Психология и социология / Педагогическая психология

Студентка Нижник І.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Порівняльна характеристика специфіки професійної ідентичності студентів-юристів на різних стадіях навчання

Актуальність дослідження. Професійна ідентичність – багатокомпонентне явище. У психодіагностиці воно представлено у різних аспектах: як лінійна шкала, як типологія і як система з окремих компонентів: мотиваційного, ціннісного і когнітивного. Беручи до уваги комплексний підхід до визначення поняття «професійна ідентичність», вважаємо необхідним дослідити рівень сформованості вищеназваних компонентів професійної ідентичності у студентів-юристів молодшого та старшого курсу. Даний аспект професійної ідентичності для обраної нами вибірки на даний момент залишається малодослідженим в науці.

Об’єкт дослідження: професійна ідентичність як система мотиваційного, ціннісного та когнітивного компонентів.

Предмет дослідження: особливості прояву професійної ідентичності студентів-юристів на молодшому та старшому курсах навчання.

Мета дослідження – встановлення специфіки професійної ідентичності студентів-юристів на різних стадіях навчання.

Концептуальною гіпотезою дослідження було твердження про те, що рівень сформованості професійної ідентичності студента залежить від курсу навчання та пов’язаний з мотиваційним, ціннісним та когнітивним компонентами.

Спираючись на концептуальну гіпотезу та теорії, які лежать в основі методів дослідження ми висунули наступні емпіричні гіпотези:

1. Мотиваційний компонент професійної ідентичності змінюється від домінування зовнішніх видів мотивації у бік зростання ролі професійної компетентності, як внутрішнього виду мотивації.

2. Ціннісний компонент професійної ідентичності також змінюється у вигляді зростання професійних цінностей і зниження ролі зовнішніх цінностей.

3. В процесі навчання відбувається зміна Я-концепції (когнітивний компонент професійної ідентичності) від саморефлексії до формування позитивного образу Я, як спеціаліста.

Для вивчення професійної ідентичності у вигляді лінійної шкали і у вигляді типології використовувалася «Методика вивчення професійної ідентичності» (МВПІ).

Для дослідження специфіки професійної ідентичності як системи з окремих частин нами були запропоновані такі методи:

1. Тест «Якорі кар’єри» Е.Шейна для мотиваційного компоненту

2. Методика Ш.Шварца для вивчення цінностей особистості

3. Шкала аналізу ідентифікаційних характеристик М. Куна (має також назву тест «Хто Я?») – для вивчення когнітивного компоненту, або професійної Я-концепції.

При обробці результатів ми використовували наступні статистичні методи:

1. t- критерій Стьюдента для незалежних вибірок з метою порівняння параметрів розподілу значень компонентів професійної ідентичності в групах досліджуваних;

2. однофакторний дисперсійний аналіз (F-критерій Фішера). Мета цього методу – порівняння параметрів розподілу компонентів професійної ідентичності в залежності від типу професійної ідентичності;

3. лінійний коефіцієнт кореляції r-Пірсона – встановлення зв’язків між професійною ідентичністю як лінійною шкалою і окремими її компонентами (співвідношення частина-ціле).

На підставі результатів емпіричного дослідження можемо зробити наступні висновки:

1. Концептуальна гіпотеза дослідження в цілому знайшла своє підтвердження – професійна ідентичність представляє собою гнучку систему, яка зазнає певних змін в процесі навчання. Ці зміни стосуються як професійної ідентичності в цілому, так і окремих її компонентів.

2. У старшокурсників значно вище мотивація компетентності, набуття професійних знань та навичок, які дають майбутньому спеціалісту більшу впевненість в собі.

3. У п’ятикурсників менше «рефлексивне Я» і вище «діяльне Я». Це говорить про те, що в процесі навчання студенти припиняють надмірну рефлексію і самооцінювання і переходять до активної побудови планів на майбутнє, пошуку роботи, місця практиці, набуття практичних навичок у своєї професії.

Література:

1. Наследов А.Д. Математические методы в психологическом исследовании. Анализ и интерпретация данных: учебное пособие. – СПб: Речь, 2004. – С. 251-281.

2. Наследов А.Д. SPSS: компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. – СПб: Питер, 2005. – С. 280-297