Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Аспірант Сидорко В.П.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Орієнтовні рамки професії майбутніх техніків-землевпорядників

Підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Молодший спеціаліст» із спеціальності 5.08010102 «Землевпорядкування» має певну специфіку організації навчально-виховного процесу, яка визначається змістом освіти.

З метою визначення видів професійної діяльності ми використовували класифікації В.Ледньова [5] і С.Смирнова [7]. Під аналізом трудової діяльності молодшого спеціаліста розуміємо конкретизацію функцій його діяльності, тобто виділення виробничо-трудових ресурсів, в яких бере участь, перелік типових задач діяльності, процедур праці (функціональних одиниць діяльності) чи складових окремих процедур, що поділяються на предметні, розумові, комбіновані.

Результати аналізу структури діяльності фахівця визначають методи, цілі, зміст, форми підготовки молодшого спеціаліста. На думку О.Коваленко [3] такий аналіз потрібний для визначення вихідних умов освіти. Підготовка фахівця пов’язана з опануванням досвідом людської діяльності, адаптацією до соціальних стосунків, тобто його формування можливе тільки в умовах тісного взаємозв’язку ВНЗ з підприємствами та науковими організаціями. Максимально можлива широта фахівця – це універсальність, що ґрунтується на енциклопедичних знаннях різних галузей науки. Підготовка таких фахівців у масовому масштабі неможлива. Для вищої школи більш придатним є розуміння широти профілю фахівця у плані розширення рамок професії за знаннями, функціями та сферами прикладання, що відображається в ОКХ.

Поліпшення підготовки потребує наближення навчального процесу до умов реальної трудової діяльності. Виробництво ставить завдання, які потребують комплексного застосування знань різних галузей науки і вирішуються шляхом інтеграції навчальної, виробничої, наукової діяльності.

Технік-землевпорядник підготовлений до роботи в галузі економіки за ДК 003: 2010 (затверджений і введений у дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327) у таких галузях (див. табл. 1):

Таблиця 1.

Галузі економіки, за якими може працювати технік-землевпорядник

Код КВЕД		Назва	Код
розділ група клас	підклас
Секція F 45	45.11.2	Будівництво Будівництво Виконання земляних робіт - нівелювання земельних ділянок	F 45 451 частина 4510
Секція К 70 70.20 70.31 74 74.20	70.20.3 70.31.3 74.20.3	Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам Операції з нерухомістю Здавання під найм нерухомого майна Здавання під найм земельних ділянок Діяльність агентств нерухомості Посередницькі послуги під час купівлі, продажу, здавання в оренду та оцінювання земельних ділянок Послуги, що надаються переважно юридичним особам Діяльність у сфері архітектури та будівництва Знімальні геодезичні та гідрографічні роботи: ‒ знімальні роботи, пов’язані з веденням земельного кадастру; ‒ знімальні гідрографічні дослідні роботи; ‒ знімальні роботи з розмежуванням кордонів; ‒ знімальні роботи в промисловості та будівництві; ‒ картографічні роботи та збирання географічних даних, включаючи використання аерофотозйомки	К 70 частина 7010 частина 7020 7421

Фахівець, здатний виконувати зазначені професійні роботи, може займати первинні посади, які передбачені Національним класифікатором України («Класифікатор професій» ДК 003:2010) (табл. 2).

Таблиця 2.

Первинні посади, які може займати технік-землевпорядник

Код КП	Професійна назва робіт
3112	Технік-землевпорядник
3112	Технік-проектувальник
3118	Копіювальник технічної документації
3118	Кресляр
3118	Технік-картограф
3119	Технік-геодезист

Виходячи з вищезазначеного, констатуємо, що молодший спеціаліст повинен мати здібності до:

‒ розробки проектів організації територій і угідь;

‒ розробки проектів відведення земель для державних та громадських

потреб;

‒ здійснення контролю за використанням та охороною земель;

‒ проведення моніторингу земель;

‒ виконання топографо-геодезичних робіт в землевпорядкуванні та будівництві;

‒ проведення ґрунтових та геоботанічних вишукувань, кадастрових зйомок, оцінки земель;

‒ встановлення та відновлення меж на місцевості.

‒ до прогностичної діяльності в галузі земельних відносин;

‒ до конструктивного вирішення професійних завдань;

‒ організовувати професійну діяльність на діагностичній основі;

‒ до вирішення завдань соціалізації, виховання й розвитку особистості;

‒ до реалізації методичної функції;

‒ організувати й керувати процесом вирішення професійних завдань;

‒ до реалізації комунікативної функції.

З урахуванням вищезазначеного констатуємо, що удосконалення форм і методів землевпорядної освіти передбачає:

‒ демократизацію навчально-виховного процесу, впровадження активних форм і методів навчання, прищеплювання відповідальності, патріотизму;

‒ індивідуалізацію, диференціацію навчально-виховного процесу, на всіх етапах навчання максимальне врахування індивідуальних особливостей, проведення психолого-педагогічної діагностики соціально і професійно важливих якостей;

‒ підсилення педагогічної та методичної спрямованості навчання, орієнтація на майбутню професійну діяльність, на професійний розвиток особистості;

‒ соціалізацію навчання;

‒ гуманізацію навчально-виховного процесу, орієнтацію на загальнолюдські цінності, залучення до культури, підготовки національною мовою;

‒ інтенсифікацію навчання;

‒ доведення знань до рівня їх творчого застосування;

‒ ефективне методичне забезпечення ланок навчально-виховного процесу.

Отже, розробка методичної системи міжпредметних зв‘язків для вивчення професійно-орієнтованих дисциплін є актуальною, потребуючи дослідження шляхів удосконалення, модернізації технологій навчання.

Ретельне вивчення законодавчої бази [2], державних [4] і галузевих [1] стандартів, навчальних планів освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик [6], навчальних програм з усіх фахових дисциплін, передбачених навчальним планом молодшого спеціаліста дозволило визначити місце кожної фахової дисципліни в системі підготовки майбутніх техніків-землевпорядників.

Література:

1. Галузеві Стандарти Вищої освіти / За ред. Г.О.Грищенка. – К.: 2003. – 74 с.

2. Закон України «Про вищу освіту» // Голос України. – 5 березня 2002р. – 36 с.

3. Коваленко О.Е. Аналіз професійної діяльності фахівця як основа побудови змісту освіти / О.Е. Коваленко // Проблеми сучасного мистецтва і культури. – Харків: Каравелла, 1999. – С. 33-38.

4. Левківський К.М. Державні стандарти вищої освіти та управління якістю підготовки фахівців: збірник наукових праць / К.М. Левківський. – Донецьк, 2001. – 198 с.

5. Леднёв В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы: учебное пособие / В.С. Леднёв. – М.: Высшая школа, 1989. – 360 с.

6. Національний класифікатор України "Класифікатор професій" ДК 003-2010. - Київ: Держспоживстандарт України, 2010.

7. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности /С.Д. Смирнов. – М.: Academia, 2001. – 304 с