Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

д.т.н., проф. Осипенко В.І., к.пед.н., доц. Старовойтенко Н.В.

Черкаський державний технологічний університет

Розвиток творчих здібностей у майбутніх керівників засобом навчального тренінгу

Над розробкою методології, структури і типології управлінської культури, зокрема технології прищеплення майбутнім фахівцям культури управлінських рішень працювали такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як І.А. Атватер, Дж. Доул, Р. Фішер, О.Г. Романовський, Ю.Г. Памко, Я.І. Радченко та ін. [1,4,6] Творчі можливості керівника – це система інтелектуально-творчих якостей, які сприяють успіху у творчій діяльності. В процесі розробки і прийняття рішень особливо потребує творчих здібностей етап вироблення альтернатив.

Чи можна готувати до професійної творчості студента в процесі навчання у ВНЗ ? Дослідження О.О. Меліс-Патаєва, Б.Ф. Ломова, А.О. Реана, Т.В. Кудрявцева свідчать, що безпосередньо навчати творчості у звичайному розумінні слова „навчання” неможливо, але створювати умови нагромадження творчого потенціалу студента в процесі інтелектуально-творчих тренінгів безумовно є актуальним завданням вищої школи [2].

Останнім часом тренінгові технології впроваджуються в процес навчання у вищих навчальних закладах. Особливо активно тренінгові методики використовуються в тих випадках, коли процес навчання спрямований не накопичення наукової інформації, а на формування професійних управлінських навичок і компетенцій. Тому саме тренінгові технології мають бути основою проведення практичних занять дисциплін психолого- педагогічного спрямування. розвиток та отримання сформованих комунікативних здібностей, навичок самовдосконалення, вирішення конфліктів, прийняття управлінських рішень, зміни стратегії поведінки тощо.

Висока ефективність тренінгового навчання майбутніх управлінців є результатом того, що

· цінується позиція й знання кожного студента;

· можна поділитися своїм досвідом і проаналізувати його у комфортній атмосфері без примусу;

· студенти мають можливість вчитися, виконуючи практичні управлінські дії;

· можна припускатися помилок, що не призводитиме до покарання або негативних наслідків (не виникне справжнє почуття сорому, образи, провини, гніву тощо);

· немає оцінок (зазвичай) та інших «каральних» засобів оцінювання нових знань та вмінь.

У процесі навчального тренінгу студенти, завдяки зворотному зв’язку, виявляють брак управлінських комунікативних умінь і навичок, так звані «білі плями» теоретичних знань, а також неадекватність наявних установок і стереотипів. Це сприяє корекції неефективних моделей комунікативної управлінської поведінки та їх заміні на нові, більш ефективні.

Суттєвою перевагою тренінгової методики є те, що вона дає унікальну можливість вивчити складні, емоційно значимі питання ділової управлінської боротьби в безпечній обстановці тренінгу, а не в реальному житті з його загрозами та ризиками. Заняття-тренінг дає можливість вчитися без хвилювання стосовно неприємних наслідків, які можуть виникнути у випадку прийняття неправильного управлінського рішення

Розглянемо деякі евристичні методи, які можуть застосовуватися на тренінгових заняттях з психології управління.

Метод „мозкової атаки” полягає в колективному пошуку оригінальних ідей [3]. В процесі його застосування усувається інерція мислення і стимулюються здогадки, передбачення, випадкові аналогії, різноманітні асоціації. Існує багато модифікацій методу „мозкової атаки”, тому діапазон можливостей його використання досить широкий, зокрема у вирішенні проблем психології, педагогіки, економіки, соціології тощо. Наприклад, розглядаючи проблему моделювання реклами, студенти висловили більше тридцяти різних думок про способи покращення ефекту рекламного впливу. Цікавими були варіанти усунення помилок рекламістів, що призводять до нерозуміння та заперечення реклами.

Навчати майбутніх керівників приймати правильне управлінське рішення, використовуючи метод „мозкової атаки” доцільно за такими темами:

- способи вдосконалення комунікацій в організації;

- проблеми затримки заробітної плати;

- проблеми взаємних несплат підприємствами;

- нові можливі сфери діяльності компанії;

- методи етичного виховання службовців тощо.

Метод евристичних запитань, розроблений американським математиком і педагогом Д. Пойя, полягає у пошуку додаткової інформації, необхідної для розв’язання проблемної ситуації чи впорядкування вже наявної інформації в самому процесі її розв’язання [5]. Запитання, поставлені педагогом або студентами, наводять на ідею рішення, правильної відповіді. Наприклад, для того, щоб керівнику прийняти рішення, як прореагувати на непорядний вчинок одного зі своїх підлеглих, він спершу ставить перед собою ряд запитань:

- хто „поінформував” про вчинок;

- навіщо „поінформував”;

- наскільки ця „інформація” стосується інших виробничих проблем;

- коли і в якій формі можна висловлювати свою думку перед колективом;

- який результат можна отримати, застосувавши адміністративні санкції;

- які можуть бути віддалені наслідки моїх дій, тощо.

Евристичні запитання розвивають інтуїтивне мислення.

Метод інверсії, або „перестановки” проблеми допомагає позбавитися упереджень. Він полягає у наступному: необхідно почати рух в напрямку протилежному тому, в якому рухалися спочатку, тобто змінити хід своїх думок. Таку техніку можна назвати провокаційною, при її використанні відбувається свого роду перестановка всієї проблеми, новий напрям думки може не вкладатися в межі формальної логіки і здорового глузду. Продуктивність методу інверсії добре відома в розв’язанні творчих технічних проблем, тобто широко застосовується винахідниками та раціоналізаторами. Так, К.Е. Ціолковський в своєму творі „Поза землею” писав, що „придумав гармату, але гармату, що літає, з тонкими стінками, яка замість ядер випускає газ...” [5]. Так була винайдена ракета. Проте, метод інверсії може широко застосовуватися і в діяльності менеджера – сучасного керівника. Наприклад, як можна змінювати (переставляти) деякі управлінські проблеми, коли логічні прийоми процедури мислення виявляються безплідними і заходять у глухий кут: один з найперспективніших спеціалістів остаточно вирішує перейти в іншу організацію – „Якщо розібратися, то саме перехід перспективного спеціаліста в іншу організацію може покращити нашу конкурентоспроможність”.

Внаслідок такого „переставлення” можуть відбутися наступні зміни:

· покращиться психологічний клімат в колективі;

· відкриються можливості для прояву здібностей інших молодих спеціалістів;

· конкуренти отримають „того хлопця”;

· яку користь я матиму від втрати „розумної голови” тощо.

· кваліфікований спеціаліст - це людина, яка вдало уникає маленьких помилок, неухильно рухаючись до глобальних помилок.

Подібним чином можна перевернути і фінансову проблему. Вислів „у мене не вистачає грошей, щоб взяти в штат психолога” можна замінити на такий „якщо подумати, у мене достатньо грошей, щоб мати в організації психолога”.

Метод емпатії (особистих аналогій). В його основу покладено принцип заміни досліджуваного об’єкта чи процесу іншим. Найчастіше емпатія означає прийняття у власну свідомість ролі іншої людини. Але при розв’язанні творчої задачі емпатія (особиста аналогія) виступає як ототожнення людини з технічним об’єктом, процесом, деякою системою [5]. Дослідник входить в роль тварини, хімічного елементу, різних продуктів, металів, героїв художніх творів, тобто будь-яких живих чи неживих об’єктів. „Вживаючись” в образ винаходу, необхідно приписати йому особисті почуття, емоції, здатність бачити, чути, міркувати і т.д.

Студентам цікаво дізнатися, що методом емпатії адміністративна група компанії „Жиллет” досягла творчого успіху – створила новий вид шампуню. Всіх адміністраторів попросили уявити себе окремими волосками на голові. В цьому стані вони повинні були визначити, що їм – волосинкам – більше всього хотілося б. Деякі з них, хто грав роль волосків, вимагали видалити бруд зі шкіри голови, інші виступали за таку формулу шампуню, яка б запобігала утворенню посічених кінців волосся. До завершення сеансу (гри) всі зрозуміли, що те, чого вони потребують – це шампунь для всіх типів волосся. Шампунь який розробила дана група – „Сілкенс”, став одним з найпопулярніших на ринку. Отже, адміністратори, ототожнивши себе з волоссям, а не з хіміками, що працювали над формулою шампуню, досягли творчого результату.

Таким чином, одним із шляхів формування творчих здібностей майбутніх управлінців є впровадження в навчальний процес тренінгових занять, евристичних методів розв’язання творчих задач, які спрямовані в першу чергу на розвиток дивергентного мислення – мислення, що характеризується процесом „руху в різних напрямках”, розходженням ідей, з тим, щоб охопити різні аспекти, які стосуються даної проблеми..

Література

1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. – К.: Центр навч. літер., 2003.

2. Столяренко Л.Д., Самыгин С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1999.

3. Большой толковый психологический словарь. – Т.2. – М.: Вече, 2001.

4. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебн. для вузов. – СПб: Питер, 2000.

5. Морозов А.В. Деловая психология. Курс лекций: Уч..для высш. и сред. уч..зав. СПб.: Изд. «Слово», 2002. Шуванов В.И. Социальная психология менеджмента. – М: ЗАО «Бизнес-школа», 1997.

6. Психология. Учебник для экономических вузов / Под общ. ред. В.Н. Дружинина. – СПб: Питер, 2000.