УДК 378.147: 37.013.78

Яковлева В. А.к.пед.н., старший викладач кафедри методики навчання та управління навчальними закладами НУБіП України

Самарін І.І. магістрант НУБіП України

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА» НА ПРИКЛАДІ НУБіП УКРАЇНИ

Актуальність дослідження обумовлена дійсними суперечностями між: зростаючими вимогами до рівня підготовки майбутніх педагогів і недостатньою розробленістю методичної бази, що дозволить студентам ефективніше засвоювати та втілювати знання на практиці, поглиблюючи свою фахову компетентність. Ефективне викладання «Соціальної педагогіки» неможливе без пошуку нових шляхів активізації навчальної та пізнавальної діяльності студентів, оскільки задачею постає не лише засвоєння ними програмного матеріалу, а й самостійний пошук актуальної проблемної інформації, формування навичок роботи з аудиторією, впровадження отриманих знань на практиці. В цьому викладачам-методистам допомогло б впровадження інтерактивного навчання, що відповідає вищевказаним вимогам.

Стан дослідження проблеми. Над розробкою інтерактивного навчання у вітчизняній педагогіці, його особливостей працювали В. Євдокимов, О. Помєтун та Л. Пироженко, В.Гузєєва, Р. Реванс, А.Гін, А.Фасоля, М. Скрипник, Б. Тевлін та ін. У психолого-педагогічній та методичній літературі, розглядаються суть, особливості, методи, технології та форми організації інтерактивного навчання. Проте, його розробці та впровадженню при вивченні предмета «Соціальна педагогіка» приділяється недостатня увага. Це вимагає розробки та практичної перевірки результативності інтерактивного навчання «Соціальній педагогіці».

Суть проблеми. Інтерактивне навчання – такий різновид взаємонавчання, де і студент, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб'єктами педагогічної діяльності. [4; с. 101] Студенти здатні продукувати інформацію самостійно, визнаючи та обговорюючи проблеми, знаходити шляхи їх подолання. Вони повинні отримати змогу застосовувати нові знання, уміння та навички на практиці, створюючи зворотні зв‘язки. Їх також необхідно залучати до розумових операцій вищого рівня – аналізу, синтезу, оцінювання. Організація інтерактивного навчання у вищій школі передбачає моделювання життєвих та виробничих ситуацій, використання ситуативних та рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо.

Інтерактивна лекція з дисципліни «Соціальна педагогіка» представляє собою сукупність елементів традиційних форм організації навчальної діяльності (міні-лекція, тезове конспектування) та інтерактивні технології (спільне зі студентами визначення мети та завдань лекції, прийоми «мозковий штурм» для визначення певних моментів, «мозаїка» для опрацювання великої кількості навчального матеріалу, інші групові та фронтальні методи).

Інтерактивний тренінг є більш універсальною формою організації навчання дисципліни «Соціальна педагогіка», оскільки передбачає активізацію опорних знань та формування практичних вмінь та навичок студентів у процесі взаємонавчання як горизонтального «студент-студент» так і вертикального «студент-викладач». Це водночас і активізує інтерес до подальшої пізнавальної діяльності студента, спрямованої а поширення та поглиблення знань задля подальшої постійної, актуальної самоосвіти, що характерна для специфіки швидкості поновлення наукової інформації в світі. За визначенням І.М. Авдєєвої та І.М. Мельникової, тренінг – це багатофункціональний метод навмисних змін психологічних феноменів людини, групи й організації з метою гармонізації професійного й особистісного буття людини [1; с. 119]. Задля перевірки ефективності впровадження інтерактивних технологій при вивчення дисципліни «Соціальна педагогіка» було проведено експеримент, в результаті якого було визначено значне підвищення якості знань студентів, що були слухачами інтерактивної лекції та учасниками семінару-тренінгу.

Висновок . Отже інтерактивне навчання, маючи, звичайно, й ряд мінусів, в тому числі брак часу відведеного на опанування навчального матеріалу, все-таки має бути включеним методики викладання дисципліни «Соціальна педагогіка», як те, що одночасно активізує пізнавальний інтерес студентів, стимулюючи до самоосвіти та самонавчання, закріплює та примножує теоретичні знання, розвиває практичні вміння та удосконалює навички, зберігаючи при цьому атмосферу кооперації, взаємодопомоги, та плідної співпраці.

Література

1. Болсун С.А. Актуальність інноваційних підходів у сучасній школі // Методичний вісник Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. – 2001. – № 34. – С. 119-123.

2. Димарчук Т. В. Застосування інтерактивних методів при вивченні економіки / Т. В. Димарчук // Економіка. – 2006. – № 11. – С. 19 – 22.

3. Добрынина Т. Н. Педагогические условия применения интерактивных форм обучения в педагогическом вузе : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01/ Т. Н. Добрынина. – Новосибирск, 2003. – 196 с.

4. Пометун О. І. Використання інтерактивних технологій в навчанні : наук.-метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко ; – К. :Вид-во А. С. К., 2005. – 113 с.

5. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко ; за ред. О. І. Пометун. – К. :Вид-во А. С. К., 2004. – 192 с.