География и геология/6. Природопользование и экологический мониторинг

 

Д.е.н., професор Пашенцев О.І.

Національна академія природоохоронного і курортного будівництва

м. Сімферополь, Україна

Сучасні тенденції розвитку екологічної ситуації в Причорноморському регіоні України

 

Трансформація економіки України викликала глибокі соціально-економічні зміни: втрата ринків збуту продукції, закриття підприємств, зниження рівня технологічності виробництва та рівня життя населення, збільшення кількості невирішених екологічних проблем, що негативно відбилося на стані довкілля. Українські показники викидів основних видів забруднюючих речовин, як у загальних обсягах, так на душу населення та одиницю території значно нижче американських, європейських, російських. Однак, насторожує темп викидів. За період 2000–2012 рр. за темпами росту викидів NO2 Україна поступається тільки Росії та Франції, з SO2 досягнуте істотне зниження, а за іншими показниками − значно перевищує Росію, США та європейські країни, що можна пояснити значним фізичним зносом основних виробничих фондів (ОВФ) природоохоронного призначення на вітчизняних підприємствах (62,23–67,89%). Також сьогодні спостерігається позитивна тенденція росту техногенного навантаження в індустріальних регіонах країни (Донецький, Придніпровський, Північно-Східний), у середньому за період 1998–2012 рр. відповідно на 11,02%; 7,12%; 4,89%. За останні 5–6 років рівень техногенного навантаження підприємств на довкілля в Україні перевищив рівень навантаження європейських країн у 2,9–3,4 рази, а частка потенційно небезпечних виробництв в Україні складає 42,34% до загального обсягу виробництв, що перевищує показник європейських держав, який складає 32,78%.

Ступінь захисту навколишнього природного середовища (НПС) характеризується наявністю конкретних розробок в галузі регулювання впливу суб’єктів господарювання на неї, що знаходить відображення в конкретних економічних показниках. Необхідно відзначити, що питома вага загальних екологічних витрат від ВВП в Україні (1,12%) відповідає показникам західних держав і навіть перевищує показники Великої Британії, Франції. Однак, його перерахування в натуральних одиницях виміру показало значне відставання України від західних держав і Росії відповідно у 4,13–49,23 раз і 5,97 раз. Аналогічна ситуація спостерігається і за іншими показниками:

–питомій вазі загальних екологічних витрат на душу населення, де українські показники істотно поступаються показникам західних держав і Росії, відповідно в 4,18–7,89 раз та 2,78 раз;

–індексу росту викидів CO2, де українські показники перевищують показники західних держав на 5,46%, а російські на 4,23%;

–питомій вазі загальних екологічних витрат на одиницю території. Показники України поступаються показникам західних держав у сотні разів, але перевищують російські в 3,89 раз.

Разом з тим Україна забезпечує транзит енергоресурсів та здійснює істотну екологічну допомогу державам Західної Європи. У процесі транзиту нафти та газу по суті продаються українські ландшафти, які порушені розміщенням системи трубопроводів, нафто- та газосховищ і забруднюються при аварійних ситуаціях. У цьому зв’язку заміна в європейських країнах вугілля та нафти на газ дозволила їм скоротити викиди забруднюючих речовин в атмосферу більше, ніж на 30 млн. т. у рік, у тому числі твердих часток на 15 млн. т., з’єднань сірки на 10 млн. т. Крім того, Україна знаходиться під впливом повітряних мас, що переносять забруднюючі речовини, які викидаються в атмосферу в Європі при спалюванні енергоносіїв, транзит яких забезпечує наша країна. Тому забезпечення західних держав енергоресурсами та розміщення відходів їх спалювання передбачається за рахунок погіршення екологічної ситуації в Україні. У цьому зв’язку можна стверджувати, що позитивна екологічна роль України більш значна, ніж її шкідливий вплив на глобальні геоекологічні процеси. Тому територію нашої країни можна віднести до району стабілізації біосфери, що протистоїть великим територіям дестабілізації природного середовища в Західній Європі. Сьогодні спостерігається позитивна тенденція збільшення викидів основних видів забруднюючих речовин, як в країні взагалі, так і в досліджуваному регіоні, а саме причорноморському регіоні (табл. 1).

Таблиця 1

Зміни викидів забруднюючих речовин в Причорноморському регіоні

(1998–2011 р.), [1, с. 183]

 

Назва територіальної одиниці

Вид забруднюючої речовини

SO2

CO2

CO

NO2

Тверді частки

Зміна викидів забруднюючих речовин, %

Україна

-49,40

+14,07

+20,06

+39,00

Немає даних

УПР

-105,75

+13,11

-25,18

+5,58

+128,44

АР Крим

-12,79

+15,28

+139,35

+5,84

+198,21

Миколаївська

-200,10

+18,94

-300,24

+70,25

+500,93

Одеська

-313,66

+27,61

+19,65

+1,65

+2,40

Херсонська

-1245,1

-173,7

-300,39

-20,1

+10,17

 

Динаміка зміни викидів забруднюючих речовин, в регіоні взагалі, відповідає динаміці викидів по Україні. При цьому досягнуте істотне зниження викидів SO2 (-105,75%), CO2 (-25,18%), що можна пояснити скороченням обсягів виробництва, особливо в промисловості, в середині 90-х р. минулого століття у 3,52 раз, а не впровадженням на промислових підприємствах регіону природоохоронних програм. При цьому спостерігається зростання викидів СО2  (в ПР +13,11%; АР Крим +15,28%; Миколаївській обл. +18,94%; Одеській обл. +27,61%), NO2 (в ПР +5,58%; АР Крим 5,84%; Миколаївській обл. +70,25%; Одеській обл. +1,65%), що можна пояснити збереженням і поступовим нарощуванням обсягів виробництва, насамперед підприємствами металургії (глиноземний, судомеханічний заводи м. Миколаїв, завод морський м. Севастополь, сталедротовий м. Одеса) та хімічної промисловості (ЗАТ «Титан», ЗАТ «Кримсода», ЗАТ «Бром» АР Крим, Припортовий і Котовський автогенний заводи Одеська обл.). Оцінити вплив суб’єктів господарювання на довкілля можна не тільки за обсягами викидів забруднюючих речовин, але й за величиною економічного збитку, який завдається навколишньому середовищу (табл. 2). З табл. 2. бачимо, що ранг 1 належить АР Крим, що можна пояснити присутністю агресивних забруднювачів (карбофос, бензапірен, хлористий водень) і значним перевищенням їх обсягів відносно інших регіонів причорноморського регіону.

Таблиця 2

Економічний збиток, який заподіяно довкіллю Причорноморського регіону

Регіон

Економічний збиток, млн. грн.

Ранг

АР Крим

212,41

1

Миколаївська

87,12

3

Одеська

116,35

2

Херсонська

48,71

4

 

Таким чином, на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні пріоритетного значення набуває поліпшення екологічної ситуації в країні, що потребує розробки та впровадження діючих заходів, здатних реально забезпечити паритетний розвиток суб’єктів господарювання і навколишнього природного середовища.

 

Література:

1.    Пашенцев О. І. Механізм превентивного захисту навколишнього природного середовища : [монографія] / О. І. Пашенцев. –– Сімферополь : ДІАЙПІ, 2011. –– 289 с.