Педагогические науки / 1. Дистанционное образование.

Балалаєва О.Ю.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

До проблеми визначення поняття «програмний засіб навчального призначення»

У сучасних педагогічних дослідженнях поняття «програмний засіб навчального призначення» перебуває у полі різнорідних багатовекторних тлумачень і має декілька синонімічних позначень: «електронний засіб навчального призначення», «комп’ютерний засіб навчання», «електронний інформаційний ресурс», «програмний засіб навчання», одночасна ротація яких призводить до термінологічної неузгодженості та інформаційної дезорієнтації.

У Наказі МОН України від 17.06.2008 № 537 «Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України» вживається термін «електронні засоби навчального призначення ­– засоби навчання, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні (комп’ютерні програми загально-дидактичного спрямування, електронні таблиці, електронні бібліотеки, слайдтеки, тестові завдання, віртуальні лабораторії тощо)». Він протиставляється терміну «електронні засоби загального призначення – засоби навчання, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні та забезпечують підтримку інноваційних технологій навчання (операційні системи, прикладні програми, автоматизовані системи управління, бази даних тощо) [2].

О.І. та І.О. Башмакови схиляються до терміну «комп’ютерний засіб навчання», який тлумачать як програмний засіб або програмно-технічний комплекс, що призначений для розв’язання певних педагогічних завдань, має предметний зміст і орієнтований на взаємодію зі студентами (учнями) [1, с. 20]. У даному визначенні є декілька основних моментів. Автори підкреслюють, що засоби, які застосовуються у навчальному процесі, але не реалізують педагогічні функції (тестові і графічні редактори, компілятори і системи програмування, експертні системи тощо), до комп’ютерних засобів навчання не належать. Умова наявності предметного змісту допомагає відокремити комп’ютерні засоби навчання від допоміжних засобів, що забезпечують технічну і методичну підтримку навчального процесу (електронних журналів успішності). Орієнтованість на студентів указує, що саме вони становлять базову категорію користувачів, на відміну від решти учасників навчального процесу (викладачів, методистів та ін.). Так, на думку дослідників, програмно-технічні засоби, призначені не для базової категорії користувачів (наприклад, комп’ютерні презентації, що використовуються викладачами на лекціях), не належать до класу комп’ютерних засобів навчання.

Л.Х. Зайнтудінова і О.В. Соловов пропонують більш широке визначення, розуміючи під комп’ютерною навчальною програмою будь-який програмний засіб, спеціально розроблений, або адаптований для застосування в навчанні і призначений для підтримки всіх або окремих складових навчального процесу.

У Тлумачному словнику термінів понятійного апарату інформатизації освіти зафіксовані синонімічні терміни «електронне видання навчального призначення» і «електронний засіб навчального призначення», яким дається таке визначення: навчальний засіб, що реалізує можливості засобів інформаційних та комунікаційних технологій і орієнтований на досягнення таких цілей: надання навчальної інформації із залученням засобів технології мультимедіа; здійснення зворотного зв’язку з користувачем при інтерактивній взаємодії; контроль результатів навчання і просування в навчанні; автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу та організаційного управління навчальним закладом [4].

Більшість дослідників (як і автор цього дослідження) схиляються до визначення І.В. Роберт, яка називає програмним засобом навчального призначення програмний засіб, в якому відображається певна предметна галузь, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів навчальної діяльності. Такі програмні засоби призначені для використання в навчально-виховному процесі, при підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів сфери освіти, з метою розвитку особистості учня (студента), інтенсифікації процесу навчання [3, с.14].

Це визначення із незначними змінами – «засоби, що формують навчальне середовище, в якому відображається предметна галузь (галузі) та реалізується технологія їх вивчення, забезпечуючи умови для здійснення різних видів навчальної діяльності» – адаптовано В.А. Ясулайтіс [5].

Надлишковість і невпорядкованість термінів актуалізують необхідність систематизації понять. Сьогодні серед науковців немає єдиної точки зору щодо класифікації програмних засобів навчального призначення і відповідно – загальноприйнятої системи найменування їх видів.

Література:

1. Башмаков А.И., Башмаков И.А. Разработка компьютерных учебников и обучающих систем / А.И. Башмаков, И.А. Башмаков. – М.: ИИД «Филинъ», 2003. – 616 с.

2. Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України: Наказ Міністерства освіти і науки України № 537 від 17. 06. 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/laws/MON_537_08.doc.

3. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы; перспективы использования / И.В. Роберт. – М.: ИИО РАО, 2010. – 140 с.

4. Толковый словарь терминов понятийного аппарата информатизации образования. – М.: ИИО РАО, 2009. – 96 c.

5. Ясулайтіс В.А. Дистанційне навчання / В. А. Ясулайтіс. – К. : МАУП, 2005. – 72 с.