Экономические науки/7.Учет и аудит.

к.е.н., доцент Людвенко Д.В.

магістр Подгорна І. О

Білоцерківський національний аграрний університет

м. Бiла Церква, Україна

buttercup@ukr.net

АНАЛІЗ КОШТОРИСУ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ

Постановка проблеми. Стандартна программа ревізії фінансово-господарської діяльності будь-якої бюджетної установи починається з аналізу кошторису, правильності його формування та внесення змін у процесс і виконання. Без такого аналізу важко уявити якісно проведену ревізію. Бо саме з аналізу кошторису під час інспектування бюджетних коштів можна визначити ризикові фінансово-господарські операції та ризики фінансових порушень за певним напрямом. Сьогодні постає питання: для чого під час ревізії витрачати час на аналіз? Адже до акта ревізії слід заносити лише факти порушень фінансово-бюджетної дисципліни, а не аналітичні висновки? На нашу думку, без аналізу неможливо встановити факти порушень фінансово-господарських операцій та можливі ризики від їх здійснення. Тому науково-практичним завданням кожного співробітника контрольно-ревізійної служби при проведенні перевірки формування та виконання кошторису бюджетної установи є і його всебічний аналіз.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний вклад у теорію та методологію бюджетного планування внесли такі відомі відчизняні вчені як Д.Людвенко, О.Клокар, О.Барановський, Л.Безгубенко, С.Буковинський, О.Василик, І.Гейдор, Л.Гордєєв, І.Дьяков, Н.Деркач, О.Кириленко, В.Кравченко, Н.Кузьменко, В.Опарін, Л.Павлова, В.Родіонова, В.Федосов, С.Юрій та інші українські науковці. Питанню обліку та аналізу доходів і витрат кошторису бюджетних установ присвячені праці О.Клокаря, Д.Людвенка, П.Атамаса, В.Голікова, Л.Гуцайлюк, Р.Джоги, І.Зіміної, Ю.Іванечко, І.Канєвої, В.Матвєєвої, І.Ткаченко, В.Сопка, інших [1, c.58]. Віддаючи належне науковим працям вчених, слід зазначити, що проблема пошуку нових підходів до формування кошторисів бюджетних установ в умовах стрімких ринкових перетворень та обмеженості фінансових ресурсів потребує подальшого науково-практичного дослідження. Значною мірою це зумовлено трансформаційними процесами в Україні, направленими на досягнення міжнародних стандартів економічної діяльності.

Метою дослідження є обґрунтування необхідності дотримання законодавства та впровадження нових нормативно-правових актів, які б регулювали питання складання та виконання кошторису, визначити умови підвищення ефективності управління бюджетними коштами.

Завданням даного дослідження є:

- дати відповідь на питання: про що свідчить аналіз виконання кошторису, а точніше, аналіз відхилень між фінансовими показниками;

- обґрунтувати необхідність дотримання законодавства та впровадження нових нормативно-правових актів, які б регулювали питання складання та виконання кошторису;

- визначити умови підвищення ефективності управління бюджетними коштами.

Матеріал і методика дослідження. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці та періодика вітчизняних вчених-економістів в галузі бюджетного планування. У ході дослідження були використанні абстрактно-логічний, метод наукової абстракції і системні підходи.

Виклад основного матеріалу. Для того, що б виконувати свої функції, визначені положенням чи статутом, бюджетній установі передовсім потрібен план, що визначає доходи, які вона має отримати протягом бюджетного періоду, та відповідні видатки, які будуть проведені для здійснення нею своїх повноважень. Кошторис і є таким плановим документом бюджетної установи. Згідно з п.1 порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, Кошторис – це основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. В бюджетних установах видатки можуть бути двох видів: касові та фактичні. Нараховані і оплачені видатки обліковуються як касові, а нараховані, але не виплачені – вважаються фактичними [3, c.14].

На нашу думку, раніше не досить великої уваги приділяли таким питанням як: важливість аналізу доходів і видатків бюджетної установи як основи для прийняття безпомилкових рішень та зменшення фінансових ризиків, а також вдосконалення нормативно-правової бази при складанні і виконанні кошторису, що є одним із найважливіших контрольних заходів.

Аналіз кошторису – це складання подальшої схеми ревізії, встановлення, над якими питаннями варто працювати детальніше, а які не потрібно опрацьовувати суцільним методом.

Розглянемо деякі випадки відхилень між фінансовими показниками.

1. Перевищення фактичних видатків над затвердженими асигнуваннями може свідчити про:

- вжити керівництвом установи необхідних заходів щодо приведення видатків у відповідність до бюджетних асигнувань, взяття зобов’язань понад асигнування, що є бюджетним правопорушенням та призводить до утворення не бюджетної заборгованості ;

- використання наявних на початок року запасів;

- отримання робіт, послуг, товарів, які на початок року перебували у складі дебіторської заборгованості.

2. Фактичні видатки менші затверджених асигнувань, то це може свідчити про:

- економічне та раціональне використання бюджетних коштів;

- планування зайвих асигнувань;

- утворення дебіторської заборгованості, накопичення запасів;

- несвоєчасне відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з фактичними видатками.

3. Перевищення фактичних видатків над касовими свідчить про:

- погашення дебіторської заборгованості, що обліковувалася на початок року;

- утворення кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду;

- списання запасів, які були придбані раніше.

4. Касові видатки менші затверджених асигнувань може свідчити про:

- зменшення асигнувань;

- неповне фінансування установ.

5. Перевищення касових видатків над фактичними може свідчити про:

- погашення кредиторської заборгованості, що обліковувалася на початок року;

- збільшення запасів;

- утворення дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду [2, c.52].

Перевірка дотримання законодавства при складанні кошторису, по суті, є одним із найважливіших контрольних заходів. Важливим є аналіз змісту наказів, що видавалися в установі стосовно фінансово-господарської діяльності, зокрема такої статті кошторису бюджетної установи, як «Оплата праці», наказів про виплати премій та матеріальної допомоги, встановлення стимулюючих надбавок, оскільки передумовою таких дій є завищення показників фонду оплати праці. Найбільше порушень виявляється при перевірках правильності розрахунків фонду оплати праці та видатків на поточне утримання бюджетної установи. Нормативно-правові акти, які забороняли б планувати фонд преміювання, матеріальної допомоги, виплати надбавок стимулюючого характеру, відсутні [4, c.106].

Особливої уваги заслуговує аналіз виконання кошторису спеціального фонду бюджету. Необхідно зазначити, що планування дохідної та видаткової частини спеціального фонду бюджету відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 №659 «Про затвердження переліку групп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання» стосується головним чином тільки основних групп власних надходжень бюджетної установи, до яких, як правило, не належать суми за дорученнями, благодійні внески, гранти, подарунки, але кошти яких у подальшому зараховуються на рахунки обліку спеціального фонду бюджету. На жаль, більшість ревізій і перевірок саме в питанні формування дохідної і видаткової частини кошторису спеціального фонду бюджету розкривається безліч порушень нормативно-правових актів, наслідком чого є незаконні видатки коштів загального фонду бюджету [1, c. 60].

На нашу думку, і при формуванні, і при виконанні кошторису спеціального фонду бюджету найчастіше ігноруються положення таких регламентованих документів, як постанови Кабінету Міністрів України №659, що вже згадувалась, та №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 р. З метою підвищення ефективності управління бюджетними коштами доцільним є залучення тимчасово вільних бюджетних коштів та їх залишків у розпорядників із метою здійснення першочергових бюджетних видатків, недопущення касових розривів у процесі виконання бюджетів. На нашу думку, для цього треба:

- надати право органам ДКУ на місцях використовувати різноманітні інструменти управління бюджетними коштами, залучати вільні залишки загального і спеціального фондів бюджетів, давати гарантії;

- розміщувати тимчасово вільні бюджетні кошти в установах комерційних банків, що буде вагомим джерелом додаткових бюджетних ресурсів;

- встановлювати певний ліміт коштів, який залишається в обласних управліннях ДКУ;

- визначити на центральному рівні: норматив ризику залучення коштів, механізм оперативного відшкодування залучених коштів;

- чітко визначити й розподілити функції між учасниками бюджетного процесу;

- для підвищення ефективності контролю за витрачанням бюджетних коштів слід чітко регламентувати функції, права й відповідальність органів Державної контрольно-ревізійної служби у здійсненні контролю;

- організувати дієвий контроль за дотриманням вимог законодавчих і нормативних актів.

Висновок. Розглянувши найважливіші питання аналізу кошторису бюджетної установи, можемо відмітити, що аналіз кошторису – аж ніяк не зайвий етап у ревізійному процесі, а метод визначення ризиків порушень фінансово-бюджетної установи.

На нашу думку, хто вміє «читати» кошторис, для того план подальших ревізійних дій є зрозумілим і чітким. А ретельне вивчення методів і форм контролю за дотримання законодавства при формуванні, затвердженні і виконанні бюджету – єдиний шлях підвищення професійного рівня ревізора, а також впливу контрольно-ревізійної роботи на зміцнення фінансової дисципліни в державі.

Література:

1. Байбекова О.О. Кошторисамдоходів і видатків – повсякденнуувагу/ О.О.Байбекова – К.: Фінансовий контроль. – 2008. - №1. - С. 58-63.

2. Гуцалюк Л. Про аналізкошторисубюджетної установи /Л.Гуцалюк – К.:Фінансовий контроль. - 2009. - № 6. - С. 51-53.

3. Шевчук А.О. Кошторис - основнийплановий документ бюджетної установи /А.О. Шевчук – К.: Баланс - Бюджет. - 2009. - №3. - С. 13-17.

4. Позняковська Н.М. Облік і звітність доходів і видатків місцевих бюджетів: організація та методика: / Н.М. Позняковська – Тернопіль: ТАНГ, 2004. –20 с. – (автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук).