Ст. викл. Печенка О. І., Антоненко Д. С.

Харківський державний університет харчування і торгівлі ХДУХТ, Україна

Екологічний брендинг як невід`ємна складова сучасного маркетингу

У сучасних умовах глобалізації економічних відносин та посилення конкуренції концепція брендингу у реалізації маркетингових стратегій набуває більш вагомого значення і стає своєрідним «гарантом» для підприємств щодо забезпечення конкурентоспроможності виготовленої продукції та наданих послуг. Адже саме «брендовий» товар свідчить про належний рівень якості, популярності й престижності й, насамперед, дозволяє фірмам зміцнювати свої конкурентні позиції на ринку.

На сьогоднішній день розвиток доктрини еколого-економічного спрямування господарської діяльності сприяє зростанню авторитетності серед споживачів «екологічних товарів», й тим самим веде до створення так званого екологічного брендингу. Сучасні тенденції напряму екологічних брендів переміщують піклування про здоровий стан людини у бік впровадження принципово нових екологічних видів побутової техніки, надання послуг щодо приготування здорової їжі, проектування енергозберігаючих технологій. [3]

Екологічний брендинг (екобрендинг) є діяльністю, у процесі якої відбувається створення та втілення екологічно спрямованого бренда на ринок за допомогою специфічних маркетингових інструментів, управління технологією просування і рекламною підтримкою бренда, акцентуючи увагу споживача на екологічних властивостях товару, основою яких є формування у покупця сприятливого іміджу рекламованої торгової марки товару, компанії і виділення її серед інших фірм як виробника органічних товарів.

Головним завданням маркетологів у процесі впровадження екологічної складової брендингу є концентрація уваги на екологічних властивостях товару, таких як гранично допустима концентрація речовин, з яких виготовлена продукція; гранично допустима концентрація продуктів розкладання товару; гранично допустимий рівень вібрації, радіації, шуму з метою позиціонування товару у свідомості споживачів як того, купівлі якого необхідно надати перевагу в першу чергу. [1]

При створенні та просуванні стратегії екологічного брендингу експерти повинні враховувати специфічні особливості екотоварів, які полягають у більшому ступені концентрації екологічного фактора на стадії споживання порівняно із товарами-аналогами; є більш екологічними на стадії їх виробництва; є складовими більш екологічних технологічних процесів.[2]

Згідно з концепцією екологічного брендингу у міжнародній практиці виділяють певні маркетингові підходи (екоінструментарій) щодо більш дієвого залучення клієнтів, а саме:

1. «екологічна легенда», тобто історія виникнення товару – ідея про виробництво продукції в екологічно чистій місцевості, регіоні або джерелі;

2. образ екологічно чистої місцевості, основою підходу до позиціонування екологічного бренда якого стає ідея про чисте походження продукту. У світі існують так звані «еко-регіони», рекламне посилання на які надає товару екологічний імідж. У парфумерії - це французький Прованс, у косметиці – Мертве море, у виноробстві – Австралія, у туризмі – Південна Африка, у меблевому виробництві – Скандинавія.[1]

3. Виробничі інновації. Даний критерій здобуває усе більшого розквіту у галузі чистих технологій. Базисом рекламної кампанії у даному випадку є втілення певних виробничих новинок, які передбачають відмову від застосування у виробництві стабілізаторів, барвників, емульгаторів та консервантів.

4. Філокопірайтинг, тобто назва товару повинна робити акцент на екологічний компонент продукції. Цього виробники досягають за допомогою додавання до назви бренда кореневої морфеми Eco, приставок Vita, Pure, Fit, Bio, Naturе. [1]

5. Мерчандайзинг - означає відповідний вибір полиці для продукції екологічного призначення. Такі товари бажано розташовувати в спеціально відведених відділах збутових мереж під назвами «Корисно», «Екологічна продукція», «Натуральне» та інше.[1]

Використовуючи концепцію екологічного брендингу в маркетингових стратегіях підприємство тим самим забезпечує себе досить значною низкою конкурентних переваг, а саме створює сприятливий екологічний імідж як товаровиробника; підвищує конкурентоспроможність продукції за допомогою впровадження ресурсозберігаючих технологій; одержує відповідні екологічні пільги та преференції; розширює товарну номенклатуру; підвищує перспективи щодо залучення інвестицій; посилює конкурентні позиції на ринку; у компанії виникає можливість одержання міжнародної сертифікації та спрощення процесу проникнення на нові ринки збуту.

Таким чином, з кожним роком концепція екобрендингу як своєрідного маркетингового інструменту ефективного просування продукції набуває усе більшу значущість у міжнародному бізнесі, оскільки надає можливість товаровиробникам вдало та ефективно позиціонувати екологічну інновацію для споживачів, створити імідж продукції та одержати гідні прибутки від її реалізації .

Література

1. Ілляшенко С.М. Маркетинг. Менеджмент. Інновації: монографія / за ред. д.е.н., професора С.М. Ілляшенка. – Суми : ТОВ «Друкарський дім «Папірус», 2010. – 621 с.

2. Шоган А.И. Экономический инструментарий формирования экологическо-го предпринимательства : дис. канд. экон. наук : 08.08.01. / А.И. Шоган. – Сумы, 1999. – 185 с.

3. Как бренды борются за наше здоровье [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://blogbrandaid.com/branding_news/zazdorovie/