Математика/4.Прикладна математика

Голуб В. Р.

Хмельницький національний університет, Україна

Моделювання процесу профорієнтації

Вибір професії є досить складним процесом для учнів, але й досить важливим кроком у їхнє майбутнє. Процес профорієнтації — це формування і реалізація професійних нахилів молоді під впливом комплексу суспільних умов у період її соціального становлення у школі, професійних навчальних закладах, трудових колективах [4].

Вибір професії для молодої людини інколи стає серйозною проблемою: яку обирати професію  – чи престижну, чи ту, що дає можливість швидко досягти матеріального достатку, чи ту, до якої лежить душа, чи ту, яку радять обрати батьки або друзі.

Учням старших класів часто бракує інформації, що стосується питань професійного вибору в сучасних соціально – економічних умовах, стану сучасного ринку праці, вимог професії до працівника,  також незнання своїх особистісних психофізіологічних особливостей і можливостей.

Професійна орієнтація спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами та можливостями людини і потребами суспільства в конкретних видах трудової діяльності, вона покликана сприяти цілеспрямованому розвитку особистості, здібностей людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров’я [4].

Ринок праці щораз більше вимагає творчих працівників, які підготовлені до самостійної,  раціоналізаторської і винахідницької діяльності в різних сферах економічної діяльності та приватного сектора. В умовах конкуренції перемогу отримує висококваліфікований працівник, який використовує у своїй діяльності новітні досягнення науки і техніки. Таким фахівцем може стати лише та людина, котра під час вибору майбутньої професії орієнтувалась на формулу: «хочу – можу – треба». Людина, яка не на своєму місці, не зможе ефективно працювати. Але знайти себе, свою професію і своє місце у житті – складне завдання, адже у сучасному світі налічується більше 40000 професій.

На успішний вибір професії підлітком впливають такі чинники [5]:

– правильна самооцінка схильностей, здібностей, інтересів, можливостей і обмежень;

– знання того, що потрібно для успішної діяльності по кожній з обраних професій;

– уміння співставставляти результати самооцінки із знаннями вимог професій.

В основі процесу профорієнтації лежить система трьох чинників: ”Хочу”, ”Можу” та “Треба”.

Зона оптимального вибору

Рисунок 1 – Перетин чинників “хочу, можу, треба”

”Хочу” – намагання особистості (інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри).

”Можу” – можливості особистості (стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння, навички)), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності).

“Треба” – потреби суспільства.

Фактори «Хочу» і «Можу» формуються особистістю в процесі свого професійного становлення. «Треба» формується відповідно до потреб суспільства в кадрах і являє собою вакансії ринку праці. Можна сказати, що «Треба» – це такі рамки, усередині яких необхідно орієнтуватися і визначати індивідуальний професійний шлях. Під профорієнтацією розуміється процес узгодження цієї системи факторів, тобто визначення таких професій, які будуть найбільш важливі для людини, враховуючи його психологічні та професійні якості [1].

Для ефективного управління процесом вибору професії  старшокласника необхідно надавати допомогу школярам у визначенні їх життєвого шляху за допомогою діагностичної оцінки особистості, її здатності виконувати ту чи іншу роботу. Автоматизувати процес профорієнтації можливо за допомогою створення інформаційної системи підтримки процесу профорієнтації.

Для цього нами було створено программу, яка дозволяє школяру визначити до якого типу професій належать його інтереси, знання, здібності тощо.

Структура бази даних складається з 10 таблиць, які взаємопов’язані між собою зв’язком типу один до багатьох. Цей тип забезпечує збереження цілісності даних.

Рисунок 2 – Функціональна модель інформаційної системи

1. Таблиця – реєстрацій клієнта в системі. Користувач вказує ПІП та свій клас.

2. Таблиця – проходження тесту. Завантаження тестування.

3. Таблиця – типи професій та навчальні заклади.

4. Таблиця – навчальні заклади та їх адреси.

5. Таблиця – параметри. Коли і ким було пройдено тестування.

6. Таблиця – учні. Всі класи та учні, які у них навчаються.

7. Таблиця – результати. Діаграма типів професій та перегляд навчальних закладів, де можливо здобути дану професію.

Програма складається з 2 частин: клієнт та сервер (рис.3).

Рисунок 3 – Вікно програми сервера

Робота програми з точки зору користувача(клієнта). Формуються рекомендації користувачу на основі даних, а саме результатів тестування, система видає діаграму типів професій. Згідно до цього, учень обирає той тип професій над яким був найбільший відсоток, а система формує відповідні навчальні заклади, де можна здобути дану освіту. На рисунку 4 представлена функціональна діаграма процесу формування рекомендацій клієнту.

Рисунок 4 – Вікно рекомендацій для учня

Перевагами даної програми: інтерфейс програмного забезпечення є простим у використанні і доступним для користувача; можливість внесення додаткових профорієнтаційних методик; внесення нових навчальних закладів; автоматичний обрахунок результатів тестування, які зберігаються в базі даних.

Реалізована відповідно до вимог інформаційна система дозволяє не лише здійснювати діагностику особових якостей старшокласника,а й отримувати рекомендації по вибору професії, а саме по вибору майбутньої професії будуть запропоновані найкращі відповідно для нього, профільні навчальні заклади та їх місце розташування.

Література

1.	Макарова М. Ю. Проектирование информационной системы піддержки профориентационных процес сов различных уровней [Електронний ресурс] / М. Ю. Макарова
2.	Коваленко О.С. Вивчення інтересів учнів (студентів) як одна з умов правильної орієнтації при виборі професії [Електронний ресурс]
3.	Лекція 2. Методи професійної орієнтації [Електронний ресурс] Режим доступу:  http://socgum.mdpu.org.ua/
4.	Сутність і значення професійної орієнтації Режим доступу: http://www.readbook.com.ua
5.	Хавир П. А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности / П. А. Хавир. – М., 1981. – 96с.