Юридичні науки /. Виборче право

Викладачі правових дисциплін Л.А. Безрук , А.С.Сраб’янц

Коледж Сумського національного аграрного університету, Україна

Строки у виборчому процесі: правові проблеми визначення поняття та класифікації

Виборчий процес, як суспільно-політичне явище, є досить швидкоплинним і відповідно обмежується у часі термінами проведення. З огляду на це, встановлений виборчим законодавством порядок організації підготовки та проведення виборів обов'язково передбачає своєчасність здійснення суб'єктами виборчого процесу тих чи інших виборчих процедур і вчинення окремих дій. Своєчасності виконання таких процедур і дій, а головне — своєчасностіпроведеннявиборівуціломувідповіднодовимогКонституціїУкраїнипокликанісприятивстановленізаконодавствомвідповіднівиборчістроки

Слід звернути увагу на те, що, як правило, зазначені вище строки закріплюються безпосередньо в Конституції України та у відповідному законодавчому акті, що регламентує порядок проведення виборів: Законах України «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим». Особливістю строків проведення виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим є те, що ці строки регламентуються також Конституцією Автономної Республіки Крим (затверджена Законом України від 23 грудня 1998 р.) та Законом України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим».

Правове закріплення строків у виборчому процесі пов'язане насамперед з тим, що строки виконують спеціальні завдання у регулюванні виборчих правовідносин. Зокрема, найважливішими серед них, на нашу думку, є: гарантування законності проведення виборів; забезпечення стабільності та реальності проведення виборів; забезпечення чіткості та визначеності у правовій регламентації виборчих правовідносин; гарантування реалізації громадянами України належних їм конституційних виборчих прав та забезпечення захисту цих прав; сприяння належному і якісному виконанню суб'єктами виборчого процесу передбачених законом повноважень та обов'язків, реалізації їх прав; забезпечення публічності і гласності діяльності суб'єктів виборчого процесу щодо підготовки та проведення виборів.

Під строками у виборчому процесі, слід розуміти строки, встановленіКонституцієюУкраїнитавідповіднимзакономУкраїнипровибори, щодоздійсненнясуб'єктамивиборчогопроцесупередбаченихзакономвиборчихпроцедуртавчиненнянимидійзметоюсвоєчасногоформуванняконституційногоякісногоікількісногоскладупредставницькихорганівдержавноївладитаорганівмісцевогосамоврядування,забезпеченняреалізаціїізахистуконституційнихвиборчихправгромадянУкраїни. «У практиці найважливішим у виборчому процесі є визначення його строкових меж, тобто його початку і завершення.», як говорить Михайло Смокович, суддя Вищого адміністративного суду України, секретар пленуму Вищого адміністративного суду.[6 с. 32]

Суб'єктом встановлення майже всіх виборчих строків у загальному порядку є законодавчий орган держави — Верховна Рада України, оскільки, як зазначалося вище, ці строки закріплюються безпосередньо законодавчими актами. Крім того, Верховна Рада України, як відомо, виступає суб'єктом призначення чергових та позачергових місцевих виборів в Україні, визначаючи при цьому конкретні строки проведення цих виборів. Разом з тим треба мати на увазі, що в окремих випадках законодавством передбачається можливість встановлення строків для вчинення окремих юридичних дій також і спеціальними суб'єктами виборчого процесу, які є відповідальними за організацію виборчого процесу на відповідній території.

Законами про вибори передбачено можливість для виборчих органів також встановлювати конкретні строки здійснення тих чи інших процедур виходячи із відповідних функцій комісій. До прикладу, Центральна виборча комісія має право доручити окружній виборчій комісії в установлений нею строк розглянути в передбаченому Законом України «Про вибори народних депутатів України» порядку всі звернення, заяви, скарги, акти щодо порушень законодавства України під час голосування, підрахунку голосів виборців та встановлення результатів виборів народного депутата України в зазначеному окрузі та за результатами їх розгляду встановити результати виборів.

Разом з тим повноваженнями щодо встановлення строку вчинення певної дії наділена не лише Центральна виборча комісія. Зокрема, під час проведення виборів народних депутатів України окружній виборчій комісії Законом України «Про вибори народних депутатів України» також надається можливість визначати строки, наприклад, для дільничної виборчої комісії щодо розгляду нею питання про внесення змін до протоколу цієї комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці в передбачених законом випадках (частина п'ята ст. 72 зазначеного Закону).[2]

Строки у виборчому процесі за суб'єктами їх встановлення можна поділити як мінімум на три види: 1) строки, встановлені законодавчим органом — Верховною Радою України; 2) строки, встановлені суб'єктами виборчого процесу — Центральною виборчою комісією або окружними, територіальними виборчими комісіями; 3) строки, встановлені центральними органами державної влади України.

Важливою є класифікація строків у виборчому процесі за їх предметом. За цією підставою доцільно виділити принаймні п'ять видів строків: 1) строки виборчого процесу; 2) строки стадій виборчого процесу; 3) строки виборчих процедур; 4) строки вчинення суб'єктами виборчого процесу окремих юридичних дій; 5)строки повноважень суб'єктів виборчого процесу.

До першого з названих видів належать, по-перше, строки тривалості виборчого процесу і, по-друге, строки періодичності проведення виборів.

Стосовно першої групи, тобто строків, які визначають тривалість виборчого процесу, варто звернути увагу на те, що чинному на сьогодні законодавству України властиве просто розмаїття таких строків. Зокрема, серед цих строків слід назвати такі: 1) 180 днів, встановлені для виборчого процесу чергових виборів Президента України; 2) 120 днів, встановлені для виборчого процесу чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 3) 90 днів, встановлені для виборчого процесу чергових виборів народних депутатів України, позачергових виборів Президента України та всіх видів виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів; 4) за три місяці проводяться вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим замість тих, які вибули; 5) 60 днів, встановлені для виборчого процесу позачергових, повторних і проміжних виборів народних депутатів України та позачергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 6) місячний строк встановлений для проведення повторних виборів Президента України та повторних виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Особливу групу у виборчому процесі становлять припинювальні строки, які, як правило, пов'язуються з процедурою оскарження порушень виборчого законодавства України. Запровадження таких строків викликано передовсім швидкоплинністю виборчого процесу. При перших спробах закріплення припинювальних строків оскарження у національному виборчому законодавстві зіштовхнулись дві позиції законодавців, науковців, організаторів виборів: одні вважали, що подібні новації можуть призвести до обмеження прав громадян, інші — наполягали на необхідності такого запровадження саме для впорядкування виборчого процесу та, головне, для своєчасності і легітимності встановлення підсумків виборів. У результаті досить гострої дискусії з цих питань чинний Закон України «Про вибори Президента України» вмістив положення, яким передбачено, що не підлягають розгляду (залишаються без розгляду) скарги (заяви), подані з порушенням встановлених цим Законом строків (частина п'ята ст. 19 зазначеного Закону). Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» також встановлює, що заяви, подані до суду після зазначених Законом строків, розгляду не підлягають (частина п'ята ст. 22 Закону).

Розглядаючи види строків виборчого процесу, важливо звернути увагу на класифікацію цих строків за способом їх вирахунку та визначення. За способом обчислення строки у виборчому процесі можна поділити на ті, що рахуються роками, місяцями, днями та годинами. Також серед строків у виборчому процесі можна виділити ще два види: строки, за точку обчислення яких визначено день виборів або день голосування, та інші строки, які обчислюються з моменту настання певної події чи прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Відсутність належного правового регулювання порядку обчислення та визначення строків у виборчому законодавстві України створювало чимало проблем на практиці. Чимало цих проблем було пов'язано також з визначенням початку та закінчення строків, передбачених виборчим законодавством України.

Список використаних джерел :

1. Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141) ( Редакція станом на 12.04.2012)

2. ЗУ «Про вибори народних депутатів України»(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 10-11, ст.73)

3. Ставнійчук, М.Строки у виборчому процесі: Правові проблеми визначення поняття, класифікації та обрахунків / М. Ставнійчук // Право України : Респ.юрид. журнал . – 10/2003 . – N10 . – С.21-29 .

4. Теліпко В. Е. Конституційне та конституційно-процесуальне право України: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. Е. Теліпко — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 568 с.

5. Шведа Ю. Р. Вибори та виборчі системи. Європейські стандарти та досвід для утвердження демократії в Україні. – Львів, 2010. – 462

6. Вісник Вищої Ради Юстиції :Електронне наукове видання / №2(10) 2012 р.

7. Голос України. — 2010. — 18 липня; Урядовий кур'єр. — 2010.