Тимощук Т.О., Ольшевська Л.В., ст. викл. Бойко О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Сучасний стан навколишнього середовища як важлива складова національного та глобального розвитку суспільства

Актуальністю дослідження є формування наукових основ природокористування, необхідних переконань та практичних вмінь, певної орієнтації і активної життєвої позиції в галузі охорони природи.

Мета дослідження теоретично обґрунтувати вплив нашого повсякденного життя на навколишнє середовище.

Природа весь час була і залишається основною умовою існування людства, джерелом одержання матеріальних благ. До певного часу природа протидіяла діяльності людини і самовідтворювалася. Але в результаті бурхливого розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва, будівництва і транспорту, сфери послуг, гонитви за прибутками, відбулося накопичення в біосфері значної частини елементів, певна доля яких не включається у природній кругообіг, що приводить до деградації навколишнього середовища. На порозі ХХІ століття екологічні проблеми набули статусу глобальних. Тож у стосунках з природою людство зіткнулося із серйозними і складними проблемами.

Одна з глобальних проблема це - проблема прісної води. Адже одним з найбільш використовуваних людством ресурсів була і залишається вода. (див. рис.1.). Останнім часом виникають складні проблеми із водопостачанням міст питною водою, погіршується якість природних водних джерел. Вода на Землі становить 14 млрд. км³, з яких лише 2,5% води є прісною – придатною для життя.

За даними ООН чверть населення міст і 80% сільських жителів не забезпечені якісною питною водою при добовому її споживанні 50 млрд. тонн. Дефіцит води у світі пов'язаний з її нерівномірним розподілом, що спостерігається в Японії, Алжирі, Тунісі, Італії, Пакистані. Загальний його обсяг оцінюється у 20 км3.

Рис. 1. Потреби води

Дефіцит води в Україні нині становить близько 4 млрд. м³. Гострий дефіцит якісної питної води відчувається вже не тільки в містах Криму, Донбасу, в Одесі, Львові, Харкові, а й у Києві, Житомирі, Вінниці, Херсоні, Нікополі, Запоріжжі, Дрогобичі, Білій Церкві та інших містах.

Україна характерна одними з найнижчих показників природної водозабезпеченості у Європі у розрахунку на одного жителя та одиницю площі країни. Навіть з урахуванням підземних вод питома водозабезпеченість на 1 км2 території і на душу населення, дуже низька. Аналогічні показники для європейських країн становлять відповідно у Швеції – 2,5 тис. м³/рік, Англії – 5 тис. м³/рік; Франції – 3,5 тис. м³/рік; Німеччині – приблизно 2,5 тис. м³/рік ; США – 6,8 тис. м³/рік; Канаді - 219 тис м³/рік.

Ще одна з гострих проблем це - виснаження земельних ресурсів. Оскільки площа суші Землі становить 133,4 млн. км², то на кожного мешканця планети припадає 0,4 га ріллі, але ця цифра постійно скорочується, оскільки площі земель нового освоєння обмежені, а населення планети постійно зростає.

Сучасний стан використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального землекористування. Рівень сільськогосподарського освоєння території країни характерний порушенням екологічного балансу площ ріллі, природних пасовищ і сіножатей, багаторічних і лісових насаджень. Слід зауважити, що рівень розораності території України є чи не найвищим у світі – рілля становить 63%. Наприклад, у США показник частки ріллі менший втричі, а у більшості високорозвинутих країнах Європи в структурі сільгоспугідь коливається в межах 28-32%.

Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зміни ландшафтів, зростання процесів ерозії, зниження родючості ґрунтів Щороку втрачається 11 млн. тонн гумусу, більше 0,5 млн. тонн азоту, 0,4 млн. тонн фосфору і 0,7 млн. тонн калію. Щорічні еколого-економічні збитки від ерозії ґрунтів дорівнюють 9,1 млрд. гривень.

Існує також ще одна проблема - забруднення атмосфери. повітряну оболонку Землі абруднюють 500 шкідливих речовин, і їхня кількість зростає.

За даними державної статистичної звітності 2009 року, основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства переробної і добувної промисловості та підприємства електро- і теплоенергетики. (див. рис.2). Щорічно по всій території України в атмосферу виділяються близько 17 млн. тонн шкідливих речовин.

Рис.2. Основні забруднювачі повітря України

Найбільш високе забруднення атмосферного повітря характерне для Донецького і Придністровського регіонів України, а також навколо обласних центрів.

У результаті господарської діяльності людини піддаються масштабній деградації й лісові масиви. Нині найнещаднішому знищенню підлягають тропічні ліси у Африці, Південній і Центральній Америці, Південно-Східній Азії. За історичний період лісопокрита площа скоротилася на третину, а площі тропічних лісів скорочуються щороку на 17 млн. га. За останні 50 років лісозаготівля зросла на 50%.

Лісова площа на одного жителя України становить 0,2 га, порівняно, у Росії – 8,5 га, а у Білорусі – 0,8 га. Площа лісів України становить 8,6 млн. га. з них 6,9 млн. га займають ліси державного фонду. Лісом покрито в середньому 14% території, у тому числі на заході й півночі – 30–40%, у Карпатах – понад 40%, на Поліссі – 25,7%, у Криму – 10, у Степу – 4%.

Отже, нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.

У наш час захист навколишнього середовища висувається на перший план. Наслідки недостатньої уваги до проблеми можуть бути катастрофічними. Мова йде не тільки про благополуччя людства, а про його виживання. Особливо тривожним є те, що деградація природного середовища може виявитися незворотною.

Список використаних джерел

1. Офіційнний сайт Державної служби статистики України [сайт]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

2. Офіційнний сайт Міністерство екології та природних ресурсів України [сайт]. Режим доступу: http://www.menr.gov.ua