Улько С.В.,

(науковий керівник – к.е.н, старший викладач Кривич Я.М.)

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Особливості діяльності банку на міжбанківському кредитному ринку

Діяльність банків на міжбанківському кредитному ринку обумовлюється його цілями. Серед основних цілей виходу банку на міжбанківський кредитний ринок є отримання кредитних ресурсів та підтримка ліквідності. За джерелами походження кошти, отримані на міжбанківському кредитному ринку є запозиченими банківськими ресурсами.

Запозичені ресурси відрізняються від залучених тим, що банк їх отримує як позики на грошовому ринку, які можуть бути залучені у формі міжбанківських, операцій з цінними паперами та позик на ринку євродоларів. У свою чергу залучені ресурси банк отримує від своїх клієнтів у формі депозиту.

Міжбанківські кредитні відносини складаються між комерційними банками-кредиторами та банками-позичальниками у разі їх одночасної потреби у вигідному розміщенні тимчасово вільних грошових ресурсів серед найбільш надійних позичальників та потреби іншого банку у залученні ресурсів, які, як правило, є короткостроковими. Банки можуть залучати кредитні ресурси і на внутрішньому, і на зовнішньому міжбанківському кредитному ринку.

Іншою метою виходу банків на міжбанківський кредитний ринок є задоволення потреби в ліквідності шляхом отримання кредитних коштів у достатніх обсягах на короткі терміни. Крім того банки можуть виходити на міжбанківський ринок з метою отримання прибутку від посередницьких операцій.

Отже, розглянемо діяльність банків на міжбанківському кредитному ринку у розрізі кожної цілі.

До особливостей ресурсів, отриманих на міжбанківському кредитному ринку, можна віднести наступні:

– операції із залучення міжбанківських кредитних ресурсів проводяться з ініціативи самого банку;

– даний вид ресурсів, як правило, використовують великі банки;

– короткий термін;

– отримання не через конкретних клієнтів, а через посередників або безпосередньо у банку-кредитора;

– залучення коштів у великих обсягах.

Основним недоліком залучення міжбанківських кредитів є їх висока вартість порівняно з депозитними джерелами залучення ресурсів. Банк може отримувати міжбанківські кредитні ресурси способами, наведеними на рисунку 1.

Рисунок 1 – Способи отримання банками ресурсів на міжбанківському кредитному ринку

Банки можуть проводити операції з підтримки ліквідності, отримуючи міжбанківські кредитні ресурси від банків та від НБУ. Українські банки переважно виходять на внутрішній міжбанківський кредитний ринок, та досить рідко – на зовнішній. Надання міжбанківських кредитів відбувається як за разовою кредитною угодою, так і за допомогою спеціальної генеральної угоди, яка укладається між банками про подальше співробітництво. Для укладання спеціальної генеральної угоди банки надають один одному визначений пакет документів, проводять аналіз фінансового стану контрагента і, у разі прийняття взаємного рішення про подальше співробітництво, укладають угоду, у якій зазначають порядок укладання і підписання договорів про здійснення міжбанківського кредитування, порядок здійснення розрахунків між сторонами договору та реквізити банків. Банки самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на міжбанківському ринку, фінансового стану позичальника та рівня облікової ставки.

Для оцінки кредитоспроможності банк-кредитор досліджує фінансовий стан банка-позичальника на основі інформації про дотримання обов’язкових економічних нормативів, визначених Національним банком України, показників діяльності банку, передбачених нормативними актами, аналізу фінансових результатів діяльності банківської установи (прибутків та збитків), кредитної історії та якості активів та пасивів банку. Банк не може надати кредит банку, який має збитки, банкам, які перебувають у стадії оздоровлення, а також філіям банківських установ [1].

Якщо комерційні банки використали всі можливості для збільшення або поповнення своєї ресурсної бази через рефінансування активів на фондовому ринку чи на ринку міжбанківських кредитів, вони звертаються до НБУ. Особливістю кредитування банків Національним банком є його економічна сутність, яка полягає здійсненні емісії грошей та у розширенні обсягу сукупної грошової маси в економіці. НБУ з урахуванням поточної ситуації на грошово-кредитному ринку застосовує такі механізми рефінансування банків:

– операції рефінансування;

– надання стабілізаційного кредиту;

– операції на відкритому ринку з державними цінними паперами.

Виходячи на міжбанківський кредитний ринок з метою підтримки ліквідності, банки, як і при отриманні кредитних ресурсів на більші терміни, співпрацюють з вітчизняними комерційними банками та з НБУ.

З метою отримання прибутку на міжбанківському кредитному ринку банки виступають кредиторами на ньому. Міжбанківські кредити зазвичай надають комерційні банки, які мають високу фінансову стійкість та надлишкову ліквідність. Такі банківські установи надають перевагу розміщенню своїх тимчасово вільних коштів у міжбанківські кредити, так як банки є більш надійними позичальниками порівняно із суб’єктами підприємницької діяльності [2]. Нижчий рівень ризиковості надання кредитів банкам обумовлює нижчі процентні ставки за такими кредитами. Процентні ставки за міжбанківськими кредитами банки встановлюють самостійно, незалежно від виконавчих та розпорядчих органів державної влади, в залежності від попиту та пропозиції на них та від облікової ставки Національного банку України [3].

Управління діяльністю банку на міжбанківському кредитному ринку зводиться до управління ризиками, пов’язаними з такою діяльністю.

Література:

1. Вовк, В.Я.. Кредитування і контроль [Текст]: Навч. посібник/ В.Я. Вовк, Хмеленко.О.В. - К.: Знання, 2008. - 463 с. - ISBN 978-966-364-402-2

2. Череп А. В. Банківські операції [Текст] : навч. посібник / А. В. Череп, О. Ф.Андросова. — К: Кондор, 2008. — 410 с. — ISB№ 978-966-351-159-7. – С. 100-110.

3. Операції комерційних банків [Текст] / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. - 3-тє вид. - К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 500 с. – ISBN 966-7330-25-7. 18