Про динаміку образної пам’яті у дітей з порушенням зору

Доц. кафедри загальної та медичної психології ДНУ ім.. О.Гончара Корнієнко В.В.

Лікар-офтальмолог КЗ «ДДМКЛ №5 ДОР» Кузнєцов А.В.

Відомо, що зір відіграє провідну роль в пізнавальній та трудовій діяльності дитини і саме через зоровий канал до неї надходить основний потік інформації з навколишнього світу. Порушення функції зорового аналізатора впливає як на особистісну сферу дитини, її комунікативні навички так і на перебіг пізнавальних процесів, зокрема образну пам’ять.

Проблеми динаміки образної пам’яті дітей, які мають ті чи інші порушення зору викликають як науковий так і практичний інтерес. Аналізуючи праці Л. С. Виготського, А .Р. Лурія, М. І. Земцової, О. М. Леонтьєва, І. М. Сеченова, Є. А. Клопоти та ін., ми дійшли висновку, що приорітетними у більшості досліджень, є пізнавальні здібності, проблеми просторової орієнтації, життєві плани, а також питання трудової реабілітації людей з вадами зору. Було досліджено вплив зорової депривації на перебіг психічних процесів, прояви особистісної сфери, оволодіння комунікативними навичками дітей з вадами зорового аналізатора. Та найменш розробленим у сучасній нейропсихології залишається питання дослідження образної памяті у дітей з порушенням зорового сприйняття, що і зумовило тему нашого дослідження.

За результатами одиничних робіт як в Україні, так і за її межами можна скласти лише поверхневе, часто досить суперечливе уявлення про розвиток психічних функцій та їх порушень у дітей.

Основні положення нейропсихології, наприклад, були сформовані на матеріалі дорослих хворих при поразках зрілого мозку, тому картина психічного функціонування в дорослих має вигляд цілісної та стабільної (О. Р. Лурія, Є. А. Карпов, О. Л. Ярбус, 1965, Г. В. Семенович, 2010), що, на жаль, не можна сказати стосовно функціональних розладів при поразках мозку, який розвивається, [4].

Л.С. Виготським, 1960 було відзначено [1], що поразки одних ділянок мозку в дітей і дорослих можуть призводити до різних психічних порушень, а подібні порушення часто спостерігаються при різній локалізації вогнищ поразки. Але спроби дослідників зробити прямий переніс загальних принципів нейропсихології до дослідження дітей не привели до бажаних результатів.

Разом з тим, вирішення цих питань є дуже актуальною проблемою, оскільки зорово-мнестичні розлади в дітей зустрічаються досить часто й носять стійкий характер. Такі розлади часто залишаються непоміченими лікарями або педагогами, але при цьому вони впливають на розвиток системних функцій, загальний інтелектуальний розвиток і шкільну успішність дитини.

Відомо, що нейрофізіологічні механізми піддаються динамічним змінам на різних етапах розвитку людини, а отже мають існувати і якісь приховані психологічні механізми, які призведуть до розуміння зв’язку порушень зорового сприйняття дітей та їх мнестичною діяльністю.

Дослідження проводилось на базі КЗ «ДДМКЛ №5 ДОР», участь у якому приймало 60 дітей старшого дошкільного віку.

Метою дослідження було вивчення особливостей образної пам’яті у дітей старшого дошкільного віку з патологією зору.

Результати психодіагностичного обстеження дозволили нам виділити наступні особливості розвитку образної пам’яті у дітей старшого дошкільного віку:

- Рівень розвитку зорової образної пам’яті старших дошкільників з порушенням зору тяготить до середніх показників;

- Продуктивність пам’яті знижена;

- Запам’ятовування відбувається з опорою на частковий спосіб;

- Діти частіше відображають схоже з еталоном зображення;

- Дітям легше запам’ятати та відобразити зображення конкретних предметів, ніж абстрактних;

- Є великі індивідуальні розбіжності у швидкості запам’ятовування і відображенням матеріалу;

- Частіше діти використовують такі прийоми запам’ятовування як вербалізація та асоціація (за схожістю, за протилежністю); при цьому дошкільники з середнім рівнем розвитку пам’яті використовують відкриту вербалізацію частіше, ніж діти з високим рівнем. Це можна пояснити тим, що діти з високим рівнем розвитку пам’яті використовували внутрішню вербалізацію. Характерним було звернення до асоціацій за схожістю.

- Вихованці не завжди утримували до кінця виконання завдання мнемонічну задачу;

- Часто у дітей відмічалась відсутність зацікавленості у виконанні завдання;

- Старші дошкільники в процесі діагностики виявляли тривожність, невпевненість у поведінці;

- У дітей відмічалась знижена довільність поведінки, посидючість та увага.

Беручи до уваги загальні закономірності розвитку та специфічні особливості пізнавальної діяльності дошкільнят 5-6 років з порушенням зору, нами було розроблено комплексні лікувально-психокорекційні заходи для покращення зору та образної пам’яті, які були застосовані на даній категорії дітей. Заходи дозволили:

- досягти більш легкого оволодіння дітьми прийомами запам'ятовування, уміння їх поєднуватия і використовувати в нових умовах;

- змінити характер відтворення;

- сформувати чітку структуру зорових образів і розвинути здатність пов'язувати образи з минулим досвідом;

- поліпшити стан загальної і дрібної моторики;

-поліпшити зір дітей заходами СУ Джок терапії

- підвищити рівень образної пам’яті старших дошкільників з порушеннями зору (рівень став переважати високим).

Таким чином, спеціально організована комплексна програма для дітей 5-6 років з порушеннями зору у формі дидактичних ігор, вправ та спеціальних занять з Су Джок терапії сприяла як підвищенню рівня образної пам’яті так і покращенню зору.

Перелік використаних джерел

1. Выготский Л.С. Память и её развитие в детском возрасте /. Л.С. Выготский // М.,1979г., стр. 161.

2. Клопота, Є. А. Я–образ у структурі самосвідомості незрячої людини / Є. А.Клопота // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія: психологія. – Харків: ХДПУ ім. Г. С. Сковороди, 2001. – Вип. 8. – С. 104–110.

3. Леонтьев А.Н. Развитие высших форм запоминания /. А.Н. Леонтьев // М., 1979 г., стр. 166,167.

4. Семенович А.В. В лабиринтах развивающего мозга. Шифры и коды нейропсихологии /. Семенович А.В. // М.: Генезис, 2010. – 432 с.