Сищенко Юлія Радіонівна

Краматорський економіко-гуманітарний інститут, доцент кафедри іноземної філології

Роль мотивації у формуванні іншомовної мовленнєвої компетентності майбутніх учителів англійської мови

Одним із психологічних факторів, що мають безпосередній вплив на формування та розвиток іншомовної мовленнєвої компетентності тих, хто здобуває освіту, є мотивація, мотиваційна сфера. Мотиваційний компонент є основним чинником та передумовою засвоєння нових знань індивідом.. Багатоаспектні проблеми мотивації, її сутності, структури, функції, співвідношення з потребами, особливості мотивації навчальної діяльності досліджували психологи В. Асєєв, М. Бажович, А. Леонтьєв, А. Маркова, М. Матюшкіна, Ю. Орлов, В. Рибалка та ін. Однак і на сьогодні психологи не прийшли до єдиного загальноприйнятого визначення поняття «мотив». Ми спираємося на характеристику терміна Є. Ільїним, який розуміє під мотивом складне психологічне утворення, що спонукає людину до свідомих дій і є основою цих дій.

Формування стійкої мотивації в майбутніх учителів є однією з умов успішної мовленнєвої підготовки студентів. Загальновідомо, що діяльність має три етапи: мотиваційний, цільовий та виконавчий. Вона народжується з потреби. Надалі за допомогою соціальних засобів, знаків ми плануємо діяльність, передбачаємо кінцеву мету та способи її реалізації. Отже, окремо взятий акт будь-якої діяльності, у тому числі й мовленнєвої, «починається мотивом і планом та завершується результатом, досягненням поставленої мети; між ними пролягає динамічна система конкретних дій і операцій, спрямованих на його досягнення…».

В. Мельничайко називає мотив відправною точкою висловлювання: мовець завжди керується будь-якою потребою, визначає перед собою певну мету.

Виходячи з того, що «мотив-потреба є рушійною силою будь-якої діяльності, що реалізується через дії та процеси, які підпорядковуються окремим цілям», стає зрозумілою необхідність прийняття мотивації до уваги, оскільки саме вона є тією причиною, що підштовхує до діяльності, а мета – це те, до чого прагне людина, виконуючи дію. Реалізувати задум повною мірою можна лише тоді, коли для оформлення вислову будуть використані мовні засоби та композиційні прийоми, які краще за все відповідають змісту й комунікативній меті мовця.

Психологи виділяють низку стадій – «реакцій» на новизну матеріалу: від емоцій, цікавості й допитливості, які виникають при зіткненні з нетрадиційним матеріалом, до старанного емоційно-пізнавального ставлення до предмета. Таким чином, нетрадиційні, творчі мовленнєві завдання, на наш погляд, можуть значною мірою сприяти розвитку мотивації та інтересу студентів.

Серед мотивів особливо виділяються пізнавальні, соціальні мотиви, а також творчі. Якщо студентами рухають творчі мотиви, це означає, що вони не тільки засвоюють ті прийоми й засоби спілкування, які їм пропонуються під час навчання як зразок, але й шукають нові способи навчальних дій і форм співпраці та взаємодії з людьми, які оточують.

Саме ця мотиваційна настанова впливає на всі подальші фази мовленнєвої іншомовної діяльності – добір матеріалу для висловлювання, планування викладу, добір мовних засобів, необхідних для реалізації задуму, оцінка мовленнєвих дій. Саме тому, створюючи ситуацію, важливо передбачити предмет мовленнєвої діяльності, мовленнєву потребу, яка пов’язана з обговоренням предмета, а також мету мовленнєвої діяльності.

Серед чинників, що зумовлюють формування мотивації науковці називають: залучення учнів до спільної навчальної діяльності в колективі; пробудження інтересу через незвичайний виклад навчального матеріалу; емоційність мовлення вчителя; використання активних методів навчання;

Звернення до особистого досвіду, проживання життєвих ситуацій в межах теми уроку; домінування різних форм організації самостійної роботи.

Отже, названі чинники засвідчують необхідність цілісного підходу до формування іншомовної мовленнєвої компетентності на творчому рівні.