Науковий керівник: Довгунь А.Я.
Соломонюка Олександра
група ФК-13
Історія
комп’ютерних вірусів
Найбільшим і
вкрай небезпечним ворогом будь-якого комп'ютера є віруси. Сьогодні різноманітність
злобливих програм настільки велика,що під загрозою виявляється буквально кожен
комп'ютер. Віруси діють тільки програмним шляхом. Вони, як правило,
приєднуються до файлу або проникають всередину файлу. У цьому випадку кажуть,
що файл заражений вірусом. Вірус потрапляє в комп'ютер тільки разом із
зараженим файлом. Для активізації вірусу потрібно завантажити заражений файл, і
тільки після цього вірус починає діяти самостійно. Деякі віруси під час запуску
зараженого файлу стають резидентними і можуть заражати інші файли та програми,
що завантажуються. Інші різновиди вірусів відразу після активізації можуть
спричиняти серйозні пошкодження, наприклад, форматувати жорсткий диск.
Назва
програми "комп'ютерний вірус" походить від однойменного
терміну з біології за її здатність до саморозмноження. Саме
поняття "комп'ютерного вірусу" з'явилося на початку 1970-тих років і
використовувалося у програмуванні та літературі, зокрема, у фантастичному
оповіданні "Людина в рубцях" Грегорі Белфорда. Проте, автором терміну
вважається Ф. Коен, який у 1984 році опублікував одну з перших академічних
статей, що були присвячені вірусам, де і було використано цю назву.
Історія свідчить, що ідею створення комп'ютерних вірусів окреслив
письменник-фантаст Дж. Райн, котрий в
одній із своїх книжок, написаній в США в 1977 р., описав
епідемію, що за короткий час охопила біля 7000 комп'ютерів. Причиною епідемії
став комп'ютерний вірус, котрий передавався від одного комп'ютера до другого,
пробирався в їхні операційні системи і виводив комп'ютери
з-під контролю людини.
В кінці 80-х років проблема комп'ютерних вірусів стане
великою дійсністю, хоч і не смертельною для людства в єдиноборстві з
комп'ютером, але такою, що призвела до деяких соціальних і матеріальних втрат.
1986р. ознаменувався появою першого вірусу для комп'ютерів IBM - The Brain,
який досить поширився у світі. Найцікавішим є
те, що автори- два пакистанських програмісти, створили його лише із повчальними
намірами. Річ у тім, що вони працювали у компанії, що займається розробкою ПЗ.
І щоб чи хоч якось покарати місцевих піратів, програмісти і написали цей вірус.
Проте іграшка виявилася дуже небезпечною. Поширення вірусу вийшло з-під
контролю, і злоблива програма швидко поширилася щодо країн.
Цікавим фактом є те,що під час досліджень проведених однією з американських асоціацій з
боротьби з комп'ютерними вірусами, за сім місяців 1988 р. комп'ютери,
які належали фірмам асоціації,
піддавались дії 300 масових вірусних атак, які знищили близько 300 тис.
комп'ютерних систем, на відтворення яких було затрачено багато часу і
матеріальних затрат. В кінці 1989 р. в пресі з'явилося повідомлення про знаходження
в Японії нового, надзвичайно підступного і руйнівного
віруса, за короткий час він знищив дані на великій кількості машин, під'єднаних
до комунікаційних ліній. Переповзаючи від комп'ютера до комп'ютера, через
з'єднуючі комунікації, «черв'як» знищував вміст пам'яті, не залишаючи ніяких надій
на відновлення даних.
У середині
90-х років віруси продовжують активно вдосконалюватися. Великий скандал
викликав випадок, коли 12-річний хлопчик написав вірус, який вразив комп'ютери
Білого дому. З іншого боку, тим часом зафіксовано поява "бомб уповільненої
дії", які розмножуються, але нічим не проявляються до точної дати. У
1990-х активно веде боротьбу проти вірусів. Їх авторів починають переслідувати
вже з всьому світу. У деяких країнах, зокрема у навіть Великобританії, вже
пройшла низка гучних судових процесів над. Усі обвинувачувані відбулися
штрафами, розміри яких поступово росли.
У 1998 році був створений вірус, який заразив більш як
півтисячі комп'ютерів Міністерства оборони США. Це було, як кажуть, знакова
подія. Держава й суспільство визнали, що комп'ютерні віруси можуть нести більшу
небезпеку, ніж зброю масового знищення.
1999 рік відзначився першою всесвітньою епідемією.
Викликав її вірус «Melissa». Кількість заражених їм комп'ютерів обчислювалася
десятками тисяч, а збитки, завданій світовій економіці, становив просто
запаморочливу на той час цифру - 80 мільйонів доларів. З того часу антивірусне ПЗ стало обов'язковим
атрибутом будь-якого комп'ютера. Компанії, які займалися його розробкою, отримали величезний прибуток, того
ж року розробка захисту від злобливих
програм рушила вперед.
У 2000 р. зафіксований
рекорд за поширення вірусу і кількості заражених ним комп'ютерів. «черв'як» I Love You! протягом усього кількох годин
вразив понад мільйон ПК у світі. Автора вірусу знайшли досить швидко, їм
виявився філіппінський студент. Проте залучити його до відповідальності
зірвалася, що у законодавстві Філіппін немає відповідних правових норм. Це
викликало термінове створення умов та підписання міжнародних угод про протидію
комп'ютерним вірусам.
2003 р. відзначився активним розвитком мережевих
"хробаків". Знову встановлюються рекорди поширення вірусу. Цього разу
відзначився "хробак" Slammer, що протягом всього 10 хвилин заразив 75
000 комп'ютерів, серед яких виявилося навіть машини Держдепартаменту США.
Linux Sshdkit, які
завдають невиправної шкоди нашим
ПК.
Комп'ютерні віруси залишаються у
наш час однією з найбільш небезпечних загроз інформаційній безпеці
автоматизованих інформаційних систем. Однією з підтверджень цього є статистичні
дані американської асоціації захисту комп’ютерів, відповідно до яких 2012 року
сумарний збитки, завданий вірусами, становив 250 млрд дол. Це майже двічі
перевищує аналогічний показник 2003 року.
На сьогодні відомо багато практичних заходів для зведення до мінімуму
ймовірності зараження ПК комп'ютерним вірусом. Ось основні методи захисту від
комп'ютерних вірусів:
-загальні( засоби захисту інформації, які
діють також і як страховка від фізичного пошкодження магнітних дисків
неправильно працюючих програм, або помилкових дій користувачів).
-профілактичні (заходи, які дозволяють
зменшити ймовірність зараження вірусом).
-спеціалізовані (програми для захисту від
вірусів).
Сказане тут свідчить, що наявні
підходи до захисту від шкідливого ПЗ неможливо повною мірою вирішити завданням
антивірусної безпеки.
Список використаної літератури :
1.Інформатика: Навч. посіб.- К.:
А.С.К.,2007.- 512 с.:іл.
2.Інформатика: конспект лекцій у
чотирьох частинах. – Частина 3. Обробка інженерної інформації за допомогою
пакета MS Office / укладач А. В. Булашенко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 228с.
3.Навчальний посібник для студентів
та викладачів вищих навчальних закладів.-Київ,2006.308 ст.