і імовірнісний – з урахуванням даних, що містяться у записах оперативного (чорнового) обліку та протоколу слідчих дій.

Якщо в кримінальній справі є копії документів, долучені в якості доказів, то такі документи досліджуються експертом-бухгалтером тільки після перевірки їх доказової сили іншими видами експертиз або слідчими діями. У цьому випадку також дається імовірнісний висновок.

З метою найбільш повного визначення матеріальних наслідків злочину експертом-бухгалтером проводиться аналіз достатності об'єктів дослідження, наявних у матеріалах кримінальної справи, для надання висновку.

Матеріали дослідження можна розділити на дві частини:

· основні об'єкти дослідження – до них відносяться первинні документи, облікові регістри, форми звітності, матеріали інвентаризацій, накази та інші внутрішні облікові документи;

· факультативні об'єкти дослідження, які враховуються при проведенні бухгалтерської експертизи та складанні висновку, але не піддаються експертному дослідженню – до них відносяться акти документальних ревізій, висновків експертів інших спеціальностей, показання свідків і обвинувачуваних.

Окремі об'єкти дослідження різняться між собою порядком складання, формою і змістом, що визначає методи їх дослідження, які доцільно охарактеризувати по кожному виду об'єктів.

Основні об'єкти СБЕ мають загальну властивість – вони являють собою джерела облікових відомостей про господарську діяльність організацій. Тому експерт-бухгалтер може досліджувати зовнішні ознаки таких об'єктів (їх форму, правильність заповнення), зміст кожного об'єкта окремо і зміст облікових відомостей, що випливають із сукупності різних основних об'єктів.

Первинні бухгалтерські документи та облікові регістри – основні об'єкти дослідження експерта-бухгалтера, тому інші об'єкти зазвичай досліджуються в поєднанні з аналізом первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку.

Як безпосередні об'єкти дослідження первинні документи вивчаються експертом-бухгалтером за формою і по суті із застосуванням будь-яких спеціальних прийомів, властивих бухгалтерської експертизи. При цьому можливе дослідження, як окремих документів, так і їх сукупності.

Під час дослідження окремого документа можуть бути виявлені: арифметичні і логічні невідповідності у змісті документа, невідповідності документа встановленої форми і інші ознаки фіктивності господарських операцій.

При дослідженні сукупності взаємопов'язаних документів виявляються невідповідності у змісті документів, що відображають одні і ті ж взаємопов'язані операції.

При дослідженні сукупності документів експерт-бухгалтер попередньо групує відомості і виявляє певні закономірності в згрупованих облікових даних. Такі розбіжності між окремими екземплярами документів можуть бути зафіксовані у спеціальній аналітичній таблиці. У результаті виявляють закономірність у самих розбіжностях, що вказує на стійкість певної ознаки фіктивності операцій.

Зведені бухгалтерські документи також піддаються бухгалтерської експертизи.

Найбільш часто на експертизу надаються звіти матеріально відповідальних осіб (авансовий звіт, звіт касира, товарний звіт). Такі звіти відображають діяльність певних працівників і одночасно служать реєстром первинних документів, переданих матеріально відповідальною особою в бухгалтерію. Дані об'єкти досліджуються в сукупності з первинними документами. При цьому може бути виявлено невідповідність між первинною документацією та зведеним документом, що має істотне значення для висновків експерта-бухгалтера. Крім того, при дослідженні зведених документів можуть бути встановлені внутрішні протиріччя у змісті самих зведених документів. Наприклад, арифметична невідповідність підсумкової і окремих сум у звіті про списання матеріалів на виробництво, може свідчити про завищення витрат і, отже, про відображення у звіті фіктивної операції.

При дослідженні зведених документів може бути виявлено розбіжність між двома екземплярами одного і того ж зведеного документа. Наприклад, звіт касира не відповідає його копії в касовій книзі. У таких випадках необхідно звернутися до інших документальних даних, зокрема до журналів реєстрації касових ордерів. Виявлені аналогічних недоліків в іншій документації дають підставу для категоричного висновку експерта-бухгалтера.

При дослідженні в СБЕ зведених документів можуть бути виявлені ознаки не тільки фіктивності операцій, але і порушення правил документального оформлення певних операцій чи інші недоліки в системі обліку. Сполучною ланкою між первинними документами і записами в регістрах синтетичного та аналітичного обліку є документи облікового оформлення (книга закупівель, книга продажів, довідки бухгалтерії, накопичувальні відомості). Дослідження названої групи об'єктів СБЕ допомагає виявити ознаки різних порушень встановленого порядку обліку. Основний метод дослідження даних об'єктів – взаємний контроль документів, тобто зіставлення бухгалтерських проведень і записів в накопичувальних відомостях з первинною бухгалтерською документацією. У результаті дослідження може бути встановлено відсутність первинних документів, що підтверджують бухгалтерські записи, а також виявлені невідповідності між записами і змістом первинних бухгалтерських документів.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку також іноді містять ознаки зловживань, виявлені при їх безпосередньому дослідженні (невідповідності між записами у взаємопов’язаних регістрах, неправильні підрахунки підсумків). У певних випадках вони повинні розглядатися як ознаки фіктивності відображених в обліку господарських операцій.

Бухгалтерська звітність складається на основі інформації синтетичних і аналітичних облікових регістрів, отже, для встановлення невідповідності між обліковими та звітними даними необхідно їх комплексне дослідження. Деякі ж порушення, наприклад невідповідності між взаємопов'язаними показниками в різних формах звітності, а також невідповідності між результатами їх аналізу можуть бути виявлені експертом-бухгалтером при дослідженні безпосередньо форм звітності. Для виявлення та підтвердження таких обставин експерт-бухгалтер повинен використовувати прийоми аналізу фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Матеріали інвентаризацій (інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, акти) досліджуються експертом-бухгалтером, як і первинні документи, із застосуванням всіх методів бухгалтерської експертизи. Особливість же їх дослідження полягає в тому, що виявляються порушення, зазвичай не одержують відображення в інших документах. Наприклад, включення в інвентаризаційні описи неіснуючих товарів, порушення порядку оформлення результатів інвентаризацій. У таких випадках можливі подальші дописки кількості товару в інвентаризаційний опис, тоді буде невідповідність між окремими показниками і підсумком. Іншим прикладом може бути розбіжність між контрольним примірником інвентаризаційного опису і примірником, прикладеним до звіту матеріально відповідальної особи.

Об'єктами дослідження СБЕ можуть бути документи і записи оперативного і позасистемного обліку, в яких відображаються господарські операції. На відміну від бухгалтерського та оперативного обліку позасистемний облік не передбачений ніякими інструкціями. Він ведеться за особистою ініціативою окремих працівників і не має певного місця і терміну зберігання. Матеріали такого обліку можуть стати об'єктами дослідження експерта-бухгалтера тільки після прилучення їх слідчим або судом до матеріалів справи.

Експерт-бухгалтер досліджує дані про рух цінностей, отримані з сукупності бухгалтерських та позасистемних документів. У цьому випадку експерт-бухгалтер проводить взаємне зіставлення відомостей. Якщо при цьому виявиться невідповідність одних даних іншим, то експерт-бухгалтер найчастіше може констатувати лише розбіжності і скласти два варіанти розрахунків суми нестачі: один – за даними бухгалтерського обліку, а інший – за записами в оперативному або позасистемному обліку. Категоричні висновки експерта-бухгалтера на основі записів оперативного та позасистемного обліку можливі тільки після глибокого аналізу документів, коли буде встановлено, що порушення у веденні бухгалтерського обліку пояснюються неправильним відображенням операцій у бухгалтерських документах. Крім того, щоб експерт-бухгалтер міг обґрунтувати свої висновки, відомості оперативного та позасистемного обліку про будь-який бік господарської операції повинен збігатися з даними бухгалтерського обліку.

Факультативні об'єкти дослідження не є засобами облікової реєстрації і не служать підставою для записів у бухгалтерському обліку, але деякі відомості, викладені в них, можуть мати певні властивості, що виявляються експертом-бухгалтером. Саме такі відомості іноді є об'єктами його дослідження.

В актах документальних ревізій можуть бути описані методи дослідження документів, а також прийоми розрахунків, на основі яких побудовані відповідні висновки ревізора. Такі методи і прийоми й будуть об'єктами дослідження експерта-бухгалтера, який, володіючи спеціальними знаннями, зможе виявити відповідність або невідповідність застосованих методів. Експерт-бухгалтер може отримати ряд відомостей та методик розрахунків з висновків експертів інших спеціальностей.

В якості об'єктів дослідження експерта-бухгалтера можуть виступати показання свідків і обвинувачуваних. Наприклад, відомості про порядок оформлення документів, про систему та стан обліку, про методи контролю та ревізії, про облікову політику організації.

Якщо експерт-бухгалтер в результаті дослідження показань свідків встановлює нові обставини, він не повинен робити категоричних висновків щодо цих обставин, оскільки оцінка достовірності показань свідків і обвинувачуваних належить до компетенції органів слідства і суду.

Висновок. Таким чином при проведенні судово-бухгалтерської експертизи бухгалтерські документи одночасно виступають і джерелом отримання інформації, і доказовою базою для підтвердження скоєних економічних злочинів. Саме від якості бухгалтерської інформації залежить висновок який буде складено експертом-бухгалтером.

Література:

1. Закон України «Про судову експертизу» (зі змінами та доповненнями) від 25.02.1994 № 4038-XII.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України (зі змінами та доповненнями) від 13.04.2012 № 4651-VI.

3. Судова бухгалтерія: підручник/ В. М. Глібко, О. П. Бущан; Мін-во освіти і науки України. - 2-е вид. переробл. і допов.. - Х.: Право, 2011. - 192 с. - ISBN 978-966-458-192-6.

4. Судова бухгалтерія: підручник/ М. І. Камлик; Нац. академія внутрішніх справ України. - К.: Атіка, 2000. - 336 с. - ISBN 966-7714-14-4.

5. Судова бухгалтерія: навчальний посібник/ В. М. Шарманська, С. О. Шарманська, І. В. Головко; Мін-во освіти і науки України, КНУ ім. Тараса Шевченка. - К.: ЦУЛ, 2008. - 454 с. - ISBN 978-966-364-594-0.