Струтинська С.І. та Хіміч А.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

м. Вінниця

науковий керівник Бойко Л.В.

Науково-технічний прогрес – основа розвитку виробництва

Науково-технічний прогрес - це еволюційний процес підвищення технічного рівня виробництва шляхом розвитку і вдосконалення засобів праці, технології та організації виробництва на основі використання досягнень науки і техніки.

Найважливішими напрямками науково-технічного прогресу в економіці є: вдосконалення техніки, технології та організації виробництва; впровадження механізації та автоматизації; повна електрифікація народного господарства; освоєння нових видів енергії і матеріалів, застосування хімії у виробництві, органічне поєднання науки з виробництвом. Науково-технічний прогрес(НТП) наклав величезний відбиток на розвиток економіки. Він дав саме ту технічну базу, на основі якої з’явилися високі економічні результати. Нтп є основою розвитку суспільного та матеріального виробництва.

Науково-технічний прогрес за тисячоліття людської цивілізації пройшов складний і суперечливий шлях розвитку і здійснювався в двох формах: еволюційній та революційній.

Еволюційна форма НТП має місце, коли техніка і технологія, що застосовується у виробництві, удосконалюється на основі вже відомих наукових знань. Прикладом цієї форми НТП є розвиток та вдосконалення енергії пари, електроенергії або атома тощо.

Революційна форма НТП означає перехід до техніки і технології, що побудовані на принципово нових наукових ідеях. Прикладом цієї форми є перехід від ручних знарядь праці до машинних, заміна енергії пари на електричну або атомну, застосування лазерної та інших сучасних технологій тощо.

НТП є важливим чинником економічного зростання підприємтс. Він забезпечує повноцінний розвиток і ефективність виробництва, зумовлює широке впровадження у виробництво нової техніки, нових технологій і форм організації праці та виробництва. Насамперед, це потужний засіб, який забезпечує максимальну продуктивність праці, швидкий економічний розвиток та розв’язання багатьох складних соціальних проблем[1].

НТП органічно впливає на всі елементи виробництва – засоби виробництва, працю, його організацію та управління. Він здійснюється за такими напрямами: впровадження комплексної механізації та автоматизації та удосконалення технології виробництва. Підвищення рівня механізації виробництва відбувається шляхом механізації ручних робіт, упровадження засобів малої механізації, комплексної механізації робіт на дільницях та в цехах. Автоматизація виробництва здійснюється впровадженням верстатів-автоматів, автоматизованого устаткування, автоматичних систем виробництва.

Науково-технічний прогрес охоплює фундаментальні й теоретичні дослідження, конструкторсько-технологічні розробки, створення зразків нової техніки, її освоєння, промислове виробництво та впровадження у сільське господарство. Усе це відбувається на основі найсучасніших досягнень науки, яка стала продуктивною силою. Вони втілюються у високопродуктивних машинах, удосконалених технологіях й організації виробництва, нових засобах і предметах праці.

Сучасний НТП пов'язаний не лише з виробництвом матеріальних благ, а й з такими важливими сферами, як освіта, охорона здоров'я, культура та ін. Звісно, прогресивний розвиток техніки обов’язково повинен супроводжуватися певним позитивним економічним результатом. Створення нових засобів і предметів праці буде прогресом лише тоді, коли суспільство одержить від їх застосування необхідний ефект. Буває, трапляється так, що випускають машини нових марок з високими прогресивними якостями, проте затрати на виробництво зростають. Саме тому економічну ефективність кожної новинки слід розглядати як складову прогресивності[2].

Досить часто науково-технічний прогрес і науково-технічну революцію вважають за одне поняття і вважають їх спорідненими, проте це зовсім різні поняття. Науково-технічна революція – це процес різких докорінних якісних змін у техніці й технології виробництва, енергетиці, засобах і предметах праці, в організації управління, характері трудової діяльності людей з перетворенням науки на безпосередню продуктивну силу суспільства. На відміну від НТР, яка забезпечує різкі якісні та кількісні зміни в засобах і предметах праці, технологіях та організації виробництва, НТП характеризується поступовим розвитком цих процесів.

Науково-технічний прогресс – це планомірне і постійне вдосконалення засобів виробництва, техніки, предметів праці, впровадження найновішої технології, організації праці й виробництва, управління, підвищення кваліфікації кадрів, широке впровадження у виробництво досягнень науки і техніки з метою збільшення обсягів виробництва продукції з найменшими затратами праці та коштів на її одиницю.

Технічнотехнологічний прогрес передбачає створення нової та удосконалення Існуючої техніки, машин і обладнання, систем машин для комплексної механізації й автоматизації виробництва, приладів, сировини і матеріалів, будівництво приміщень з відповідним обладнанням, споруд, розроблення нових, удосконалення існуючих техно логічних процесів виробництва, первинної переробки та зберігання продукції, застосування високо продуктивних машин, іншої техніки, розвиток транспортних засобів, розширення бази зберігання продукції тощо. НТП також обов’язково передбачає вдосконалення форм і організації управління, концентрація та раціональне розміщення виробництва[3].

Із розвитком технологій людина з виконавця виробничих операцій все більше перетворюється у контролера складного устаткування, автоматичних систем. Від рівня її освіти, культури, професійної майстерності залежить їх функціонування. Перехід до широкого застосування нової техніки, комп’ютеризації багатьох сфер діяльності людини, створення розгалуженої системи персональних комп’ютерів знаменував інформаційний переворот у світі, який вніс якісно нові риси у працю і життя людини. Поверховий погляд на сучасні процеси, зумовлені НТП, створює враження, ніби стрімке і масштабне зростання виробництва відбувається на фоні незначних змін у живій праці, людському факторі виробництва. Дійсно, на фоні сучасних винаходів людина виглядає применшено. Однак насправді це далеко не так. Хоча витрати на технічні засоби виробництва стрімко зростають, проте витрати на виховання, освіту, професійну підготовку робітників становлять значно велику суму.

Отже, науково-технічний прогрес є внутрішнім чинником розвитку економіки й характеризується органічним впливом науки і техніки на розвиток виробництва. Прогрес приніс величезні зміни у сутність, роль та якість виробництва. Економічна ефективність науково-технічного прогресу виявляється в підвищенні продуктивності праці робітників, зростанні ефективності виробництва, підвищенні якості продукції, економії ресурсів, зниженні собівартості продукції та зростанні рентабельності підприємств. Так як людина є невід’ємною складовою виробництва і їй належить вирішальна роль у процесі виробництва, то держава має піклуватися про заходи соціального характеру: поліпшення умов її праці, відпочинку та життя, матеріального стимулювання, підвищення кваліфікації, забезпечення умов для духовного і культурного розвитку.

Список використаних джерел:

1.Гальчинський А.С. Основи економічних знань/ А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища шк., 2009. - 543 с.

2.Гош О.П. Політична економія/ О.П. Гош. Підруч. для вузів. - К., 2008.- 320 с.

3. Купряков Е.М. Стандартизація та якість виробничої продукції/Е.М.Купряков. – К.: Вища школа, 2010.