Вовчемис Н.В., к.б.н. Матвійчук О.А., Танасієнко О.І., Метрополь І.М.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Особливості видової структури та поширення дрібних ссавців (Micromammalia) на Вінниччині

Одним з найважливіших векторів розвитку сучасної екології є вивчення стану тваринних угруповань в антропогенному ландшафті. Часто тварини стають якісними індикаторами стану довкілля: моніторинг динаміки демографічних показників зоопопуляцій дозволяє вчасно виявити та нейтралізувати негативні впливи природних та антропічних чинників. Нарешті охорона кожного окремого виду є одним з важливих аспектів збереження біорізноманіття планети у цілому.

Значення дрібних ссавців у біогеоценозах є доволі неоднозначним. З одного боку, переважна їх більшість є шкідниками культурних рослин, а відтак зазнають тотального знищення в аграрних регіонах країни, яким є Вінницька область. Разом з тим, мікромаммалії відіграють значну роль у процесах ґрунтоутворення, є важливою складовою трофічних ланцюгів екосистем, чим забезпечують їх стійкість та здатність до самовідновлення.

Як показує аналіз літературних джерел, фауна дрібних ссавців Вінницької області вивчена недостатньо. Наявні дані є розрізненими і стосуються окремих видів гризунів, переважно тих, які є традиційними шкідниками сільгоспкультур. Стосовно ж видового складу та чисельності інших дрібних ссавців дані відсутні взагалі.

Тому, нами була здійснена спроба з’ясувати сучасний стан, біологічні та екологічні особливості, а також закономірності поширення представників мікромаммалій на Вінниччині. Результати досліджень можуть бути використані при запровадженні моніторингу задля прогнозування чисельності та динаміки ареалів популяцій мікромаммалій, розробці науково-практичних програм з оптимізації їх чисельності.

Матеріал було зібрано під час експедиційних виїздів у 2006-2013 роках спільно з біологами зоогрупи Вінницької обласної санітарно-епідеміологічної станції. Були здійснені обліки дрібних ссавців з метою збору даних про їх поширення та чисельність в межах досліджуваної території. Під час досліджень ми використовували найбільш вживану методику відносного кількісного обліку дрібних ссавців за допомогою звичайних давилок [4].

Для видової ідентифікації використовували польові визначники ссавців [1-3]. Щільність населення визначали в особинах з розрахунку на 1 км² облікової смуги.

Таким чином, в теріофауні Вінницької області було виявлено 15 видів мікромаммалій, що належать до 2 рядів і 4 родин (Табл. 1).

Таблиця 1. Таксономічна характеристика мікромаммалій Вінницької області

Ряд	Родина	Вид
Комахоїдні Insectovora	Землерийкові Soricidae	Мідиця середня Sorex caecutiens
		Мідиця звичайна Sorex araneus
		Білозубка велика Crocidura leucodon
Гризуни Rodentia	Вовчкові Gliridae	Вовчок лісовий Dryomys nitedula
		Вовчок садовий Eliomys quercinus
		Ліскулька руда Muscardinus avellanarius
	Мишині Muridae	Мишак лісовий Apodemus sylvaticus
		Мишак жовтогорлий Apodemus flavicollis
		Миша польова Apodemus agrarius
		Миша звичайна Mus musculus
		Миша курганцева Mus spicilegus
		Мишка лугова Micromys minutus
	Хом’якові Cricetidae	Полівка сибірська Microtus oeconomus
		Нориця руда Myodes glareolus
		Нориця польова Microtus arvalis

Домінуючими представниками мікромаммалій Вінниччини є мишаки лісовий та жовтогорлий, миша польова, нориці руда та польова, миша звичайна.

Особливості ландшафту обумовлюють своєрідний видовий склад місцевої міофауни, в якій поєднуються лісові та степові види, а інтенсивний характер сільськогосподарського виробництва впливають як на якісний, так і на кількісний склад та динаміку популяцій мікромаммалій.

Для фонових видів гризунів Вінниччини властива чітка топічна приуроченість. Найвища щільність популяцій польової миші спостерігалась на неугіддях (114,3 ос/км²), мишака лісового та нориці рудої – у лісонасадженнях (відповідно 164,4 ос/км² і 186,2 ос/км²), нориці звичайної – в агроценозах (175,8 ос/км²).

У 2007 році щільність населення всіх досліджених видів була відчутно нижча ніж у інші роки, що можна пояснити масовою загибеллю спричиненою низькими середньосезонними температурами зимових місяців.

Найвища сумарна щільність населення досліджених видів мікромаммалій була виявлена у лісосмугах 5602,5 ос/км², мішаних лісах – 4165,5 ос/км², багаторічних травах – 2532 ос/км² та неугіддях – 2285 ос/км². Найменша кількість гризунів спостерігалась у садах – 15 ос/км².

Література:

1. Варшавский С.Н. Основные принципы определения возраста мышевидных грызунов / С.Н. Варшавский, К.Т. Крылова // Сб.: Фауна и экология грызунов. – 1948. - Вып. 3. - С. 179–189.

2. Виноградов Б.С Краткий определитель грызунов СССР / Б.С. Виноградов. – Л.: Наука, 1984. - 140 с.

3. Загороднюк І.В. Польовий визначник дрібних ссавців України / І.В. Загороднюк. – Київ, 2002. – 60 с.

4. Формозов А.Н. Программа и методика работ наблюдательных пунктов по учету мышевидных грызунов в целях прогноза их массового появления / А.Н. Формозов // Уч.зап. МГУ, сер.зоол. – 1937. – Вып. II. – С. 12–37.