Грицик А.Я., Лаврик-Слісенко
Л.П.
Кременчуцький національний
університет ім. М.Остроградського
Можливості введення альтернатив в національну
економіку. Індустріальні парки
Створення на
території країни індустріальних парків (ІП), привабливих для започаткування на
них промислового виробництва та облаштованих необхідною інженерно-технічною
інфраструктурою є одним із дієвих інструментів і водночас стимулів сприяння
інвестуванню. На думку фахівців, створення ІП може покласти початок
функціонування «точок стрімкого економічного зростання» в країні. На цей шлях
розвитку стали розвинуті країни. А оскільки Україна володіє великим промисловим
та науково-технічним потенціалом, доцільно використовувати особливості та
переваги розвитку ІП.
Аналіз наявних наукових досліджень довів, дуже часто поняття ІП трактують
неоднозначно. ІП це не просто об’єкт нерухомості (земля або комплекс будівель),
це свого роду повний спектр послуг, необхідний для повноцінної діяльності
резидентів (промислових об’єктів). ІП є
спеціальною комплексно організованою для розміщення нових виробництв територією
(виробничі, складські та офісні приміщення), яка забезпечена енергоносіями,
інфраструктурою, необхідними адміністративно-правовими умовами і керована
спеціалізованою компанією.
Перші ІП створювались в Європі у вигляді інфраструктурно та інженерно
підготовлених ділянок, які об’єднують на своїй території виробничі, складські,
офісні та соціально-побутові об’єкти. В останні десятиліття ІП стали активно
розвиватися в країнах Азії та Прибалтики. На початку ХХІ ст. ІП стали
створюватися в Росії та Україні.
Сьогодні лідерами за кількістю ІП
у світі є такі країни, як США, де розташовано близько 400 ІП, а також Німеччина
і Китай. Досвід зарубіжних країн свідчить, що створення ІП є одним з
перспективних шляхів залучення інвестицій, зокрема іноземних, для розвитку
економіки.
Варто наголосити, що економічний прорив Китаю досягнено, в тому числі, за
рахунок функціонування 54 національних ІП та 5 спеціальних економічних зон, на
яких зосереджено 2,5 % робочих місць Китаю , 10 % ВВП країни , 30 % прямих
іноземних інвестицій, 37 % товарного експорту.
Також цікавим
є досвід та економічний прорив Туреччини, в якій функціонує близько 150 зон
індустріального та технологічного розвитку. Спеціальні економічні зони є гаванню
прямих іноземних інвестицій в автомобілебудування (12,4 %) та
інформаційно-комунікаційні технології (9,9 %).
Світова
практика дозволяє виділити два типи ІП.
Зазвичай тип
індустріальних парків «грінфилд» є найбільш привабливим для великих підприємств
та корпорацій, прикладом чого може служити індустріальний парк «Дісайд» (Уельс,
Великобританія), в якому розміщений завод по виробництво крил для літаків
компанії «Ейрбас» (Airbus).
Вид парків
««браунфілд» найбільш придатний для
невеликих підприємств, котрі не мають змоги самостійно забезпечити будівництво
повного комплексу споруд для ефективного функціонування виробництва.
На
сьогоднішній день зростання кількості ІП в світі відбувається значними темпами,
їх популярність обумовлена чинниками, наведеними на слайді 11. проте, для
розвитку ІП важливо використовувати
державну підтримку:
- спільне
фінансування інвестиційних проектів (держава частково фінансує проект за
допомогою прямих трансфертів, пільгового кредитування тощо);
-
опосередковане зменшення витрат інвесторів (держава може забезпечити
підготовку, проживання та проїзд необхідних кваліфікованих працівників, охорону
промислових об’єктів, частину соціального страхування, пільговий доступ до
транспортної інфраструктури тощо);
-
безпосереднє надання податкових пільг.
ІП в Україні
активно почали розвиватись лише з 2010 року внаслідок запровадження Політики
реалізації національних проектів: був запропонований Національний проект
«Індустріальні парки України». Черговий етап будівництва інвестиційної
інфраструктури розпочався з прийняттям у 2012 році Закону України «Про
індустріальні парки» – визначає правові та організаційні засади створення і
функціонування ІП.
Варто
зазначити, що ефективність функціонування будь-якого ІП в майбутньому залежить
від чіткої організації процесу створення нового ІП. Основними етапами організації ІП є: визначення земельної ділянки,
розробка та затвердження концепції ІП, прийняття рішення про створення ІП,
вибір керуючої компанії шляхом відкритого конкурсу, укладення договору з
керуючою компанією про створення та функціонування парку, визначення учасників
та початок роботи ІП.
Також ІП
потребують державної підтримки та стимулювання (чіткі «правила гри» та гарантії
для інвесторів, мінімізація регуляторних бар’єрів та корупції, податкові та
митні преференції, фінансування інфраструктури), а також створення
інфраструктури (фінансової, освітньої, сервісної та матеріально-технічної).
В цілому, ІП
є потужним інструментом економічного розвитку, імпортозаміщення та стимулювання
експорту, який є перспективним та економічно вигідним як для підприємств, так і
для держави.
Список використаної літератури
1. Иваненко С.
Индустриальные парки в Украине / С.
Иваненко // Финансовый директор.– 2008. – № 11–12. – С. 16–23.
2. Селевич
О.С. Индустриальные парки как элемент национальной инновационной системы / О.С.
Селевич // С. 155–157.
3.
Держінвестпроект: Індустріальні парки – ефективний механізм для економічного
прориву України // Урядовий портал (http://www.kmu.gov.ua). – 2012. – 26.11