Полтавський національний
педагогічний університет
імені В.Г. Короленка, Україна
Аналіз змісту
навчальних занять з пауерліфтингу у вищих навчальних закладах
Фізичне
виховання молоді на сучасному етапі розвитку суспільства має відображати нові підходи
до становлення особистості. Спортивна діяльність – необхідна умова гармонійного
розвитку студентів, яка повинна стати важливим компонентом повсякденної
діяльності сучасної людини.
Фізичне
виховання покликане формувати у студентів дбайливе ставлення до власного
здоров’я та фізичної підготовленості, комплексно розвивати фізичні й психічні
якості, сприяти творчому використанню засобів фізичної культури в організації
повсякденної діяльності.
Фізичне
виховання – це педагогічний процес, спрямований на фізичний розвиток,
функціональне вдосконалення організму, навчання основним життєво важливим
руховим навичкам, умінням і пов’язаних із ними знаннями для успішної
професійної діяльності [11].
Метою фізичного виховання у вищих навчальних закладах є сприяння підготовці гармонійно розвинених,
висококваліфікованих фахівців.
Важливим
аргументом визнання доцільності фізичного виховання є науково-практичне
обґрунтування його ефективності, соціального замовлення суспільства, держави,
виробництва і особистості на здорового, добре фізично підготовленого
спеціаліста.
Однією з
основних сторін фізичного виховання, як педагогічного процесу, є навчання. У
дидактиці навчання розглядають як цілеспрямований процес передачі і засвоєння
знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини [3, с. 223].
Основний предмет навчання – раціональні рухові дії, що включають систему
взаємозв’язаних рухів.
Успішність
навчання, на думку Т.Ю. Круцевича, неможлива без оптимальної організації
навчальних занять. Питання організації навчальних
занять у педагогічному процесі фізичного виховання займають важливе місце й
успішне їх вирішення багато в чому залежить, від того, наскільки ефективно
будуть організовані заняття серед студентів, починаючи з першого курсу [9].
Найважливішими
умовами оптимізації навчальних занять з пауерліфтингу, які сприяють залученню
студентів до спортивної діяльності, є актуалізація системи значущих життєвих
цінностей та фундаментальний підхід до дидактичного наповнення змісту цих
занять.
Доцільність занять зі спортивною
спрямованістю підтверджена низкою експериментальних, педагогічних та
фізіологічних досліджень. Дослідники, аналізуючи роботу з фізичного виховання,
прийшли до висновку, що заняття із загальної фізичної підготовки не вирішують
всього комплексу завдань, що стоять перед фізичним вихованням студентів. Так,
була встановлена низька активність студентів на заняттях із загальної фізичної
підготовки (ЗФП) [2, c. 17].
Викладачі фізичного виховання вищих
навчальних закладів відзначають, що інтерес студента до занять конкретним видом
спорту створить кращі передумови для засвоєння навчальної програми з фізичного
виховання. Аналіз методичної літератури та навчальної документації кафедр
фізичного виховання показав, що наявні розбіжності в плануванні занять з
фізичного виховання стосуються не тільки обсягу, а й змісту навчального
матеріалу.
Основною причиною такого явища є відсутність дієвої педагогічної системи
забезпечення змісту навчальних занять [4].
Навчальні
заняття з фізичного виховання у вищих навчальних закладах здійснюються протягом
усього періоду навчання відповідно до комплексної програми фізичного виховання
студентів. Комплексний підхід до організації навчальних занять з фізичного
виховання уможливлює забезпечення найбільш раціонального рухового режиму студентів,
необхідного для їхнього нормального фізичного розвитку й оволодіння руховими
навичками.
Кожне заняття
має свій зміст і форму. Специфічним змістом занять з пауерліфтингу є активна,
направлена на фізичне вдосконалення, практична діяльність студентів, що
виражається у виконанні фізичних вправ. Обов’язкова
умова якісного проведення занять – це відповідність форми змісту занять. Формою занять є порівняно
стійкі об’єднання елементів їх змісту: тривалість, кількість повторень,
черговість виконання вправ, регламентація відпочинку, взаємовідносини студентів
у процесі виконання вправ. У педагогічному відношенні важливо чітко уявити
діалектичний чинник взаємозв’язку змісту і форми.
Пауерліфтинг
як навчальна дисципліна вищої школи – це не тільки засіб зміцнення здоров’я,
але й складова частина навчання та професійної підготовки студентів, виховання
потреби у систематичних заняттях фізичними вправами. Для цього студент повинен
навчитися отримувати якісні оцінки та кількісні характеристики своєї діяльності
залежно від фізичної підготовленості та стану здоров’я. Від того, наскільки
здоровий студент, у значній мірі залежать його успішність у навчанні, а у
подальшому – професійна діяльність.
А.В. Зотов, В.І. Терещенко зазначають, що
найбільшу частину навчального процесу
становлять практичні заняття; їх головне завдання – поліпшення фізичного розвитку студентів (постави, фізичних якостей тощо) [5, с. 14]. Основою змісту практичних занять з пауерліфтингу є вправи з обтяженнями (штангою, гантелями) й на тренажерах.
У поєднанні з
вправами масових видів спорту (легкою атлетикою, спортивними іграми, плаванням
тощо) пауерліфтинг надає достатнє фізичне навантаження на всі групи м’язів.
За даними
Б.І. Шейко, планування навчальних занять з пауерліфтингу і розподіл
навчального матеріалу в групах проводиться згідно навчального плану і річного
графіка розподілу навчальних годин, які передбачають щорічну організацію
навчально-тренувальних занять з пауерліфтингу [12].
Навчальним
планом (програмою) предбачаються теоретичні і практичні заняття. На теоретичних
заняттях студенти знайомляться з розвитком фізкультурного руху, історією
пауерліфтингу як силового виду спорту, отримують знання з анатомії, фізіології,
лікарського контролю, гігієни, теоретичні відомості про техніку виконання
вправ, методику навчання і тренування. На практичних заняттях студенти
оволодівають технікою виконання вправ пауерліфтингу, розвивають свої фізичні
якості, оволодівають руховими уміннями і навичками, виконують контрольні
нормативи. Участь в змаганнях організовується відповідно до річного
календарного плану.
За даними
А.І. Стеценка, основною формою організації і проведення навчальних занять з пауерліфтингу є груповий урок. Характерна ознака уроку – триетапна форма розподілу
фізичного навантаження на підготовчу, основну і завершальну частини. Для кожної
частини уроку визначаються свої завдання і засоби їхнього вирішення [8].
Підготовча
частина (20% часу всього уроку): організація тих, хто займається, формулювання
завдань і змісту уроку, розігрівання і підготовка організму до виконання
спеціальних навантажень, формулювання постави, розвиток координації рухів та
ін.
Рекомендовані
засоби: стройові вправи, різні види ходьби, бігу, стрибків, загальнорозвиваючі
вправи, спрямовані на розвиток сили, швидкості, спритності, гнучкості,
спеціальні підготовчі вправи з приладами і без приладів, імітація техніки вправ
пауерліфтингу.
Основна
частина (70% часу уроку): вивчення або вдосконалення техніки вправ чи окремих
елементів, подальший розвиток силових, швидкісно-силових та інших фізичних
якостей спортсмена.
Засоби.
Класичні і спеціально-допоміжні вправи пауерліфтера, що підбираються з
урахуванням першочерговості швидкісно-силових вправ, а в подальшому – силові
вправи, також чергування вправ, що виконуються в швидкому і повільному темпі,
вправи в ізометричному та уступаючому режимах роботи м’язів. Вага обтяження має
бути варіантною: застосовуються малі, середні і максимальні обтяження, основне
тренування з середніми і великими обтяженнями.
Завершальна
частина (10% часу уроку): приведення організму спортсменів до стану відносного
спокою, підвищення підсумків уроку.
Засоби.
Ходьба, стрибки, вправи для м’язів черевного пресу,
виси, розмахування і розгойдування, вправи для розслаблення і заспокоєння
дихання [8, с. 273–274].
Підсумком
навчальних занять з пауерліфтингу є складання контрольних нормативів щодо
фізичного розвитку. Запропоновані вправи тестів і вимог зручні й, відповідно,
адаптовані. Більшість з них мають чимало модифікацій і не вимагають складного або
спеціального обладнання.
Дані про стан здоров’я та
результати регулярної перевірки шляхом виконання контрольних нормативів, а також
спортивні досягнення дозволяють визначати сильні й слабкі сторони в підготовці студентів – і в залежності від цього ставити й уточнювати завдання, складати та коректувати індивідуальні плани. У зв’язку з цим потрібно дбайливо ставитись до кожної окремої особистості студента як творця і
проектувальника свого життя сьогодні і в майбутньому, який може визначити
ефективні шляхи як самостійного, так і колективного досягнення поставлених мети
та конкретних цілей зростання, вміє приймати рішення, відповідально ставитись
до їх виконання та самовдосконалюватись.
На думку
Т.Ю. Круцевича, розподіл навчального заняття на три частини – це перший
рівень побудови навчального заняття.
Другий рівень – розподіл вправ в оптимальній послідовності за характером їх взаємодії.
Третій рівень – творчий пошук поєднань дій
викладача і
студентів. Розподіл навчального заняття на частини має важливе педагогічне значення, оскільки
орієнтує
викладача на створення оптимальних умов
для опрацювання, виконання основної роботи і її завершення [10, с. 326].
Свідоме
відношення студентів до занять з пауерліфтингу дозволяє ефективно
розв’язувати питання фізичного розвитку. Студенти, чітко повинні розуміти цілі та
завдання навчальних занять з пауерліфтингу, значення
знань і навичок, їхню прикладну цінність, усвідомлювати оздоровчу важливість фізичних
вправ, оцінювати свій успіх і аналізувати невдачі. При
свідомому й відповідальному ставленні до занять, поглибленому оволодінні
теорією і методикою фізичного виховання студенти здобувають знання та досвід,
що дозволяють їм ефективно навчатися, вирішувати спочатку прості, а потім більш
складні завдання.
Як вказує В.М. Плехов, на заняттях з пауерліфтингу
необхідно створювати сприятливі умови для гармонійного духовного розвитку
кожного студента, враховувати вікові особливості, пізнавальні потреби,
інтереси, прагнення, заохочення, вести діалогічну взаємодію, яка забезпечує
інтенсивність емоційних реакцій і перебудову його власної поведінки. На заняттях з пауерліфтингу необхідно застосовувати такі педагогічні
умови, які сприяли б студентам займати активну особистісну позицію. Важлива
роль повинна надаватися перенаціленню молодої людини з результатів навчання на
способи їх досягнення. Це можливо за умови, якщо студенти з об’єкта навчального
процесу стають активними суб’єктами діяльності [6].
Студенти повинні не тільки чути про необхідність навчальних занять, ведення
здорового способу життя, але й спостерігати відповідний спосіб життя. Важливе озброєння
необхідними знаннями, уміннями та навичками, переконуючою інформацією, що
попереджуватимуть дії студентів, які сприяють розвитку негативних проявів
поведінки, вироблення імунітету до шкідливих впливів соціального середовища
шляхом їх залучення до занять з пауерліфтингу, що спонукатиме до збереження та
зміцнення власного здоров’я в усіх його аспектах.
Знання
повинні слугувати опорою для усвідомленого їх засвоєння, виявлення оптимального
мінімуму знань, умінь і навичок, найбільш значущих фактів, явищ, законів,
теоретичних залежностей навчально-тренувальної діяльності в оптимально стислий
термін.
Навіть коли студенти мають необхідні знання без наявності позитивного
прикладу, на який можна орієнтуватись з боку батьків, учителів, однолітків,
набагато важче досягти успіху. Наочне зіставлення завдань з результатом їх виконання – один з важливих факторів
навчання, виховання й розвитку рухових якостей.
За даними І.В. Белського, навчальні заняття з пауерліфтингу повинні бути систематичними та регулярними, поступовими й послідовними при вивченні способів, варіантів і видів фізичних вправ. Регулярність навчальних занять з пауерліфтингу, систематичність у тренуванні,
раціональність і послідовність застосування вправ прискорюють оволодіння новими
руховими навичками. В
основі систематичності лежить чергування роботи й відпочинку, тренувальних
циклів різного змісту та спрямованості [1].
Планувати навчальні заняття з пауерліфтингу потрібно так, щоб кожні наступні заняття були спрямовані
на підвищення функціональних можливостей студентів. Успіх повторень фізичних вправ,
тренувальних навантажень
залежить від правильного поєднання
роботи й відпочинку, стомлення й відновлення. Число повторень – від фізичної підготовленості студентів, їхнього віку, виду вправ, зовнішніх
умов.
За дослідженнями В.В. Роженцова,
М.М. Полевщикова дуже малі інтервали відпочинку приводять до швидкого
стомлення і появи рухових помилок, дуже великі – до “зникнення” слідів від
виконаної дії [7]. Згідно існуючих
даних, регресивні зміни виявляються вже
на 5–7-й день перерви.
Систематичність,
послідовність і поступовість покладені в основу планування навчальних занять з
пауерліфтингу, передбачаючи систематичне, послідовне та поступове підвищення
тренувальних навантажень, збільшення їхнього обсягу й інтенсивності для
подальшого удосконалення технічної майстерності, виходу на новий рівень
результатів.
Як стверджує Т.Ю. Круцевич, результативність педагогічного
процесу залежить від того, наскільки свідомо й активно cтавляться до навчальних занять самі студенти [10].
На думку А.І. Стеценка, оперативний контроль та
оцінка поточного рівня тренованості пауерліфтерів визначають інтерес до
занять з пауерліфтингу, виробляють наполегливість у розвитку рухових здібностей і оволодінні технікою рухів, дозволяють об’єктивно оцінювати успішність свого навчання [8].
Важливо врахувати, що зміст навчальних занять з пауерліфтингу у вищих
навчальних закладах є взаємозалежним цілісним педагогічним процесом виховання,
навчання й гармонійного духовного розвитку студентів. Фізичне виховання молоді буде
ефективним лише тоді, коли в процесі кожного заняття, тренування, спортивного
змагання здійснюватиметься педагогічно спрямований виховний вплив на
особистість, коли студенти чітко уявлятимуть собі хід роботи, передбачатимуть
послідовність використання форм і методів фізичного виховання, оволодіватимуть
знаннями, вміннями та навичками з фізичної культури та спортивного
самовдосконалення.
Література
1.
Бельский И. В. Системы эффективной
тренировки : Армрестлинг. Бодибилдинг. Бенчпресс. Пауэрлифтинг / И. В. Бельский.
– Минск : Вида-Н, 2003. – 351 с.
2.
Верушкин Н. Г. Методы и
средства управления физической подготовкой студентов технических вузов : автореф. дис. на соискание науч. звания канд. пед. наук / Н. Г. Верушкин. – М., 1996. –
24 с.
3.
Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. –
376 с.
4.
Драчук А. І. Оптимізація фізичного виховання студентів
вищих закладів освіти гуманітарного профілю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з
фіз. вих. і спорту : спец.
24.00.02 „Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення” /
А. І. Драчук. –
Львів, 2001. – 21 с.
5.
Зотов А. В. Атлетична гімнастика : Навчальний посібник / А. В. Зотов,
В. І. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2004. – 162 с.
6.
Плехов В. Н. Атлетизм
для вас / В. Н. Плехов. – Киев : О-во
“Знание” УССР, 1990. – 79 с.
7.
Роженцов В. В. Утомление при занятиях физической культурой : проблемы, методы исследования : монография / В. В. Роженцов, М. М. Полевщиков. – М. : Советский
спорт, 2008. – 280 с.
8.
Стеценко А. І. Пауерліфтинг. Теорія і методика викладання :
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / А. І. Стеценко.
– Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. – 460 с.
9.
Теория и методика физического
воспитания / Под редакцией Т. Ю. Круцевич. – К. : Олимпийская литература, 2003. – Том 1. – 424 с.
10.
Теория и методика
физического воспитания / Под редакцией Т. Ю. Круцевич.– К. :
Олимпийская литература, 2003. – Том 2. – 392 с.
11.
Фізичне виховання : навчальний
посібник / [С. І. Присяжнюк, В. П. Краснов, М. О. Третьяков та ін.]. – К. : Центр учбової літератури,
2007. – 192 с.
12.
Шейко Б. И.
Пауэрлифтинг. Учебное пособие / Б. И. Шейко. – Москва, 2005. – 544 с.