Єфімова К.С.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

Підходи до визначення поняття «фразеологічна одиниця» та її ознаки

Фразеологічні одиниці як найвиразніші засоби будь-якої мови завжди були в центрі уваги лінгвістів. У мовленні вони несуть специфічне стилістичне навантаження та є надзвичайно важливим компонентом загального арсеналу мовних засобів відображення. Вони надають мові експресивності, образності та колоритності.

Мета статті – проаналізувати підходи до визначення поняття «фразеологічна одиниця» та виокремити їх ознаки.

Вперше термін «фразеологічна одиниця» (ФО) запровадив В.Виноградов, під яким розуміє відтворювану в готовому вигляді одиницю мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксовану за своїм значенням, складом і структурою [3].

Серед інших визначень ФО слід відмітити:

– словосполучення, у яких семантична монолітність має визначальну роль у структурній роздільності їх складових елементів, внаслідок чого вони функціонують у складі речення як еквіваленти окремого слова (О.Ахманова) [2];

– стійкі словосполуки, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення (Б.Ларін) [5];

– немодельовані словосполучення, пов’язані семантичною єдністю (В.Єлісеїва) [4].

Дослідники в своїх працях визначають такі особливості фразеологічних одиниць:

1) стійкість ( не допускаються відчутні змін у порядку та складі слів, за винятком граматичних змін або тих випадків, коли існують визначені загальновживані її варіанти);

2) їх неможливість формуватися на основі помилкової аналогії;

3) встановлене значення;

4) зміст ФО не можна вгадати, за винятком тих випадків, коли контекст здатен показати його [1].

Отже, фразеологічна одиниця – це стійке словосполучення слів, яке має встановлене значення в контексті та для якої характерна семантична чи стилістична сполучуваність компонентів, за формою ототожнених зі словами, та відносна стійкість лексико-граматичного складу.

Література:

1. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. -130 с.

2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. – М.: Изд-во «Советская энциклопедия», 1969. – 608 с.

3. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. – М., 1977. – 254с.

4. Елисеева В.В. Лексикология английского языка / В.В. Елисеева. - СПб: СПбГУ, 2003. – 44 с.

5. Ларин Б. О. Очерки по фразеологии (О систематизации и методах исследования фразеологических материалов) // Уч. зап. Ленингр. ун-та. — 1999. — №198. Серия филологических наук. Вып. 24: Очерки по лексикологии, фразеологии и стилистике. С. 200.