Аспірант Борисюк О.Б.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Комп’ютерні навчальні програми

З початком промислового виготовлення комп'ютерів перших поколінь та їх появою в освітніх установах виник новий напрям у педагогіці - комп'ютерні технології навчання. Перша навчальна система Plato на основі потужної ЕОМ фірми «Control Data Corporation» була розроблена в США в кінці 50-х років і розвивалася протягом 20 років. По-справжньому масовим створення і використання комп’ютерних навчальних програм стали з початку 80-х років, коли з'явилися й одержали широке поширення персональні комп'ютери. З тих пір застосування ЕОМ в навчанні висунулось до числа основних поряд з обробкою текстів і графіки, відтіснивши на другий план математичні розрахунки [1].

З появою перших успішних прикладів навчання з використанням комп’ютера до створення комп'ютерних навчальних програм долучилися десятки тисяч педагогів - фахівців у різних галузях знання, найчастіше в технічних науках. У розроблюваних ними програмах, спираючись в основному на інтуїцію і практичний досвід, вони втілювали свої уявлення про викладання конкретних дисциплін за допомогою комп'ютерів. Педагоги-теоретики довгий час залишалися осторонь від цього нового напряму в навчанні. У результаті до цих пір відсутня загальновизнана психолого-педагогічна теорія комп'ютерного навчання, комп'ютерні навчальні програми продовжують створюватися і застосовуватися без необхідного обліку принципів і закономірностей навчання.

Комп'ютерні навчальні програми (КНП) ‑ це електронні навчальні ресурси, які призначені для самостійної роботи студентів з навчальним матеріалом. Виконані в діалоговому режимі, програми включають в себе теоретичний матеріал, розбір вирішення типових завдань і пояснювальні приклади (у тому числі інтерактивні), графічні та анімаційні матеріали, тести для самоконтролю та контролю знань. Проте існує і інше визначення даного терміну, за ним. Комп'ютерна навчальна програма ‑ це програмний засіб, призначений для вирішення певних педагогічних завдань, що має предметний зміст і орієнтований на взаємодію з студентом [1].

Наведене визначення фіксує те, що КНП є засобом, спеціально створеним для вирішення педагогічних завдань, тобто використання у навчальному процесі - його головне призначення. Комп'ютерні засоби, що застосовуються при навчанні, але мають інше основне призначення і не реалізують педагогічні функції, не відносяться до КНП. Вони розглядаються як предмет вивчення або виступають в якості інструментарію при вирішенні освітніх завдань.

Можна виділити наступні основні педагогічні завдання, які вирішуються за допомогою КНП:

1) початкове ознайомлення з предметною областю, освоєння її базових понять і концепцій;

2) базова підготовка на різних рівнях глибини і детальності;

3) вироблення умінь і навичок вирішення типових практичних завдань в даній предметній області;

4) вироблення умінь аналізу і прийняття рішень у нестандартних (нетипових) проблемних ситуаціях;

5) розвиток здібностей до певних видів діяльності;

6) проведення навчально-дослідних експериментів з моделями досліджуваних об'єктів, процесів і середовища діяльності;

7) відновлення знань, умінь і навичок;

8) контроль та оцінювання рівнів знань і умінь.

Вимога предметного змісту має на увазі, що КНП повинні включати навчальний матеріал з певної предметної області (дисципліні, курсом, розділу, теми). Під навчальним матеріалом розуміється інформація як декларативного (описового, ілюстративного) характеру, так і завдання для контролю знань та умінь, а також моделі та алгоритми, що представляють досліджувані об'єкти і процеси. Наявність предметного змісту дозволяє відокремити КНП від допоміжних засобів, що забезпечують технічну та методичну підтримку навчального процесу (електронні журнали успішності, монітори для дистанційного контролю та консультування та ін) [2].

Комп'ютерна навчальна програма - це продукт для того кого навчають. Рішення педагогічних завдань здійснюється в процесі взаємодії останнього з КНП. Орієнтація на тих хто навчається означає, що вони складають базову категорію користувачів, у розрахунку на яких визначаються зміст і функції, що втілюються в КНП. Інші учасники навчального процесу (викладачі, інструктори, методисти) застосовують КНП у своїй професійній діяльності, але не входять в базову категорію їх користувачів. Програмно-технічні засоби навчального призначення, для тих хто навчається, не є базовою категорією користувачів, що не належать до класу КНП. Орієнтація на самостійну роботу студентів - найважливіша характеристика КНП. У той же час вона не є їх невід'ємною рисою, оскільки існують КНП, розраховані на групові форми навчання [2].

КНП є базою для розвитку такої технології навчання як дистанційна освіта. Дистанційна освіта неможливе без використання КНП, так як саме вони дозволяють «віддаленим» користувачам отримувати інформацію, виконувати практичні та лабораторні заняття, проходити тестування і складати іспити, не покидаючи місця свого основного проживання. При організації дистанційного навчання передбачається використання всіх можливостей Інтернет, включаючи відео і аудіо конференції, а також використання CD-дисків. Така організація дистанційного навчання несе в собі великі дидактичні можливості як для системи вузівської освіти, так і для системи підвищення кваліфікації [2].

Говорячи про все зростаючу роль ІТ в освіті слід виділити переваги комп'ютерних засобів навчання в порівнянні з традиційними формами навчання:

1.   Навчання користувача функціональним можливостям комп'ютера як такого.

2.   Можливість зосередження в одному місці матеріалів різного характеру та забезпечення можливості легко переміщатися між навчальними матеріалами через гіпертекстові посилання.

3.   Можливість створення матеріалів в зручній для сприйняття формі (таблиці, графіки, анімація) та забезпечення можливості маніпулювання даними - роздруківка, копіювання, розмноження.

4.   Відносна дешевизна створення електронних підручників, навчальних матеріалів, забезпечення можливості їх легкої коректури.

5.   Можливість тиражування і забезпечення доступності навчальних матеріалів (через дорожнечу книг, брак методичних посібників в бібліотеках).

6.   Можливість самоконтролю і оперативного отримання консультацій для студентів.

7.   Можливість забезпечення переходу на прогресивні методики навчання (виключення втрат часу на читання лекцій). Тобто навчаються, готуються самостійно, а при спілкуванні з викладачем обговорюють тільки незрозумілі і складні для сприйняття матеріали.

8.   Зменшення витрат на викладання.

9.   Отримання виходу на нові ринки.

Висновки. Наявність великої кількості позитивних сторін дає можливим зробити висновок про необхідність таких систем, їх зручність і практичність у застосуванні. Проте КНП мають і деякі недоліки все це свідчить про доцільність використання КНП в комплексі з традиційними навчально-методичними засобами. Таким чином, ясно, що КНП не є виключає альтернативою некомп'ютерних посібників. Пріоритет КНП слід розуміти в тому сенсі, що в міру розвитку відповідних технологій саме КНП становитимуть ядро навчально-методичного забезпечення.

Список використаних джерел

1.       Компютерна навчальна програма [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/

2.       Информатика: учеб. пособ. для студентов пед. вузов. [Текст] / А.В. Могилев, Н.И. Пак. Е.К. Хеннер; под ред. Е. К. Хеннера. – М.: Изд. Центр «Академия», 2001. – 816 с.