Захарова Л.М. – доцент, канд.філол.наук

Левченко І.В. – магістр

Киівський Національний Університет України «КПІ»

Тематико-понятійний аспект і структурні характеристики складних слів-термінів та засоби їх відтворення в українській мові (на матеріалі технічних підмов)

Метою нашого завдання було дослідити концепції складних слів-термінів (далі ССТ, композити), визначити словотворення, як основний спосіб творення складних термінологічних одиниць, визначити внутрішню валентність складних слів-термінів, дослідити частоту вживання ССТ на матеріалі технічних підмов, з’ясувати потенційні структурні моделі ССТ та способи їх реалізації, розглянути основні способи перекладу ССТ з української мови на англійську.

Терміни як специфічний пласт лексики літературної мови стають об’єктом комплексного наукового дослідження лише із середини XX століття. Технічна термінологія є найбільш рухливою, гнучкою частиною загальновживаної лексики. Нові складні слова-терміни, як давно існуючі, потребують систематизації і впорядкування.

Процес широкого входження ССТ у загальне мовлення останнім часом помітно активізувався. У словниковому складі мови термінологічна лексика відіграє значну роль. Нові поняття в науці потребують нових слів. Тепер у розвинених мовах більша частина нової лексики становлять науково-технічні складні слова-терміни.

Науково-технічні складні слова-терміни як мовні знаки підлягають перекладу, оскільки репрезентують поняття спеціальної професійної галузі науки або техніки та становлять особливо складову науково-технічних текстів.

Сучасна термінотворчість у різних мовах характеризується цілеспрямованим науковим впливом на процеси впорядкування окремих терміносистем, їх уніфікацію, стандартизацію, гармонізацію як на національному, так і на міжнародному рівнях. Спеціальне регулювання розвитку термінологічної лексики зумовлюється об’єктивними чинниками, насамперед реальною потребою суспільства в однозначній науковій комунікації.

І.В. Арнольд дає наступне визначення складним словам-термінам, з яким ми повністю згодні і приймаємо його за основу. Складні слова-терміни – це складні термінологічні утворення, що складаються з двох чи більше компонентів і характеризуються графічною і семантичною цілісністю. До складних слів-термінів відносять також складні словотворення, де один із компонентів виражений абревіатурою чи іншомовними морфемами типу мікро-, полі-, макро-, що пишуться через дефіс чи разом. [1].

Для того, щоб більш точно та правильно визначити сутність ССТ, існують критерії визначення композита:

1. Синтаксична валентність (відсутність анафоричних зв’язків між внутрішнім компонентом композита і зовнішнім елементом);

2. Лексична цілісність;

3. Лексична природа компонентів (лексема);

4. Цілий композит є членом однієї великої лексичної категорії;

5. Обидва компоненти композита є вільними основами і мають специфічне значення, яке уможливлює їх окреме функціонування, наприклад capstan – вертикальна поворотна опора складається з двох вільних морфем [8].

Деякі типи ССТ за структурою наближаються до словосполук. Іншим типам складних слів-термінів властиві ознаки цільнооформленості. Це, насамперед, стирання граматичного значення першого компонента. Другою ознакою цілісності композита є наявність одного головного наголоса.

Особливістю термінів-композитів є графічний вигляд — вони можуть бути написані разом або через дефіс: playback – відтворення запису, videoconferencing – проведення відео конференцій, astrocompass – астрокомпас, сom-port – комунікаційний порт, сore-drilling – зенкерування

Складні слова-терміни, як і прості, мають один граматичний параметр словозміни. Неусталеність орфографії зумовлена тим, що терміносистема перебуває в періоді становлення. Оскільки композити мають синтаксичну базу у вигляді вихідної словосполуки, то за характером синтаксичних відношень між компонентами розрізняють два основні типи складних слів — із сурядним та підрядним зв’язком.

За способом сполучування компонентів розрізняють атематичні та тематичні ССТ. Перша група складних слів-термінів або складових складних слів-термінів утворюється шляхом безпосередньої інтеграції. Мотивуючими основами при цьому однаково є як інтернаціональні компоненти, так і основи суто українських слів.

Існує два способи написання CCT [3]:

- суцільне написання (одне слово): nutshell – нейтральний наповнювач для боротьби з поглинанням бурового розчину, autoassociator – блок автоматично-асоціативного встановлення зв’язку ;

- написання через дефіс, наприклад: back-office – сукупність прикладних процесів, які реалізують бізнес-логіку банківської системи, single-task – програма, що відноситься до виконання одноразового операторського завдання.

Очевидно брак систематичних правил щодо утворення ССТ в англійській мові – одна з можливих причин варіативності їх написання. Існує думка, що написання складних термінів залежить від преференцій та уяви людини, яка вживає певний композит у творі чи реєструє його. На думку Б. Джугеша та М. Старра [16] написання композитів визначається популярністю вживання, оскільки лексикографи користуються правописом, яке знаходять у писемних джерелах.

Однак, Л.Бауер стверджує, що правопис композитів не є абсолютно некерованим, адже зазвичай довгі слова мають тенденцію до написання окремо, а короткі – разом. Зі зростанням складності мало термінів позначаються на письмі разом – в основному пишуться окремо або через дефіс [15].

Композити поєднують стислість та семантичну насиченість, тому перевага надається компресованій конструкції, що виражається складним словом, у чому виявляється важлива тенденція мови – економія мовних засобів та зусиль.

За даними мовознавців серед новоутворень, що існують, – похідних і складних слів – похідні слова становлять 37% від усіх одиниць, а складні – 63%, що свідчить про більш широке застосування цього способу в системі словотвору англійської мови.

З. А. Харитончик вважає, що складні слова, як правило, виникають на основі синтаксичних конструкцій як заміна синтаксичного цілого [14], але О. С. Кубрякова вказує на основні недоліки синтаксичного підходу. Вона зазначає, що він приховує і стирає відмінності між складним словом і реченням, цей підхід не може описати обмеження на створення складних слів через нехтування нетотожністю функцій складного слова і речення. Крім того, реченням не притаманні функції субкатегоризації понять, означення нових реалій і граничної семантичної компресії у змалюванні деяких фактів, реалій та явищ. Але саме такими є функції складних слів [7].

Словоскладання – це особливий не тільки за своєю структурою, але й за змістом спосіб номінації, який, не зводиться до синтаксичних закономірностей, а складні слова принципово не зводяться до словосполучень, синтагм та інших синтаксичних одиниць. Це, у свою чергу, слугує достатньою підставою для аналізу значення складного слова не тільки у термінах синтаксису, а й у термінах семантики. Розгляд складних слів з точки зору їх значення О. Д. Мєшков називає семантико-зорієнтованим словоскладанням. Він вважає, що цей підхід повинен, в основному, бути спрямованим на вивчення формування складного слова в акті номінації та на вивчення смислової структури складного слова з усіма факторами, які визначають цю структуру [8].

Словоскладання у сучасній англійській мові – це особливий та своєрідний спосіб творення слів, що характеризується певними ономасіологічними і комунікативними завданнями і функціями, які детермінують призначення, специфіку і місце складних слів у загальній системі мови [15].

Словотвір відіграє важливу роль у лексико-семантичній системі сучасної англійської мови, оскільки він є одним із найпотужніших джерел розвитку і поповнення словникового складу за рахунок арсеналу функціонально-структурних одиниць і є однією з найцікавіших сфер застосування теорії валентності і здійснення валентного аналізу.

Дослідження особливостей семантичної структури композитів неодмінно приводять до проблеми міжкомпонентних відношень, що в межах теорії внутрішньої валентності визначає специфіку «взаємозчеплення» конституентів як відображення смислового аспекту утворення складного та складнопохідного слова [12].

Взаємодію між семантичними й формальними особливостями звичайно визначають як семантичне узгодження при сполучуванні слів, що вільно функціонують. Це дає підставу застосовувати поняття «внутрішньої» валентності в сполученні одиниць будь-якого рівня, де розкриваються внутрішні лексико-семантичні закономірності сполучення одиниць унаслідок їхнього семантичного узгодження[10].

З точки зору формально-морфологічної валентності до уваги береться словотвірна активність першого або другого ітераційного компонента. Сама валентність розглядається як здатність конституентів з’єднуватись із різними компонентами в комплексі композита . Комбінаторні можливості ітераційних морфем ведуть до утворення лексико-семантичних рядів зі спільним першим або другим компонентом. Композити з другим полівалентним конституентом мають загальний семантичний компонент, який сконцентрований у їх ономасіологічних базисах. Семантична ж валентність характеризується як позначення одного із компонентів складного слова «загального поля», або семантичного відрізка, який членується на пов’язані між собою ланки [10]. Але, як зазначає М. Д. Степанова, існує дві категорії складних слів-термінів, де неможливо виділити поля: одну з них становлять складні слова з повним переосмисленням другого або обох компонентів із затемненою або майже затемненою мотивацією. Інша категорія пов’язана з оказіональністю, тобто носить індивідуально-авторський характер [13].

Слід підкреслити, що чітку межу між композитами з внутрішньо-семантичною валентністю і її порушенням визначити складно, оскільки смислова сполучуваність визначається об’єктивною дійсністю, умовами життя і є дуже мінливою як територіально, так і в часі. Під семантичною валентністю ми розуміємо сполучуваність компонентів в архітектоніці композиту, яка відповідає сполучуваності референтів сучасного світу на території, де вона є звичним явищем, і не викликає особливої емоційної напруги чи проблем декодування [9].

Отже, за Л.О. Ніжегородцевою-Кириченко, позитивним моментом структурно-семантичного підходу можна вважати факт можливості проведення валентного аналізу лише для тих композитів, компоненти яких характеризуються прозорою вмотивованістю та мають більш-менш синтактикоподібну природу мотивуючої бази. Взаємодія між семантичними й формальними особливостями лексем традиційно визначається як «семантичне узгодження при сполученні вільно функціонуючих слів». Це дає змогу застосувати поняття внутрішньої валентності при поєднанні одиниць будь-якого рівня з метою розкриття внутрішніх лексико-семантичних закономірностей поєднання одиниць у результаті їх семантичного узгодження.

Пояснення природи семантичного узгодження компонентів англійського складного слова-терміна передбачає застосування внутрішньовалентного аналізу, який спрямований на визначення словотвірної активності та встановлення того, як концепт, відображений у семантиці одного компонента, зумовлює закономірність смислової сполучуваності з концептами, що визначають семантику інших компонентів.

Семантичні відношення між компонентами номінативів-композитів можна представити так: другий компонент складного слова-терміна позначає ціле семантичне поле, тоді як перший компонент уточнює це явище, називаючи окрему ознаку, за якою це явище або предмет виділяється з ряду аналогічних йому предметів чи явищ. У свою чергу і перший компонент може позначати ознаку, що властива цілій низці предметів або явищ. Тому і перший компонент також може виявитися полем, яке слід розглядати як «поле ознаки» [2].

За О.В. Деменчуком поле наочно демонструє можливість семантичного узгодження між компонентами складного слова, тобто його внутрішню валентність. Довжина лексико-семантичного ряду зі спільними компонентами залежить не тільки від лінгвістичних факторів – особливостей сполучуваності, лексико-фразеологічної валентності слів, але й також від факторів екстралінгвальних, тобто від кількості можливих ознак, які при описі того чи іншого «фрагмента» необхідно виразити у словах. Акт номінації підкоряється зрештою вимозі виразити в новій одиниці найменування нове необхідне значення (найменування) [2].

Можливості творення слів, що стосуються термінологічної лексики, нескінченні. Її збагачення відбувається постійно, і особливо важлива роль у цьому процесі належить термінотворенню за допомогою префіксів.

Префіксальне творення слів у сучасній англійській та українській мовах є частиною «виробництва» слів, а префікси – дериваційними морфемами.

Питання про особливості префіксаціїї до теперішнього часу є ще невирішеним мовознавчою нукою, до сих пір немає наявної ясності у питанні про взаємовідносшення префіксаціїї і суфіксації, про спільні риси та їх відмінності. Саме з цієї причини, зокрема, тенденція відношення префісації до творення слів в англійській лінгвістиці ще неподолана.

Крім того, серед лінгвістів не існує єдиної думки щодо елементів грецького походження, які активно беруть участь у сучасному процесі термінотворення. Дехто причислює їх до компонентів складних слів-термінів, інші відносять їх, або ж лише частина з них, до префіксів, треті називають їх напівпрефіксами, псевдопрефіксами, префіксоїдами або префіксальними елементами [6].

Одна з основних особливостей, які диференціюють префіксацію від суфіксації, заключається у тому, що префікси на противагу суфіксам, у більшій кількості випадків, не мають класифікуючих значень, не вносять будь-яких змін до приналежності даної основи до певної частини мови. Як результат, саме ця особливість префіксаціїї і являється специфічною, яка зближує її з процесом творення нових слів, термінів. При цьому, багато лінгвістів все ж відносять префіксацію до деривації, а не до словоутворення.

Таким чином, за О.С. Кубряковою та К.В. Пиоттух під префіксом ми розуміємо, по аналогії з суфіксом, зв’язну морфему, яка виступає як рядоутворююча одиниця перед кореневою основою. У сучасній англійській та україській мовах префікси виконують виключно функцію утворення слів. Їх дистрибуція також обмежена [7, 11].

Семантичною особливістю префіксації є те, що префікс ототожнює конкретну ознаку, яка притаманна ряду предметів та явищ, і виконує виключно функцію засобу перебудови лексичного значення слова. Повнозначне слово може перетворюватися у префікс, якщо у результаті багаторазової участі в процесі утворення слів перший компонент складного слова втачає своє лексичне значення і починає виражати лише відношення, загальну ознаку.

У процесі проведення дослідження було вивчено та класифіковано 1217 складних термінологічних одиниць у сфері технічних підмов: електроніки, електротехніки та машинобудування. Невід’ємною частиною дослідження є розгляд значення греко-латинських афіксів у системі творення ССТ, де вони виступають у ролі першого компонента у технічній підмові:

Електроніки: aero- (aerodynamics – aеродинаміка) – 1%, anti- (antirude – досвічений користувач ПК) – 3%, auto- (autocorrelation – aвтокорреляція) – 29%, dis- (dis play – дисплей) – 2%, extra- (extrapolation – eкстраполяція) – 2%, cyber- (cyberpark – pайон, де зосереджені комп’ютерні і технологічні компанії) – 4%, giga- (gigaflops – гігафлопс)4%, hyper- (hyperlink – гіперпосилання) – 4%, inter-(interlock – блокування) – 4%, kilo- (kilobit – кілобіт) – 6%, micro- (microchannel – веб-сторінка з програмами, орієнтованими на спеціалізовану аудиторію) –16%, mini- (minidisk – мінідиск ) – 2%, multi- (multiplexing – мульти-плексна передача) – 12%, mega- (megacell – мегасота) – 5%, nano- (nanopublishing – видача онлайн моделей, на основі спрощеної недорогої версії операційної системи) – 4%, super- (superscalar – мікропроцесор комп’ютера, який виконує декілька операцій одночасно) – 2%;

Електротехніки: anti- (antiplugging – гальмування шляхом зміни порядку чергування фаз) – 16%, auto- (autoranging – aвтоматичне перемикання діапазонів вимірювань) – 24%, inter- (interrogator – зондуючий імпульс) – 8%, kilo- (kilohertz – кілогерц) – 8%, micro- (microswitch – мікроперемикач) – 4%, mini- (minicontactor – компактний контактор) – 4%, multi- (multiwave – багатохвильовий) – 32%, nano- (nanotechnological – нано-технологічний) – 4%.

Машинобудування: aero- (aerofoil – аеродинамічний профіль) – 6%, anti- (anticoincidence – aнтизбіг) – 4%, auto- (autotransformer – aвтоматична заміна) – 4%, extra- (extrahigh-voltage – надвисока напруга) – 4%, hydro- (hydropress – гідропрес) – 4%, inter- (interlocking – кріплення) – 7%, macro- (macroparticle – макродеталь) – 4%, micro- (microgripper – мікрозатискач) – 42%, mini- (miniconductor – провідник незначних розмірів) – 4%, multi- (multіlymeshed-transmission – багаторазово замкнута основна електрична мережа) – 17%, nano- (nanometer – нанометр) – 4%.

Тому слід зауважити, що греко-латинські афікси відіграють важливу роль у творенні складних термінологічних одиниць, з одного боку, вони надають можливості розширювати ряд значень уже існуючих ССТ, і при цьому внутрішня валентність першого компонента постійно варіюється, а з іншого, збільшуються потенційні моделі творення ССТ.

Мова як система має достатньо законів та засобів утворення нових понять, які з'являються у спеціальній лексиці та потребують номінації. Одним із поширених засобів номінації фахових термінів є використання багатозначних загальномовних слів у спеціальній науковій сфері. Утворення композитів у різних галузях науки базується на тих самих законах та механізмах «утворення» як і загальновживаних мовних одиниць.

Слово «словотвір» має подвійне значення: з одного боку – це процес і правила утворення слів за певними структурними і семантичними формулами, з іншого боку, цей термін означає певний аспект лінгвістичної науки; морфологічна структура англійських слів простіша, ніж, наприклад, в українській мові, так як вона не обтяжена різними морфологічними показниками [5].

У ході систематизування складних термінологічних одиниць з першим компонентом нам вдалося виділити найбільш частотно-вживані основи в підмові електроніки та визначити їх валентнісну характеристику.

До найбільш частотно-вживаних належить 7 компонентів: single- (-chip – одночіпний)– (15), back- (-slash – символ зворотної косої риси) – (22), over- (-flow – перенесення надлишковості) – (12), high- (-level – високопрофільний) – (10) , auto- (-tracking – автоматичне простежування) – (18) , micro- (-computer – мікрокомп’ютер) – (10), cross- (-publishing – проміжне видавництво) – (10), найменша валентність виявилась у наступних 11основах: dual- (-port – двопортовий) – (4), context- (-sensitive – контекстно-залежний) – (3), pseudo- (-code – псевдокод) – (3) , air- (-set – фільтр-регулятор) – (3) , super- (-conductor – надпровідник) – (2) , hyper- (-text – гіпер текст) – (3) , inter- (-stage – проміжне обладнання) – (3) , hydro- (-phobic – гідрофобний) – (2), off- (-line – автономний режим) – (2), photo- (-sensor – фотодетектор) – (2), error- (-prone – ненадійний) – (4).

Лексико-семантичні ряди складних слів-термінів з загальним першим компонентом на матеріалах технічної підмови – Електроніка

Таблиця 1

	Перший загальний компонент	Другий компонент	Валентність
Найбільша частотновживаний компонент	Back-	- bone, - plane, - shell, slant, - slash, - space, - trace, - tap, - tracing, - up, - tracking, - out, - ground, - pack, - end, - driving, -to-back, - office, - propagation, - space, -ground-control, - lit	22
Найменш частотновживаний компонент	Photo-	- resistor, - sensor	2

У підмові електротехніки показники щодо найбільш часотно-вживаних основ є дещо іншими, виділяємо наступні 6 компонентів: back- (-ward – відображення) – (6), auto- (-cycle – автоматичний пристрій для організації циклів) – (6), multi- (-phase – багатофазовий) – (8), cross- (-section – площа поперечного перерізу) – (6), air- (-spaced – ізольований повітряним проміжком) – (6), self- (-oscillation – автоколивання) – (9); найменша валентність була представлена у наступних 8 одниницях: flash- (-back – зворотнє запалювання) – (2), micro- (-switch – мікровимикач) – (1), mini- (-contactor – мініконтактор) – (1), audio- (-howler – тональний генератор) – (1), down- (-lead – провід живлення) – (1), head- (-band – стяжка головних телефонів) – (1), inter- (-rotator – обертач площини поляризації) – (2), over- (-size – нестандартний розмір) – (2).

Лексико-семантичні ряди складних слів-термінів з загальним першим компонентом на матеріалах технічної підмови – Електротехніка

Таблиця 2

	Перший загальний компонент	Другий компонент	Валентність
Найбільша частотновживаний компонент	Multi-	- form, - loop, - nominal, - partite, - phase, - polar, - wave, - turn	8
Найменш частотновживаний компонент	Head-	- band	1

У підмові машинобудування була виділена лише 1 частотно-вживана основа, валентність якої рівняється – 10: micro- (-pump – мікронасос).

Найменша валентність була виділена у: key- (-seater – оператор шпонко-фрезерного верстата) – (1), back- (-lash – зворотній струм) – (1), mono- (-rail – тельфер) – (1), head- (-stock – передня бабка) – (1).

Лексико-семантичні ряди складних слів-термінів з загальним першим компонентом на матеріалах технічної підмови – Машинобудування

Таблиця 3

	Перший загальний компонент	Другий компонент	Валентність
Найбільша частотновживаний компонент	Micro-	- gripper, - pump, - relay, - wave, - fabrication, - finishing, - fracture, - impurity, - processor, - chip	10
Найменш частотновживаний компонент	Mono-	- rail	1

У ході аналізу щодо способів творення складних слів-термінів було знайдено значну кількість моделей словоскладання, які являються основою поповнення словникового складу мови, в результаті чого була запропонована наступна таблиця, в якій представлені потенційні моделі творення ССТ, їх кількість дорівнює 52, але їх реалізація відрізняється.

Долідження показало, що термінотворення у нашому випадку, це композити 3 технічних підмов здійснюється тими самими способами як і словотворення, що обслуговує мову в цілому.

На основі трьох технічних підмов були виділені найбільш та найменш продуктивні моделі реалізаціїї складних слів-термінів.

Реалізація потенційних структурних моделей ССТ у підмові електроніки

Таблиця 4

№.	Реалізація складних слів-термінів	Приклад	Переклад
1.	N + N	Database	База даних
2.	N+Adj	Error-tolerant	Стійкий до помилок
3.	N+Adv	Line-up	Регулювати
4.	N + V	Bug-fix	Корегування
5.	N+Ven	Kit-built	Зроблений з готових деталей
6.	N+Ving	Direction-finding	Радіопеленгація
8.	V + N	To change-point	Змінювати точку переходу
9.	Ven + N	Fixed-data	Фіксовані дані
10.	V + Adj	Fallback	Автоматичне введення резерву
11.	V+Adv	Page-out	Видалення сторінок
12.	Adj + N	Hot-key	Функціональна клавіша
13.	Adj + V	Easy-to-use	Простий у використанні
14.	Adj+Ven	Open-ended	Необмежений час
15.	Adj+Ving	Bluebugging	Незашифрований текст
16.	Adj + A dj	Electro-optical	Електрооптичний
17.	Adj+Adv	Mock-up	Експериментальна модель
18.	Adv + N	Downlink	Пересилка даних через супутник на наземну станцію
19.	Adv+V	Download	Скачувати
20.	Adv+Ven	Near-infrared	Ближня інфрачервона частина спектру
21.	Adv+Ving	Downsizing	Децентралізація
22.	Num + N	Single-board	Одноплатовий
23.	Num + Adj	Two-dimensional	Двовимірний
24.	Num+Ven	Dual-buffered	Подвійна буферизація
25.	Num+Ving	Single-stepping	Покрокове виконання
26.	Part+N	Superconductor	Надпровідник
27.	Part+V	Overwrite	Перепис
28.	Part+Ving	Cross-publishing	Кросс-публікація
29.	Part+Ven	Overlaid	Оверлейний
30.	Part+Adj	Polycyclic	Поліциклічний

З вищезазначеного, ми виділити 30 існуючих на данний час реалізованих моделей ССТ у сфері електроніки (див. Таблицю 4), що стосується нереалізованих моделей, вони є наступними: N+Part, Ving + N, Ven + Adj, Ving + Adj, Ven+Adv, Ving+Adv, Ving+Ven, Ven+Ving, Ving + Ving, Ven+Ven, V+Part, Ven+Part, Ving+Part, Adj+Part, Adv + Adj, Adv+Adv, Adv+Part, Num+Adv, Num + V, Num+Part, Part+Adv, Part+Part (всього нереалізованими залишилися 22 моделі).

Реалізація потенційних структурних моделей ССТ у підмові електротехніки:

Таблиця 5

№.	Реалізація складних слів-термінів	Приклад	Переклад
1.	N + N	Arc-chute	Дугова камера
2.	N+Adj	Airtight	Повітронепроникний
4.	N + V	Air-break	З розривом дуги у повітрі
5.	N+Ven	Air-spaced	З повітряною ізоляцією, ізольований повітряним проміжком
6.	N+Ving	Ash-handling	Видалення золи
7.	V + N	Formfactor	Формфактор, коефіцієнт форми кривої
8.	V+Adv	Runaway	Рознос (ел. двигуна)
9.	V+Part	Clean-off	Чистове оброблення
10.	Adj + N	Backfire	Зворотна дуга, зворотнє запалювання
11.	Adj + V	Long-lived	З тривалим строком служби
12.	Adj+Ven	Long-lived	Довготерміновий
13.	Adj+Ving	Electroplating	Електролітичне осадження
14.	Adj + Adj	Flash-back	Зворотне запалювання
15.	Adj+Part	Flashover	Коротке замикання
16.	Adv + N	Outline	Контур
17.	Adv+V	Downlead	Зниження антени
18.	Adv+Ven	Outhang	Лобова частина обмотки
19.	Adv+Ving	Outgoing	Вихідний
20.	Num + N	Single-phase	Однофазовий
21.	Num+Ving	Double-moding	Двоїстий вид коливань
22.	Part+N	Aftercurrent	Струм післядії
23.	Part+V	Crosstalk	Перехресне викривлення
24.	Part+Ving	Antiplugging	Гальмування шляхом зміни порядку чергування фаз
25.	Part+Ven	Self-powered	З автономним джерелом енергії
26.	Part+Adj	Self-synchronous	Автоматична синхронізація
27.	Part+Adv	Clean-up	Очищення
28.	Part+Part	Cross-over	Перехід

В електротехніці виділяємо 28 моделей (див. Таблицю 5), які були реалізовані у процесі систематизації та компаративного аналізу, до нереалізованих належать: N+Adv, N+Part, Ven + N, Ving + N, V + Adj, Ven + Adj, Ving + Adj, Ven+Adv, Ving+Adv, Ving+Ven, Ven+Ving, Ving + Ving, Ven+Ven, Ven+Part, Ving+Part, Adj+Adv, Adv + Adj, Adv+Adv, Adv+Part, Num + Adj, Num+Adv, Num+Ven, Num + V, Num+Part (всього нереалізованими залишилися 24 моделі).

Реалізація потенційних структурних моделей ССТ у підмові машинобудування:

Таблиця 6

№.	Реалізація складних слів-термінів	Приклади	Переклад
1.	N + N	Photocell	Фотоелемент
2.	N+Adj	Rack-hook	Важіль гребінки, що замикає
3.	N+Adv	All-in	Універсальний
4.	N + V	Tool-wear	Зношення-пристрою
5.	N+Ven	Door-operated	Вимикач дверей
6.	N+Ving	Bowl-feeding	Завантаження з чашкового наповнювача
8.	V + N	Drivehead	Шпиндельна головка
9.	Ven + N	Packedbed	Шар насадочного матеріалу
10.	Ving + N	Packing-strip	Ущільнююча прокладка між виступами фланців
11.	V + Adj	Drawback	Відпуск
12.	V+Adv	Pullout	Відступ
13.	V+Part	Cutover	Експлуатаційне перемикання
14.	Adj + N	Worm-wheel	Черв'ячний
15.	Adj + V	To front-load	Здійснювати фронтальне завантаження
16.	Adj+Ven	Chopsaw	Абразивно-відрізний станок
17.	Adj+Ving	Backflushing	Автоматичне списування ресурсів
18.	Adj + Adj	Magneto-dielectric	Магніто-діелектричний
19.	Adj+Adv	Up-sharp	Різкий
20.	Adv + N	Down-step	Крок подачі інструмента вниз
21.	Adv+V	Input	Введення даних
22.	Adv+Ven	Well-equipped	Добреоснащений
23.	Adv+Ving	Downsizing	Зменшення розмірів
24.	Num + N	Zero-tool	Нульовий інструмент
25.	Num + Adj	One-dimensional	Одновимірний
26.	Part+N	Microgripper	Мікрозатискач
27.	Part+Ving	Interlocking	Кріплення, зчеплення
28.	Part+Ven	Off-centered	Із зміщенням центру
29.	Part+Adj	Above-critical	Надкритичний

У технічній підмові машинобудування було зафіксовано 29 потенційних структурних моделей (див. Таблицю 6), нереалізовами моделями є: N+Part, Ven + Adj, Ving + Adj, Ven+Adv, Ving+Adv, Ving+Ven, Ven+Ving, Ving + Ving, Ven+Ven, Ven+Part, Ving+Part, Adj+Part, Adv + Adj, Adv+Adv, Adv+Part, Num+Adv, Num+Ven, Num+Ving, Num + V, Num+Part, Part+V, Part+Adv, Part+Part (всього нереалізованими залишилися 23 моделі)..

Був проведений кількісний аналіз стосовно частин мов, які виступають у якості першого елемента; у підмові електроніки, кількість моделей, де N виступає першим компонентом дорівнює 5, в електротехніці – 5, машинобудуванні – 6. У сфері електроніки було реалізовано 4 моделі, де початковим елементом є V, в електротехніці – 3, машинобудуванні – 6. 6 моделей з першим компонентом Adj зафіксовано в електроніці, 5 в електротехніці та 6 в машинобудуванні. Adv виступає першою основою в 4 моделях у підмові електроніки, 4 моделях електротехніки та машинобудування. Num представлений у 4 моделях електроніки, 2 підмови електротехніки та машинобудування. Part був зафіксований у 5 моделях електроніки, 7 електротехніки та 4 машинобудування.

Слід пам’ятати той факт, що словниковий запас будь-якої технічної підмови знаходиться у посійному розвитку та поповненні, тому не виключаємо, що кількість потенційних моделей може збільшуатися.

Провівши компаративний аналіз, нами було зафіксовано, що переклад складних слів-термінів складається з двох основних процедур – аналітичної та синтетичної. Велику роль при перекладі складного слова-терміна відіграє саме аналітичний етап – переклад окремих його компонентів. А для цього необхідно правильно визначити компоненти складного слова-терміну, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміну. Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають компоненти між собою та з головним компонентом терміна-слова/словосполучення. Характер цих відносин визначає порядок та сам зміст перекладу складного слова-терміну. Синтетичний етап перекладу передбачає знаходження компонентів в залежності від зазначених семантичних відносин і отримання остаточного варіанту перекладу складного терміну [4].

Складні слов-терміни, які слугують для точного визначення понять в області науки і техніки, являються найвищим розрядом найменувань. Більшість дослідників признає, що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки.

Говорячи про переклад термінів з точки зору теорії, можна наголошувати на тому, що термін – однозначний; термін не має конотативних значень; він позбавлений синонімів; незалежно від тексту термін перекладається терміном – повним та абсолютним еквівалентом. Переклад терміна далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словом в мові перекладу [4].

За В.І. Карабаном виділяємо наступні трансформації: генералізацію,калькування, модуляцію, описовий переклад, транскрибування, транслітерацію, транскодування та семантичний відповідник. Як бачимо кількісне співвідношення варіюється і не може бути однозначним у всіх технічних підмовах.

Співвідношення складних слів-термінів у сфері електроніки за способом перекладу:

Таблиця 7

Вид перекладу	Кількість одиниць	Приклад	Переклад
Генералізація	62	Quicktime	Програвач відеофайлів
Калькування	302	Overvoltage	Перенапруга
Модуляція	102	Сlipboard	Буфер обміну
Описовий переклад	72	Backdriving	Установка вузла схеми в установлений час «зворотнім шляхом»
Транскрибування	39	Kilopacket	Кілопакет
Транслітерація	21	Gigaflops	Гігафлопс
Разом: 697

Співвідношення складних слів-термінів у сфері електротехніки за способом перекладу:

Таблиця 8

Вид перекладу	Кількість одиниць	Приклад	Переклад
Калькування	53	Antiphase	Протифаза
Описовий переклад	80	Air-break	З розривом дуги у повітрі
Транскодування	23	Anticathode	Антикатод
Семантичний відповідник	24	Breakaway	Зрушування (електродвигуна)
Разом: 180

Співвідношення складних слів-термінів у сфері машинобудування за способом перекладу:

Таблиця 9

Вид перекладу	Кількість одиниць	Приклад	Переклад
Генералізація	25	Backbone	Магістральний комутатор
Калькування	158	Micropump	Мікронасос
Описовий переклад	108	Multihead	Станок з багатошпиндельною головкою
Семантичний віповідник	20	Handcrank	Рукоятка, маховичок
Транскодування	19	Cylindroid	Циліндроїд, прямий еліптичний циліндр
Разом; 340

Після того, як були визначені потенційні робочі моделі творення ССТ та способи Їх перекладу, ми пришли до висновку, що словоскладання є одночасно і процес, тобто створення нових слів за визначеними закономірностями і моделями, і результат цього процесу, який є відбитком довгого мовного функціонування створених словотворчих структур, які значно розширюють рамки вже існуючих в мові моделей утворення як складних слів, так і складних слів-термінів технічних підмов, які знаходяться в стадії постійного розвитку.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка / И.В. Арнольд – М.:Высш.школа, 1989. – 346 с.

2. Деменчук О. В. Колоративна композита в англійській мові : когнітивно-ономасіологічний аспект : дис. … кандидата філол. наук : 10.02.04 / Деменчук Олег Володимирович. – К., 2003. – 194 с.

3. Есперсен О. Философия грамматики / Отто Есперсен. – М.: Эдиториал УРСС; Серия: Лингвистическое наследие ХХ века, 2002. – 408 с.

4. Карабан В.І. Переклад англійської наукової та технічної літератури / В.І. Карабан – Вінниця: «Нова книга», 2004. – 302c.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / Підручник / М.П. Кочерган – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 368 с.

6. Кубрякова Е. С. Словосложение как процесс номинации и его отличительные формальные и содержательные характеристики / Е. С. Кубрякова // Теоретические основы словосложения и вопросы создания лексических единиц. – Пятигорск, 1988. – 157 с.

7. Кубрякова Е. С. Язык и знание. На пути получения знаний о языке: части речи с когнитивной точки зрения / Е. С. Кубрякова – М.: Ин-т языкознания РАН, 2004. – 507 с.

8. Мешков О. Д. Словосложение в современном английском языке : учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр.яз. / О. Д. Мешков. – М.: Высш. шк., 1986. – 187 с.

9. Ніжегородцева-Кириченко Л. О. Лексико-семантичне поле "інтелектуальна діяльність": досвід концептуального аналізу (на матеріалі іменників сучасної англійської мови) : автореф. дис. На здобуття ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Л. О. Ніжегородцева-Кириченко. – К., 2000. – 21 с.

10. Омельченко Л. Ф. Продуктивные типы сложных слов в современном английском языке (на материале прилагательных и глаголов) / Лариса Федоровна Омельченко. – Київ : Вища школа, 1981. – 246 с.

11. Пиоттух К.В. Семантика префиксальных образований // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку,- Владивосток, 1973,-Вып.1.-С.153-158

12. Полюжин М. М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення / М.М. Полюжин – Ужгород : Закарпаття, 1999. – 240 с.

13. Степанова М. Д. О внешней и внутренней валентности слова // М.Д. Степанова – М.: Высшая школа, – 1967. – № 3. – 348 с.

14. Харитончик З. А. Лексикология английского языка / З. А. Харитончик. – Минск : Вышейш. шк., 1992. – 229 с.

15. Bauer L. Compounding / Bauer Laurie// In Martin Haspelmath, Ekkehard König, Wulf Oesterreicher &Wolfgang Raible (eds.), Language Universals and Language Typology. - Berlin and New York: de Gruyter. – 2001. – P. 707

16. Juhasz B., Starr M., A. Inhoff, and Lars Placke. The effect of morphology on the processing of compound words: Evidence from naming, lexical decision and eye fixation / Barbara Juhasz, Matthew Starr, Albrecht Inhoff, and Lars Placke // British Journal of Psychology 94. – 2003. – P. 247