Экономические науки/3.Финансовые отношения.

д.ф.н., професор Морозова Л. Д., Паламарчук А. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ                          

Cучасні аспекти розвитку фінансової системи україни в  умовах світових глобалізаційних процесів

 

Глобалізація є однією з основних характеристик сучасного розвитку світу. На сьогодні вона охоплює майже всі сфери життєдіяльності людини, та її вплив стає дедалі відчутнішим. Особливу актуальність нині має дослідження проблем та особливостей фінансової глобалізації. А оскільки  її вплив на Україну щорічно поширюється, то потрібно чітко усвідомлювати, які переваги матиме країна саме від цих процесів [8].

Фінансова глобалізація є одним із процесів глобалізації, який розуміють як вільний та ефективний рух капіталів між країнами та регіонами, функціонування глобального ринку, формування системи наднаціонального регулювання міжнародних фінансів, реалізацію глобальних фінансових стратегій ТНК та транснаціональних банків.

Враховуючи актуальність дослідження глобалізаційних процесів, чимало іноземних і вітчизняних економістів присвятили свої праці даній проблематиці, серед них слід відзначити М. Алле6, О. Білоруса, П. Герста, Л. Яремко, В. Лукашевича, Д. Лук’яненка, Т. Циганкову, А. Філіпенко та ін.

 Збалансування національних фінансів стало питанням виживання для багатьох держав. На весь зріст постала проблема вибору Україною моделі та шляхів інтеграції до Європейського Союзу із збереженням співробітництва із країнами Митного Союзу, що суттєво впливатиме на стан публічних та корпоративних фінансів, а також фінансів домашніх господарств [6].

Фінансова система України за останні 10 років зазнала  істотних змін, але багато з них не дістали відповідного відображення у законодавстві. Україна потребує чіткої правової та адміністративної основи  управління податкове-бюджетною сферою. Це означає, що всі функції та  механізми такого управління повинні у повному обсязі регламентуватися законами та відповідними нормативними актами. Зрозуміло, що державні кошти слід виділяти та витрачати лише за наявності відповідних на це правових повноважень [1].

 Ефективна фінансова система є тією рушійною силою, яка рухає життя не тільки країни, але і кожного її жителя. Вона підтримує баланс, який забезпечує динамічний розвиток усіх сфер та ланок господарства країни, а також підтримує виконання соціального захисту на необхідному рівні через діяльність певних інститутів [4].

Фінансову систему держави можна розглядати у кількох аспектах.

Зокрема, фінансова система – це сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню відповідних централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави, тобто діяльності з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів для виконання завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування. З іншого боку (в організаційному аспекті), фінансову систему можна розглядати як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь [5].

Якщо характеризувати фінансову систему з позицій економіки, то вона буде значно ширшою і включатиме державні фінанси (бюджет держави, фонди цільового призначення, державний кредит, фінанси державних підприємств), фінанси суб'єктів господарювання, міжнародні фінанси (валютний ринок, фінанси міжнародних організацій, міжнародні фінансові інституції) та фінансовий ринок (ринок грошей, ринок капіталів, кредитний ринок та ринок цінних паперів). Державні фінанси, відіграючи винятково важливу роль в економіці, не можуть розглядатися як єдиний або найголовніший інструмент економічної політики. Сам стан державних фінансів та формування доходної і видаткової частин бюджету залежать від багатьох чинників, хоч недооцінювати його вплив на економіку країни також не слід [3].

Фінансова система України складається з таких основних ланок:  місцеві фінанси, фінанси державних підприємств,  установ та організацій, спеціальні цільові фонди, державний бюджет.  Ще однією ланкою фінансової системи є кредит – державний (і муніципальний) та банківський. І хоч основні риси кредиту (відплатність, строковість, повороткість, забезпеченість) є однаковими для цих двох форм, ототожнювати їх у жодному разі не можна. У відносинах державного кредиту (як зовнішнього, так і внутрішнього) позичальником виступає безпосередньо держава. Політика у галузі державних  фінансів не може не враховувати специфіки відповідного етапу соціально-економічного розвитку країни, тобто реформа державних фінансів повинна мати певну концептуальну спрямованість [7].

Перед Україною, як сучасною демократичною, соціальною та правовою державою, постає проблема розбудови власної фінансової системи. Сформована на сьогодні фінансової системи України може розглядатися як підґрунтя для розробки та впровадження більш ефективної фінансової системи, яка буде надійною основою економіки та забезпечить життя населення на належному рівні. А функції фінансової системи нашої держави ще раз підтверджують важливість запровадження ефективної фінансової системи, яка зможе керувати та забезпечувати нормальну діяльність усіх органів та інститутів, а також забезпечить здійснення необхідних фінансових процесів та операцій. Окрім оптимізації управління державними фінансами, можна покращити фінансову систему через використання зарубіжного досвіду [2].

Отже, варто сказати, що в умовах світових глобалізаційних процесів наша країна постійно співпрацює та взаємодіє з іншими країнами та її результати залежать від того, наскільки міцною є позиція нашої держави, наскільки стійкою є вона у фінансовому плані [4]. Фінансова система – це перший крок, який забезпечить нам цю стійкість та надійність. Саме тому її удосконалення, впровадження чогось нового є дуже важливим для країни, адже від того, наскільки чітко все організовано залежатиме і кінцевий результат, який перш за все полягає у визнанні України як надійного партнера у співпраці та зайняття нею належного місця на світовій арені.

 

Література:

1. Висоцький І. Необхідність реформування системи державного

фінансового контролю в Україні / І. Висоцький // Ринок цінних паперів

України. — 2013. — №1—2. — С.21—27.

2. Косодій Р.П. Соціально-економічні виміри трансформації глобальної

фінансової системи / Р.П. Косодій // Облік і фінанси АПК. — 2009. — №1. — С.37—42.

 3. Макогон В. Напрями розбудови системи місцевих фінансів /

В. Макогон // Ринок цінних паперів України. — 2013. — №3—4. — С.47—53.

4. Олексюк О.І. Особливості та пріоритети результативного розвитку

національної економіки у глобальному середовищі / О.І. Олексюк // Агросвіт.

— 2009. — №8. — С.30—36.

5. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн : навч.

посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. / Ю.В. Пасічник. — К. : Знання-Прес, 2003.

— 523 с.

6.Стукало Н. В. Фінансова глобалізація: сучасні тенденції розвитку та висновки для України //Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України, Інститут економіко-правових досліджень НАН України. — Вип. 2 (17). —Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. — С. 41—44.

7. Яременко О. Тенденції посткризового розвитку фінансових інститутів / О. Яременко // Економіка України. — 2010. — №4. — С.88—95.  

   8.Оцінювання стану розвитку фінансової глобалізації особливості для України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL:   http://kneu.kiev.ua/journal/ukr/article/2006_1_Stukalo_ukr.pdf.