Филологические науки/1. Методика преподавания языка и литературы

Cт. викладач Крекотень О.В., ст. викладач Жарікова Л.М.

Сумський національний аграрний університет, Україна

Педагогічні можливості навчальних екскурсій

Педагогічні можливості екскурсій, як і інших занять, визначаються кінцевими результатами. Відомо, що кінцевий результат будь-якої дії завжди ширший від змісту тих цілей, на які вона була спрямована. У ньому, крім основного його компонента, що відповідає меті дії (прямий її продукт), завжди наявний додатковий (побічний), який склався сам собою без свідомого наміру виконавця. Так, прямим компонентом результату спостереження в процесі екскурсії за об'єктом пізнання є відповідні знання, а додатковим, побічним — розвиток умінь спостерігати, аналізувати процеси і явища в природних умовах, перебіг відповідних інтелектуальних емоцій, естетичне сприйнятій дійсності. Обговорюючи результати спостережень, одержаних під час екскурсії, студенти не тільки поглиблюють і збагачують свої знання (прямий продукт), а й вчаться вірно коментувати побачене і почуте, розвивають уміння коректно відстоювати свої думки, комунікативну діяльність у цілому (побічний продукт). Окрім цього, кожна виконувана дія у формі основного і побічного продукту збагачує студентів інтелектуально, виховує й розвиває їх .

Екскурсія (від латинського excursio) — поїздка, вилазка, відвідини визначних чим-небудь об'єктів (пам'ятники культури, музеї, підприємства, місцевість і т.д.), форма і метод придбання знань.

Навчальна екскурсія – це проведення навчального заняття в умовах виробництва, природи, музею з метою спостереження і вивчення студентами різних об’єктів, явищ дійсності, процесів, пов’язаних з їх майбутньою спеціальністю.

Визначаючи педагогічні можливості навчальних екскурсій, ми намагалися врахувати як основний, так і побічний продукт виконуваних учнями дій. Розглянемо ці можливості за основними групами завдань, які можна реалізувати на екскурсіях.

Виконувані в процесі екскурсійної роботи навчальні дії передусім сприяють інтенсифікації навчання, засвоєнню знань кожним студентом відповідно до його індивідуальних можливостей, екскурсія дає змогу накопичувати життєві факти, збагачує чуттєвий досвід учнів. На екскурсіях студенти одержують знання про зв'язки науки і практики, науки й виробничої діяльності людини. Особливо багаті щодо цього виробничі екскурсії. На таких екскурсіях студенти мають можливість побачити, як в умовах конкретного виробництва використовуються знання.

У процесі навчальної екскурсії стимулюються такі важливі якості особистості, як почуття дружби і взаємодопомоги, колективізму.

В залежності від дидактичної мети екскурсії бувають:

- ввідні, при вивченні нового матеріалу; поточні, - які супроводжують його вивчення; - заключні при закріпленні вивченого.

Ввідні екскурсії призначені для попереднього набуття відповідних знань, необхідних для вивчення нової теми. Заключні екскурсії використовуються для закріплення, поглиблення і розширення набутих знань. Дії в процесі екскурсії підрозділяються на дві частини: діяльність екскурсовода-викладача і діяльність екскурсантів-студентів. Діяльність студентів знаходить свій вираз в таких активних формах, як спостереження, вивчення, дослідження об'єктів. Діяльність викладача (екскурсовода) складається з ряду дій, головні з них - підготовка і проведення екскурсій.

Методика проведення навчальної екскурсії включає такі етапи:

1. Підготовчий, під час якого студенти знайомляться з метою та формами проведення екскурсії, отримують завдання та вимоги щодо представлення результатів проведеної роботи, інструктуються з правил техніки безпеки;

2. Змістовно-організаційний, під час якого відбувається навчальна діяльність.

3. Підсумковий, під час якого проводиться аналіз екскурсії, перевірка набутих знань і вмінь, підбиття підсумків.

Підготовка екскурсії відбувається в такій послідовності:

- детальне ознайомлення з об'єктом екскурсії, визначення тих частин об'єкту або технологічного комплексу, які безпосередньо становлять інтерес стосовно навчальної теми; - визначення екскурсовода на час проведення екскурсії. Ідеальним випадком потрібно вважати випадок, коли екскурсію веде сам викладач. Але на промислових об'єктах ерудиції викладача може бути недостатньо. Тому, як правило, в таких випадках екскурсію проводить працівник підприємства, з яким заздалегідь проведена узгоджувальна бесіда щодо мети екскурсії і рівня підготовленості студентів; - визначення і вивчення маршруту, яким здійснюватиметься переміщення студентів з університету до об'єкту екскурсії; - проведення бесіди зі студентами, під час якої їм повідомляється тема і мета екскурсії, повторюється потрібний теоретичний матеріал. Студенти одержують завдання, які потрібно виконати під час екскурсії. Підбиття підсумків екскурсій може здійснюватися у різних формах: - бесіди - під час якої викладач з'ясовує враження студентів від об’єкту, обговорює найважливіші етапи екскурсії; - конференції – під час якої студенти звітують щодо виконання запропонованих раніше завдань (проектів); - диспуту - під час якого студенти висловлюють власну позицію щодо побаченого та почутого тощо.

Під час екскурсії студенти знайомляться з виробничими об'єктами, з фізичними приладами і вимірювальними інструментами, які застосовуються у науково-дослідних лабораторіях і на виробництві, тому вважаємо за доцільне передбачити навчальні екскурсії у навчальних планах всіх дисциплін немовних вищих навчальних закладів.

Література:

1. Клименко М.І. Трудова підготовка в закладах освіти // Педагогічна преса, №3, 2004.- 34-37с.

2. Волкова Н. П. Педагогіка.- Київ: «Академія», 2001-354с.

3. Емельянов Б.В. Экскурсоведение – М.: Энциклопедия - 2002. .-432с