Экология/4. Промышленная экология и медицина труда

Андрущенко Ю. О., Дзюба Т. А.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського торговельно-економічного університету, Україна

ВДОСКОНАЛЕННЯ УМОВ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

На сьогоднішній день в Україні постає проблемне питання щодо умов праці. Це зумовлено тим, що багато роботодавців не дотримуються санітарно-гігієнічних вимог і працівники змушені працювати в умовах шкідливих для здоров'я. Збільшується застосування шкідливих речовин на виробництвах, які є маловивченими та малознайомими, що значною мірою впливає на організм людини. Таким чином збільшується напруженість працівників, зменшується працездатність, що несе збитки підприємству.

Серед причин несприятливих умов праці в Україні слід назвати такі:

- невідповідність значної частини техніки санітарно-гігієнічним нормам, ергономічним або технічним вимогам безпеки;

- моральний і фізичний знос більшості функціонуючого обладнання;

- соціально-трудові відносини щодо умов праці не стимулюють роботодавців до покращання виробничого середовища.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на працездатність і стан здоров’я працівників [2].

До умов праці належать: умови трудового процесу, які містять у собі технологію і форми організації праці; умови виробничої сфери, мікроекологія праці, яка складається під впливом технологічних режимів і загального стану навколишньої атмосфери; зовнішнє оформлення і комфортність місця праці.

Багато наукових праць присвячено ції тематиці. Розкрито суть проблем умов праці на виробництві авторами: В. Костюком, Крушельницькою Л. В. Вагомий внесок у розробку проблем організації умов праці зробили Крушельницька Л. В., Александров Ю. И., Амоша О. І., Л. Андросова та інші.

Проблеми у сфері умов праці залишаються невирішеними. Тому необхідні нові підходи щодо оцінки важкості праці. Причини виробничого травматизму, які зв’язані з психологічним чинником - одна з причин нещасних випадків на виробництві безвідповідальність працівників або їх керівників, яка супроводжується халатністю, недисциплінованістю, зниженням якості контролю, поганою організацією праці. Порушення трудової дисципліни на важкій праці приводить не тільки до травмування робітників, але й до літальних виходів.

Сьогодні питання зниження важкості праці й профілактики виробничого травматизму є актуальними. За останні роки в Україні економічна криза охопила сферу охорони праці. ЇЇ наслідками є збільшення виробничого травматизму, захворювання, погіршення умов праці, збільшення кількості літальних виходів від нещасних випадків. Слід розширити розділ колективного договору з охорони праці й здоров’я за напрямками:

- надати додаткові права працівникам, які зайняті на праці з важкими і небезпечними умовами праці, на часткову або повну оплату за рахунок засобів підприємства таких заходів, як діагностика, медичні консультації, лікувальний масаж, вітаміни;

- надати право працівникам, які постраждали на виробництві й знаходяться у трудових стосунках з підприємством, на додаткову відпустку під час санаторно-курортного лікування зі зберіганням на цей час середньомісячного заробітку.

Закріплені у законодавчих актах і колективних договорах права і пільги працівникам повинні обов’язково контролюватися регіональними службами охорони праці й інспекцією праці, бо в умовах переходу до ринкової економіки мають місце порушення з боку власника.

Додержування і вдосконалення трудового законодавства, конкретна праця на місцях в галузі охорони праці, повноцінне фінансове забезпечення безпечних умов праці, впровадження нових технологій і підвищення кваліфікації працівників, буде сприяти зниженню рівня виробничого травматизму і важкості праці працівників підприємства, збереженню їх здоров’я, працездатності й підвищенню ефективності трудової діяльності [3].

Питання про умови праці у країнах Європейського Союзу, порівняно з умовами праці в Україні, знаходиться у площині співвідношення загального європейського законодавства і національного законодавства кожної з держав-членів ЄС. До факторів умов праці, що досліджуються у країнах ЄС, в першу чергу належать:

- тривалість робочого часу;

- організація праці (інтенсивність, темп, автономна праця);

- безпека і здоров’я на виробництві (фізичний ризик, психологічний ризик).

Факторами, які впливають на умови праці в ЄС, є також: можливість удосконалення професійних навичок і навчання, освіта, вік, стать, статус працівника, особисті фактори. За відмінністю від законодавства України, сфера застосування колективних угод практично не обмежується. Сторони роздивляють їх як найбільш оптимальний засіб закріпити прийняті умови праці, що створює гарантії у діяльності як роботодавця, так і працівників. Для вирішення проблем треба поставити метою використання досягнення інших галузей науки, які вивчають фізіологію і психологію праці, соціологію, гігієну і охорону праці. Також треба використовувати досвід країн Європейського Союзу, де сформована модель якості робочого місця, яка передбачає створення таких умов праці, які є основою успіху економічних процесів.

Реалізація цілеспрямованих заходів з покращення умов і охорони праці дозволить зменшити показник загального виробничого травматизму, приблизити його значення до рівня розвинених європейських країн, зменшити питому вагу працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам [5].

Розрізняють наступні фактори умов праці:
- психофізіологічні;
- санітарно-гігієнічні;
- естетичні;
- соціально-психологічні.

Отже, створення сприятливих умов праці забезпечує збереження високої працездатності і здоров'я працівників, сприяє розвитку творчої ініціативи та підвищенню ефективності праці.

Витрати на охорону праці для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, що використовують найману працю, складають не менш 0,5% від суми реалізованої продукції і 0,2% від фонду оплати праці для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету [1].

Для оптимізації умов праці держава має забезпечити таку систему пріоритетів: наближення державних стандартів умов праці до стандартів ЄС; обмеження рівня пропозиції праці в нерентабельних, неперспективних сферах господарювання, з важкими умовами праці.

Отже, якщо це все буде дотримано, умови праці будуть поліпшені, то і зросте продуктивність підприємств, покращиться стан здоров'я працюючих, буде бадьорий настрій. Це все сприятиме процвітанню підприємства та наближення його до європейських стандартів, що теж в свою чергу піднесе економіку країни. Тому необхідно вдосконалювати умови праці на підприємстві для покращення рівня життя та збереження здоров'я населення.

Література:

1. Кодекс законів про працю України

2. Дорошенко К. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих та важких умовах праці: Думка науковця // Людина і праця. К. - №8. – 2005. – с. 20-30

3. Щур-Труханович Л. В. О ежегодном дополнительном оплачиваемом отпуске работникам за работу с вредными условиями труда// Кадры предприятия. М. - № 1. – 2006. – с.69-70

4. Костюк В. Умови праці по законодавству Європейського Союзу// Справочник кадровика. К. - №4. – 2007. – с. 10-15

5. Лисюк М. Умови праці на робочих місцях і їй атестація// Справочник кадровика. К. - №8. – 2007. – с. 94-100