Студент кафедри інформаційно-комп'ютерних технологій і фундаментальних дисциплін Шкарбан А.В.

Київський національний університет технологій та дизайну

К.т.н., доцент кафедри комп'ютерних систем Ланських Є.В.

Черкаський державний технологічний університет

Асистент кафедри інформаційно-комп'ютерних технологій і фундаментальних дисциплін Скрипка Я.С.

Київський національний університет технологій та дизайну

Дослідження методів оптимізації продуктивності мереж

Сучасні технології передачі даних надають своїм користувачам широкі можливості для організації різних видів послуг і сервісів таких як організація електронного документообігу та ведення спільного архівів документів, організація корпоративної телефонної мережі з єдиним планом нумерації, організація систем конференц- зв'язку, в тому числі відео конференцій зв'язку; побудова розподілених систем відеоспостереження з єдиним центром зберігання даних, організація віддаленого доступу до файлів і серверів з базами даних; підключення до мережі Інтернет з можливістю організації єдиної корпоративної політики інформаційної безпеки і т.д.

Від оптимізації параметрів телекомунікаційних мереж залежить якість і, відповідно, конкурентоспроможність оператора телекомунікацій. Для підвищення продуктивності мереж використовується багато методів. Один з них є метод сегментації.

Сегментування підвищує надійність мережі за рахунок ізолювання проблем в даному сегменті. Наприклад, якщо розробники виведуть з ладу свій власний сегмент мережі, то на інших користувачів це ніяк не позначиться.

Як згадувалося раніше, є три підходи до сегментації мережі. Перший полягає у використанні серверів файлів і додатків, другий - брандмауерів і маршрутизаторів як точок стикування підмереж, а третій - технології віртуальних локальних мереж (ВЛМ).

Використання серверів - це один із способів розділити велику мережу на менші групи, кожна з яких зі своїм власним сервером файлів і друку. При цьому файловий сервер буде служити посередником при спілкуванні з іншими групами. Наприклад, кожен файловий сервер в мережі може також діяти, як і сервер поштового відділення, що здійснює автоматичне пересилання пошти з проміжним зберіганням між усіма поштовими серверами.

Для сегментування мережі за допомогою серверів кожен сервер повинен мати мінімум дві мережеві плати. Одна мережева плата буде підтримувати локальну групу або сегмент, в той час як інша мережева плата буде служити для зв'язку з мережею серверів.

Маршрутизатор і брандмауери, які функціонують на третьому рівні моделі OSI, аналізують пакети, а потім відразу передають їх адресату. Очевидно, що такий механізм ефективно передачі з проміжним зберіганням. Завдяки тому, що затримка на маршрутизаторах і брандмауерах невелика, ці пристрої добре підходять для підтримки віддаленого управління, відео конференцій і потокового відео.

Зазвичай брандмауери асоціюються із забезпеченням захисту в Internet, але вони однаковою мірою застосовні для внутрішнього використання. Часто маршрутизатори за рахунок обмеження доступу між сегментами надають достатній для внутрішніх цілей захист.

Брандмауери і маршрутизатори запобігають конфлікти між сусідами. В основному трафік залишається всередині сегмента, а брандмауер або маршрутизатор фільтрує і просуває тільки відповідну інформацію. Крім підтримки комунікацій між сегментами в реальному часі підхід на основі брандмауерів і маршрутизаторів забезпечує додаткову гнучкість для додатків, коли вони звертаються в інші сегменти.

Як і при підході з використанням серверів, маршрутизатори і брандмауери також досить ефективні в обмеженні широкомовного трафіку, так як інакше він може переповнити мережу. Маршрутизатор і брандмауери досить корисні для обмеження трафіку між сегментами, але отримання статистики про рівні трафіку по мережі при цьому складне. Однак таку інформацію необхідно збирати на регулярній основі, тобто статистика дозволяє виявити проблеми, пов'язані з обмеженістю пропускної здатності. Вона дозволяє також виявити факт генерації великих об'ємів трафіку одним користувачем або групою. Це сигнал до того, що мережу потрібно сегментувати.

Одна з причин, по якій віртуальні мережі набувають популярності, полягає в тому, що сегменти рідко бувають статичними: в силу виробничих міркувань, а також через кадрові зміни сегменти знаходяться в стані постійної видозміни. Конфігурація цих змін вручну, наприклад, переклад людей з однієї групи в іншу або надання членам однієї групи до ресурсів іншої, в основному досить обтяжлива і трудомістке заняття. Як правило, для цього потрібно додаткове обладнання, наприклад, маршрутизатори і брандмауери, а значить, моніторинг та обслуговування додаткових пристроїв у складній і без того мережі. Тому віртуальні мережі стають найбільш переважним способом сегментування, особливо у великих мережа.

За допомогою програмного забезпечення управління віртуальними мережами адміністратор може, наприклад, визначити, що конкретний порт на конкретному комутаторі відноситься до віртуальної мережі. Віртуальні локальні мережі можна конфігурувати так, що ці дві робочі станції не змогли спілкуватися один з одним безпосередньо. Обладнання деяких виробників дозволяє навіть включати робочі станції в кілька віртуальних мереж.

Література:

1. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети принципы, технологии, протоколы. – СПб: Питер, 2002.-672с.

2. Кулаков Ю.А., Омельянский С.В. Компьютерные сети. Выбор, установка, использование и администрирование.- К.: Юниор, 2000.- 544с.

3. Гук М. Аппаратные средства локальных сетей. Энциклопедия-СПб: Питер, 2001.- 576 с.