Милько Надія Петрівна

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Моніторинг атмосферного повітря, забрудненого промисловими викидами підприємств

Створення екологічного моніторингу відбулось під впливом бурхливого розвитку науково-технічного прогресу. Масове зростання виробництва, глобальне споживання природних ресурсів зумовили утворення величезної кількості відходів, які накопичуються в природному середовищі.

Екологічний моніторинг оцінює рівень забруднення. На основі його висновків проводяться природоохоронні заходи, щодо збереження якості і безпечності навколишнього природного середовища.

Для атмосферного повітря виділяються такі об’єкти дослідження екологічного моніторингу:

· власне повітря, зокрема атмосферні опади;

· викиди в атмосферу речовин, що забруднюють її, та джерела цих викидів.

При оцінці атмосферного повітря поблизу підприємств досліджують якісний склад атмосферного повітря та проводять оцінку джерел викидів забруднюючих речовин, їх розповсюдження в атмосфері та концентрацію шкідливих домішок на межі санітарно-захисної зони – вона не повинна перевищувати гранично допустиму.

Розмір санітарно-захисних зон встановлюється залежно від класу небезпеки підприємств (табл.1), які затверджені наказом Міністерством охорони здоров'я України №173 від 19.06.96.

Таблиця1

Клас підприємства	IА	ІБ	II	III	IV	V
Розмір , м	3000	1000	500	300	100	50

Клас небезпеки підприємства встановлюють в залежності від показника небезпечності, що визначається як:

, (1)

Де М_і - маса річного викиду і-тої забруднюючої речовини в тонах;

ГДК_сді – середньодобова гранично допустима концентрація і-тої забруднюючої речовини;

а_і – безрозмірний коефіцієнт, який залежить від класу небезпечності речовини.

В населеному пункті, де працює підприємство, система моніторингу атмосферного повітря передбачає стаціонарні, маршрутні та пересувні пости спостереження за забрудненням атмосферного повітря.

Стаціонарні пости призначені для постійного нагляду за загальним станом атмосферного повітря. Окремим видом стаціонарних постів є опорні, що забезпечують спостереження за вмістом основних забруднювачів.

За допомогою маршрутних постів, що являють собою пересувне обладнання, виконують відбори проб повітря у певній точці для детального аналізу.

Пересувні пости призначені для відбори проб безпосередньо біля джерела викиду. Аналіз цих проб показує зону впливу даного джерела в атмосферному повітрі.

Забруднюючі речовини розповсюджуються в атмосфері за законами турбулентної та молекулярної дифузії. На їх розсіювання впливає стан атмосфери, рельєф місцевості, температура повітря, а також характеристики джерел викидів. Горизонтальне переміщення забруднюючих речовин визначається швидкістю та напрямком вітру, а вертикальне – розподілом температурних шарів в атмосфері.

Відбори проб повітря відбуваються за допомогою спеціальної апаратури. Оскільки не існує єдиного методу для визначення всіх видів домішок, то таких проб береться певна кількість, в залежності від числа забруднюючих речовин.

Для відбору проб повітря використовують, електроаспіратори, пилососи, ротаметри та інші пристрої.

Існують проби разові і середні добові. Разові проби беруться з періодом 20-30 хв. Середньодобові визначаються шляхом знаходження середнього значення щонайменше чотирьох відібраних проб (разових) через однакові інтервали часу. Зазвичай, для отримання середньодобових значень концентрації домішок у атмосферному повітрі, відбір проб проводять о 07.00, 13.00, 19.00 і 01.00 годині. Найбільш точним для середньодобових значень є безперервний щогодинний відбір проб повітря протягом 24 годин.

За концентраціями розповсюджених в повітрі шкідливих речовин будують ізолінії розсіювання за напрямками вітру. Для цього спочатку зображують розу вітрів – векторну діаграму, що характеризує режим вітру в даній місцевості. Вона виконується згідно з даними багаторічних спостережень. Згідно з розсіюванням шкідливих речовин за вітром уточнюються значення розмірів санітарно-захисної зони підприємств (рис.1).

Рисунок 1 – Схема санітарно захисної зони з розмірами, що уточнені в залежності від середньорічної повторюваності вітрів:

Повторюваність вітру, %	12	14	18	14	12	10	10	10
Напрямок вітру	Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗх	Зх	ПнЗх

Як було вже зазначено, моніторинг атмосферного повітря проводиться для збирання, збереження та аналізу даних про якісний стан атмосфери та вміст в ній шкідливих домішок. В багатьох містах України концентрація шкідливих речовин в атмосфері перевищує гранично допустимі норми, а особливо це характерно для міст, в яких зосереджені великі промислові підприємства. Критичним є рівень забруднення атмосферного повітря у східній Україні, де зосереджені великі підприємства по добуванню та переробці руд, там же знаходяться великі машинобудівні заводи та металургійні комбінати. Моніторинг атмосферного повітря таких міст є необхідним. Адже лише на основі точних даних можливо створити умови, які забезпечать зменшення промислових викидів у навколишнє середовище.

Література

1.Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» № 173 від 19.06.96.

2.Закон України „Про охорону атмосферного повітря”. Постанова Верховної Ради України від 16 жовтня 1992 р.

3. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) (ДСП-201-97).

4. Дуднікова І.І. Моніторинг довкілля: Навчальний посібник: У 2-х ч./ Дуднікова І.І., Пушкін С.П. – К.: Видавництво Європейського університету, 2007. – Ч.2. – 313 с.

5. Шматько В.Г. Екологія і організація природоохоронної діяльності: навч. посіб. для студ. ВНЗ. – 2-ге вид., стер./ Шматько В.Г., Нікітін Ю.В. – К.: КНТ, 2008. – 303 с.