Міщенко О.А.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Формування англомовної фонетичної компетенції майбутнього вчителя мультимедійними засобами навчання

В умовах розширення міжнародних контактів формуванню всебічно розвиненої, соціально активної особистості майбутнього учителя, здатної до навчання впродовж усього життя, сприяють гуманізація освіти, практичне володіння іноземними мовами. На шляху вдосконалення педагогічного процесу створюються умови для формування творчої, активної, самостійної, компетентної особистості фахівця з високим рівнем знань, умінь і навичок у контексті підготовки майбутніх учителів. Вільне володіння майбутніми учителями іноземною мовою забезпечує можливості для створення ділових, професійних і культурних контактів, залучає їх до світової культури, до загальнолюдських цінностей. Цей аспект і зумовлює актуальність дослідження.

Згідно з чинними програмами для філологічних факультетів ВНЗ України, студенти, які опановують спеціальність учителя-словесника, мають бездоганно володіти не лише граматичним і лексичним аспектами мови, але й уміти фонетично правильно оформлювати своє власне мовлення, оскільки коректне фонетичне оформлення мовлення дає змогу не лише передавати зміст, а й виражати власне ставлення до співрозмовника та предмета розмови. Слід також враховувати той факт, що підчас уроку вимова учителя є зразком для наслідування у процесі навчання учнів. Усі вищезазначені особливості відображаються у змісті фонетичної компетенції яка потребує цілеспрямованої роботи у процесі підготовки майбутніх учителів англійської мови.

Під фонетичною компетенцією слід розуміти ієрархічно побудовану систему, піраміду змістових одиниць якої складають такі компоненти, як фонетичні знання, навички (слуховимовні та ритміко- інтонаційні) і завершують фонетичні вміння. Під фонетичними знаннями слід розуміти передбачуване навчальною програмою засвоєння фахових лінгвістичних понять з курсу фонетики англійської мови, вивчення основних фонетичних одиниць, звукових явищ різного рівня – від звука до речення. Під слуховимовними навичками слід розуміти фонемно-правильну вимову звуків у потоці мовлення і розуміння всіх звуків під час аудіювання. Ритміко-інтонаційні навички – це навички інтонаційно й ритмічно правильного оформлення мовлення та розуміння говоріння інших людей.

Слід зазначити, що мета навчання фонетики у ВНЗ полягає у тому, щоб закласти у довготривалу пам’ять студентів нормативний склад вимовних елементів (фонем та інтонем) та автоматизувати їх відбір і комбінування. У процесі оволодіння іноземною мовою відповідні навички повинні постійно вдосконалюватися і досягти свого найвищого рівня до моменту закінчення навчання у ВНЗ. Натомість спостереження за навчальним процесом свідчать про те, що рівень володіння фонетичною компетенцією майбутніми вчителями англійської мови до моменту закінчення навчання у ВНЗ є досить низьким. Серед багатьох причин цього негативного явища можна виділити:

· різний рівень шкільної підготовки та усвідомлення студентами зразкового володіння англійською літературною мовою;

· відсутність чітких програмних вимог до кінцевого рівня володіння фонетичною компетенцією;

· обмеженість у відвідуванні лінгафонних кабінетів і використанні ІКТ;

· нездатність студентів здійснювати рефлексію процесу навчання та оволодіння вимовою, а також самостійно працювати над удосконаленням і підтримкою на необхідному рівні власної фонетичної компетенції.

Встановлено, що використання аудіозаписів та друкованих джерел інформації недостатньо, щоб сформувати та підтримувати фонетичну компетенцію студентів на належному рівні. Також фахівці виокремлюють ряд причин, що спричиняють незадовільні результати у формуванні фонетичної компетенції:

· невстигання за темпом один одного;

· неможливість почути власну вимову при хоровому повторенні;

· мимовільне відтворення інтонації одногрупників, що вимовляють голосніше;

· брак часу для індивідуального повторення зразків диктора або носія мови.

Тому виникає необхідність забезпечення якісно нової організації навчання студентів-філологів англійської фонетики, що стає можливим при гнучкому керівництві цим процесом, тобто необхідно використовувати новітні засоби, які б дозволяли не лише чути і бачити носіїв мови, а й порівнювати власне мовлення з автентичним, забезпечували можливість зворотного зв’язку та самоконтролю, створювали атмосферу міжкультурного спілкування, зацікавлювали та підтримували мотивацію студентів. З огляду на це одним з найефективніших засобів організації та проведення роботи над розвитком належного фонетичного рівня студентів вважаються мультимедійні засоби навчання (поєднання різних засобів комунікації, різних медіа, тобто як сукупність аудіовізуальних засобів (текстів, телебачення, аудіо- й відеопродукції, комп’ютерних технологій тощо), які дозволяють гнучко керувати потоками різної інформації), які уможливлюють:

· прослуховування зразків грамотної вимови носіїв мови, яка вивчається;

· багаторазове повторення й імітацію вимови;

· запис мовлення студента, оскільки за фізіологічними причинами той, хто говорить, завжди погано себе чує, не завжди може зрозуміти свої вимовні помилки й не може їх виправити;

· порівняння власної вимови з еталонним не тільки на слух, але й візуально, по графіку на екрані монітору;

· контроль та самоконтроль вимови.

Отже, використання мультимедійних засобів навчання створює сприятливі умови для ефективного формування фонетичної компетенції студентів, полегшуючи засвоєння важких іншомовних звуків, надаючи можливість ефективно засвоювати фонетичні зразки після багаторазового їх опрацювання, порівнювати власну вимову з еталонним не тільки на слух, але й візуально, працювати у власному темпі, здійснювати самоконтроль.