Білецька Е.М., Онул Н.М.

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

м. Дніпропетровськ, Україна

МІКРОЕЛЕМЕНТНИЙ ДИСБАЛАНС У ХАРЧУВАННІ ЖІНОК ПРОМИСЛОВОГО МІСТА ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ПОГІРШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я

У багатьох регіонах України тиск антропогенних чинників навколишнього середовища досяг критичного рівня, що сприяє росту екообумовлених патологій, ускладнює перебіг захворювань, викликає зміну неспецифічної резистентності організму. Особливо гостро за цих умов постає проблема репродуктивного здоров'я населення, як одного із найбільш чутливих біологічних індикаторів негативного впливу техногенно забрудненого довкілля на організм людини. Про стан репродуктивного здоров'я жінок можна судити за рівнем гінекологічної захворюваності, жіночого безпліддя, ускладнень вагітності, пологів тощо. Звичайно, репродуктивні розлади в переважній своїй більшості мультифакторні. Попри вплив етіологічного чинника існує чимала кількість факторів ризику, які збільшують ймовірність виникнення гінекологічних захворювань, призводять до зростання випадків їх хронізації, збільшують частоту репродуктивних ускладнень (Ревич Б.А., 2004).

У площині наукових досліджень кафедри особливий інтерес представляє вивчення саме «енвіронментальної» гіпотези виникнення тих чи інших захворювань репродуктивної системи, особливо впливу важких металів (ВМ), як провідних забруднювачів довкілля. Як відомо, головним шляхом надходження ВМ до організму людини є харчовий, що забезпечує до 99% загального рівня їх комплексного надходження та дає можливість опосередковано оцінити рівень забезпеченості організму мікроелементами.

Тому метою наших досліджень є вивчення особливостей вмісту есенціальних та токсичних ВМ у харчових раціонах жінок, їх вплив на частоту та поширеність гінекологічних захворювань та репродуктивних розладів.

Для досягнення поставленої мети нами проведено вивчення вмісту есенціальних - цинку, міді, селену та токсичних ВМ - свинцю, кадмію в добових харчових раціонах жінок віком 18-59 років, що мешкають у м.Дніпропетровську розрахунковим анкетно-опитувальним методом. Для оцінки стану репродуктивного здоров'я жінок проведений аналіз гінекологічної захворюваності за окремими нозологічними групами, а також ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду згідно з МКХ-10 за даними щорічних звітів діяльності установ охорони здоров'я Дніпропетровської області (форма N-12). В якості контрольного міста вибрано м. Новомосковськ.

Отримані результати свідчать, що жінки м. Дніпропетровська споживають продукти переважно місцевого та вітчизняного виробництва, хімічний склад яких віддзеркалює рівень техногенного забруднення довкілля промислового регіону (Білецька Е.М., 1999) та формує особливості середньодобового надходження мікроелементів до організму жінок (Онул Н.М., 2008). Так, вміст есенціальних мікроелементів - цинку та міді у харчових раціонах жінок віком 18-59 років, в середньому, на 21,08 % та 19,5-67,8% нижче фізіологічної потреби. Вміст селену у харчових раціонах становить 0,099±0,002 мг/добу, що хоч і відповідає фізіологічній потребі, встановленій в Україні, проте, за даними (Тутельян В.А. и соавт., 2002), не забезпечує оптимального рівня мікроелемента у організмі людини і активності усіх селенвмісних ферментів.

Дещо інша ситуація спостерігається стосовно находження гонадотоксичних важких металів - свинцю та кадмію, вміст яких у харчових раціонах становить, в середньому, 0,122 та 0,0164 мг/добу відповідно, що відповідає максимально допустимому добовому навантаженню, рекомендованому експертами ВООЗ, проте в 6,1 та 3,3 разів вище фонових значень для екологічно чистих територій. Підвищений рівень надходження токсикантів може потенціювати аліментарний дефіцит есенціальних мікроелементів, формуючи ще більш виражений вторинний дефіцит за рахунок їх природного антагонізму. Отже, нами виявлена подвійно несприятлива для репродуктивної системи особливість - низький рівень надходження в організм жінок есенціальних елементів при підвищеному рівні навантаження токсичними важкими металами.

Така ситуація формує підґрунтя для погіршення репродуктивного здоров'я жіночого населення м. Дніпропетровська, підтвердженням чому є досить високий рівень частоти та поширеності хвороб статевої системи, а також ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду серед дорослих жінок. Так, частота та поширеність різних нозологічних форм гінекологічних захворювань, в середньому за період 2006-2010 рр., коливається в межах 10,49±0,47 - 377,07±2,75 та 18,15±0,61 - 451,69±3,0 на 10 тис населення відповідно. Частота та поширеність ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, відповідно, становить 572,25±3,35 та 656,46±3,57 на 10 тис населення. При цьому, рівень гінекологічних захворювань та репродуктивних ускладнень серед дорослих жінок промислового міста виявився суттєво вищим порівняно з жінками контрольного, умовно «чистого» міста (р<0,05), що може свідчити про їх залежність від рівня техногенного забруднення довкілля, підтвердженням чому є виявлена нами позитивна кореляція досліджуваних репродуктивних розладів з надлишком токсичних і дефіцитом есенціальних мікроелементів у раціоні (r=0,48 – 0,99; р<0,05).

Таким чином, мікроелементний дисбаланс харчових раціонів жінок промислового міста зі збільшеним рівнем надходження гонадотоксичних елементів на фоні дефіциту окремих біотиків певною мірою підтверджує «енвіронментальну» гіпотезу погіршення репродуктивного здоров'я жінок - проживання в екологічно несприятливих умовах сприяє збільшенню рівня гінекологічних захворювань та репродуктивних розладів, що можна пояснити зниженням захисних можливостей організму, кумуляцією негативних ефектів техногенного впливу в процесі розвитку та старіння організму на фоні інтенсивного впливу соціально-економічних чинників. Проте остання обставина потребує більш ґрунтовних досліджень для встановлення ступеню впливу екопатогенних факторів на жіночу репродуктивну систему задля розробки адекватних та діючих профілактичних заходів.