Чорноус
Олександр Сергійович
ПВНЗ
“МУФ”, Кафедра Менеджменту та Інновацій, студент гр. ЗПМ-81м
Перспективи
розвитку автомобілебудування в Україні
Український легковий автопром займає незначне місце в національній
економіці та істотно поступається іншим країнам. За кількістю вироблених
легкових автомобілів на 1000 жителів, Україна поступається як розвинутим
країнам, так і країнам, що розвиваються. Частка українського легкового
автомобілебудування в структурі реалізації промислової продукції є незмірно
низькою (0,8%). Вартість імпорту легкових автомобілів в Україну в 2011 році
зросла на 71%. В 2011 році імпорт автомобілів склав ~3 млрд. $, або 52% докризового
рівня 2008 року. В першому кварталі 2012 р. в Україну було імпортовано
автомобілів на суму 783 млн. $, що на 43,8% більше показника аналогічного
періоду минулого року (544,5 млн. $) [3].
Галузь легкового автомобілебудування має значний потенціал імпортозаміщення
В 2008 році на придбання автомобілів було витрачено ~8 млрд. $, в тому числі
4,9 млрд. $ на імпортовані. Найбільшим попитом на українському ринку (66% всіх
продажів в 2011 р.) користуються автомобілі класів С, SUV-Compact і В, вартістю
до 25 тис. дол. США [3].
Мета Програми розвитку легкового автомобілебудування України на період до
2020 року: створення в Україні конкурентоздатного легкового
автомобілебудування. Реалізація Програми дозволить створити в Україні
конкурентоздатне виробництво легкових автомобілів та забезпечить збільшення
випуску автомобілів до 734,4 тис. шт., а також зростання надходжень до
державного бюджету і в пенсійний фонд до 24,8 млрд. грн. в 2020 році [1].
В Україні існує чотири виробника легкових автомобілів, але вони програють
конкуренцію з імпортом, і їх потенціал незадіяний. На сьогодні українські
виробники легкових автомобілів здійснюють крупновузлове складання (SKD) і
повномасштабне виробництво (CKD) іноземних брендів. Основну номенклатуру
вітчизняних підприємств складають автомобілі класів С, В і SUV-Compact,
вартістю до 25 тис. дол. США. Сумарна потужність заводів становить 340 тис.
легкових автомобілів на рік. На українському ринку домінують постачальники з
розвинених країн (32,1%). Вітчизняний автопром не має власних моделей легкових
автомобілів, тому перспективи його розвитку слід розглядати в контексті
України, як виробничої площадки для глобальних автомобільних концернів. В цьому
аспекті, основними конкурентами України є Росія, Китай, Туреччина, Румунія,
Узбекистан (сукупна частка на ринку 26,5%). Зокрема, Росія активно збільшує
присутність на ринку (частка в 2010-2011 рр. зросла з 11% до 15%)
Виробництво легкових автомобілів в Україні в 2009-2011 рр. зменшилося під
впливом сукупної дії двох факторів: збільшення імпорту після зниження ввізного
мита з 25% до 10% та падіння попиту внаслідок фінансової кризи. Поточне
завантаження підприємств складає 29%. Головна перешкода розвитку сектору –
несприятливе бізнес-середовище. Ключовими проблемами українського легкового автомобілебудування
є:
- Несприятливе нормативно-правове середовище (податковий режим).
- Низька інвестиційна привабливість країни.
- Обмежена номенклатура та незначні обсяги виробництва вітчизняних
автомобілів і комплектуючих.
- Низький технічний рівень виробників автокомплектуючих.
Податки та збори в Україні несприятливі для розвитку автопрому. Існуюче
нормативно-правове середовище в Україні значно гірше ніж в країнах з
конкуруючими виробничими площадками (Росія, Китай, Туреччина, Узбекистан), що
не дає жодних мотивацій для організації місцевого виробництва автомобілів.
Однак сектор має сильні сторони та можливості, це зокрема можливості
вітчизняного автопрому: ненасичений та зростаючий внутрішній ринок, зручна
логістика - географічне розташування України в центрі Європи між двома ємкими
авторинками – Євросоюзом та Росією., паявність підготовлених трудових ресурсів
та нижча вартість робочої сили порівняно з європейськими країнами та Росією. Очікується, що
в 2020 році обсяг продажів легкових автомобілів в Україні складе 734 тис. од.,
внаслідок дії наступних факторів: поточного низького рівня кількості
автомобілів на душу населення, зношеності парку легкових автомобілів, а також
зростання доходів і купівельної спроможності населення. Кількість
автомобілів віком до 10 років в Україні складає 75,4 од. на 1000 жителів, що в
6-8 разів нижче ніж в розвинених країнах [2].
Шляхи вирішення проблеми: залучення світових автоконцернів до організації
виробництва в Україні через механізм двосторонніх зобов'язань держави та
інвестора.
Мотивація для автоконцернів:
• доступ до зростаючого
українського ринку, стимулювання продажів вироблених в Україні автомобілів;
• зниження виробничих витрат за
рахунок зручної логістики і дешевшої робочої сили.
Механізм:
• двосторонні зобов'язання
держави та інвестора.
Результати
Програми розвитку легкового автомобілебудування України дозволять
підвищити економічну стійкість країни, забезпечать важливі структурні зміни
в економіці України частка вітчизняного виробництва в
наповненні внутрішнього ринку зросте до 70%, диверсифікація ризиків залежності
національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків на сталь та хімічну
продукцію.
Таким чином, частка легкового автопрому в ВВП виросте до відповідних норм,
інших високорозвинених держав, буде подолане від’ємне зовнішньо-торгівельне
сальдо в легковому автомобілебудуванні (з -2,7 млрд. $ в
2011 р. до 0 в 2020 р.), буде організовано виробництво автомобільних
комплектуючих, в тому числі: х/к автомобільного листа (до 2016 р.) обсягом 1
млн. тонн, автоскла (до 2017 р.) та інших компонентів.[3].
Література
1.
investukraine.com - підрозділ в
Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами
України.
2.
http://bib.convdocs.org - онлайн бібліотека.
3.
http://www.rbc.ua - незалежна
українська інформаційна агенція