Педагогические науки/4.Стратегические направления реформирования системы                       образования

К.п.н., Гладченко М.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

Бенчмаркінг у контексті стартегічного менеджменту вищої освіти країн Європейського Союзу

 

Світ вищої освіти стрімко змінюється, кидаючи нові виклики   університетам, які змушені адаптуватися до навколишніх змін.  Дуже часто вищі навчальні заклади не впевнені у правильності  вибору адаптаційних моделей стратегічного менеджменту. Бенчмаркінг – методика оцінювання результатів стратегічного менеджменту вищої освіти. За допомогою впровадження бенчмаркінгу керівники вищих навчальних закладів можуть здійснювати моніторинг параметрів, які визначають раціональність і достовірність концепції стратегічного менеджменту університету.

Бенчмаркінг вищої освіти – це концепція, започаткована в промисловості, у виробничій сфері і сфері обслуговування, де вона успішно використовується протягом двох десятиліть. Університетський бенчмаркінг знаходиться на ранніх стадіях розвитку, тому існує велика кількість розбіжностей  щодо його цілей, важливості, корисності, значення й потенціалу як  орієнтира і основної методики моніторингу результатів стратегічного менеджменту вищої освіти [2].

Європейська Комісія запровадила проект «Бенчмаркінг у європейській вищій освіті» з метою покращення бенчмаркінгу вищої освіти. Мета проекту –  модернізація управління і підвищення конкурентоспроможності вищої освіти. Бенчмаркінг є методом, який сприяє впровадженню цілей Лісабонської стратегії і Болонської декларації. Бенчмаркінг – це метод сучасного управління вищою освітою, спрямований на реформування вищої освіти, підвищення рівня операційної ефективності і формування умов для впровадження інноваційних змін з метою адаптації вищого навчального закладу до нових вимог середовища.

Перший етап проекту (2006-2008 рр.) був спрямований на покращення розуміння концептуальних і практичних засад бенчмаркінгу з метою їх подальшого впровадження у вищій освіті. У результаті проекту опубліковані «Практичні рекомендації з бенчмаркінгу», сформована платформа з метою обміну досвідом і поширення отриманих навиків. «По завершенню першого етапу проекту була сформована синтетична модель бенчмаркінгу, обговорення якої проводилося на симпозіумі у 2007р. і практичних семінарах у 2008 р. Модель тестували щодо трьох основних напрямів діяльності вищого навчального закладу: дослідницька діяльність, інтернаціоналізація і внутрішня якість, щоб зясувати, як бенчмаркінг може посприяти управлінню конкретним вищим навчальним закладом і процесу реформування вищої освіти в країнах Європейського Союзу в цілому» [1,  c.31].

На другому етапі (2008-2010 рр.) були сформовані чотири групи вищих навчальних закладів, діяльність яких спрямована на покращення процесу управління,  налагодження співпраці між університетами, сектором економіки і промисловостю, реформування підходу до укладання навчальних програм і неперервної освіти, використання методів бенчмаркінгу (проведення опитувань, укладання звітів, опублікування найкращих досягнутих результатів). «У межах другого етапу проводилося тестування сформованих принципів і моделей на практиці на основі співпраці груп, які брали участь у процесі бенчмаркінгу» [1, c.32]. Протягом цього етапу проводилися  наступні заходи:

- визначення індикаторів і  показників;

- перший аналіз показників, формування  пріоритетів і цілей діяльності вищих навчальних закладів;

- підведення підсумків щодо пріоритетів і цілей, визначення основних сфер діяльності для плану дій;

- формулювання ефективного і такого, який можна реалізувати на практиці, плану дій;

- обговорення результатів успішної роботи у групах і щодо впровадження плану дій [2, c.33].

До основних завдань другого етапу належать:

-                              проведення он-лайн опитувань і збирання інформації у вищих

навчальних закладах з метою оцінювання  продуктивності діяльності;

-                              робота з керівництвом вищих навчальних закладів щодо формування плану дій з метою покращення слабких сторін у діяльності вищого навчального закладу, відповідно до існуючої стратегії;

-                              перегляд плану дій відповідно до коментарів представників групи з бенчмаркінгу і експертів;

-                              реалізація перших кроків відповідно до плану дій [1,c.33].

«Бенчмаркінг – добровільний процес самооцінювання з метою самопокращення на основі систематичного порівняння практичної діяльності і продуктивності схожих організацій. Цей процес спрямований на визначення сильних і слабких сторін вищого навчального закладу, адаптацію і покращення  організаційних процесів, враховуючи швидке зростання конкуренції на ринку освітніх послуг» [1, c.50].

«Бенчмаркінг повинен бути спрямованим на безперервне покращення на основі компаративістського підходу і пошуку найкращого практичного досвіду. Поняття «бенчмаркінг» – значно ширше, ніж просто порівняння статистичних даних. У процесі бенчмаркінгу визначаються відповідні показники і бенчмаркі, з якими буде порівнюватися продуктивність вищого навчального закладу і його конкурентів. Мета – визначити найкращий практичний досвід, який стане основою для впровадження змін» [1, c.51].

Література

1.     Benneworth P. A University Benchmarking Handbook. Benchmarking in European Higher Education. – ESMU:Brussels, 2010.

2.     Vught van F., Brandenburg U., Burquel N., Carr D., Federkeil G., Rafael J., Sadlak J., Urban J., Wells P. A Practical Guide Benchmarking in European Higher Education. – ESMU: Brussels, 2008.