Сторожук Т.М., к.е.н., доцент

Зміни та доповнення політики управлінського обліку

Формування облікової політики на підприємстві є свого роду фундаментом і каркасом побудови системи обліку на підприємстві. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»[1] підприємство самостійно визначає свою облікову політику та розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та звітності. Оскільки управлінський облік представляє собою інформаційну підтримку менеджерів усіх рівнів управління підприємства, то очевидно, що потреба внесення змін та доповнень до облікової політики в частині організації та ведення управлінського обліку виникає часто. Система нормативного регулювання методології ведення управлінського обліку на державному рівні не визначена, тому всі питання підприємства вирішують на власний розсуд в рамках своєї компетенції в межах діючого законодавства. Тобто рівень свободи управлінського апарату в процесі визначення облікової політики щодо управлінського обліку може визначатись в межах чинного законодавства лише власником. Тому при коригуванні політики управлінського обліку необхідно, перш за все, розрізняти зміни та доповнення. Згідно з П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах [2] та Листом Міністерства фінансів України «Про облікову політику»[3] зміни облікової політики можливі при, зміні вимог органу що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, зміні статутних вимог і у випадку забезпечення в результаті змін більш достовірного відображення в обліку та звітності подій та операцій господарської діяльності. Професор Л.З. Шнейдман [4,с.10] перелік випадків змін дає значно ширшим:

- прийняття нового громадянського, господарського, податкового та іншого законодавства або розвиток та уточнення діючого;

- заборона або обмеження тієї чи іншої діяльності;

- зміна умов договорів, що укладаються зі споживачами (покупцями) продукції, робіт, послуг у тому числі з державними органами та постачальниками матеріально-технічних ресурсів;

- зміна умов зовнішньоекономічної діяльності;

- лібералізація податкового режиму;

- рівень інфляції тощо.

М.С.Пушкар та М.Т.Щирба [5,с.211] вважають, що в системі управлінського обліку, крім наведених нормативними документами випадків, облікова політика може змінюватись ще й у випадку зміни: умов та видів діяльності; структури підприємства; технологічних особливостей процесу виробництва; інфраструктури ринку; системи ціноутворення; системи планування та бюджетування; умов постачальницько-збутової діяльності; переліку центрів витрат та центрів відповідальності; системи внутрішньої звітності; потреб управлінського персоналу в інформації; рівня автоматизації виробничих та управлінських процесів тощо. На нашу думку, визначальним фактором щодо політики управлінського обліку має бути потреба управлінського персоналу в інформації і залежність від конкретних обставин.

Доповнення облікової політики, відповідно до П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» [2] є встановлення облікової політики для подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій, та подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Таким чином, доповнення та зміни політики управлінського обліку можна вносити протягом поточного фінансового року при потребі менеджменту підприємства за умови виконання умов П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» [2]. Зміна облікової політики в системі управлінського обліку може застосовуватись до фактів господарської діяльності підприємства виходячи з потреб управлінського персоналу підприємства з моменту їх виникнення.

Для досягнення зіставності звітів облікова політика має підлягати розкриттю. На думку М.С.Пушкаря, М.Т. Щирби [5,с.207-208] розкриття облікової політики щодо управлінського обліку може здійснюватись лише за допомогою організаційно-розпорядчого документу (наказу, розпорядження тощо). В системі управлінського обліку необхідно розкривати елементи як методичного, так і технічного та організаційного аспектів облікової політики, маючи на увазі, що основним завданням управлінського обліку є збереження комерційної таємниці, особливо в умовах ринкової конкурентної боротьби. У своїх дослідженнях, враховуючи комерційну таємницю інформації управлінського обліку та використання обмеженим колом осіб дотримуємося думки авторів [6,c.144] про відображення політики управлінського обліку в окремому документі у вигляді Положення про внутрішньогосподарський (управлінський) облік. При внесенні змін та доповнень, які за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на її зміст розпорядчий документ слід викласти у новій редакції.

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999р.№ 996-ХІV // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14/

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99р № 137[Електронний ресурс] / http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0392-99.

3. Про облікову політику: Лист Міністерства фінансів України від 21.12.2005р.№31-34000-10-5/27793: [Електронний ресурс]// [http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/articie&art-id=58984&cat-d=34931].- Режим доступу: minfin.gov.ua.

4. Шнейдман Л.З. Учетная политика: формирование и реализация // Бухгалтерский учет.-1995.-№9.- С.3-11.

5. Пушкар М.С., Щирба М.Т. Теорія і практика формування облікової політики: монографія/М.С.Пушкар, М.Т.Щирба. -Тернопіль: «Карт-бланш», 2010.- 260с.

6. Облікова політика підприємства: Навчальний посібник / [Лузан Ю.Я., Гаврилюк В.М., Жук В.М. і ін.]; за ред. В.М., Гаврилюка – К.: Видавництво ТОВ «Юр-Агро-Веста», 2007. - 326 с.