Тищенко Т.Ю.

Науковий керівник Шарко В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Використання лляного волокна для формування асортименту виробів білизняного призначення

Льон – це традиційна для України луб’яна технічна культура, яка вирощується в багатьох областях нашої країни (особливо в Північно-Західному регіоні). Унікальні природні властивості льону зумовлюють доцільність виробництва з нього різноманітних товарів різного цільового призначення. Лляне волокно є єдиним джерелом натуральної сировини для виробництва виробів побутового та технічного призначення, що мають досить широкий асортимент.

Льон – луб’яне волокно. Волокниста тканина лежить між зовнішньою оболонкою і деревиною стебла. Волокна склеєні одне з одним і розміщуються окремими жмутами – пасмами. Пасма волокна завдовжки 30-75 см складаються з видовжених клітин. Тобто клітина льону – це довга тонка нитка. Її довжина в 1-2 тисячі разів перевищує її товщину. Це дозволяє виготовляти лляну нитку завтовшки до кількох мікрон.

Метою даної роботи є вивчення більш широкого використання лляних волокон для розширення асортименту виробів білизняного призначення, підвищення надійності в експлуатації та забезпечення їм відповідної функціональності відповідно до властивостей льону.

Близько двох десятків років тому Україну справедливо вважали батьківщиною льонарства. Більше того — до 1992 року вона входила до складу світових лідерів із виробництва льоноволокна, а його валовий збір становив у нас понад 100 тис. тон щороку, або 13–14% від світового виробництва. Проте, на даний час Україна закуповує тканини і вироби з льону з-за кордону, а найкращий льон у світі виробляють країни, які важко назвати аграрними – Франція, Бельгія, Голландія.

Для визначення динаміки виробництва льоноволокна наведено дані в таблиці 1 [1].

Таблиця 1

Структура світових обсягів виробництва льоноволокна

Країна	1992 рік, тис. грн.	Частка у світовому виробництві, %	2012 рік, тис. грн.	Частка у світовому виробництві, %
Україна	105,0	18,06	3,8	0,59
Білорусь	60,7	10,43	38,8	6,03
Росія	77,9	13,39	47,5	7,38
Китай	227,0	39,03	429,6	66,79
Західна Європа	83,0	14,28	112,0	17,41
Східна Європа	16,7	2,87	2,6	0,40
Єгипет	11,3	1,94	1,40	79,65
Всього	581,6	100	635,7	178,25

Дані таблиці вказують на те, що розвинені країни за 20 років збільшили виробництво льоноволокна майже на 11 %, у тому числі Китай – на 189,25 %, Західна Європа – на 134,9 %. Однак Україна зменшила обсяг виробництва цієї досить важливої сировини на 96,3 %.

Функціональні властивості текстильних матеріалів з льоноволокна забезпечуються властивостями льону. До споживчих властивостей льону можна віднести наступні:

- льон високо гігроскопічний – вбирає вологу ліпше за бавовну, а також активніше виводить її на поверхню. Тому він швидше сохне, створюючи додатковий охолоджувальний ефект;

- на лляних волокнах не утворюється зарядів статичної електрики;

- міра полімеризації целюлози льону в 2-3 рази вища, ніж в бавовни, тому він набагато міцніший, більш за стійкий до руйнування на світлі - він не жовтіє і не старіє, а лише стає білішим і приємнішим;

- тканина з льону суттєво міцніша від бавовняної та переносить набагато більшу кількість прання. Вироби з льону можна не тільки прати, але й кип'ятити, сушити на сонці, прасувати гарячою праскою [2].

Найбільш перспективним є використання лляного волокна для виготовлення різноманітних виробів білизняного призначення – простирадл, подушкових пошивок, підковдр, комплектів із них, скатерок, серветок, рушників (кухонних, ванних). Це обумовлено низкою причин, а саме:

– лляні білизняні вироби за зносостійкістю, гігієнічністю, естетичністю суттєво переважають аналогічні за призначенням бавовняні білизняні вироби;

– широке використання лляного волокна у білизняному текстильному виробництві дозволяє не тільки замінити дефіцитну в нашій країні бавовну, але й суттєво підвищити рівень якості, екологічної безпечності та конкурентоспроможності цієї групи товарів інтер’єрного призначення;

– перспективним є використання в білизняному виробництві лляного котоніну, який може використовуватись у суміші з іншими волокнами (натуральними і хімічними).

Разом з тим, широке використання лляного волокна для виробництва тканин білизняного призначення вимагає вдосконалення технології прядіння цих волокон, а також оздоблення самих тканин. Це стосується передусім [3, 4]:

– підвищення тонини лляної пряжі (особливо з олійного льону) шляхом подальшого вдосконалення системи прядіння лляних коротких волокон;

– впровадження в практику роботи лляних підприємств сучасних ресурсо- та енергозберігаючих технологій вибілювання білизняних матеріалів і виробів;

– цілеспрямованого надання необхідних функціональних властивостей лляним білизняним тканинам і виробам в процесі їх оздоблення (особливо це стосується білизняних виробів дитячого призначення).

На нашу думку, успішному розвиту ринку льоновмісних тканин білизняного призначення можуть сприяти такі чинники:

– розширення і подальша оптимізація основних параметрів будови льоновмісних тканин з вмістом бавовняних, віскозних, лавсанових і ін. волокон;

– суттєве покращення художньо-естетичного оформлення цих тканин за рахунок підбору більш якісних вибілювачів для фізичного та оптичного вибілювання та обґрунтованого підбору нетоксичних і малотоксичних марок синтетичних барвників для фарбування та друкування цих тканин;

– більш широке застосування спеціальних способів оброблення білизняних льоновмісних тканин з метою надання їм відповідних ефектів брудовідштовхування, біостійкості та інших.

Підсумовуючи вище зазначене, відзначимо, що використання лляного волокна для виробництва виробів білизняного призначення дозволяє розширити сировинну базу, поповнити асортимент та суттєво підвищити надійність та зручність в експлуатації. Це пов’язано з специфічними властивостями льону, які мають вплив на підвищення функціональності виробів.

Список використаних джерел:

1. Продовольственная и сельскохозяйственная организация Объединенных Наций [Електронний ресурс]: режим доступу – http://www.fao.org

2. Живетин В.В. Лен и его комплексное использование / Живетин В.В., Гинзбург Л.Н., Ольшанская О.М. – М.: Информ-Знание, 2002. – 400 с.

3. Грищенкова В. А. Ассортиментный сдвиг в применении грубого короткого льняного волокна / В. А. Грищенкова, Т. Н. Кудрявцева, Е. И. Шаповалова // Рынок легкой промышленности, 2006. – №47. – 2006. – [Електронний ресурс]:

Режим доступу: http://rustum.net/img/flash/rlp_47/47_4_1.gif

4. Кузьміна Т. О. Якість і стандартизація модифікованих лляних волокон. Монографія / Т. О. Кузьміна, Л. А. Чурсіна, Г. А. Тіхосова; під ред. Л. А. Чурсіної. – Херсон: Олді-плюс, 2009. – 416 с.