к.м.н., доц. Ільчишин О.С., к.м.н. доц. Дац І.В.

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

Рентгенотерапія незлоякісних гемангіом.

Гемангіоми (ГГ) - доброякісні судинні утворення, що складають до 7 % всіх доброякісних новоутворень. Найчастіше гемангіоми зустрічаються у дітей раннього віку та визначаться відразу після народження. Серед різноманітних способів лікування гемангіом, таких як кріотерапія, склерозуюча терапія, хірургічне лікування, актуальним на сьогодні залишається променева терапія. Застосування короткофокусної рентгенотерапії (РТ) базується на максимальному поглиненні іонізованого випромінення в перших міліметрах опроміненої тканини та низькій проникаючій здатності, що гарантує добрий лікувальний та косметичний ефект.

Показаннями до проведення нами лікувального курсу рентгенотерапії були: наявність ГГ ( в основному великих розмірів) на обличчі, в важкодоступних для радикального хірургічного лікування місцях, так звані шийний «комірець», «шапочка»; поява рецидиву після хірургічного лікування; наявність пухлин з високою радіочутливістю, головним чином із швидким інфільтративним ростом.

Протягом 2005-2010 років нами було проліковано 119 дітей з діагнозом «гемангіома шкіри». Серед них було 86 дівчаток та 33 хлопчика віком від 1-го міс. до 5 років. За морфологічною класифікацією (А.В. Козлова, 1954) гемангіоми поділялися на: кавернозні (63 особи), капілярні (23 особи), змішані (21 особа), рацемозні (12 осіб).

Клініка променевої терапії базувалася на систематизації гемангіом за ступенем радіочутливості, з урахуванням таких форм захворювання: angiomasimplex, або проста капілярна гіпертрофічна гемангіома, що є найбільш радіочутливою; angiomacavernozum, яка є кінцевою стадією формування простої ангіоми та містить зрілі диференційовані клітини (ця форма має порівняно меншу радіочутливість); naevusflammeus, яка складається зі зрілих едотеліальних клітин та є відносно радіорезистентною.

Рентгенотерапія гемангіом застосовувалася у тих випадках, коли кріотерапія та склерозуюча терапія були протипоказані, а також, коли після нерадикального лікування наставав рецидив захворювання. Короткодистанційна рентгенотерапія проводилася на апараті РУМ-7. В залежності від розповсюдженості процесу по поверхні та в глибину застосовувалися ті чи інші фізико-технічні умови опромінення. Напруга генерування випромінення звичайно була в межах 30-50 кв, СПО – фільтри від 0,3 мм AL до 0,2СU. Відстань від шкіри – джерело – від 5-10см. Нами застосовувалася методика лікування подрібненими дозами з інтервалом між сеансами від 3-4 тижнів до 2-3 місяців. Разова експозиційна доза у дітей складала 0,5-2 Гр. Повторне опромінення проводилося не скоріше, ніж через 3-6 місяців лише за відсутності бажаного ефекту. Сумарна експозиційна доза у дітей не перевищувала 12,5 Гр. Час спостереження за пацієнтами та кількість сеансів рентгенотерапії залежали від форми, поширеності та локалізації захворювання. 25% пацієнтів проводилось 1-2 курси РТ, 37% - 3-4 курси РТ, 32% отримали 5 курсів РТ. У 6% пацієнтів, що проходили лікування після 5 курсів РТ, відзначалося значне покращення, проте повного вилікування за час спостереження (до 3 років) не вдалося досягти.

Результати рентгенотерапії гемангіом у дітей представлені в таб.. Як видно в таблиці, у більшості випадків протягом 3-5 років було досягнуто повної ремісії захворювання. Лише у 8% випадків мав місце ригідний перебіг з паліативним ефектом лікування. У всіх таких випадках новоутворення, яке підлягало опромінюванню, було у стадії розпаду, інфіковане або являло собою рецидив після нерадикального хірургічного втручання.

№ п/п	Різновидність гемангіом	Локалізація	Кількість хворих	Радика-льний ефект	Палі-атив-ний ефект	Час спостере-ження, рік
1	Капілярні	Волосиста частина голови	5	5	-	2
		Обличчя	11	10	1	до 2
		Обличчя, частково шия	6	6	-	до 3
		Плече, передпліччя	2	2	-	до 3
2	Кавернозні	Обличчя	32	28	4	до 5
		Обличчя, частково волосиста частина голови	9	8	1	до 5
		Обличчя із захоплюванням повік	19	19	-	до 5
		Плече, передпліччя	3	3	-	до 3
3	Рацемозні	Волосиста частина голови	4	4	-	до 5
		Обличчя	3	3	-	до 3
		Обличчя, частково шия	5	4	1	до 5
4	Змішані	Обличчя	9	7	2	до 5
		Волосиста частина голови	2	1	1	до 5
		Обличчя із захоплюванням повік	10	7	3	до 5
	Всього випадків		119	106	13

Критерієм ефективності опромінення ми вважаємо припинення росту пухлини на тривалий час, капіляросклерозування, що призводить до зміни її кольору ( з синювато-червоного до природного рожевого), зменшення розмірів ГГ. Клінічне вилікування ангіоматозної пухлини, тобто повне зникнення ознак судинних змін, ми спостерігали через рік у 47% випадків, через три роки – у 62,5%, через 5 років –у 95,7%. У 75 випадках ми мали можливість провести кореляцію між клініко-гістологічним типом пухлини та ефективністю РТ гемангіом. Всі опромінені пухлини були доброякісними. Найкращі результати були доброякісними. Найкращі результати були отримані при РТ angiomasimplex (98% радикального ефекту за 6-18 місяців). При кавернозній формі повне вилікування було досягнуто у 78% протягом перших трьох років, але у 8% випадків протягом 5 років спостереження повного вилікування не досягнуто. У 5,8% випадків було діагностованоnaevusflammeus, яка виявилася найбільш радіо резистентною. Повного вилікування за час спостереження до п’яти років не було. На ефективність РТ гемангіом впливає і ряд другорядних чинників, таких як вік дитини, її загальний фізичний стан, наявність супутніх захворювань, час початку променевої терапії. В більшості випадків чим менша дитина та чим раніше розпочато курс РТ, тим кращим та повно ціннішим буде лікувальний ефект. Неабияке значення має санітарно-гігієнічний догляд за шкірою, попередження її інфікування та кровоточивості.

Рентгенотерапія гемангіом шкіри у дітей є методом вибору. З метою досягнення максимального лікувального та косметичного ефекту цей метод можна рекомендувати при локалізації на голові та шиї. Найкращий радикальний ефект спостерігається при лікуванні простих ангіом у дітей раннього віку.