Психология
и социология / Педагогическая психология
Студентка Нижник І.В.
Дніпропетровський
національний університет імені Олеся Гончара
Порівняльна
характеристика специфіки професійної ідентичності студентів-юристів на різних
стадіях навчання
Актуальність дослідження. Професійна ідентичність
– багатокомпонентне явище. У психодіагностиці воно представлено у різних
аспектах: як лінійна шкала, як типологія і як система з окремих компонентів:
мотиваційного, ціннісного і когнітивного. Беручи до уваги комплексний підхід до
визначення поняття «професійна ідентичність», вважаємо необхідним дослідити
рівень сформованості вищеназваних компонентів професійної ідентичності у
студентів-юристів молодшого та старшого курсу. Даний аспект професійної
ідентичності для обраної нами вибірки на даний момент залишається
малодослідженим в науці.
Об’єкт дослідження: професійна ідентичність
як система мотиваційного, ціннісного та когнітивного компонентів.
Предмет дослідження: особливості прояву професійної
ідентичності студентів-юристів на молодшому та старшому курсах навчання.
Мета дослідження – встановлення специфіки
професійної ідентичності студентів-юристів на різних стадіях навчання.
Концептуальною гіпотезою дослідження було
твердження про те, що рівень сформованості професійної ідентичності студента
залежить від курсу навчання та пов’язаний з мотиваційним, ціннісним та
когнітивним компонентами.
Спираючись на концептуальну гіпотезу та теорії, які
лежать в основі методів дослідження ми висунули наступні емпіричні гіпотези:
1. Мотиваційний компонент професійної ідентичності
змінюється від домінування зовнішніх видів мотивації у бік зростання ролі
професійної компетентності, як внутрішнього виду мотивації.
2. Ціннісний компонент професійної ідентичності
також змінюється у вигляді зростання професійних цінностей і зниження ролі
зовнішніх цінностей.
3. В процесі навчання відбувається зміна
Я-концепції (когнітивний компонент професійної ідентичності) від саморефлексії
до формування позитивного образу Я, як спеціаліста.
Для вивчення професійної ідентичності у вигляді лінійної
шкали і у вигляді типології використовувалася «Методика вивчення професійної
ідентичності» (МВПІ).
Для дослідження специфіки професійної ідентичності як
системи з окремих частин нами були запропоновані такі методи:
1.
Тест «Якорі кар’єри» Е.Шейна для мотиваційного компоненту
2.
Методика Ш.Шварца для вивчення цінностей особистості
3.
Шкала аналізу ідентифікаційних характеристик М. Куна (має також назву тест «Хто Я?») – для вивчення когнітивного
компоненту, або професійної Я-концепції.
При обробці результатів ми використовували
наступні статистичні методи:
1. t-
критерій Стьюдента для незалежних вибірок з метою порівняння параметрів
розподілу значень компонентів професійної ідентичності в групах досліджуваних;
2. однофакторний
дисперсійний аналіз (F-критерій Фішера). Мета цього методу – порівняння
параметрів розподілу компонентів професійної ідентичності в залежності від типу
професійної ідентичності;
3. лінійний
коефіцієнт кореляції r-Пірсона – встановлення зв’язків між професійною
ідентичністю як лінійною шкалою і окремими її компонентами (співвідношення
частина-ціле).
На підставі результатів емпіричного дослідження можемо зробити наступні висновки:
1.
Концептуальна гіпотеза дослідження в цілому знайшла своє підтвердження –
професійна ідентичність представляє собою гнучку систему, яка зазнає певних
змін в процесі навчання. Ці зміни стосуються як професійної ідентичності в
цілому, так і окремих її компонентів.
2.
У старшокурсників значно вище мотивація компетентності, набуття професійних
знань та навичок, які дають майбутньому спеціалісту більшу впевненість в собі.
3. У
п’ятикурсників менше «рефлексивне Я» і вище «діяльне Я». Це говорить про те, що
в процесі навчання студенти припиняють надмірну рефлексію і самооцінювання і
переходять до активної побудови планів на майбутнє, пошуку роботи, місця
практиці, набуття практичних навичок у своєї професії.
Література:
1. Наследов А.Д. Математические методы в психологическом исследовании. Анализ и
интерпретация данных: учебное пособие. – СПб: Речь, 2004. – С. 251-281.
2. Наследов А.Д.
SPSS: компьютерный анализ данных в психологии и социальных
науках. – СПб: Питер, 2005. – С. 280-297