Захарова Л.М. – доцент, канд.філол.наук

Левченко І.В. – магістр

Киівський Національний Університет України «КПІ»

Тематико-понятійний аспект і структурні характеристики складних слів-термінів та засоби їх відтворення в українській мові (на матеріалі технічних підмов)

Метою нашого завдання було дослідити концепції складних слів-термінів (далі ССТ, композити), визначити словотворення, як основний спосіб творення складних термінологічних одиниць, визначити внутрішню валентність складних слів-термінів, дослідити частоту вживання ССТ на матеріалі технічних підмов, з’ясувати потенційні структурні моделі ССТ та способи їх реалізації, розглянути основні способи перекладу ССТ з української мови на англійську.

Терміни як специфічний пласт лексики літературної мови стають обєктом комплексного наукового дослідження лише із середини XX століття. Технічна термінологія є найбільш рухливою, гнучкою частиною загальновживаної лексики. Нові складні слова-терміни, як давно існуючі, потребують систематизації і впорядкування.

Процес широкого входження ССТ у загальне мовлення останнім часом помітно активізувався. У словниковому складі мови термінологічна лексика відіграє значну роль. Нові поняття в науці потребують нових слів. Тепер у розвинених мовах більша частина нової лексики становлять науково-технічні складні слова-терміни.

Науково-технічні складні слова-терміни як мовні знаки підлягають перекладу, оскільки репрезентують поняття спеціальної професійної галузі науки або техніки та становлять особливо складову науково-технічних текстів.

Сучасна термінотворчість у різних мовах характеризується цілеспрямованим науковим впливом на процеси впорядкування окремих терміносистем, їх уніфікацію, стандартизацію, гармонізацію як на національному, так і на міжнародному рівнях. Спеціальне регулювання розвитку термінологічної лексики зумовлюється об’єктивними чинниками,  насамперед реальною потребою суспільства в однозначній науковій комунікації.

І.В. Арнольд дає наступне визначення складним словам-термінам, з яким ми повністю згодні і приймаємо його за основу. Складні слова-терміни – це складні термінологічні утворення, що складаються з двох чи більше компонентів і характеризуються графічною і семантичною цілісністю. До складних слів-термінів відносять також складні словотворення, де один із компонентів виражений абревіатурою чи іншомовними морфемами типу мікро-, полі-, макро-, що пишуться через дефіс чи разом. [1].

Для того, щоб більш точно та правильно визначити сутність ССТ, існують критерії визначення композита:

1. Синтаксична валентність (відсутність анафоричних зв’язків між внутрішнім компонентом композита і зовнішнім елементом);

2. Лексична цілісність;

3. Лексична природа компонентів (лексема);

4. Цілий композит є членом однієї великої лексичної категорії;

5. Обидва компоненти композита є вільними основами і мають специфічне значення, яке уможливлює їх окреме функціонування, наприклад capstan  вертикальна поворотна опора складається з двох вільних морфем [8].

Деякі типи ССТ за структурою наближаються до словосполук. Іншим типам складних слів-термінів властиві ознаки цільнооформленості. Це, насамперед,  стирання граматичного значення першого компонента. Другою ознакою цілісності композита є наявність одного головного  наголоса.

Особливістю термінів-композитів є графічний вигляд — вони можуть бути написані разом або через дефіс: playback – відтворення запису, videoconferencing – проведення відео конференцій, astrocompass – астрокомпас, сom-port – комунікаційний порт, сore-drilling – зенкерування

Складні слова-терміни, як і прості, мають один граматичний параметр словозміни. Неусталеність орфографії зумовлена тим, що терміносистема перебуває в періоді становлення.  Оскільки композити мають синтаксичну базу у вигляді вихідної словосполуки,  то за характером синтаксичних відношень між компонентами розрізняють два основні типи складних слів — із сурядним та підрядним зв’язком.

За способом сполучування компонентів розрізняють атематичні та тематичні ССТ.  Перша група складних слів-термінів або складових складних слів-термінів утворюється шляхом безпосередньої інтеграції.  Мотивуючими основами при цьому однаково є як інтернаціональні компоненти, так і основи суто українських слів.

        Існує два способи написання CCT [3]:

-       суцільне написання (одне слово): nutshellнейтральний наповнювач для боротьби з поглинанням бурового розчину, autoassociatorблок автоматично-асоціативного встановлення зв’язку ;

-       написання через дефіс, наприклад: back-office – сукупність прикладних процесів, які реалізують бізнес-логіку банківської системи, single-task – програма, що відноситься до виконання одноразового операторського завдання.

    Очевидно брак систематичних правил щодо утворення ССТ в англійській мові – одна з можливих причин варіативності їх написання. Існує думка, що написання складних термінів залежить від преференцій та уяви людини, яка вживає певний композит у творі чи реєструє його. На думку Б. Джугеша та М. Старра [16] написання композитів визначається популярністю вживання, оскільки лексикографи користуються правописом, яке знаходять у писемних джерелах.                                                                                       

          Однак, Л.Бауер стверджує, що правопис композитів не є абсолютно некерованим, адже зазвичай довгі слова мають тенденцію до написання окремо, а короткі – разом. Зі зростанням складності мало термінів позначаються на письмі разом – в основному пишуться окремо або через дефіс [15].

         Композити поєднують стислість та семантичну насиченість, тому перевага надається компресованій конструкції, що виражається складним словом, у чому виявляється важлива тенденція мови – економія мовних засобів та зусиль.

За даними мовознавців серед новоутворень, що існують, – похідних і складних слів – похідні слова становлять 37% від усіх одиниць, а складні – 63%, що свідчить про більш широке застосування цього способу в системі словотвору англійської мови.

З. А. Харитончик вважає,  що складні слова,  як правило,  виникають на основі синтаксичних конструкцій як заміна синтаксичного цілого [14], але О. С. Кубрякова вказує на основні недоліки синтаксичного підходу. Вона зазначає, що він приховує і стирає відмінності між складним словом і реченням, цей підхід не може описати обмеження на створення складних слів через нехтування нетотожністю функцій складного слова і речення. Крім того, реченням не притаманні функції субкатегоризації понять, означення нових реалій і граничної семантичної компресії у змалюванні деяких фактів, реалій та явищ. Але саме такими є функції складних слів [7].

Словоскладання – це особливий не тільки за своєю структурою, але й за змістом спосіб номінації, який, не зводиться до синтаксичних закономірностей, а складні слова принципово не зводяться до словосполучень, синтагм та інших синтаксичних одиниць. Це, у свою чергу, слугує достатньою підставою для аналізу значення складного слова не тільки у термінах синтаксису, а й у термінах семантики. Розгляд складних слів з точки зору їх значення О. Д. Мєшков називає семантико-зорієнтованим словоскладанням. Він вважає, що цей підхід повинен, в основному, бути спрямованим на вивчення формування складного слова в акті номінації та на вивчення смислової структури складного слова з усіма факторами, які визначають цю структуру [8].

Словоскладання у сучасній англійській мові – це особливий та своєрідний спосіб творення слів, що характеризується певними ономасіологічними і комунікативними завданнями і функціями,  які детермінують призначення,  специфіку і місце складних слів у загальній системі мови [15].

Словотвір відіграє важливу роль у лексико-семантичній системі сучасної англійської мови,  оскільки він є одним із найпотужніших джерел розвитку і поповнення словникового складу за рахунок арсеналу функціонально-структурних одиниць і є однією з найцікавіших сфер застосування теорії валентності і здійснення валентного аналізу.

Дослідження особливостей семантичної структури композитів неодмінно приводять до проблеми міжкомпонентних відношень, що в межах теорії внутрішньої валентності визначає специфіку «взаємозчеплення»  конституентів як відображення смислового аспекту утворення складного та складнопохідного слова [12].

Взаємодію між семантичними й формальними особливостями звичайно визначають як семантичне узгодження при сполучуванні слів,  що вільно функціонують.  Це дає підставу застосовувати поняття «внутрішньої» валентності в сполученні одиниць будь-якого рівня,  де розкриваються внутрішні лексико-семантичні закономірності сполучення одиниць унаслідок їхнього семантичного узгодження[10].

З точки зору формально-морфологічної валентності до уваги береться словотвірна активність першого або другого ітераційного компонента. Сама валентність розглядається як здатність конституентів з’єднуватись із різними компонентами в комплексі композита . Комбінаторні можливості ітераційних морфем ведуть до утворення лексико-семантичних рядів зі спільним першим або другим компонентом.  Композити з другим полівалентним конституентом мають загальний семантичний компонент,  який сконцентрований у їх ономасіологічних базисах. Семантична ж валентність характеризується як позначення одного із компонентів складного слова «загального поля»,  або семантичного відрізка, який членується на пов’язані між собою ланки [10]. Але, як зазначає М.  Д.  Степанова,  існує дві категорії складних слів-термінів,  де неможливо виділити поля:  одну з них становлять складні слова з повним переосмисленням другого або обох компонентів із затемненою або майже затемненою мотивацією.  Інша категорія пов’язана з оказіональністю, тобто носить індивідуально-авторський характер [13].

Слід підкреслити,  що чітку межу між композитами з внутрішньо-семантичною валентністю і її порушенням визначити складно, оскільки смислова сполучуваність визначається об’єктивною дійсністю, умовами життя і є дуже мінливою як територіально, так і в часі. Під семантичною валентністю ми розуміємо сполучуваність компонентів в архітектоніці композиту, яка відповідає сполучуваності референтів сучасного світу на території, де вона є звичним явищем, і не викликає особливої емоційної напруги чи проблем декодування [9].

Отже,  за Л.О. Ніжегородцевою-Кириченко, позитивним   моментом структурно-семантичного підходу можна вважати факт можливості проведення валентного аналізу лише для тих композитів, компоненти яких характеризуються прозорою вмотивованістю та мають більш-менш синтактикоподібну природу мотивуючої бази.  Взаємодія між семантичними й формальними особливостями лексем традиційно визначається як «семантичне узгодження при сполученні вільно функціонуючих слів». Це дає змогу застосувати поняття внутрішньої валентності при поєднанні одиниць будь-якого рівня з метою розкриття внутрішніх лексико-семантичних закономірностей поєднання одиниць у результаті їх семантичного узгодження.

Пояснення природи семантичного узгодження компонентів англійського складного слова-терміна передбачає застосування внутрішньовалентного аналізу,  який спрямований на визначення словотвірної активності та встановлення того, як концепт, відображений у семантиці одного компонента, зумовлює закономірність смислової сполучуваності з концептами, що визначають семантику інших компонентів.

Семантичні відношення між компонентами номінативів-композитів можна представити так: другий компонент складного слова-терміна позначає ціле семантичне поле,  тоді як перший компонент уточнює це явище,  називаючи окрему ознаку,  за якою це явище або предмет виділяється з ряду аналогічних йому предметів чи явищ.  У свою чергу і перший компонент може позначати ознаку,  що властива цілій низці предметів або явищ. Тому і перший компонент також може виявитися полем,  яке слід розглядати як «поле ознаки» [2].

За О.В. Деменчуком  поле наочно демонструє можливість семантичного узгодження між компонентами складного слова, тобто його внутрішню валентність. Довжина лексико-семантичного ряду зі спільними компонентами залежить не тільки від лінгвістичних факторів –  особливостей сполучуваності, лексико-фразеологічної валентності слів, але й також від факторів екстралінгвальних,  тобто від кількості можливих ознак,  які при описі того чи іншого «фрагмента» необхідно виразити у словах. Акт номінації підкоряється зрештою вимозі виразити в новій одиниці найменування нове необхідне значення (найменування) [2].

Можливості творення слів, що стосуються термінологічної лексики, нескінченні. Її збагачення відбувається постійно, і особливо важлива роль у цьому процесі належить термінотворенню за допомогою префіксів.

Префіксальне творення слів у сучасній англійській та українській мовах є частиною «виробництва» слів, а префікси – дериваційними морфемами.

Питання про особливості префіксаціїї до теперішнього часу є ще невирішеним мовознавчою нукою, до сих пір немає наявної ясності у питанні про взаємовідносшення префіксаціїї і суфіксації, про спільні риси та їх відмінності. Саме з цієї причини, зокрема, тенденція відношення префісації до творення слів в англійській лінгвістиці ще неподолана.

Крім того, серед лінгвістів не існує єдиної думки щодо елементів грецького походження, які активно беруть участь у сучасному процесі термінотворення. Дехто причислює їх до компонентів складних слів-термінів, інші відносять їх, або ж лише частина з них, до префіксів, треті називають їх напівпрефіксами, псевдопрефіксами, префіксоїдами або префіксальними елементами [6].

Одна з основних особливостей, які диференціюють префіксацію від суфіксації, заключається у тому, що префікси на противагу суфіксам, у більшій кількості випадків, не мають класифікуючих значень, не вносять будь-яких змін до приналежності даної основи до певної частини мови. Як результат, саме ця особливість префіксаціїї і являється специфічною, яка зближує її з процесом творення нових слів, термінів. При цьому, багато лінгвістів все ж відносять префіксацію до деривації, а не до словоутворення.

Таким чином, за О.С. Кубряковою та К.В. Пиоттух під префіксом ми розуміємо, по аналогії з суфіксом, зв’язну морфему, яка виступає як рядоутворююча одиниця перед кореневою основою. У сучасній англійській та україській мовах префікси виконують виключно функцію утворення слів. Їх дистрибуція також обмежена [7, 11].

Семантичною особливістю префіксації є те, що префікс ототожнює конкретну ознаку, яка притаманна ряду предметів та явищ, і виконує виключно функцію засобу перебудови лексичного значення слова. Повнозначне слово може перетворюватися у префікс, якщо у результаті багаторазової участі в процесі утворення слів перший компонент складного слова втачає своє лексичне значення і починає виражати лише відношення, загальну ознаку.

У процесі проведення дослідження було вивчено та класифіковано 1217 складних термінологічних одиниць у сфері технічних підмов: електроніки, електротехніки та машинобудування. Невід’ємною частиною дослідження є розгляд значення греко-латинських афіксів у системі творення ССТ, де вони виступають у ролі першого компонента у технічній підмові:

Електроніки: aero- (aerodynamicsaеродинаміка) – 1%, anti- (antirude досвічений користувач ПК) – 3%, auto- (autocorrelation aвтокорреляція)29%, dis- (dis playдисплей) – 2%, extra- (extrapolationeкстраполяція) – 2%, cyber- (cyberparkpайон, де зосереджені комп’ютерні і технологічні компанії) – 4%, giga- (gigaflopsгігафлопс)4%,  hyper- (hyperlinkгіперпосилання) – 4%, inter-(interlockблокування)4%, kilo- (kilobitкілобіт) – 6%, micro- (microchannelвеб-сторінка з програмами, орієнтованими на спеціалізовану аудиторію) –16%, mini- (minidisk мінідиск ) – 2%, multi- (multiplexingмульти-плексна передача) – 12%, mega- (megacellмегасота) – 5%, nano- (nanopublishingвидача онлайн моделей, на основі спрощеної недорогої версії операційної системи) – 4%, super- (superscalarмікропроцесор комп’ютера, який виконує декілька операцій одночасно) – 2%;

Електротехніки: anti- (antiplugging гальмування шляхом зміни порядку чергування фаз) – 16%, auto- (autorangingaвтоматичне перемикання діапазонів вимірювань) – 24%, inter- (interrogatorзондуючий імпульс) – 8%, kilo- (kilohertzкілогерц) – 8%, micro- (microswitchмікроперемикач) – 4%, mini- (minicontactorкомпактний контактор) – 4%, multi- (multiwave – багатохвильовий) – 32%, nano- (nanotechnologicalнано-технологічний) – 4%.

            Машинобудування: aero- (aerofoilаеродинамічний профіль) – 6%, anti- (anticoincidenceaнтизбіг) – 4%, auto- (autotransformer aвтоматична заміна) – 4%, extra- (extrahigh-voltageнадвисока напруга) – 4%, hydro- (hydropress  гідропрес) – 4%, inter- (interlocking кріплення) – 7%, macro- (macroparticle макродеталь) – 4%, micro- (microgripper мікрозатискач) – 42%, mini- (miniconductorпровідник незначних розмірів) – 4%, multi- (multіlymeshed-transmission – багаторазово замкнута основна електрична мережа) – 17%, nano- (nanometerнанометр) – 4%.

Тому слід зауважити, що греко-латинські афікси відіграють важливу роль у творенні складних термінологічних одиниць, з одного боку, вони надають можливості розширювати ряд значень уже існуючих ССТ, і при цьому внутрішня валентність першого компонента постійно варіюється, а з іншого, збільшуються потенційні моделі творення ССТ.

Мова як система має достатньо законів та засобів утворення нових понять, які з'являються у спеціальній лексиці та потребують номінації. Одним із поширених засобів номінації фахових термінів є використання багатозначних загальномовних слів у спеціальній науковій сфері. Утворення композитів у різних галузях науки базується на тих самих законах та механізмах «утворення» як і загальновживаних мовних одиниць.

Слово «словотвір» має подвійне значення: з одного боку – це процес і правила утворення слів за певними структурними і семантичними формулами, з іншого боку, цей термін означає певний аспект лінгвістичної науки; морфологічна структура англійських слів простіша, ніж, наприклад, в українській мові, так як вона не обтяжена різними морфологічними показниками [5].

У ході систематизування складних термінологічних одиниць з першим компонентом нам вдалося виділити найбільш частотно-вживані основи в підмові електроніки та визначити їх валентнісну характеристику.

До найбільш частотно-вживаних належить 7 компонентів: single- (-chipодночіпний)– (15), back- (-slashсимвол зворотної косої риси) – (22), over-         (-flowперенесення надлишковості) – (12), high- (-levelвисокопрофільний)    – (10) , auto- (-trackingавтоматичне простежування) – (18) , micro-                 (-computerмікрокомп’ютер) – (10), cross- (-publishingпроміжне видавництво) – (10), найменша валентність виявилась у наступних 11основах: dual- (-portдвопортовий) – (4), context- (-sensitiveконтекстно-залежний) – (3), pseudo- (-codeпсевдокод) – (3) , air- (-set – фільтр-регулятор) – (3) , super- (-conductorнадпровідник) – (2) , hyper- (-textгіпер текст) – (3) , inter- (-stageпроміжне обладнання) – (3) , hydro- (-phobicгідрофобний) – (2), off- (-lineавтономний режим) – (2), photo- (-sensorфотодетектор) – (2), error- (-proneненадійний) – (4).

Лексико-семантичні ряди складних слів-термінів з загальним першим компонентом на матеріалах технічної підмови – Електроніка

                                                                                              Таблиця 1

 

 

Перший загальний компонент

Другий компонент

Валентність

Найбільша частотновживаний компонент

Back-

- bone, - plane, - shell, slant,

- slash, - space, - trace, - tap,

- tracing, - up, - tracking,  - out,   - ground, - pack,  - end, - driving, -to-back,  - office, - propagation,         - space, -ground-control, - lit

22

Найменш частотновживаний компонент

Photo-

- resistor, - sensor

2

 

У підмові електротехніки показники щодо найбільш часотно-вживаних основ є дещо іншими, виділяємо наступні 6 компонентів: back- (-wardвідображення) – (6), auto- (-cycleавтоматичний пристрій для організації циклів) – (6), multi- (-phaseбагатофазовий) – (8), cross- (-sectionплоща поперечного перерізу) – (6), air- (-spacedізольований повітряним проміжком) – (6), self- (-oscillationавтоколивання) – (9); найменша валентність була представлена у наступних 8 одниницях: flash- (-backзворотнє запалювання)   – (2), micro- (-switchмікровимикач) – (1), mini- (-contactorмініконтактор) – (1), audio- (-howlerтональний генератор) – (1), down- (-leadпровід живлення)   – (1), head- (-bandстяжка головних телефонів) – (1), inter-          (-rotatorобертач площини поляризації) – (2), over- (-sizeнестандартний розмір) – (2).

Лексико-семантичні ряди складних слів-термінів з загальним першим компонентом на матеріалах технічної підмови – Електротехніка

                                                                                     Таблиця 2

 

 

Перший загальний компонент

Другий компонент

Валентність

Найбільша частотновживаний компонент

Multi-

- form, - loop,

- nominal, - partite,

- phase, - polar,            

- wave, - turn

8

Найменш частотновживаний компонент

Head-

- band

1

 

У підмові машинобудування була виділена лише 1 частотно-вживана основа, валентність якої рівняється – 10: micro- (-pumpмікронасос).

Найменша валентність була виділена у: key- (-seaterоператор шпонко-фрезерного верстата) – (1), back- (-lash – зворотній струм) – (1), mono- (-railтельфер) – (1), head- (-stockпередня бабка) – (1).

 

Лексико-семантичні ряди складних слів-термінів з загальним першим компонентом на матеріалах технічної підмови – Машинобудування

Таблиця 3

 

 

Перший загальний компонент

Другий компонент

Валентність

Найбільша частотновживаний компонент

Micro-

- gripper, - pump,

- relay, - wave,

- fabrication,

- finishing,

- fracture,

- impurity, - processor,      - chip

10

Найменш частотновживаний компонент

Mono-

- rail

1

 

У ході аналізу  щодо способів творення складних слів-термінів було знайдено значну кількість моделей словоскладання, які являються основою поповнення словникового складу мови, в результаті чого була запропонована наступна таблиця, в якій представлені потенційні моделі творення ССТ, їх кількість дорівнює 52, але їх реалізація відрізняється.

Долідження показало, що термінотворення у нашому випадку, це композити 3 технічних підмов здійснюється тими самими способами як і словотворення, що обслуговує мову в цілому.

На основі трьох технічних підмов були виділені найбільш та найменш продуктивні моделі реалізаціїї складних слів-термінів.

 

Реалізація потенційних структурних моделей ССТ у підмові електроніки

                                                                                                   Таблиця 4

№.

Реалізація складних слів-термінів

 Приклад

Переклад

1.

N + N

Database

База даних

2.

N+Adj

Error-tolerant

Стійкий до помилок

3.

N+Adv

Line-up

Регулювати

4.

N + V

Bug-fix

Корегування

5.

N+Ven

Kit-built

Зроблений з готових деталей

6.

N+Ving

Direction-finding

Радіопеленгація

8.

V + N

To change-point

Змінювати точку переходу

9.

Ven + N

Fixed-data

Фіксовані дані

10.

V + Adj

Fallback

Автоматичне введення резерву

11.

V+Adv

Page-out

Видалення сторінок

12.

Adj + N

Hot-key

Функціональна клавіша

13.

Adj + V

Easy-to-use

Простий у використанні

14.

Adj+Ven

Open-ended

Необмежений час

15.

Adj+Ving

Bluebugging

Незашифрований текст

16.

Adj + A dj

Electro-optical

Електрооптичний

17.

Adj+Adv

Mock-up

Експериментальна модель

18.

Adv + N

Downlink

Пересилка даних через супутник на наземну станцію

19.

Adv+V

Download

Скачувати

20.

Adv+Ven

Near-infrared

Ближня інфрачервона частина спектру

21.

Adv+Ving

Downsizing

Децентралізація

22.

Num + N

Single-board

Одноплатовий

23.

Num + Adj

Two-dimensional

Двовимірний

24.

Num+Ven

Dual-buffered

Подвійна буферизація

25.

Num+Ving

Single-stepping

Покрокове виконання

26.

Part+N

Superconductor

Надпровідник

27.

Part+V

Overwrite

Перепис

28.

Part+Ving

Cross-publishing

Кросс-публікація

29.

Part+Ven

Overlaid

Оверлейний

30.

Part+Adj

Polycyclic

Поліциклічний

 

З вищезазначеного, ми виділити 30 існуючих на данний час реалізованих моделей ССТ у сфері електроніки (див. Таблицю 4), що стосується нереалізованих моделей, вони є наступними: N+Part, Ving + N, Ven + Adj, Ving + Adj, Ven+Adv, Ving+Adv, Ving+Ven, Ven+Ving, Ving + Ving, Ven+Ven, V+Part, Ven+Part, Ving+Part, Adj+Part,  Adv + Adj, Adv+Adv, Adv+Part, Num+Adv, Num + V, Num+Part, Part+Adv, Part+Part (всього нереалізованими залишилися 22 моделі).

 

Реалізація потенційних структурних моделей ССТ у підмові електротехніки:

                                                                                                                                 Таблиця 5

№.

Реалізація складних слів-термінів

 Приклад

Переклад

1.

N + N

Arc-chute

Дугова камера

2.

N+Adj

Airtight

Повітронепроникний

4.

N + V

Air-break

З розривом дуги у повітрі

5.

N+Ven

Air-spaced

З повітряною ізоляцією, ізольований повітряним проміжком

6.

N+Ving

Ash-handling

Видалення золи

7.

V + N

Formfactor

Формфактор, коефіцієнт форми кривої

8.

V+Adv

Runaway

Рознос (ел. двигуна)

9.

V+Part

Clean-off

Чистове оброблення

10.

Adj + N

Backfire

Зворотна дуга, зворотнє запалювання

11.

Adj + V

Long-lived

З тривалим строком

служби

12.

Adj+Ven

Long-lived

Довготерміновий

13.

Adj+Ving

Electroplating

Електролітичне осадження

14.

Adj + Adj

Flash-back

Зворотне запалювання

15.

Adj+Part

Flashover

Коротке замикання

16.

Adv + N

Outline

Контур

17.

Adv+V

Downlead

Зниження антени

18.

Adv+Ven

Outhang

Лобова частина обмотки

19.

Adv+Ving

Outgoing

Вихідний

20.

Num + N

Single-phase

Однофазовий

21.

Num+Ving

Double-moding

Двоїстий вид коливань

22.

Part+N

Aftercurrent

Струм післядії

23.

Part+V

Crosstalk

Перехресне викривлення

24.

Part+Ving

Antiplugging

Гальмування шляхом зміни порядку чергування фаз

25.

Part+Ven

Self-powered

З автономним джерелом енергії

26.

Part+Adj

Self-synchronous

Автоматична синхронізація

27.

Part+Adv

Clean-up

Очищення

28.

Part+Part

Cross-over

Перехід

 

В електротехніці виділяємо 28 моделей (див. Таблицю 5), які були реалізовані у процесі систематизації та компаративного аналізу, до нереалізованих належать: N+Adv, N+Part, Ven + N, Ving + N, V + Adj, Ven + Adj, Ving + Adj, Ven+Adv, Ving+Adv, Ving+Ven, Ven+Ving, Ving + Ving, Ven+Ven, Ven+Part, Ving+Part, Adj+Adv, Adv + Adj, Adv+Adv, Adv+Part,  Num + Adj, Num+Adv, Num+Ven, Num + V, Num+Part (всього нереалізованими залишилися 24 моделі).

 

Реалізація потенційних структурних моделей ССТ у підмові машинобудування:

Таблиця 6

№.

Реалізація складних слів-термінів

 Приклади

Переклад

1.

N + N

Photocell

Фотоелемент

2.

N+Adj

Rack-hook

Важіль гребінки, що замикає

3.

N+Adv

All-in

Універсальний

4.

N + V

Tool-wear

Зношення-пристрою

5.

N+Ven

Door-operated

Вимикач дверей

6.

N+Ving

Bowl-feeding

Завантаження з чашкового наповнювача

8.

V + N

Drivehead

Шпиндельна головка

9.

Ven + N

Packedbed

Шар насадочного матеріалу

10.

Ving + N

Packing-strip

Ущільнююча прокладка між виступами фланців

11.

V + Adj

Drawback

Відпуск

12.

V+Adv

Pullout

Відступ

13.

V+Part

Cutover

Експлуатаційне перемикання

14.

Adj + N

Worm-wheel

Черв'ячний 

15.

Adj + V

To front-load

Здійснювати фронтальне завантаження

16.

Adj+Ven

Chopsaw

Абразивно-відрізний станок

17.

Adj+Ving

Backflushing

Автоматичне списування ресурсів

18.

Adj + Adj

Magneto-dielectric

Магніто-діелектричний

19.

Adj+Adv

Up-sharp

Різкий

20.

Adv + N

Down-step

Крок подачі інструмента вниз

21.

Adv+V

Input

Введення даних

22.

Adv+Ven

Well-equipped

Добреоснащений

23.

Adv+Ving

Downsizing

Зменшення розмірів

24.

Num + N

Zero-tool

Нульовий інструмент

25.

Num + Adj

One-dimensional

Одновимірний

26.

Part+N

Microgripper

Мікрозатискач

27.

Part+Ving

Interlocking

Кріплення, зчеплення

28.

Part+Ven

Off-centered

Із зміщенням центру

29.

Part+Adj

Above-critical

Надкритичний

 

У технічній підмові машинобудування було зафіксовано 29 потенційних структурних моделей (див. Таблицю 6), нереалізовами моделями є: N+Part, Ven + Adj, Ving + Adj, Ven+Adv, Ving+Adv, Ving+Ven, Ven+Ving,  Ving + Ving, Ven+Ven, Ven+Part, Ving+Part, Adj+Part, Adv + Adj, Adv+Adv, Adv+Part, Num+Adv, Num+Ven, Num+Ving, Num + V, Num+Part, Part+V, Part+Adv, Part+Part (всього нереалізованими залишилися 23 моделі)..

Був проведений кількісний аналіз стосовно частин мов, які виступають у якості першого елемента; у підмові електроніки, кількість моделей, де N виступає першим компонентом дорівнює 5, в електротехніці – 5, машинобудуванні – 6. У сфері електроніки було реалізовано 4 моделі, де початковим елементом є V, в електротехніці – 3, машинобудуванні – 6.                 6 моделей з першим компонентом Adj зафіксовано в електроніці, 5 в електротехніці та 6 в машинобудуванні. Adv виступає першою основою в 4 моделях у підмові електроніки, 4 моделях електротехніки та машинобудування. Num представлений у 4 моделях електроніки, 2 підмови електротехніки та машинобудування. Part був зафіксований у 5 моделях електроніки, 7 електротехніки та 4 машинобудування.

Слід памятати той факт, що словниковий запас будь-якої технічної підмови знаходиться у посійному розвитку та поповненні, тому не виключаємо, що кількість потенційних моделей може збільшуатися.

Провівши компаративний аналіз, нами було зафіксовано, що переклад складних слів-термінів складається з двох основних процедур – аналітичної та синтетичної. Велику роль при перекладі складного слова-терміна відіграє саме аналітичний етап – переклад окремих його компонентів. А для цього необхідно правильно визначити компоненти складного слова-терміну, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміну. Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають компоненти між собою та з головним компонентом терміна-слова/словосполучення. Характер цих відносин визначає порядок та сам зміст перекладу складного слова-терміну. Синтетичний етап перекладу передбачає знаходження компонентів в залежності від зазначених семантичних відносин і отримання остаточного варіанту перекладу складного терміну [4].

Складні слов-терміни, які слугують для точного визначення понять в області науки і техніки, являються найвищим розрядом найменувань. Більшість дослідників признає, що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки.

Говорячи про переклад термінів з точки зору теорії, можна наголошувати на тому, що термін – однозначний; термін не має конотативних значень; він позбавлений синонімів; незалежно від тексту термін перекладається терміном – повним та абсолютним еквівалентом.  Переклад терміна далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словом в мові перекладу [4].

За В.І. Карабаном виділяємо наступні трансформації: генералізацію,калькування, модуляцію, описовий переклад, транскрибування, транслітерацію, транскодування та семантичний відповідник. Як бачимо кількісне співвідношення варіюється і не може бути однозначним у всіх технічних підмовах.

Співвідношення складних слів-термінів у сфері електроніки за способом перекладу:

                                                                                                       Таблиця 7

Вид перекладу

Кількість одиниць

Приклад

Переклад

Генералізація

62

Quicktime

Програвач відеофайлів

Калькування

302

Overvoltage

Перенапруга

Модуляція

102

Сlipboard

Буфер обміну

Описовий переклад

72

Backdriving

Установка вузла схеми в установлений час «зворотнім шляхом»

Транскрибування

39

Kilopacket

Кілопакет

Транслітерація

21

Gigaflops

Гігафлопс

Разом: 697

 

Співвідношення складних слів-термінів у сфері електротехніки  за способом перекладу:

                                                                                                       Таблиця 8

Вид перекладу

Кількість одиниць

Приклад

Переклад

Калькування

53

Antiphase

Протифаза

Описовий переклад

80

Air-break

З розривом дуги у повітрі

Транскодування

23

Anticathode

Антикатод

Семантичний відповідник

24

Breakaway

Зрушування (електродвигуна)

Разом: 180

 

Співвідношення складних слів-термінів у сфері машинобудування  за способом перекладу:

                                                                                              Таблиця 9

Вид перекладу

Кількість одиниць

Приклад

Переклад

Генералізація

25

Backbone

Магістральний комутатор

Калькування

158

Micropump

Мікронасос

Описовий переклад

108

Multihead

Станок з багатошпиндельною головкою

Семантичний віповідник

20

Handcrank

Рукоятка, маховичок

Транскодування

19

Cylindroid

Циліндроїд, прямий еліптичний циліндр

Разом; 340

 

 

Після того, як були визначені потенційні робочі моделі творення ССТ та способи Їх перекладу, ми пришли до висновку, що словоскладання є одночасно і процес, тобто створення нових слів за визначеними закономірностями і моделями, і результат цього процесу, який є відбитком довгого мовного функціонування створених словотворчих структур, які значно розширюють рамки вже існуючих в мові моделей утворення як складних слів, так і складних слів-термінів технічних підмов, які знаходяться в стадії постійного розвитку.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

 

1.      Арнольд  И.В. Лексикология современного английского языка /  И.В. Арнольд – М.:Высш.школа, 1989. – 346 с.

2.      Деменчук  О.  В.  Колоративна  композита  в  англійській  мові  : когнітивно-ономасіологічний аспект :  дис. …  кандидата філол.  наук : 10.02.04 / Деменчук Олег Володимирович. – К., 2003. – 194 с.

3.      Есперсен О. Философия грамматики / Отто Есперсен. – М.: Эдиториал УРСС; Серия: Лингвистическое наследие ХХ века, 2002. – 408 с.

4.      Карабан В.І. Переклад англійської наукової та технічної літератури / В.І. Карабан – Вінниця: «Нова книга», 2004. – 302c.

5.      Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / Підручник / М.П. Кочерган – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 368 с.

6.      Кубрякова Е. С. Словосложение как процесс номинации и его отличительные формальные и содержательные характеристики / Е. С. Кубрякова // Теоретические основы словосложения и вопросы создания лексических единиц. – Пятигорск, 1988. – 157 с.

7.      Кубрякова Е. С. Язык и знание. На пути получения знаний о языке: части речи с когнитивной точки зрения / Е. С. Кубрякова – М.: Ин-т языкознания РАН,  2004. – 507 с.

8.      Мешков О. Д. Словосложение в современном английском языке : учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр.яз. / О. Д. Мешков. – М.: Высш. шк., 1986. – 187 с.

9.      Ніжегородцева-Кириченко Л.  О.  Лексико-семантичне поле "інтелектуальна діяльність":  досвід концептуального аналізу (на матеріалі іменників сучасної англійської мови) :  автореф.  дис.  На здобуття ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Л. О. Ніжегородцева-Кириченко. – К., 2000. – 21 с.

10.  Омельченко Л. Ф. Продуктивные типы сложных слов в современном английском языке (на материале прилагательных и глаголов) / Лариса Федоровна Омельченко. – Київ : Вища школа, 1981. – 246 с. 

11.  Пиоттух К.В. Семантика префиксальных образований // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку,- Владивосток, 1973,-Вып.1.-С.153-158

12.  Полюжин М.  М.  Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення / М.М. Полюжин – Ужгород : Закарпаття, 1999. – 240 с.

13.  Степанова М.  Д.  О внешней и внутренней валентности слова //  М.Д. Степанова – М.: Высшая школа, – 1967. – № 3. – 348 с.

14.  Харитончик З. А. Лексикология английского языка /  З. А. Харитончик. – Минск : Вышейш. шк., 1992. – 229 с. 

15.  Bauer L. Compounding / Bauer Laurie// In Martin Haspelmath, Ekkehard König, Wulf Oesterreicher &Wolfgang Raible (eds.), Language Universals and Language Typology. - Berlin and New York: de Gruyter. – 2001. P. 707

16.  Juhasz B., Starr M., A. Inhoff, and Lars Placke. The effect of morphology on the processing of compound words: Evidence from naming, lexical decision and eye fixation / Barbara Juhasz, Matthew Starr, Albrecht Inhoff, and Lars Placke // British Journal of Psychology 94. – 2003. – P. 247