Захарова Л.М. – доцент, канд.філол.наук

Хмельов О.Ю. – магістр

Київський Національний Університет України «КПІ»

Оператори думки та засоби їх відтворення в українському перекладі

Ментальна сфера відноситься до найбільш важливих і складно влаштованих систем внутрішнього світу людини. Її вивченням займаються представники багатьох наук, головним чином пов’язаних з дослідженням мисленнєвих процесів людини: психологія, психолінгвістика, когнітивна лінгвістика, соціологія та інші. На сучасному етапі розвитку науки при розгляді мовних явищ неможливо не враховувати ментальні й психічні процеси, що лежать в основі розумової діяльності людини. Тому необхідно приділяти увагу вивченню тих процесів, які керують відображенням оточуючого світу у внутрішньому світі людини.

Явище ментальності є надзвичайно багатогранним і вимагає детального розгляду, разом з поняттями, що з ним нерозривно пов’язані – концептом, концептосферою; необхідним також є розглянути особливості відтворення семантики мовних одиниць в ментальному просторі людини. Мовна реалізація ментальної сфери (оператори думки) та їх відтворення у перекладі потребує ретельного аналізу, як в аспекті загальновживаної лексики, так і фахових підмов. Метою даної статті є розглянути основні аспекти відтворення семантики мовних одиниць в ментальному просторі людини та проаналізувати особливості перекладу операторів думки.

Відтворюючись в мові, кожен з операторів думки, може мати форму слова, словосполучення, фразеологічної одиниці, тощо. Але у будь якому разі він несе в собі певний зміст, інформацію, значення – семантику, яка в свою чергу створюється в ментальному просторі людини, перш ніж реалізуватися у мові. Для кращого розуміння ментального аспекту операторів думки, розглянемо основні визначення семантики.

Семантика є багато вживаним терміном, що використовується в багатьох науках, від лінгвістики до програмування, але в першу чергу в тих науках, що пов’язані з мисленням людини, її ментальною сферою.

Слід виділити такий важливий підрозділ семантики, як лексична семантика. За Ю.Д. Апресяном, лексична семантика вивчає способи розвитку значень слова, наприклад, звуження і розширення значення, диференціації та атракції, метафори і метонімії,а також більш детальне вивчення переносу значення: від просторового значення до часового(але не навпаки), від назви частини тіла до назви фізичного предмету(але не навпаки), від назв властивостей, що сприймаються дотиком, нюхом і смаком, - до назв властивостей, що сприймаються зором або слухом, але не навпаки; та ряд інших [2, с. 36].

Логіка є основним інструментом у більшості свідомих ментальних операцій. Навіть продукти мислення, виражені операторами думки у вигляді тез, теорем, висновків, доказів оцінюється за категорією логічності. Проблема семантики в логіці нерозривно пов’язана з ментальною сферою людини та її відтворенням у мові.

В логіці, семантика вивчає значення понять і суджень, особливо при записі їх у вигляді виразів так званих формальних систем. До завдань семантики відноситься насамперед уточнення таких загальнологічних понять, як "зміст", "відповідність","предмет", "множина", "логічна імплікація"," інтерпретація "і т.п. Важливе місце в семантиці займають питання відмінності між обсягом поняття і змістом поняття, між значенням істинності судження і смислом судження. Властивості, пов'язані з обсягом поняття і значенням істинності судження, називаються. екстенціональними, а властивості, пов'язані зі змістом поняття і смислом судження, - інтенціональними [13, с.402]. Таким чином, семантика в логіці, підрозділі філософії, займається в першу чергу уточненням «значення», «смисл», «інтерпретація», а у зв'язку з цим також і понять «істинність», «можливість визначення», «виразність», «модель» та інші (аж до настільки загальних і первинних понять, як «множина», «предмет», «відповідність»). Важливі семантичні проблеми виникають у зв'язку з розходженням між змістом і обсягом понять, між смислом і (істинним) значенням суджень [22].

Психологія, як наука що вивчає внутрішні ментальні стани людини, має свій погляд на семантику операторів думки, тому є доцільним розглянути проблему семантики з засад психології, адже категорія ментального стану, емоційного стану є однією з основних властивостей, що позначають оператори думки. В психології існує такий розділ як психосемантика, що вивчає розвиток і функціонування системи значень індивіда. Основні проблеми, які ставляться, наступні: дослідження існування значень в індивідуальній свідомості у вигляді образів, знаків, символів, символічних дій, впливу на них емоційних та мотиваційних факторів. Основним методом психосемантики є побудова суб'єктивних семантичних просторів [12].

Так як когнітивістика є одним з найпровідніших та стрімко розвиваючихся галузей лінгвістики, що вивчає ментальну сферу людини, а саме ті аспекти, що співвідносяться з особливостями значень операторів думки, важливо звернути увагу на дослідження семантики з боку цієї науки. Семантика є одним з базових понять в когнітивній лінгвістиці, а також є одним з основних розділів цієї лінгвістичної науки. Когнітивна семантика - розділ когнітивної лінгвістики, об'єктом уваги якої є знання та уявлення носіїв культури про позамовну дійсність, відображені в одиницях мови. Для когнітивної семантики однаково важливо виявити типологію знань, відмінності в способах їх зберігання у свідомості і у формах вираження в мові [26, с.44]. Базовими поняттями когнітивної семантики, що відображають антропоцентричні моделі зберігання знань про семіотізовані фрагменти дійсності (на відміну від «поняття» - їх реіцентричної моделі) є «гештальт», «категорія», «прототип»,«концепт», «фрейм» [26, с.45].

Як відзначає А. Ченкі, підхід до мовних явищ з позицій когнітивної семантики здійснюється в даний час в багатьох областях лінгвістики. Мовні дані виступають як матеріал для аналізу і моделювання ментальних процесів: на їх основі досліджуються механізми продукування та сприйняття мови, взаємодія мовця і слухача, організація пам'яті та її роль в процесі коммунікаціі. Когнітивно орієнтовані теорії семантики повинні зображати те, що дійсно «відбувається в нашому розумі», тобто бути психологічно перевірятися [25, с. 69].

Поняття ментальної сфери, ментальність, менталітет та суміжні терміни розглядаються у багатьох науках. Усі ці слова позначають одну й ту саму сферу, де проходять усі мисленнєві процеси людини, все що впливає на відтворення наших думок, операторів думки, в мові. Т.В. Радзієвська визначає ментальну сферу як результат концептуалізації свідомістю носія мови мисленнєвої сфери, утвореної семантикою імен та предикатів, співвідносних з поняттям мислення. Тобто, під ментальною сферою можна розуміти семантику мовних одиниць, основним компонентом значення яких є процесуальність, відображення процесу мислення (роздуми, вагання), ментального результату(думка, ідея, вигадка), ментальної дії (розглядати, тлумачити), ментальних станів (вважати, гадати), ментального відношення (переконаний) і т.п. [23, с.192 ]. Ментальна сфера людини тісно пов'язана з іншими його системами, але особливо показова її зв'язок із сприйняттям і емоційними станами [3, с. 42].

Дж. Лакофф вважає, що ментальна сфера являє собою середовище концептуалізації та мислення. Таким чином, до будь-якого окремого положення справ, що знаходиться в стадії становлення, в нашій концептуалізації існує відповідний ментальний простір. До ментальної сфери відносять такі сутності як: - об’єктивна реальність - так, як ми її розуміємо; вигадані ситуації, а також ситуації, зображені на картинах, представлені у фільмах, і т.д.; минуле чи майбутнє ситуацій - так, як ми їх розуміємо; гіпотетичні ситуації; сфера абстрактних категорій, наприклад, область загальних понять (сюди відносяться такі сутності, як економіка, політика, фізика), область математичних концептів і т.д. [16, с.172].

За словами О.Ю Агафонова, у ментальній сфері містяться смисли і нічого крім смислів. Експериментальні дані доводять, що діючий стимул, позбавлений для людини смислу, не тільки не ідентифікується, але й перестає виявлятися. Це справедливо практично для будь-якої модальності. Природа психічного не терпить семантичної пустоти [1, с.8].

За словами Ж. Дюбі, ментальність - «це система образів, уявлень, які в різних групах або країнах, що становлять суспільну формацію, поєднуються по-різному, але завжди лежать в основі людських уявлень про світ і про своє місце в світі і таким чином, визначають вчинки і поведінку людей. Також ментальність визначають як певний образ думок, сукупність розумових навичок і духовних установок, властивих окремій людині або суспільній групі, народу [8].

Е.І. Горошко, апелюючи до використання категорії ментальності перш за все в психології, визначає її як сукупність уявлень, переконань спільноти людей певної епохи, географічного регіону і соціального середовища, особливий психологічний уклад суспільства, що впливає на історичні та соціальні процеси [7, c. 28]. До ментальних сфер мови можна віднести велику і різноманітну групу значень, що описує область мислення, психічні процеси пам'яті, уяви, деякі психічні стани [11, c.3].

Перш ніж відтворитися в мові у вигляді слів чи словосполучень, семантика операторів думки репрезентується в ментальній сфері за допомогою концептів. Концептуалізація - це процес утворення і формування концептів у свідомості [5, с.36. ], осмислення нової інформації, що веде до утворення концепту. Свідомість людини, виділивши в об'єктивній або суб'єктивній (уявної) дійсності деяку окрему область, сферу, осмислює її, виділяючи її характерні ознаки і підводячи її під певний клас явищ. Це і є концептуалізацією. Результат концептуалізації - концепт, уявне відображення виділених ознак даної області, виступаючої денотатом концепту, тобто тієї реальної сферою, яка знайшла в концепті розумове відображення.

Під ментальними репрезентаціями розуміють умовні функціонально визначені структури свідомості та мислення людини, що відтворюють реальний світ у свідомості, втілюють знання про нього і почуття, які він викликає, відображають стани свідомості та процеси мислення. Процеси свідомості й мислення розглядаються як оперування ментальними репрезентаціями. На думку американського мовознавця А. Павіо, ментальні процеси у свідомості опосередковані не тільки мовою (словесними формами), а й уявою (образами). Порівняльний аналіз мови й уяви як засобів репрезентації показує, що хоча вони в багатьох випадках виконують різні функції, однак гармонійно доповнюють одна одну. За Дж. Фодором, ментальна репрезентація є специфічною мовою мислення. Відчуття, які виникають у людини в процесі взаємодії з довкіллям, спричинені інформацією, що надходить до неї сенсорними каналами (зоровим, слуховим, тактильним). Сенсорні механізми перетворюють ці матеріальні стимули на символічні утворення, які і є ментальними репрезентаціями [20, с. 99]. Концепти формуються у свідомості людини принаймні з таких джерел:

• з безпосереднього сенсорного досвіду - сприйняття дійсності органами почуттів;

• з безпосередніх операцій людини з предметами, з предметної діяльності;

• з розумових операцій людини з іншими, вже існуючими в його свідомості концептами - такі операції можуть призвести до виникнення нових концептів; Г. Г. Слишкін називає їх метаконцептами [24, с.15];

• з мовного спілкування (концепт може бути повідомлений, роз'яснений, запропонований людині у мовній формі, наприклад, у процесі навчання, в освітньому процесі, - дитина весь час запитує, що означає те чи інше слово або для чого той чи інший предмет;

• з самостійного пізнання людиною значень мовних одиниць, засвоюваних в процесі життя (доросла людина дивиться тлумачення невідомого для нього слова в словнику і через нього знайомиться з відповідним концептом) [24, с.15].

Концепти відіграють важливу роль у відтворенні операторів думки, адже саме концепти є уявними категоріями, що містять певні класи розумових операцій, наприклад, концепт «мислення» може містити велику кількість операторів думки («думати», «міркувати», «визначати» та безліч інших, включаючи фразеологічні одиниці).

На сьогоднішній день слід визнати, що саме «концепт» є ключовим поняттям як для когнітивної лінгвістики взагалі, так і для вивчення ментальної сфери зокрема . Однак, незважаючи на те, що поняття «концепт» можна вважати для сучасної когнітивістики затвердженим, зміст цього поняття дуже істотно варіює в концепціях різних наукових шкіл і окремих вчених. Справа в тому, що концепт - категорія розумова, її не можливо спостерігати, і це дає великий простір для її тлумачення. Категорія концепту фігурує сьогодні в дослідженнях філософів, логіків, психологів, культурологів, і вона несе на собі сліди всіх цих екстралінгвістичних інтерпретацій.

Вперше у вітчизняній науці термін «концепт» був використаний С. О. Аскольдовим в 1928 р. Вчений визначив концепт як уявний простір, який заміщає в процесі мислення невизначену кількість предметів, дій, розумових функцій одного й того ж роду (концепти рослина, справедливість, математичні концепти) [4, с. 267].

Д. С. Ліхачов приблизно в цей же час використовував поняття концепт для позначення узагальненої розумової одиниці, яка відображає та інтерпретує явища дійсності в залежності від освіти, професійного і соціального досвіду носія мови , і є свого роду узагальненням різних значень слова в індивідуальній свідомості носіїв мови, дозволяє їм долати існуючі між ними індивідуальні відмінності в розумінні слів. «Концепт», за Д. С. Ліхачовим, не виникає зі значень слів, а є результатом зіткнення засвоєного значення з особистим життєвим досвідом мовця. Концепт в цьому плані, за Д. С. Ліхачовим, виконує замісну функцію в мовному спілкуванні [17, с. 3. ].

О. С. Кубрякова пропонує таке визначення концепту: «Концепт» - оперативна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку, всієї картини світу, квант знання. Найважливіші концепти виражені в мові » [15, с. 27.].

О. О. Залевська визначає концепт як об'єктивно існуюче в свідомості людини перцептивно-когнітивно-афективне утворення динамічного характеру на відміну від понять і значень як продуктів наукового опису (конструктів) [9, с. 39]. У одній з новітніх робіт О. О. Залевська характеризує нейронну основу концепту - активізацію багатьох окремих нейронних ансамблів, розподілених по різним ділянкам мозку, але тих, що входять в єдиний набір. Доступ до всіх цих ділянок здійснюється одночасно завдяки слову чи якомусь іншому знаку. З психолінгвістичної точки зору О. О. Залевська підкреслює індивідуальну природу концепту-«багатовимірної симультанної структури. Концепт-це надбання індивіда » [10, с.340].

Саме процес мислення та результат мислення є основними ментальними категоріями, що позначаються операторами думки в мові. Зазначені категорії можуть приймати різні форми в ментальному світі людини і мають певні властивості. Розлянемо основні з них.

Процес мислення це процес моделювання систематичних стосунків навколишнього світу на основі безумовних положень. Це вищий етап обробки інформації людиною або твариною, процес встановлення зв'язків між об'єктами або явищами навколишнього світу; процес відображення істотних властивостей об'єктів, а також зв'язків між ними, що призводить до появи уявлень про об'єктивну реальність [12]. Результатом або продуктом мислення, кінцевим або проміжним, є думка (в формі ідеї, вигадки, здогадки і т.п.) [18, с.316].

Для того щоб розглядати особливості відтворення операторів думки певної концептосфери, необхідно дати визначення такому явищу як концептосфера фахової підмови.

В роботі Т. С. Пристайко детально розглядається функціональний підхід до вивчення мови в різних екстралінгвістичних ситуаціях, зокрема у професійно-виробничих, який обстоюють вітчизняні та зарубіжні дослідники термінологічної лексики (Н. Непийвода, І. Квітко, Г. Мацюк, Т. Панько, Л. Симоненко, А. Герд, В. Даниленко, О. Митрофанова, Л. Алексєєва, К. Опіц, Т. Севорі та ін.). Динамічне вивчення мови, спрямоване на мовленнєву діяльність, дослідження мовних явищ у реальному функціонуванні привело до нового розуміння термінів як лексичних елементів мов спеціального призначення – МСП (В. Акуленко, В. Лейчик, С. Нікітіна, О. Суперанська, Н. Подольська, Н. Васильєва та ін.) і формування теорії МСП та основ функціонального термінознавства (Л.Хоффман, В.Лейчик). Такий підхід активно сприйняли і розвивають дослідники Росії, Польщі, Великобританії, Німеччини, Фінляндії, США та інших країн. В українській лінгвістиці ця теорія поки не отримала поширення. Свідченням цього є фрагментарні розвідки про мову спеціального призначення (Т. Винниченко, І. Волкової, Н. Місник, Е. Огар, О. Андріянової, О. Кононова). Питання функціонування номінативних одиниць сфери спеціальної комунікації висвітлено у праці Т. Пристайко [21, c. 10–37].

Змістовому наповненню кожної галузі знань відповідає "мінімальний набір лексичних і граматичних категорій та елементів, необхідних для спілкування у вузькій сфері діяльності й опису певної предметної галузі" [19, c. 16]. У сучасних лінгвістичних дослідженнях для позначення цієї сукупності спеціальних мовних засобів слугує низка термінів: "мова науки" (і техніки), "спеціальна мова", "мова спеціальності", "професійна мова", "фахова мова", "підмова", "метамова", "субмова", "мова спеціального призначення" (МСП), "функціональний стиль" тощо. Термін "мова" в цьому контексті вживають у значенні найменування системи спеціальних лексичних одиниць, що виступають "основним засобом, матеріалом і водночас предметним результатом комунікативної діяльності людей в спеціальних сферах"[21, c. 22].

Теорія мов спеціального призначення (Language for Special Purposes – LSP), що створювалася у 70-х рр. ХХ ст., бере свій початок від ідей функціональної стилістики та праць Л. Хоффмана [27]. Отримавши поширення у працях російських дослідників, ця теорія та інтернаціональний термін LSP було перекладено дослівно "язык для специальных целей". Пізніше входить до наукового обігу термінологічне позначення "подъязык", що набуло широкого використанням, зокрема у дисертаційних дослідженнях О.Ворон, О.Галичкіної, О.Кармизіної, Н.Гончарової, І.Чіпан. Як зазначалося вище, в українській лінгвістиці теорія мов спеціального призначення тільки починає розвиватися, відтак спостерігаємо строкатість у вживанні термінологічних відповідників LSP [28].

В даній роботі ми: 1). виділяємо основні ментальні категорії операторів думки 2). розглядаємо способи відтворення операторів думки у загальновживаній лексиці; 3). розділяємо основні типи фразеологічних одиниць, що виражають оператори думки, за прагматичним аспектом перекладу і наводимо засоби їх перекладу; 4). пояснюємо роль операторів думки у фаховій підмові енергетики і наводимо основні поняття концептосфери енергетики; 5). виокремлюємо основні тематико-понятійні категорії концептосфери фахової підмови енергетики; 6). описуємо особливості відтворення операторів думки у окремих категоріях зазначеної концептосфери.

Загалом, нами було розглянуто 1230 операторів думки, з яких 250 належать до загальновживаної лексики, 200 до фразеології, 780 одиниць належать до технічної фахової підмови енергетики, які в свою чергу поділені на підкатегорії процесів у енергетиці (185 одиниць) та малі концепти технічної підмови енергетики (595 одиниць).

Як було зазначено раніше, під операторами думки ми розуміємо одиниці, основним елементом семантики яких є зв’язок з ментальною сферою людини [23]. Однією з головних ознак ментального поля є його складна внутрішня структура і перетин з багатьма іншими полями, які відображають інші аспекти діяльності людини [6]. Серед одиниць, що позначають оператори думки, виділяємо такі ментальні категорії [23]: процес мислення (ментальна дія); ментальний результат, продукт мислення; ментальний стан, емоційний стан. Наприклад, оператори думки процесу мислення – міркувати, думати;ментального результату – ідея, висновок; ментального стану – розгублений, знаючий.

У загальновживаній лексиці, у нашому дослідженні ми розглянули 250 операторів думки, з яких 108 позначали процес мислення, ментальну дію (to visualize – уявляти собі); 86 позначали ментальний стан, емоційний стан (reverie – задумливість, мрійливість); 56 одиниць позначали ментальний результат, продукт мислення (supposition - здогадка, гіпотеза). Співвідношення операторів думки за ментальною категорією представлені у таблиці 1. При відтворенні операторів думки у загальновживаній лексиці в українському перекладі 152 одиниці були перекладені повним еквівалентом, 94 частковим еквівалентом, і 4 за допомогою описового перекладу. Це дає підстави зробити висновок, що найпоширенішою групою операторів думки у загальновживаній лексиці є одиниці, що позначають ментальну дію, процес мислення, при цьому більшість з них мають повні еквіваленти в українському перекладі.

Табл. 1 Співвідношення операторів думки за ментальною категорією

Властивість/категорія	Приклад		Кількість	Відсоток
	Оператор думки англійською	Оператор думки українською
процес мислення, ментальна дія	to anticipate	очікувати, передбачати; передчувати	108	43,2%
ментальний стан, емоційний стан	solicitude	занепокоєння, хвилювання	86	34,4%
ментальний результат, продукт мислення	illation	висновок, умовивід	56	22,4%
Загалом:			250	100%

Так як оператори думки, що відповідають вищезазначеним ментальним категоріям, можуть бути виражені також фразеологічними одиницями, є доцільним розглянути засоби перекладу зазначених одиниць.

У нашому дослідженні було розглянуто варіанти перекладу 200 операторів думки, що позначаються фразеологічними одиницями, з яких 132 позначали процес мислення, ментальну дію(to come into one's mind - прийти в голову); 38 позначали ментальний стан, емоційний стан(to prey on smb.'s mind - лежати на душі, пригнічувати); 4 позначали продукт мислення, ментальний результат(think piece - дещо, що змушує задуматися); а 26 втратили зв’язок з ментальною сферою(to know one's station - знати своє місце у суспільстві). Співвідношення операторів думки за ментальною категорією представлено у таблиці 2. З усіх фразеологічних одиниць, 103 були відтворені за допомогою часткового еквіваленту (to know smb. as one knows his ten fingers - знати когось як свої п’ять пальців); 84 одиниці за допомогою описового перекладу (off one's mind – камінь з душі звалився), 13 одиниць – повним еквівалентом (to know something from A to Z - знати щось від А до Я). За класифікацією В.С. Виноградова, серед розглянутих фразеологізмів 167 входять в категорію лексичних фразеологізмів (to run one's mind over smth - згадати щось); 32 до предикативних фразеологізмів (not to know chalk from cheese - нічого не розуміти); лише один належить до компаративних фразеологізмів (a mind like a steel trap - гострий розум). Таким чином, робимо висновок, що в основному оператори думки в фразеології представлені лексичними фразеологічними одиницями, і більшість з них позначають процес мислення або іншу ментальну дію. Здебільшого, для відтворення в українській мові, використовуються такі способи як описовий переклад та переклад частковим відповідником, в той час як повний еквівалент зустрічається не часто. Варто також зазначити, що не всі оператори думки, що входять у склад фразеологічних одиниць, зберігають зв’язок з ментальною сферою, і досить часто отримують нове значення, що не співвідноситься з процесами чи результатом мислення.

Табл. 2 Співвідношення операторів думки за ментальною категорією, що позначуються фразеологічними одиницями

Властивість/категорія	Приклад		Кількість	Відсоток
	Оператор думки англійською	Оператор думки українською
процес мислення, ментальна дія	to change one's mind	передумати	132	66%
ментальний стан, емоційний стан	off one's mind	камінь з душі звалився	38	19%
ментальний результат, продукт мислення	a bit of one's mind	відверта думка	4	2%
втрата зв’язку з ментальною сферою	Think shame!	«Як (тобі) не соромно!»	26	13%
Загалом:			200	100%

Будь яка сфера діяльності(науки, промисловості, виробництва тощо) має своє відображення у відповідній концептосфері, що існує у людському розумі. Оператори думки керують процесами і об’єктами цієї концептосфери. У даному випадку ми розглядаємо понятійну систему професійної лексики (підмову) енергетики.

Приймаючи до уваги вищезазначену інформацію, розуміючи розгалуженість енергетики, слід виділити такі основні тематико-понятійні категорії термінологічної системи концептосфери технічної підмови енергетики:термодинаміка(теоретичне обгрунтування перетворення енергії); технічні процеси в енергетиці; джерела первинної енергії; енергетичне обладнання; інженерно-технічний персонал; захист навколишнього середовища і безпека людини; споживання енергії та інфраструктура.

Вищезазначені 7 категорій позначають основні поняття фахової підмови енергетики. Наприклад, категорія енергетичне обладнання включає такі поняття як електрогенератор, паротурбінна установка, ядерний реактор; категорія джерела первинної енергії включає поняття генераторний газ, бензин, керосин, антрацит; споживання енергії та інфраструктура включає такі поняття як розподілена генерація, диспетчерське управління, енергозбереження.

В зв’язку з тим, що оператори думки в технічній фаховій підмові енергетики позначають стан, характеристики і показники обладнання та технічних процесів, до трьох основних ментальних категорій (процес мислення; ментальний результат; ментальний стан, емоційний стан) додаємо також категорії властивість, об’єкт, завдяки яким можна точніше класифікувати досліджувані одиниці.

Перші дві тематико-понятійні категорії термінологічної системи концептосфери технічної підмови енергетики (а саме – термодинаміка як теоретичне обгрунтування перетворення енергії та технічні процеси в енергетиці) і властивості операторів думки є тісно пов’язаними і взаємозалежними, адже процесуальність операторів думки співвідноситься з процесами як в науці (термодинаміці) так і у промисловості (технічні процеси в енергетиці).

У нашій роботі ми розглянули 185 операторів думки, що позначають поняття термодинаміки та технічні процеси в енергетиці, з них 118 належать до категорії термодинаміки, а 67 до технічних процесів в енергетиці. Серед зазначених операторів думки 97 належать до одиниць, що позначають процес (condensation - конденсація); 61 позначають властивість (atmospheric humidity - вологість повітря); 15 позначають об’єкт (ideal gas - ідеальний газ), 12 позначають стан (normal conditions – нормальні умови); приклади дивіться у таблиці 3. У більшості випадків оператори думки в українському перекладі були відтворені за допомогою відповідника - 173 одиниці (thermal motion - тепловий рух), в той час як інші засоби перекладу майже не використовувалися: розширення – 4 одиниці (availability - коефіцієнт готовності установки); транслітерація – 3 одиниці (cogeneration - когенерація); описовий переклад – 3 одиниці (reversible process - тепловий процес, який може протікати як у прямому, так і в зворотньому напрямку); калькування – 2 одиниці (self-test - самоперевірка).

Таблиця 3. Ментальні категорії операторів думки, що відображують процеси в енергетиці

Властивість/категорія	Приклад		Кількість	Відсоток
	Оператор думки англійською	Оператор думки українською
процес	recirculation / recycling	рециркуляція	97	52,4%
властивість	refrigeration capacity	холодопродуктивність	61	32,9%
об’єкт	liquid	рідина	15	8,3%
стан	laminar flow regime	ламінарний режим течії	12	6,4%
Загалом:			185	100%

У ракурсі концептосфери технічної підмови енергетики, оператори думки неможливо розглядати без їх об’єктів, так як об’єкти( їх містять такі тематико-понятійні категорії - джерела первинної енергії, енергетичне обладнання, інженерно-технічний персонал, захист навколишнього середовища і безпека людини, споживання енергії та інфраструктура) є результатом не тільки фізичної, а й розумової (ментальної) праці людини.

В даному розділі нашої роботи ми розглянули 595 операторів думки, 195 з яких належать до тематико-понятійної категорії «захист навколишнього середовища і безпека людини» (design-basis nuclear accident - проектна ядерна аварія); 185 належать до категорії «споживання енергії та інфраструктура» (district heating - центральне опалення); 120 входять в категорію «енергетичне обладнання» (electron beam furnace/electron bombardment furnace - електронно-променева піч); 89 одиниць входять до категорії «джерела превинної енергії (fuel - паливо); 6 одиниць входять до категорії «інженерно-технічний персонал» ( authorized material control and accounting individual - відповідальний за облік і контроль ядерного матеріалу). У ментальному аспекті, оператори думки даного розділу співвідносяться так: 376 одиниць позначають об’єкт (arc furnace - дугова піч); 109 позначають процес (nuclear material assay - аналіз ядерного матеріалу); 101 одиниця позначає властивість (capacity - потужність); 9 одиниць позначають стан (off-normal situation - позаштатна ситуація); приклади представлені у табл. 4 . В українському перекладі, оператори думки у малих концептах понятійної сфери підмови енергетики здебільшого відтворювалися відповідником – 551 одиниця (air heater - підігрівач повітря); а також у деяких випадках за допомогою розширення – 32 одиниці (categorization of installations - класифікація підприємств ядерного паливного циклу), описового перекладу – 6 одиниць (auto producer - виробник електроенергії для власного користування), транслітерації – 3 одиниці(scrap - скрап) та переосмислення компонентів – 3 одиниці (linepack - сховище в трубопроводі). Приходимо до висновку, що серед малих концептів понятійної сфери підмови енергетики найбільш поширеною є тематико-понятійна категорія «захист навколишнього середовища і безпека людини», більшість одиниць позначають об’єкт, а найефективнішим засобом перекладу в даному випадку є пошук відповідника.

Таблиця 4. Ментальні категорії операторів думки у малих концептах понятійної сфери підмови енергетики

Властивість/категорія	Приклад		Кількість	Відсоток
	Оператор думки англійською	Оператор думки українською
об’єкт	centrifugal compressor	центробіжний компресор	376	63%
процес	consumption of electricity	споживання електроенергії	109	18,4%
властивість	electricity generation attributes	характеристики генерації електроенергії	101	17,1%
стан	надзвичайна ситуація	emergency	9	1,5%
Загалом:			595	100%

Отже, ми виділили основні ментальні категорії операторів думки: ментальна дія, процес мислення; ментальний результат, продукт мислення; ментальний стан, емоційний стан, що відносяться до операторів думки у загальновживаній лексиці та фразеології. Для операторів думки технічної фахової підмови енергетики були додатково представлені категорії стану, об’єкту та властивості. Були розглянуті способи відтворення операторів думки у загальновживаній лексиці: найбільш поширеним був спосіб знаходження повного чи часткового еквіваленту, при цьому більшість одиниць позначала процес мислення. При аналізі засобів перекладу операторів думки у фразеології більшість з них була відтворена українською за допомогою часткового еквіваленту або описового перекладу; найбільшу групу складали лексичні фразеологізми за класифікацією В.С. Виноградова; найпоширенішою ментальною категорію виявилася категорія ментальної дії, процес мислення, проте деякі фразеологічні одиниці, хоча і мали в своєму складі операторів думки, втрачали зв’язок з ментальною сферою. Були виокремлені основні тематико-понятійні категорії технічної фахової підмови енергетики. Серед операторів думки, що позначають процеси в енергетиці та малі концепти зазначеної фахової підмови, найпоширенішими ментальними категоріями були категорії об’єкту і процесу; найефективнішим способом відтворення операторів думки в українському перекладі був пошук відповідника та розширення. В зв’язку з постійним розвитком концептосфери фахових підмов, слід продовжувати дослідження властивостей операторів думки та засобів їх перекладу.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Агафонов А.Ю. Смысл как единица анализа психического / А.Ю. Агафонов. - Вестник СамГУ. №3(9). Самара: Изд-во «Самарский университет», 1998. 9с.

2. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Том I. Лексическая семантика (синонимические средства языка) 2-изд., испр. и доп / Ю.Д. Апресян. - М.: Языки русской культуры, 1995. - 464 с.

3. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания / Ю. Д. Апресян. - Вопросы языкознания. — 1995. — №1., 176с.

4. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов. - Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. - М, 1997. - 315 с.

5. Болдырев Н. Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики / Н. Н. Болдырев. - Вопросы когнитивной лингвистики. - 2004. - № 1, 212с.

6. Гак В.Г. Пространство мысли(опыт систематизации слов ментального поля)/ В.Г. Гак - Логический анализ языка: ментальные действия М.: Наука, 1993, 252 с.

7. Горошко Е.И. Языковое сознание: гендерная парадигма/ Е.И. Горошко. – М. – Харьков, 2003, 437с.

8. Дюби Ж. Этнопсихология/ Ж. Дюби. - /пер. с фр./. М., 199 с.

9. Залевская А. А. Психолингвистический подход к проблеме концепта/ А.А. Залевская. - Методологические проблемы когнитивной лингвистики. - Воронеж, 2001., 182 с.

10. Залевская А. А. Слово. Текст. / А.А. Залевская. - М., Гнозис, 2005., 543 с.

11. Иванова Г.Ф. Ментальные сферы языка: оценка : монография/ Г.Ф. Иванова. - Уфа: Изд-во БГПУ, 2007. – 124с.,

12. Кондаков И. М. Психология. Иллюстрированный словарь / И. Кондаков. -, СПб, 2003 г., 512 с.

13. Константинов Ф. В. Философская Энциклопедия. В 5-х т. / Ф. В. Константинов — М.: Советская энциклопедия. 1960—1970., т.4 – 592с.

15. Кубрякова Е. С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика-психология - когнитивная наука / Е. С. Кубрякова. - ВЯ - 1994, № 4. – 192с.

16. Лакофф Дж. - Когнитивное моделирование, Язык и интеллект./ Дж. Лакофф. - Сб./Пер. с англ, и нем./Сост. и Я 74 вступ. ст. В.В. Петрова. — М.: Издательская группа “Прогресс”, 1996. — 416 с.

17. Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка / Д. С. Лихачев. - Изв. РАН - СЛЯ - 1993, №1. - 145с.

18. Маклаков А. Г. Мышление/ А. Г. Маклаков. - // Общая психология. — Санкт-Петербург: Питер, 2001.— 592 с.

19. Митрофанова О. Д. Научный стиль речи: проблемы обучения / О. Д Митрофанова.– М,: Рус. язык, 1985, 154 с.

20. Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лингвистика/ З.Д. Попова, И.А. Стернин. - М.: ACT: Восток-Запад, 2010. – 314с.

21. Пристайко Т. С. Лексико-номинативная организация специального текста / Т. С. Пристайко Дніпропетровськ: УкО ІМА-прес, 1996, 200 с.

22. Прохоров А. М., гл. ред. Большая Советская Энциклопедия. 3-е изд. / Прохоров А. М. М.: Эксмо, 2008. — 672 с.

23. Радзієвська Т. В. Нариси з концептуального аналізу та лінгвістики тексту: Текст – соціум – культура – мовна особистість./ Т. В. Радзієвська – К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2010. – 491 с.

24. Слышкин Г. Г. Лингвокультурные концепты и метаконцепты./ Г. Г. Слышкин. - Автореф. дисс.докт. филол. наук. - Волгоград, 2004, 39с

25. Ченки А. Современные когнитивные подходы к семантике: сходства и различия в теориях и целях/ А. Ченки. - // ВЯ, № 1, 1996., 201 с.

26. Чернейко Л.О. Базовые понятия когнитивной лингвистики в их взаимосвязи / Чернейко Л.О. - Язык, сознание, коммуникация. Вып. 30. М., 2005, 260с.

27. Hoffman L. Seven roads to LSP / L. Hoffman Fachsprache. – 1984. – № 1, 341 p.

28. Hoffman L. Terminology and LSP / L. Hoffman - Infoterm. Munich; New-York; London; Paris, 1982. 187p.