Науковий керівник: Довгунь А.Я.

Левко Н. М., група ФК-12

Інформаційне забезпечення автоматизованих банківських систем.

У статті досліджено основні функціональні можливості програмного забезпечення для банківської діяльності. Зроблено огляд відповідних інформаційних технологій та інформаційних систем. Узагальнено основні проблеми та визначено перспективи розвитку банківських систем в Україні.

Інформаційне забезпечення, його організація визначаються складом об’єктів конкретної предметної ділянки, задач, даних і сукупністю інформаційних потреб всіх користувачів автоматизованої банківської системи [1]. Позамашинне і внутрішньомашинне інформаційне забезпечення містить повний набір показників, документів, класифікаторів, файлів, баз даних, баз знань та методів їх використання в банківській роботі, а також способи представлення, нагромадження, збереження, перетворення, передачі інформації, прийняті в конкретній системі для задоволення будь-яких інформаційних потреб всіх категорій користувачів в заданій формі в потрібний час, саме тому дана стаття є надзвичайно актуальною сьогодні і досліджує цілу низку вище перелічених питань.

Даній проблемі в своїх дослідженнях приділяли значну увагу як зарубіжні, так і українські вчені, серед яких: Е. Чамберс, К. Кловз, Г. В. Федорова, В. Ю. Лісіна, С. В. Івахненков, Л. О. Терещенко, Б. В. Кудрицький та ряд інших [2]. Проте більшість праць з цієї проблематики зосереджені переважно на технічних моментах даного питання, в той час як обґрунтування теоретико-методологічних основ є обов’язковою умовою науково обґрунтованих підходів до будь-якого процесу чи явища.

Метою даної статті є обґрунтування теоретичних передумов комп’ютеризації такої важливої складової економічної роботи як банківські системи та визначення його місця в сучасних інформаційних системах.

Основним напрямком організації внутрішньомашинного інформаційного забезпечення – є технологія баз і банків даних. Найважливішими вимогами до баз даних є забезпечення багатьох користувачів можливостями роботи з даними в реальному масштабі часу; підтримання можливостей обміну інформацією, які включають експорт-імпорт даних в різних форматах та безпеку зберігання і передачі банківської інформації, збереження цілісності інформації у випадку відмови апаратури [3]. Інформаційним фундаментом сучасних автоматизованих банківських систем для багатопрофільних банків з розвиненою структурою філіалів є банки баз даних із структурою даних в базі, яка забезпечує надійне зберігання, а також швидкий доступ до різноманітних часових показників на множині об’єктів (документів, рахунках, клієнтах філіалах і їх групах) з можливостями їх аналізу та прогнозу. Для цього вимагаються багатовимірні структури даних. Поява нових структур і видів (мультимедійні та інші) даних вимагають постійного вдосконалення технології супроводу баз даних. Розвиток теорії і практики створення та використання баз даних приводить до ширшого поняття – сховище даних. Це може бути централізована база даних, яка об’єднує інформацію із різноманітних джерел та систем, що дає змогу використовувати зібрані дані прикладними програмами кінцевих користувачів. Єдине інформаційне середовище, створене на основі технології інформаційних сховищ, служитиме основою для виконання різноманітних аналітичних і управлінських прикладних програм. До них можна віднести оцінку кредитних і страхових ризиків, прогноз тенденцій на фінансових ринках, виявлення махінацій з кредитними картками та багато іншого. Концепція сховища даних означає побудову такого інформаційного середовища, яке дозволить здійснювати збір, трансформацію і управління даними з різноманітних джерел з метою вироблення рішень для управління банком, створює нові можливості для зростання прибутку [4]. Основною вимогою клієнта до сховища є можливість для кінцевих користувачів вести роботу в діалозі по повному набору бізнес – даних і отримувати відповіді в прийнятні проміжки часу. Обсяги даних повинні бути достатніми для підтримки бізнесу. Разом з тим інформаційне сховище повинне відповідати вимогам стійкої продуктивності в умовах росту обсягів інформації. Для забезпечення продуктивності і керованості сховища можуть використовуватися різноманітні програмні продукти та інструменти, які дозволяють автоматизувати обробку інформації і надають можливість розглядати банківський бізнес в різних аспектах, що виправдає будь-які витрати, пов’язані з розробкою системи [1].

Центр ваги інформаційного забезпечення сучасної автоматизованої банківської системи припадає на повноту відображення специфіки предметної ділянки банківського бізнесу. Рівень розвитку цієї специфіки найбільш наочно проявляється в словнику інформаційної моделі. Якщо користувацький інтерфейс в системі (меню, екранні форми, звіти і, так далі) охоплює предметну сферу найповніше (по кількості і обсягах понять, об’єктів, процесів), то це свідчить про близькість автоматизованої інформаційної технології до реальних задач банку. Інформаційна модель, яка лежить в основі автоматизованої інформаційної технології, повинна відображати різноманітність понять, їх призначення, взаємозв’язки, давати опис характерних особливостей, які використовуються в банківській предметній ділянці. До них відносяться такі поняття, як документ, операція, клієнт, фінансовий інструмент, рахунок і план рахунків, банківський продукт (послуга), користувач. Для цих цілей розробляється стандарт на опис базових понять (особливостей), які включають список реквізитів та операцій (алгоритмів) по кожному поняттю, а також форму опису бізнес - процесів, як функціональних моделей банку. Стандарт містить формалізований опис всіх дій (алгоритмів), які зустрічаються у випадку представлення клієнтам послуг, у зовнішній та внутрішній роботі банку [1].

Важливою новизною сучасних банківських систем є підходи до проектування інформаційного забезпечення, яке дозволяє спеціалістам банку самостійно модифікувати і доповнювати словник інформаційної моделі в термінах банківських продуктів чи послуг, які надаються клієнтам. Серед множин понять, наприклад, первинним вважається документ (договір, заявка, ордер, розпорядження та інші). Документ породжує послідовність дій, які повинні бути виконані для його виконання, тобто операції. Поряд з простими можуть створюватися і складні операції, формуватися нові послуги – дії, які необхідно виконати і відобразити їх послідовність. Для розширення предметної ділянки баз даних використовуються гнучкі класифікатори. Вони дозволяють присвоювати об’єктам нові ознаки (атрибути) і доповнювати бази даних нестандартними властивостями об’єктів. Наприклад, додатково можуть бути введені адреси податкової інспекції, дані про закордонний паспорт, групи банків, клієнтів, операцій. Крім того, гнучкі класифікатори дозволяють організувати потрібні групування об’єктів, зручно використовувати їх під час формування звітів, пошуку і переносі інформації [3].

Отже, ми бачимо, що сучасні інформаційні системи мають досить широкий спектр можливого застосування при здійсненні банківських операцій. Кожна конкретна система відповідає конкретним завданням, а тому їх використання має ґрунтуватися на глибокому знанні як теоретичної складової цієї роботи, так і її технічних моментів. Проте, ситуація, яка склалася нині в Україні з рівнем автоматизації аудиторської діяльності загалом є далекою від бажаної, що значно знижує конкурентоспроможність вітчизняних банківських систем порівняно із зарубіжними.

Список використаної літератури:

1. Білик В. М. Інформаційні технології та банківські системи : навч. посіб. / В. М. Білик, В. С. Костирко. – К. : ЦНЛ, 2006. – 232 с.

2. Івахненков С. В. Комп’ютерний аудит : контрольні методики і технології : [навч. посіб.] / С. В. Івахненков. – К. : Знання, 2005. – 286 с.

3. Інформаційні системи і технології [Електронний ресурс] : навч. посіб. / С. Г. Карпенко, В. В. Попов, Ю. А. Тарнавський, Г. А. Шпортюк. – К. : МАУП, 2004. – 192 с.

4. Терещенко Л. О. Комп’ютерний аудит : [навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.] / Л. О. Терещенко, Б. В. Кудрицький. – К. : КНЕУ, 2011. – 226 с.