Савченко Анатолій Петрович

Савченко Анатолій Петрович

кандидат педагогічних наук, доцент

Національний університет ДПС України

м.Ірпінь, Україна

ГУМАНІСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Головною умовою навчального процесу у вищому закладі освіти є його особистісна зорієнтованість, спрямована на те, щоб кожний студент став повноцінним, самодостатнім, творчим суб´єктом діяльності, пізнання, спілкування, вільною і самодіяльною особистістю. Саме в цьому і полягає гуманістична спрямованість іншомовної фахової підготовки, центром і метою якого є особистість студента. Ступінь гуманізації цього процесу залежить від того, наскільки він створює передумови для самореалізації особистості, розкриття її природних задатків, прагнення до свободи, відповідальності, творчості. Педагогічною наукою сьогодні ведеться пошук нових моделей організації навчально-виховного процесу, для створення якісно нових стосунків між суб’єктами навчання, спрямованих на гуманізацію навчально-виховного процесу. Одним із шляхів модернізації освіти є творче використання здобутків педагогів-гуманістів різних епох взагалі та новаторського періоду у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття.

Найголовнішою умовою навчально-виховного процесу є його особистісна зорієнтованість, спрямована на те, щоб кожний вихованець став повноцінним, самодостатнім, творчим суб´єктом діяльності, пізнання, спілкування, вільною і самодіяльною особистістю. Саме в цьому і полягає гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу, центром і метою якого є особистість вихованця. Ступінь гуманізації цього процесу залежить від того, наскільки він створює передумови для самореалізації особистості, розкриття її природних задатків, прагнення до свободи, відповідальності, творчості.

Становлення гуманістичної парадигми в освіті має давню історію. Праці Ш.О. Амонашвілі, С.І. Гессена, А. Дистервега, Дж. Дьюї, Я.А. Коменського, А.С. Макаренка, Й.Г. Песталоцці, К.Р. Роджерса та інших педагогів заклали основи для теоретичного переосмислення педагогічної діяльності на засадах гуманізму та розробки відповідних технологій навчання та виховання, які мають втілити принципи гуманізму в практичну діяльність кожного викладача.

Психологічні основи мотивації гуманної поведінки школярів на різних вікових етапах розвитку і становлення особистості знайшли відображення в дослідженнях психологів Б.Ананьєва, Л.Божович, Л.Виготського, Д.Ельконіна, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна та ін. Психологічну сутність гуманізму у вихованні особистості визначили в своїх дослідженнях І.Бех, Г.Костюк. Велике значення для з’ясування психологічних принципів гуманізації процесу навчання мають роботи А.Адлера, В.Давидова, О.Дусавицького, В.Крутецького та ін.

Ідея гуманного ставлення до дітей завжди була притаманна вітчизняній педагогіці, про що свідчить вихід у світ багатотомної „Антології гуманної педагогіки”, яка об’єднує в часі і просторі основні ідеї великих гуманістів від Конфуція до сьогодення. Педагогічні ідеї становлення гуманізму як основи організації суспільства й життєдіяльності людини сформульовані у працях видатних вітчизняних педагогів: А.Макаренка, Г.Сковороди, В.Сухомлинського, К.Ушинського та ін.

Необхідність гуманістичної спрямованості освіти, суттю якої є дбайливе ставлення, повага до особистісного «Я» кожного вихованця, обґрунтував один із лідерів гуманістичного напряму, американський психолог Карл Роджерс (1902—1987). У книзі «Свобода навчатися» він стверджував, що тільки розуміння і прийняття педагогом учня таким, яким він є, без авторитарного тиску з метою кардинально його змінити, робить процес формування особистості результативним. За таких умов відбувається зближення «Я» реального і «Я» ідеального — того, до якого прагне дитина з огляду на актуальні соціальні цінності й норми. Вихователь при цьому покликаний доводити їй, що її люблять, нею цікавляться, займаються. На думку Роджерса, основою змін у поведінці людини є її спроможність рости, розвиватися і навчатися, спираючись на власний досвід.

Гуманістична педагогіка дає широкий простір для реалізації позиції дитини у процесі навчання й виховання. У контексті гуманістичної освітньої парадигми принципово іншою бачиться і позиція педагога, якому належить бути не засобом, а визначальним чинником навчального процесу, соратником і супутником дитини на шляхах пізнання. Вчитель, вихователь є провідною фігурою успішної педагогічної взаємодії з вихованцями, від нього залежить оперативність враховування їх особистісних якостей, які постійно змінюються під впливом зовнішніх обставин та індивідуального зростання.
        Особистісно-орієнтовану педагогіку називають інноваційною. Але, як справедливо стверджують вітчизняні вчені, інноваційною вона є тільки для нашої педагогічної системи, оскільки інші уже давно еволюціонують у гуманістичному напрямі, поступово трансформуючись у систему нових відносин.
        На сьогодні зарубіжна педагогічна інноватика випередила у розвитку інноваційні процеси в техніці, матеріальному виробництві тощо. Не випадково інноваційна діяльність у сферах матеріальної і духовної культури багатьох найрозвинутіших у сучасному світі країн розпочиналася з виховання нового покоління обдарованих дітей, яким належало у майбутньому здійснювати відкриття. Наприклад, у Японії Асоціацію раннього розвитку і організацію «Навчання талантів» очолює засновник всесвітньо відомої фірми «Соні» Масару Ібука. Основою розвитку розумових здібностей дитини він вважає її особистий досвід пізнання у перші три роки життя, коли активно розвиваються структури мозку. Саме в цей період провідним видом діяльності людини стає навчання, формується її креативний (творчий) потенціал, який є головним засобом розвитку творчості особистості. Тому кожна дитина може бути талановитою, якщо до неї будуть застосовані гуманні методи навчання, які оптимально відповідають її можливостям.
       Потреба в людях, готових до життя у постійно змінюваному соціумі, налаштованих і здатних творити нове у своїй діяльності, покликала до життя і стимулює, каталізує (прискорює) інноваційні освітні процеси, вихід яких на новий рівень забезпечує стабільність і розвиток соціуму.

Гуманістична спрямованість інноваційних процесів у системі освіти зумовлена співіснуванням і складними взаєминами в науковій педагогіці й педагогічній практиці традиційної наукової педагогіки, що орієнтована на об´єктивні закономірності виховання й має своїм головним джерелом наукові дослідження, і створюваної педагогами-новаторами педагогіки співробітництва.
На нинішньому етапі розвитку людської цивілізації – етапі переходу до інформаційного суспільства – роль мови, мовної комунікації надзвичайно зростає. Вивчення іноземних мов стає одним з пріоритетних освітніх і культурницьких завдань для багатьох країн Європи, в тому числі й для України. Очевидним є той факт, що європейська співпраця в галузі вивчення мов і культур сприятиме кращому взаєморозумінню між народами, а в майбутньому побудові нової Європи без кордонів.

Проте посилення процесів мовної і культурної взаємодії, масове забезпечення доступу до інформації та світових інтелектуальних надбань, науково-технічний прогрес наразі зіткнулися з перешкодою, з мовним та культурним бар’єром, так званим «людським фактором». Цей термін передбачає зовнішній і внутрішній світ людини – спосіб життя, звичаї, традиції, світогляд, систему цінностей – все те, що прийнято називати культурою.

У пошуках виходу з такого становища теорія і практика педагогічної науки, враховуючи неможливість збільшення часу навчання, вдається або до обмеження навчального матеріалу, або ж до різних засобів інтенсифікації навчального процесу. Наука розвивається такими темпами, що ніяке обмеження навчального матеріалу, ніяка компресія не може привести до необхідної рівноваги. Обмеження обсягу навчального матеріалу наштовхується ще на труднощі, викликані тим, що сучасне поняття «основи наук» не відповідає нинішнім педагогічним вимогам. Впровадження засобів інтенсифікації навчального процесу також пов’язане з серйозними труднощами.

У сучасному житті сформовано соціальне замовлення на знання іноземної мови, різко зросли вимоги суспільства до якості іншомовної підготовки студентів.

Чому люди переймаються питанням вивчення іноземних мов, не шкодуючи своїх сил, часу і грошей? Ось що говорить з цього приводу маркетинг-дослідження, проведене київським науково-освітнім центом. Стимулом до вивчення іноземних мов 51% опитаних людей називають кар'єрне зростання, 23% -- навчання і стажування за кордоном, 12% роблять це для того, щоб зробити свій відпочинок більш комфортним, 7% збираються в ділові закордонні подорожі, 4% навчаються для участі в міжнародних конференціях і лише 3% опитаних працюють з іноземними партнерами. Як видно, переважна більшість відповідей безпосередньо пов'язана з роботою і просуванням по кар'єрних сходах. Висновок з цього напрошується один – для успішної роботи в найрізноманітніших сферах і напрямках однієї рідної мови явно буде недостатньо, необхідне знання іноземної мови.

Успішний шлях багатьох кар'єристів починається з навчання і стажування за кордоном. Престижно і перспективно здобувати освіту у ВНЗ Великої Британії, Канади, США та інших розвинених країнах. Крім популярних програм MBA (Master of Business Administration) є й менш відомі аналоги: CFA (Chartered Financial Analyst qualification), ACCA (Chartered Association of Certified Accountants). Для участі в будь-якому з цих проектів знову ж таки вкрай необхідно володіти іноземною мовою.

Це корисне вміння дозволяє одержати доступ до іноземних сайтів і друкованих видань. З часом можна навчитися не тільки читати і писати іноземною мовою, але і думати, а отже, створювати іншомовні презентації, відвідувати міжнародні конференції та тренінги, вести ділове листування. Такі навички знання іноземної мови роботодавець обов'язково оцінить.

Фахівці, які володіють іноземними мовами, будуть все більш і більш затребувані з кожним роком. Причому, не тільки економісти, менеджери, юристи, адміністративні працівники, а й секретарі, представники виробничих спеціальностей, навіть будівельники та різноробочі.

Великою проблемою для роботодавців є те, що розмовною та діловою мовою володіють багато, а ось технічна іноземна мова поширена значно менше. Тому іноземні компанії готові платити величезні гроші тим, хто нею володіє. Архітектори, будівельники, бухгалтери, фінансисти, хіміки, фізики, що знають іноземні мови, завжди будуть затребувані у таких компаніях та можуть розраховувати на дуже істотні надбавки до зарплати. Хоча, на жаль, більшість представників цих спеціальностей на сьогоднішній день і не здогадуються, яку вигоду могло б їм принести знання іноземної мови.

Гуманістична педагогіка у професійній освіті сьогодення має свої напрямки. Професійне утворення зазвичай розглядається як оволодіння певними навичками з конкретної професії та спеціальності. Однак, як показує практика, в процесі професійної освіти студент отримує набагато більш широкий комплекс інформації та навичок, а не тільки знання і кваліфікацію за конкретною професією. При цьому придбання знань та кваліфікації є основною метою професійної освіти.

Характерною рисою професійної освіти, що відрізняє його від допрофесійних, загальноосвітніх етапів навчання і виховання, на думку Г.Є. Зборівського, є яскраво виражена лінія підготовки до професійної діяльності, що надає визначальний вплив на весь процес освіти [1, с. 225]. Однак при цьому, зведення всього професійну освіту лише до підготовки людини до майбутньої трудової діяльності є невиправданим судженням всіх можливостей такої освіти. Період, протягом якого людина вчиться, отримує професію, спеціальність і кваліфікацію, є важливою частиною його життя, яка повинна бути заповнена не тільки підготовкою до майбутньої трудової діяльності.
Професійна освіта, у зв'язку з цим, має не тільки соціальну і економічну спрямованість, але і глибоко особистісну природу. Будучи спрямованим на групи людей, воно освоюється індивідуально. Як би педагогічний колектив або окремі його представники ні хотіли передати знання та досвід, цей процес може бути успішним лише на основі особистісного прагнення до мети, до здобуття освіти та професії, а таке прагнення неможливо собі уявити без опори навчально-виховного процесу в професійних освітніх установах на основні принципи гуманістичної педагогіки.

Всі основні принципи і положення гуманістичної педагогіки повинні знайти своє відображення в процесі професійної освіти, навчання та підготовки кваліфікованих фахівців. Положення гуманістичної педагогіки повинні враховуватися при формулюванні цілей і завдань професійної освіти, в процесі розробки його змістовного компонента і пошуку засобів розвитку особистості студентів. Одним з необхідних умов є розробка системи управління професійною освітою на гуманістичних засадах, тобто тільки за умови поваги до особистості студента навчального закладу і уваги до розвитку творчого компонента.

Головною цінністю гуманістичної парадигми є студент з його інтересами, здібностями й індивідуально-особистісними характеристиками. У ВНЗ важливо забезпечити всім студентам умови для всебічного розвитку, здобуття повноцінної та якісної освіти. Подальша професійна діяльність має розглядатися не тільки за критерієм її соціальної значущості, а і як сфера самореалізації особистості.

Викладачеві важливо знати новітні методи викладання іноземної мови, спеціальні навчальні техніки та прийоми, щоб оптимально підібрати той чи інший метод викладання відповідно до рівня знань, потреб, інтересів студентів. Адже методи навчання не є якимись простими “алгоритмізованими одиницями”, їх раціональне та вмотивоване використання на заняттях з іноземної мови вимагає креативного підходу з боку викладача. Педагогіка є наукою й мистецтвом одночасно, тому і підхід до вибору методів навчання має ґрунтуватися на творчості педагога [2].

Методи навчання – це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне розв’язання навчально-виховних завдань. Метод навчання виступає інструментом діяльності викладача для виконання керівної функції – научіння [4].

Реалізація методу навчання здійснюється через використання ряду прийомів навчання, різноманітних підходів та робочих технік. Прийоми навчання – сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу [4].

На жаль, на практиці викладачі іноземних мов часто застосовують перевірені часом стандартні навчальні методи. У більшості випадків процес викладання іноземної мови продовжує залишатися дещо осучасненим варіантом граматикоперекладного методу, хоча вимоги до викладання іноземних мов з часом змінюються, розробляються новітні методи навчання.

Останнім часом досить широко вживається термін “інноваційні педагогічні технології”. Перш ніж розглянути сутнісні ознаки інноваційних педагогічних технологій, уточнимо ключові поняття “інновація” та “педагогічна технологія”.

Слово “інновація” має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу. Дослідники проблем педагогічної інноватики вважають, що нове в педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які в таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв’язувати завдання виховання та освіти [1].

Розрізняють поняття “новація”, або новий спосіб, та “інновація”, “нововведення”. Новація – це сам засіб (новий метод, методика, технологія, програма тощо), а інновація – процес його освоєння. Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему. Прагнення постійно оптимізувати навчальновиховний процес зумовило появу нових та вдосконалення використовуваних раніше педагогічних технологій різних рівнів і різної цільової спрямованості.

Сьогодні до педагогічного лексикону міцно ввійшло поняття педагогічної технології. Педагогічна технологія – системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних та методологічних засобів, що використовуються для досягнення освітньої мети [6].

Інтерактивний метод надає можливість вирішити комунікативно – пізнавальні задачі засобами іншомовного спілкування. Категорію «інтерактивне навчання» можна визначити як: а) взаємодію вчителя і студента в процесі спілкування; б) навчання з метою вирішення лінгвістичних і комунікативних завдань. Інтерактивна діяльність включає організацію і розвиток діалогічного мовлення, спрямованих на взаєморозуміння, взаємодію, вирішення проблем, важливих для кожного із учасників навчального процесу.

В системі інтерактивного навчання виділяють такі основні принципи методики співробітництва: 1) позитивна взаємозалежність – група досягає успіху за умови гарного виконання завдань кожним студентом; 2) індивідуальна відповідальність – працюючи в групі, кожен студент виконує своє завдання, відмінне від інших; 3) однакова участь – кожному студенту надається однаковий за обсягом час для ведення бесіди або завершення завдання; 4) одночасна взаємодія – коли всі студенти залучені до роботи [4].
В процесі спілкування студенти навчаються: 1) вирішувати складні задачі на основі аналізу обставин і відповідної інформації; 2) висловлювати альтернативні думки; 3) приймати виважені рішення; 4) спілкування з різними людьми; приймати участь у дискусіях.

В умовах реформування вищої школи змінюються також освітні технології викладання іноземних мов. Сама мовна освіта теж поступово модернізується вна слідок упровадження модульно-рейтингової системи навчання іноземних мов.

Міждисциплінарна інтеграція, демократизація та економізація освіти потребують упровадження інновацій, що нині стали важливими складовими викладання іноземних мов.

Значний внесок у розробку методології та теорії поняття педагогічної технології зробили такі сучасні педагоги, як: В. Беспалько, М. Кларін, Б. Лихачов, В. Монахов, Г. Селевко. Проблемою педагогічної інноватики займалися О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, В. Загвязинський, Н. Юсуфбекова та інші. Модернізація системи освіти пов’язана, насамперед, із введенням в освітнє середовище інноваційних технологій, в основу яких покладено цілісні моделі навчально-виховного процесу, засновані на діалектичній єдності методології та засобів їх здійснення.

Викладач також має враховувати той факт, що теми для обговорення не повинні мати обмежений характер. Однією з особливостей інтерактивних форм навчання є те, що вони мотивують студента не лише висловлювати власну точку зору, але й змінювати її під аргументованим впливом партнерів у процесі спілкування.

Використання технічних засобів навчання (комп’ютерних та мультимедійних, мережі Internet) для самовдосконалення, контролю знань, зберігання й вико ристання навчальних матеріалів (планів занять, граматичних довідників, словників різних типів тощо). Сучасна комунікативна методика пропонує широке впровадження в навчальний процес активних нестандартних методів і форм роботи для кращого свідомого засвоєння матеріалу. У практиці виявили досить високу ефективність такі форми роботи, як індивідуальна, парна, групова і робота в команді. До найбільш відомих форм парної та групової роботи можна віднести: внутрішні (зовнішні) кола inside/outside circles); мозковий штурм (brain storm); читання зигзагом (jigsaw reading); обмін думками (think-pair-share); парні інтерв’ю (pair-interviews) тощо [5].

Серед різних засобів інтенсифікації останнім часом широко використовуються інформаційні технології, зокрема, програмування і технічні засоби навчання, роль яких у загальній дидактичній системі ще не визначена остаточно. Справа, очевидно, не стільки в самій інтенсифікації чи удосконаленні навчального процесу, скільки в тому, щоб виходячи з педагогічних завдань, визначити чіткий зміст навчального матеріалу, що підлягає інтенсифікації із залученням інформаційних технологій.

Стрімке входження новітніх інформаційних технологій кардинально вплинули на всю систему освіти, зачепивши її зміст, форми й методи навчання, що спричинило зміну вимог до сучасного студента. Питання оптимізації, активних методів та інноваційних технологій навчання знайшли відображення у наукових працях А.Алексюка, Ю.Бабанського, В.Беспалька, М.Гузика, І.Лернера, Н.Мойсеюк, Н.Ничкало, Л.Одерія, П.Олійника, В.Онищука, І.Підласого, О.Пометун, І.Прокопенка, Л.Романишиної.

Якісна мовна підготовка студентів не можлива без використання сучасних освітніх технологій. Сучасні технології в освіті – це професійно-орієнтоване навчання іноземної мови, проектна робота в навчанні, застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами з іноземних мов (система мультимедіа), дистанційні технології в навчанні іноземних мов, створення презентацій в програмі PowerPoint, використання інтернет-ресурсів, навчання іноземної мови в комп’ютерному середовищі (форуми, блоги, електронна пошта), новітні тестові технології (створення банка діагностичних матеріалів з курсу навчального предмета «Іноземна мова» для проведення комп’ютерного тестування з метою контролю студентів).

Використання Інтернет-ресурсів на заняттях з іноземної мови не повинно бути самоціллю. Насамперед, викладачу необхідно дати відповідь на запитання: для кого, для чого, коли, в якому обсязі повинен бути використаний Інтернет, оскільки дуже важко зорієнтуватися у величезному об’ємі інформації. Сайти, які є корисними для викладача іноземної мови і які можуть бути використані на уроці, можна розділити на інформаційні та власне навчальні. Інформаційні сайти використовують для добору цікавих текстових документів, творчих завдань. Спеціальні навчальні сайти містять різні види робіт, вони розроблені з урахуванням рівня знань студентів. Робота саме з такими сайтами є цікавою і корисною у вивченні мови [3, с.116-119.].

На наш погляд, під час навчання іноземної мови студентів економічних спеціальностей ВНЗ можна з успіхом застосовувати метод симуляцій. У кібернетиці даний термін використовується для моделювання та імітації реальності.

Під час навчання іноземної мови мова йде про різноманітні симуляційні бізнес-ігри, які надають студентам можливість відпрацьовувати свої навички, застосовувати як інтернет-ресурси так і особисті знання з метою вирішення того чи іншого завдання в так званому «безпечному середовищі», яке імітує реальні ситуації, наприклад, у бізнесі, в роботі компаній.

Симуляція надає можливість студентам спробувати себе в певній ролі – керівника, президента компанії, дає можливість дослідити систему роботи певного підприємства. Перед учасниками гри ставлять певні завдання – досягти приросту прибутку фірми, укласти угоду, вигідно продати акції компанії тощо.

Симуляції характеризуються високим ступенем інформативності в іноземній мові, зацікавленості учасників, які цілком поринають у гру, перевтілюються в свою роль, вболівають за результат роботи, оскільки від командного духу, швидкості прийняття рішень залежить загальний результат гри.

Завдяки симуляції формується навичка стратегічного, комп’ютерного планування у студентів, розвивається вміння працювати в команді, проводити перемовини, переконувати ділового партнера. Симуляції впорядковують знання учнів, готують їх до необхідності прийняття в майбутній діяльності швидких та вмотивованих бізнес-рішень. Існують комп’ютерні симуляції, де учасники працюють з комп’ютерною програмою на іноземній мові, керують уявною компанією та настільні симуляції, де учасники, компанії, підприємства «існують» у вигляді фішок, карт.

З метою впровадження інноваційних технологій у процес викладання іноземних мов на кафедрі сучасних європейських мов створено мультимедійні навчально-екзаменаційні комп'ютерні класи, впроваджено в навчальний процес інтерактивні комп'ютерні навчальні модулі.

Кафедра має можливість користуватись підручником видавництва «Oxford» «English for Accounting» з CD, який розрахований на рівень B2. Книга містить озвучені тексти і діалоги до тем: 1) Introduction to Accounting; 2) Financial Statements and Ratios; 3) Tax Accounting; 4) Auditing; 5) Management Accounting; 6) Investment.

Використання комп’ютерів та проектора сприяє впровадженню у навчальний процес таких сучасних освітніх технологій, як кейс-аналіз, презентація, навчальні та художні відеофільми, навчальні відеокурси, мультимедійні курси, комп’ютерне тестування як метод контролю. Викладачі та студенти також мають можливість широко користуватись навчальними інтернет-ресурсами, серед яких: 1) http://www.toefl.org/ - Офіційний сайт екзаменів TOEFL, TSE, TWE 2) http://www.ielts.org/ - Офіційний сайт екзамену IELTS 3) http://www.lingvo.ru/ Он-лайн словники 4) http://www.kn.att.com – Банк англомовних інтернет-ресурсів 5) http://www.teachingenglish.org.uk – Сайт Teaching English, створений за підтримки Британської Ради як для викладачів, так і для тих, хто вивчає англійську мову. Колектив кафедри плідно працює над створенням електронних посібників «English For Accounting», «English For Accounting in Dialogues», «English for Finance», «English for Law» (програма ELanTeS www – Electronic Language Teaching System), які у перспективі будуть використовувати для дистанційної форми навчання.

Використання комп'ютера і інших сучасних технологій на заняттях дозволить оптимізувати управління навчанням, підвищити ефективність і об'єктивність навчального процесу при значному заощадженні часу викладача, мотивувати студентів на здобуття знань.

Сучасний світ потребує висококваліфікованих фахівців із знанням іноземної мови, професіоналів, зданих абсорбувати все нове та прогресивне, готових до участі в міжнародному співробітництві. Сьогодні в Україні поступово відбувається реформування навчального процесу згідно із загальноєвропейськими вимогами щодо якості освіти. Ефективність навчання іноземних мов у вищій школі залежатиме від здатності викладачів скористатися позитивним досвідом вітчизняних та іноземних учених щодо гуманістичного підходу в навчанні. Застосування на практиці інноваційних методологічних підходів надає можливість викладачам іноземної мови впроваджувати та вдосконалювати нові методи роботи, підвищува ти ефективність навчального процесу й рівень знань студентів.

Література

1. Зборівський Г.Є. Освіта: від XX до XXI століття. – К.: Вид-во Урал. держ. пед. ун-ту, 2000. – 301 с.

2. Крючков Г. Болонський процес як гармонізація Європейської системи вищої освіти / Г. Крючков // Іноземні мови в навчальних закладах : наук.-метод. журнал. – 2004. – № 1. – С. 4–8.

3. Мельник К. О. Застосування мультимедійних презентацій в навчальному процесі [Текст] / К. О. Мельник // 3бірник наукових праць. – Рівне, 2002.

4. Педагогические технологии / [под ред. В.С. Кукушкина]. – М. : Март, 2004. – 336 с.

5. Петкова М. І. Формування інноваційного середовища під час навчання іноземним мовам [Текст] / М. І. Петкова // 3бірник наукових праць. – Донецьк, 2010.

6. Сисоєва С. Сучасні аспекти професійної підготовки вчителя // Педагогіка і психологія. – 2005. – №4(49).– С. 60-66.

7. Сумина Г. А. Использование мультимедийных технологий в учебном процессе вуза [Текст] / Г. А. Сумина, Н. Ю. Ушакова // Успехи современного естествознания. – 2007. – № 5. – С. 76–78.

8. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць ; [у 2-х ч.] ; [Текст] / [ред. кол.: І. А. Зязюн (голова) та ін.]. – К. – Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2000. – Ч. І – 486 с., Ч. ІІ – 531 с.

9. Филипенко С. Л. Сучасні та інноваційні підходи викладання англійської мови для студентів [Текст] / С. Л. Филипенко // Збірник наукових праць Донецького нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – Донецьк, 2009.