СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. Пенсійне забезпечення в Україні є основною складовою державної системи соціального захисту населення. Відповідно, воно може вважатися досконалим лише тоді, коли пенсійна система є фінансово стабільною і захищеною від ризиків. Базовим фінансовим механізмом здійснення державного пенсійного забезпечення виступає Пенсійний фонд України (ПФУ).

Пенсійний фонд України функціонує як фінансово-банківська система, активи якої формуються за рахунок страхових внесків підприємств, громадян та дотацій із державного бюджету України.

Протягом останніх років актуальними є питання дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, зокрема порушення принципу економічної залежності видатків на споживання від отриманих доходів і ВВП, дисбаланс розвитку пенсійної системи в рамках його дохідної і видаткової частин. Не менш важливою для України є демографічна проблема – старіння нації, що призводить до скорочення частки працюючого населення та, відповідно, зростання навантаження на ПФУ. За таких умов особливої уваги потребують питання збалансованості бюджету Пенсійного фонду України, а також ефективного й раціонального використання коштів Пенсійним фондом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизняних фахівців значний внесок у дослідження окреслених вище проблем зробили Б. Зайчук, Н. Ковальова, О. Корніюк, М. Лазебна, Б. Надточій, О. Романюк, В. Скуратівський, С. Тютюнникова, А. Таран, В. Шамрай. Пенсійному забезпеченню присвятили свої праці такі закордонні спеціалісти, як А. Карімуллін, С. Клейн, В. Логінова, О. Михаленко, Г. Патлер, О. Руф-Фідлер.

Метою статті є аналіз фінансового стану і виявлення основних проблем діяльності Пенсійного фонду України як основної складової системи державного пенсійного забезпечення.

Основні результати дослідження.

Аналіз динаміки ВВП, показників бюджету Пенсійного фонду за 2008–2012 рр. свідчить про те, що темпи зростання видатків Пенсійного фонду випереджають ріст ВВП та фонду оплати праці. Динаміка номінального ВВП, доходів і видатків Пенсійного фонду за 2008–2012 рр. наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка основних фінансових показників діяльності

Пенсійного фонду України у 2008–2012 рр., млн. грн.

Показник	2008	2009	2010	2011	2012
Номінальний ВВП	949864,0	1046500	1082569	1316600	1408889
Доходи ПФУ	143488,2	148372,7	183565,2	193452,4	222631,8
Власні доходи ПФУ	101949,9	99781,7	119342,7	150214,3	153812,3
Видатки ПФУ	150349,1	165590,0	191472,7	209007,8	233695,9
Дефіцит бюджету ПФУ	41 538,3	48 591,0	64 086,5	36 019,9	27200,0

Згідно з даними табл. 1, видатки Пенсійного фонду за темпами зростання випереджали його власні доходи й приріст ВВП країни у цілому, що є негативним явищем і спричинило дефіцит бюджету Пенсійного фонду, який з 2008 по 2010 роки значно зростав ( на 16,9% та 31,8% відповідно), а вже в 2011-2012 став помітно зменшуватись ( на 43,8% та 24,5% відповідно) [1].

У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду частка власних коштів у 2008 році була більше на 34% порівняно з попереднім, а у 2009 році зменшилася на 2,1% відповідно. Це було спричинено фінансово-економічною кризою в Україні, а вже у 2010 - 2012 роках власні кошти характеризуються збільшенням ( на 19,6%, 25,8%, 10,1% відповідно), що відображено у табл.1.

Порівняльний аналіз обсягу доходів і видатків Пенсійного фонду за 2009–2012 роки свідчить про зростання диспропорцій між ними, що зумовлює дефіцит бюджету Пенсійного фонду України. Динаміку доходів і видатків

бюджету Пенсійного фонду за 2008–2012 рр. наведено на рис. 1 [1; 10].

Рис. 1. Динаміка доходів і видатків Пенсійного фонду України

у 2009–2012 рр.

Аналіз динаміки розміру середньої пенсійної виплати, середньої заробітної плати та прожиткового мінімуму в Україні в 2009-2013 свідчить про зростання обох показників, які наведені на рис.2.

Рис.2. Динаміка середньої пенсійної виплати, середньої заробітної плати та прожиткового мінімуму в Україні в 2009-2013 рр., грн.

Але середні пенсійні виплати менші за середню заробітну плату у досліджуваний період в 2 рази, що свідчить про низький рівень забезпечення пенсіонерів і є приблизними до прожиткового мінімуму, який дає можливість задовольнити тільки фізіологічні потреби, а не сприяє досягненню економічного добробуту та фінансової незалежності.

На думку деяких фахівців,з якими ми погоджуємося, дефіцит Пенсійного фонду – проблема триярусна [2, c. 19].

Перший ярус – це тіньова економіка, з якої не сплачуються податки. Без легалізації економіки, 50% якої знаходиться в тіні, ніколи не буде гідних пенсій і збільшення доходів бюджету.

Другий ярус – це демографічна проблема. Чисельність пенсіонерів значно перевищує чисельність працюючих, тобто на одного пенсіонера припадає 1,3 людини працездатного віку.

Третій ярус – це падіння економіки. Після введення в дію Податкового кодексу в Україні розпочався тренд зростання безробіття і скорочення інвестицій. А збільшення безробіття скорочує ВВП та зменшує дохідну частину бюджету та позабюджетних фондів, до яких відноситься і Пенсійний фонд.

Для того, щоб пенсійна реформа справді була ефективною, нині необхідно враховувати такі фактори.

1. Без розвитку економіки ніколи не буде бездефіцитного бюджету Пенсійного фонду. Необхідно стимулювання підприємництва, створення умов для конкуренції, яке дозволить створювати робочі місця. Відповідно, зростуть і відрахування в Пенсійний фонд.

2. Пенсійна реформа не дасть ефекту, поки половина економіки знаходиться в тіні. Зокрема, компаніям повинно бути вигідно платити легальну зарплату. Близько 120 мільярдів гривень зарплат на рік видаються в конвертах.

3. Бюджетні кошти повинні витрачатися на реформи, а не на проїдання. Дефіцит Пенсійного фонду повинен покриватися не за рахунок малозабезпечених, а за рахунок бюджетної економії.

4. Однією з цілей реформ повинно стати зростання соціальних стандартів. Зокрема, необхідно переглянути споживчий кошик і таким чином збільшити мінімальний прожитковий мінімум, мінімальні пенсії і зарплати.

5. За тривалістю життя Україна займає 113 місце у світі, тому підвищувати

пенсійний вік можливо тільки після поліпшення системи охорони здоров’я.

Крім того, людям, старшим за 50 років, знайти роботу майже неможливо. Це означає, що країні потрібна система перекваліфікації. Необхідно дати людям можливість бути конкурентними на ринку праці аж до досягнення пенсійного віку.

Висновки. Вивчивши динаміку основних фінансових показників Пенсійного фонду України можна говорити про те, що недотримання основних економічних законів при формуванні бюджету Пенсійного фонду зумовило значні обсяги його дефіциту та спричинило суттєву зміну структури доходів і видатків. У ході аналізу діяльності ПФУ було виявлено, що її головною проблемою є дисбаланс дохідної та видаткової частин бюджету як наслідок системного порушення принципу економічної залежності видатків споживання від отриманих доходів і внутрішнього валового продукту.

Тобто реформування економіки має бути комплексним і злагодженим, що забезпечить економічний розвиток країни та її економічне зростання. Варто більш ретельно пропрацювати усі аспекти новацій в пенсійному законодавстві, і здійснити широкий комплекс соціальних та економічних реформ для реального покращення рівня життя населення в Україні та досягнення суспільного добробуту і благополуччя. Доки зростає тіньовий сектор економіки, значна частина населення країни знаходиться за межею бідності, зростає рівень безробіття – пенсійна реформа не зможе дійсно мати тих позитивних наслідків, заради яких вона була проведена.

1. Аналітична записка Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України "Щодо балансування фінансового стану Пенсійного фонду України" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/297/#_ftnref12

2. Королевська Н.К. Стара нова пенсійна реформа / Н.К. Королевська // Економічна правда. – 2011. –  №06. – С. 19.

3. МакТаггарт Г. Підвищення пенсійного віку: “за” і “проти” / Грег МакТаггарт // Суспільство і соціальна політика. – 2010. – №4. – С. 63.