Студентка; Лаптєва В.А.

Чорноморський державний університет ім. Петра Могили

Банківське кредитування інвестиційної діяльності підприємств

Постановка проблеми. Інвестиційна діяльність України знаходиться на досить низькому рівні, тому виникає проблема у пошуках шляхів нарощування грошових активів, збільшення інвестиційних ресурсів для подальшого їх вкладення в інноваційні проекти. Найважливішим джерелом розвитку інноваційної діяльності в Україні є банківські кредити, хоча для багатьох підприємств вони є досить дорогими та не вигідними. Тому виникає проблема у детальному вивченні та аналізі банківського кредитування інвестиційної діяльності.

Аналіз останніх досліджень. Даним питанням займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Основу дослідження кредитування було закладено в працях таких представників світової економічної думки, як А. Сміт, К. Маркс, А. Маршалл, Й. Шумпетер, М. Кейнс, І. Фішер та інші. Існуючі дослідження хоча і відрізняються вивченням даної проблематики, однак не відображають повною мірою сучасні проблеми банківського кредитування.

Виклад основного матеріалу. Аналіз багатьох підприємств показує, що без інвестиційних вкладень розвиток інвестиційної діяльності неможливо. Тому існує проблема вибору залучення внутрішніх або зовнішніх інвестицій. Таким чином, банки стають головними учасниками інноваційного процесу, забезпечуючи не тільки його фінансування, а й зв'язок муж учасниками. Серед головних перешкод створення відповідних ресурсів фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємства є труднощі з ефективного розміщення фінансових ресурсів в банківській сфері. Розглянувши загалом фінансування інвестиційної діяльності банків можна помітити, що розвиток будь-якого підприємства фінансується за рахунок власних коштів, а на другому місці – кредити банків. Але брак фінансових ресурсів є однією з головних перешкод розвитку інноваційної діяльності підприємства. Хоча банківський сектор є одним з перспективних джерел вкладання коштів, однак загальні тенденції сучасного розвитку кредитних відносин вітчизняних банків свідчать про незначну роль банківського кредиту у її фінансовому забезпеченні. [1, 69] Проглянувши більш детально процес надання кредитів суб’єктам господарювання, то стає очевидним, що кредитування банками збільшується лише в абсолютному значенні. Адже, в основному фінансуються підприємства лише окремих галузей і лише вони зазнають інвестиційного розвитку, а інші підприємства як і раніше потребують кредитних ресурсів. Дане спостереження було проаналізовано Національним банком України, який свідчить, що одними з найбільш профінансованих галузей є оптова торгівля (27% на кінець січня 2013 року) та переробна промисловість (21% на кінець січня 2013 року), зокрема такі галузі, як: виробництво харчових продуктів та напоїв, металургійне та хімічне виробництво. Комерційні банки пропонують надання кредитів на інвестиційні цілі в національній та іноземній валюті для реалізації бізнес-проектів. Інвестору необхідно враховувати, що відсоток за інвестиційним кредитом не повинен перевищувати рівень доходності за інвестиціями, а строк інвестиційного кредиту залежить від терміну окупності інвестицій (може бути короткостроковим, середньостроковим та довгостроковим).

Однак потрібно зазначити, що банки дуже рідко надають кредити малим підприємства, адже дані кошти необхідні лиш для того, щоб протриматись на плаву. Ризик є більш, ніж високим і тому отримання кредиту є неможливим. Загалом українська банківська інвестиційна діяльність є малоефективною, що зумовлено малою кількістю позитивних перетворень вцілому в економіці. Через низький рівень захищеності економіки багато ресурсів переміщується в тіньовий сектор, що значно погіршує фінансове становище країни загалом. Крім зазначених проблем існує також безліч проблем, які банк просто невзмозі на даному етапі вирішити і які стосуються, саме, інвестиційних процесів: відсутність стабільної законодавчо-правової бази, банки мають ризиковану структуру пасивів через це вони не взмозі фінансувати масштабні проекти. Незважаючи, на вище згадані недоліки банківське кредитування інвестиційної діяльності має й інші недоліки, а саме: банківський кредит на даному етапі є не досить вигідним та вважається одним із найбільш дорогих видів позикового капіталу; існують банківські вимоги до надання кредиту; банк видає кредит, але на досить малий термін; наявність застави, але більшої, ніж сам кредит.

Висновки. Отже, для подальшого розвитку інвестиційної діяльності необхідно сформувати ефективний механізм стимулювання інвестиційної діяльності банків. Загальні тенденції, які виникають сьогодні потребують розробки нових інноваційних підходів до її фінансування, що мають відповідати цілям та економічним можливостям України. Адже, основним недоліком залишаються високі ставки українських банків, які стримують розвиток підприємств, тому для цього потрібно провести ряд заходів: страхування кредитів на інноваційні проекти, впровадження інвестиційних гарантій держави. Найвагомішим позитивним моментом було б зменшення навантаження на кредитні ставки за рахунок зменшення податку на кошти, які йдуть на фінансування інвестиційної діяльності. Тому для того, щоб українська економіка не зазнала краху вона однозначно потребує фінансових ресурсів для масштабного економічного зростання та широкої інвестиційної діяльності, тому необхідно створити вигідні умови для інвесторів для покращення інвестиційного клімату країни.

Література.

1. Лапішко М.Л. Механізми забезпечення інвестиційного кредитування підприємств / М.Л. Лапішко, М.В. Вербицька // Вісник Української академії банківської справи. – 2002. – № 2(13). – С. 68-71.

2. Майорова Т.В. Довгострокове кредитування інвестиційних проектів / Т.В. Майорова // Фiнанси України . – 2007. – №5. – С. 48-51.

3. Пересада А.А. Управління інвестиційним портфелем / А.А. Пересада. – К.: Лібра , 2002.