Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Топчій О.В., студентка ІV курсу Піскорська Т.В., студент ІV курсу Юра К.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів та етиленпродуцентів на динаміку накопичення вуглеводів у рослин баклажанів

Одним із важливих напрямків сучасної фізіології і біохімії рослин є оптимізація продукційного процесу за допомогою ретардантів [1].

Відомо, що ці речовини впливають на характер донорно-акцепториних відносин у рослині через перебудову їх асиміляційного апарату, зміну габітусу, співвідношення мас органів, появу нових атрагувальних центрів [1].

Надзвичайно корисною, низькокалорійною, дієтичною і лікарською овочевою культурою є баклажани [4].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях баклажанів СФГ «Бержан» с. Гобанівка Вінницької області. Рослини сорту Алмаз обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами: 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна [2]. Загальний вміст цукрів та крохмалю визначали йодометричним методом за Х.М. Починком [5]. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту баклажанів під впливом ретардантів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів у органах дослідних рослин (рис.).

Нами встановлено, що в процесі вегетації відбувалося зниження вмісту різних форм вуглеводів у листках та стеблах і накопичення їх у плодах, як у досліді так і у контролі. За дії ретардантів спостерігався більш інтенсивне накопичення цукрів у листках у першій половині вегетації та більш швидкий їх відтік до плодів у другій половині у порівнянні з контролем. Під впливом 2-ХЕФК динаміка накопичення цукрів була близькою до контролю.

При застосуванні ретардантів у плодах цукри інтенсивно накопичувалися у першій половині вегетації переважно за рахунок редукуючи форм. Натомість у другій половині вегетаційного періоду спостерігалося зростання частки дисахаридів та загальне зменшення вмісту вуглеводів у плодах. На нашу думку це пов’язано з їх використанням на синтез пектинових сполук якими багатів плоди баклажана.

Аналіз динаміки накопичення крохмалю свідчить, що його вміст у корінні в кінці вегетації зростав, а в листках та стеблах протягом вегетаційного періоду зменшувався. Більш інтенсивне зниження відбувалося в листках у другій половині вегетації за дії ССС-750 та EW-250.

У плодах дослідних рослин вміст крохмалю після застосування ССС-750 та EW-250 знижувався, а у контролі практично не змінювався протягом вегетації. За дії 2-ХЕФК динаміка накопичення крохмалю була близькою до контролю, а його вміст найменшим серед усіх дослідних варіантів.

Такі зміни у процесах накопичення та перерозподілу вуглеводів за дії інгібіторів росту зумовлювали зростання середньої маси плоду. Зокрема за дії EW-250 даний показник становив 132,23 г, при обробці ССС-750 – 125,08 г. У контролі маса одного плоду становила 112,11 г. 2-ХЕФК дещо знижувала масу плоду.

Література

1. Баскаков Ю. А. Регуляторы роста растений / Ю. А. Баскаков, А. А. Шаповалов. – М. : Знание, 1982. – 64 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.